На що слід звернути увагу при формуванні технічних та якісних характеристик предмета закупівлі при закупівлі робіт 

Згідно пункту 28 особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі - Особливості) тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. 

Так, формуючи тендерну документацію замовники повинні враховувати приписи Особливостей, зокрема пункту 28, а також статті 22 та 23 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон). 

Водночас однією з найбільш складних частин тендерної документації є інформація про технічні та якісні характеристики предмета закупівлі, яку замовники формують у відповідності до пункту 3 частини 2 статті 22 Закону. 

До прикладу, формування інформації про технічні та якісні характеристики предмета закупівлі викликає чимало питань при закупівлі робіт. Тому далі розглянемо особливості формування інформації про технічні та якісні характеристики предмета закупівлі в складі тендерної документації при закупівлі робіт. 

Норми, які регулюють формування технічного завдання 

Згідно пункту 3 частини 2 статті 22 Закону однією із складових тендерної документації є інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). 

Окрім цього, частина 1 статті 23 Закону визначає, що технічна специфікація повинна містити опис усіх необхідних характеристик товарів, робіт або послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні, функціональні та якісні характеристики. Характеристики товарів, робіт або послуг можуть містити опис конкретного технологічного процесу або технології виробництва чи порядку постачання товару (товарів), виконання необхідних робіт, надання послуги (послуг). 

З аналізу зазначених норм можна зробити висновок, що в інформації про технічні та якісні характеристики предмета закупівлі повинна міститися інформацію, в якій визначені вимоги до предмета закупівлі. 

Однак Закон та Особливості не визначають жодних вимог до формування інформації про технічні та якісні характеристики предмета закупівлі при закупівлі робіт. Тому звернемося до кошторисних норм України «Настанова з визначення вартості будівництва» (далі — Настанова), яка є обов’язковою для визначення  вартості  будівництва  об’єктів,  що споруджуються  із  залученням  бюджетних коштів, коштів державних  і  комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії (далі –державні кошти). 

Пункт 5.1 Настанови визначає, що для розрахунку ціни пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни) замовник надає відомість обсягів робіт, відомість ресурсів до неї без цін або затверджену проектну документацію. За рішенням замовника відомість обсягів робіт може бути складена за міжнародною системою вимірювання, визначеною Замовником. 

Для розрахунку ціни пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни) окремих видів капітальних  ремонтів (див.  пункт  3.10  цієї  Настанови) замовник  надає  дефектний  акт, форму якого наведено у додатку 29 цієї Настанови. 

Отож, зазначений пункт визначає, що замовник повинен надати учаснику для розрахунку ціни пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни), зокрема передбачити таку інформацію в тендерній документації: відомість обсягів робіт, відомість ресурсів до неї без цін або затверджену проектну документацію або дефектний акт в окремих випадках. 

Тобто на підставі зазначеної інформації / документів замовник повинен сповістити учасників про перелік робіт, які потрібно виконати при виконанні самих робіт (нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту тощо). 

Зазначення виразу «або еквівалент» та обґрунтування зазначення торгової марки 

Формуючи тендерну документацію замовникам потрібно також враховувати положення частини 4 статті 23 Закону, оскільки замовники в технічній специфікації часто вказують назву торгової марки для певних матеріалів, які будуть використані для здійснення робіт та які визначаються в проєктній документації. 

Так, в частині 4 статті 23 Закону передбачено, що технічні специфікації не повинні містити посилання на конкретні марку чи виробника або на конкретний процес, що характеризує продукт чи послугу певного суб’єкта господарювання, чи на торгові марки, патенти, типи або конкретне місце походження чи спосіб виробництва. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим та містити вираз «або еквівалент». 

Згідно приписів зазначеної норми в разі, коли замовник в інформації про технічні та якісні характеристики предмета закупівлі при закупівлі робіт зазначає назву конкретної торгової марки чи виробника або конкретний процес, що характеризує продукт чи послугу замовник повинен виконати наступні умови: 

• зазначити вираз «або еквівалент»; 
• обґрунтувати зазначення торгової марки. 

При цьому, вимоги зазначеної норми поширюються на будь-який предмет закупівлі. Так, аудитори відсутність, до прикладу, обґрунтування зазначення торгової марки при зазначенні виразу «або еквівалент» при закупівлі робіт вважають порушенням при складенні тендерної документації, як було в наступній закупівлі. 

Водночас більше про зазначене питання читайте в статті «Зазначення виразу «або еквівалент» та обґрунтування при зазначенні торгової марки товару». 

Кошторисні документи учасника у складі ТП 

При формуванні інформації про технічні та якісні характеристики предмета закупівлі при закупівлі робіт досить поширеною вимогою до учасників є надання в складі тендерної пропозиції кошторисних документів, приміром договірної ціни. 

Однак чи зобов’язаний замовник вимагати такі документи в складі тендерної пропозиції? Так, якщо звернутися до Закону та Особливостей, то в жодній нормі зазначених нормативно-правових актів не передбачено вимог щодо надання в складі тендерної пропозиції кошторисних документів учасником закупівлі, зокрема договірної ціни. 

При цьому, тут знову звернемося до Настанови в пункті 5.1 Настанови якої визначено, що ціна пропозиції учасника процедури закупівлі (договірна ціна) розраховується на підставі нормативної потреби в трудових і матеріально-технічних ресурсах, необхідних для здійснення проектних рішень по об’єкту будівництва, та поточних цін на них або з використанням укрупнених показників вартості робіт, обсяги та види яких передбачені затвердженою проектною документацією. 

У разі складання ціни пропозиції учасника процедури закупівель з використанням укрупнених показників вартості робіт пункти 5.3 – 5.30 та 5.33 цієї Настанови не застосовуються. 

Для розрахунку ціни пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни) замовник надає відомість обсягів робіт, відомість ресурсів до неї без цін або затверджену проектну документацію.  

Окрім цього, норми Настанови надають визначення договірної ціни - кошторис, яким визначається вартість будівельних робіт, узгоджена сторонами (замовником та підрядником) та обумовлена у договорі. 

Отож, згідно наведених норм видається, що безпосередньо норми Настанови також не зобов’язують замовників вимагати надання в складі тендерної пропозиції договірної ціни. 

Водночас єдиними вимогами до договірної ціни є узгодження її сторонами (замовником та підрядником) та відображення її в підписаному договорі. 

Також розглянемо позиції Мінекономіки та судів щодо обов’язковості передбачення в тендерній документації вимоги щодо надання в складі тендерної пропозиції договірної ціни. 

Отож, згідно викладеного вбачається, що погоджувати договірну ціну згідно розглянутих вище норм сторони повинні саме на етапі укладення договору, тобто після визначення учасника переможцем закупівлі. 

При цьому, вимогу щодо завантаження договірної ціни в електронну систему закупівель переможцем закупівлі Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (надалі – Комісія) не вважає такою, яка суперечить вимогам законодавчих норм. 

В свою чергу, чи можна вимагати надсилання договірної ціни для її погодження замовником на електронну пошту дізнаєтеся в статті «Чи є правомірною вимога ТД про надсилання на пошту замовника договірної ціни переможцем закупівлі? Позиція суд». 

Разом з тим, жодних заборон встановлювати вимоги щодо надання в складі тендерної пропозиції кошторисних документів (договірної ціни, зведеного кошторисного розрахунку вартості об’єкта будівництва, локальних кошторисів тощо) законодавство не містить. 

Тому замовники можуть встановлювати вимоги щодо надання зазначених документів в складі тендерної пропозиції. 

Підсумки 

Обов’язковою умовою при формуванні тендерної документації є встановлення вимог до технічних та якісних характеристик предмета закупівлі. Водночас формування технічного завдання предмета закупівлі при закупівлі робіт має особливості, які замовникам слід враховувати при формуванні тендерної документації. 

Зокрема, замовникам слід враховувати положення пункту 5.1 Настанови при формуванні технічного завдання. Окрім цього, формуючи технічне завдання важливим є виконання частини 4 статті 23 Закону в частині зазначення виразу «або еквівалент» та обґрунтування при зазначенні торгової марки.