Кримінальна відповідальність під час виконання договору про постачання електричної енергії

Закупівлі, які стосуються електричної енергії все частіше стають предметом дослідження не лише ДАСУ, а й органів дізнання, органів досудового слідства й суду. Якщо за результатами моніторингу ДАСУ правовий наслідок за виявленні порушення є адміністративна відповідальність, то у разі перевірки органами прокуратури та встановлення ознак кримінального правопорушення правовим наслідком може бути оголошення підозри посадовій особі замовника та як наслідок навіть позбавлення волі. І такі випадки на сьогоднішній день є непоодинокими, тому у даному матеріалі розглянемо кваліфікацію кримінального правопорушення за дії замовника під час виконання договору про постачання електричної енергії, наслідки підтвердження кримінального правопорушення, та наведемо окремі судові рішення по даній категорії справ.      

Кваліфікація кримінального правопорушення під час виконання договору постачання електричної енергії

Аналізуючи ухвали та вироки, які наявні у Єдиному державному реєстрі судових рішень (надалі – ЄДРСР) вбачається, що порушуються кримінальні провадження прокурором чи слідчим досудового розслідування за декількома статтями Кримінального кодексу України, а саме:

• статтею 191 Кримінального кодексу України - привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем;
• статтею 364 Кримінального кодексу України - зловживання владою або службовим становищем;
• статтею 367 Кримінального кодексу України – службова недбалість.

Кваліфікація кримінального правопорушення - кримінально-правова оцінка суспільно небезпечного діяння, встановлення точної відповідності між фактичними обставинами й зафіксованими в кримінальному законі ознаками складу злочину. Кваліфікація злочину є результатом діяльності органу дізнання, органу досудового слідства й суду, на основі якого приймається ряд найважливіших кримінально-процесуальних рішень (про обрання запобіжного заходу, про винність, про визначення покарання тощо). Кваліфікація злочину виражається в точному посиланні на норму кримінального закону із зазначенням частини, статті і в необхідному разі редакції.

Згідно статті 12 Кримінально кодексу України (надалі - КК України) кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки і злочини. Наведенні статті КК України відносяться до виду кримінального правопорушення – злочин, які в свою чергу поділяються на нетяжкі, тяжкі та особливо тяжкі.

Нетяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (не більше 170 000 грн) або позбавлення волі на строк не більше п’яти років.

Тяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (не більше 425 000 грн) або позбавлення волі на строк не більше десяти років.

Особливо тяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад двадцять п’ять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (понад 425 000 грн), позбавлення волі на строк понад десять років або довічного позбавлення волі.

Ступінь тяжкості злочину, за вчинення якого передбачене одночасно основне покарання у виді штрафу та позбавлення волі, визначається виходячи зі строку покарання у виді позбавлення волі, передбаченого за відповідний злочин.

Тому, в кожному окремому випадку орган дізнання, органу досудового слідства та суд аналізуючи матеріали кримінального правопорушення чітко кваліфікують за якою частиною статті КК України оцінюються діяння особи.

На сьогоднішній день у Єдиному державному реєстрі судових рішень міститься чимала кількість таких проваджень, але відсутні вироки, які можна б було б показати у даному матеріалі та проаналізувати.

Водночас, в ЄДРСР є провадження, які відкриті та стосуються виконання договорів на постачання електричної енергії, тому для прикладу наведемо окремі ухвали суддів загальної юрисдикції для прикладу.

• Ухвала Дніпровського апеляційного суду від 04.12.2023 провадження № 11-сс/803/2653/23  у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12023041380000289 від 10.08.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 191 КК України), - де розглядалося клопотання слідчого про відсторонення підозрюваної ОСОБА_7 строком на два місяці від посади директора П_ міського житлово-комунального підприємства (розгляд застосування запобіжного заходу ) – у задоволенні клопотання судом було відмовлено, водночас даний факт не зупиняє проведення кримінального провадження;
• Ухвала Кропивницький апеляційний суд від 07.12.2023 № провадження 11-сс/4809/643/23 у кримінальному провадженні №4202312201000256 від 11.08.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 28, частиною 2 статті 364 КК України стосовно ОСОБА_10 та ОСОБА_8, де розглядалося клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання стосовно підозрюваної ОСОБА_8 - Клопотання слідчого задовольнити частково;
• Ухвала Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15.02.2024 № провадження 1-кс/216/375/24 (справа № 216/3529/23) у кримінальному провадженні № 12023041230000953 від 08.05.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 367 КК України, де розглядалося клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання стосовно ОСОБА_4  - клопотання задоволено.

І таких ухвал в ЄДРСР досить чимало, які говорять про активність органів прокуратури, дізнання щодо перевірок закупівель, які стосуються постачання електричної енергії.

Хто може бути притягнений до кримінальної відповідальності?

Для надання відповіді на зазначене питання, потрібно розпочати з того, що є підставою кримінального правопорушення. У відповідності до частини 1 статті 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.

З огляду положень КК України слідує, що склад кримінального правопорушення, як сукупність об'єктивних і суб'єктивних елементів і ознак, що характеризують суспільно небезпечне діяння як кримінальне правопорушення.

Визначення складу кримінального правопорушення необхідного для обґрунтованої кваліфікації діяння як злочину і притягнення винної особи до кримінальної відповідальності.

Склад кримінального правопорушення, беручи до уваги норми КК України, має чотири елементи, які в подальшому досліджуються в суді та під час досудового розслідування кримінального правопорушення, а саме: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона, які є важливими для кваліфікації діяння як кримінального правопорушення.

Об'єкт - це охоронювані кримінальним кодексом суспільні відносини, інтереси, невіддільні від людини блага, цінності, які страждають або можуть постраждати в результаті вчинення суспільно небезпечного діяння.

Суб'єкт - фізична осудна особа, яка вчинила кримінальне правопорушення у віці, з якого відповідно до цього Кодексу може наставати кримінальна відповідальність (стаття 18 КК України).

Тому, однією із важливих складових складу кримінального правопорушення є суб’єкт – особа, яка вчинила кримінальне правопорушення та якій в подальшому оголошується підозра за вчинення кримінального правопорушення.

Беручи до уваги кваліфікацію кримінального правопорушення, за якими обвинувачуються особи, та які пов’язані із виконанням договору про постачання, то такими статтями є 191, 364, 367 КК України. Зазначенні статті КК України пов’язанні із виконанням службових обов’язків, тому досліджуються питання про наділення повноважень по виконанню організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, особи якій оголошено підозру та щодо якої провадиться кримінальне провадження.

Тому, такою особою є керівник замовника або інша службова особа, яка була наділена організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями. 

Згідно примітки до статті 364 КК України. Службовими особами у статтях 364, 368, 368-5, 369 цього Кодексу є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Для цілей статей 364, 368, 368-5, 369 цього Кодексу до державних та комунальних підприємств прирівнюються юридичні особи, у статутному фонді яких відповідно державна чи комунальна частка перевищує 50 відсотків або становить величину, що забезпечує державі чи територіальній громаді право вирішального впливу на господарську діяльність такого підприємства.

Службовими особами також визнаються посадові особи іноземних держав (особи, які обіймають посади в законодавчому, виконавчому або судовому органі іноземної держави, у тому числі присяжні засідателі, інші особи, які здійснюють функції держави для іноземної держави, зокрема для державного органу або державного підприємства), а також іноземні третейські судді, особи, уповноважені вирішувати цивільні, комерційні або трудові спори в іноземних державах у порядку, альтернативному судовому, посадові особи міжнародних організацій (працівники міжнародної організації чи будь-які інші особи, уповноважені такою організацією діяти від її імені), члени міжнародних парламентських асамблей, учасником яких є Україна, та судді і посадові особи міжнародних судів.

У наведених у даному матеріалі кримінальних проваджень до кримінальної відповідальності як правило притягалися керівники замовників, але є і випадки притягнення до відповідальності і уповноваженої особи, до прикладу Ухвала Волочиського районного суду Хмельницької області від 26.01.2024 по справі № 671/161/24 кримінальне провадження № 42022242220000027 від 24.08.2022 року, де було встановлено:

після отримання зазначених вище документів, уповноважена особа ОСОБА_4 у невстановлені досудовим розслідуванням час та місці в період з 16.02.2021 року по 26.08.2021 року, будучи службовою особою, неналежно виконуючи свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, не переконавшись в наявності підстав для підняття ціни за одиницю товару, легковажно розраховуючи на те, що Постачальником надано належні докази коливання ціни на ринку електричної енергії, самостійно не перевіривши наявність реального збільшення ціни товару на ринку, будучи наділеним повноваженнями на перевірку вказаних вище документів, ознайомившись із ними, діючи з протиправною недбалістю, не передбачаючи можливості настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був та міг їх передбачити, маючи реальну можливість виконати їх належним чином, за відсутності законних та обґрунтованих підстав для збільшення ціни за одиницю товару за вказаним вище договором, належним чином не перевірив документи та підстави для підняття ціни за одиницю товару, в порушення вимог статті 41 Закону, доповів про законність додаткових угод за № № 1-4 та надав їх на підпис селищному голові ОСОБА_6, якими збільшено ціну за одиницю товару з 2,84 до 3,7 грн, тобто на 30,28%.

Яка відповідальність визначена КК України у разі визнання винуватим особу у вчиненні злочину, які пов’язанні із закупівлею електричної енергії ?

У разі визнання особи винуватим за статтею 191 КК України - привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, даною статтею передбачена різні види покарання, які залежить від частини цієї статті за якою кваліфікують діяння особи, а саме:

• за частиною 2 статті 191 КК України привласнення, розтрата або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем - карається обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років (нетяжкий злочин);
• за частиною 3 статті 191 КК України дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, - караються обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років або позбавленням волі на строк від трьох до восьми років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років (нетяжкий злочин);
• за частиною 4 статті 191 КК України дії, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, якщо вони вчинені у великих розмірах чи в умовах воєнного або надзвичайного стану, - караються позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років (тяжкий злочин);
• за частиною 5 статті 191 КК України дії, передбачені частинами першою, другою, третьою або четвертою цієї статті, якщо вони вчинені в особливо великих розмірах або організованою групою, - караються позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна (тяжкий або особливо тяжкий);

У разі визнання особу винуватим за статтею 364 КК України зловживання владою або службовим становищем, даною статтею також передбачені різні види покарання, які залежить від частини цієї статті за якою кваліфікують діяння особи, а саме:

• за частиною 1 статті 364 КК України зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб, - карається пробаційним наглядом на строк до трьох років або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, із штрафом від двохсот п’ятдесяти до семисот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 4 250 грн. до 12 750 грн.). (нетяжкий злочин);
• за частиною 2 статті 364 КК України те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, - карається позбавленням волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян ( від 8 500 гр. до 17 000 грн) (нетяжкий або тяжкий злочин)

Істотною шкодою у статтях 364, вважається така шкода, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян (1 700 грн).

Тяжкими наслідками у статтях 364-367 вважаються такі наслідки, які у двісті п’ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян (4 250 грн).

У разі визнання особу винуватим за статтею 367 КК України - службова недбалість, даною статтею також  передбачені різні види покарання, які залежить від частини цієї статті за якою кваліфікують діяння особи, а саме:

за частиною 1 статті 367 КК України службова недбалість, тобто невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб, - карається штрафом від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 34 000 грн. до 68 000 грн.)  або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років (нетяжкий злочин);

за частиною 2 статті 367 КК України те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки (згідно примітки до статті 364 КК України тяжкі настілки вважаються такі наслідки, які у двісті п’ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян (4 250 грн.)), - карається позбавленням волі на строк від двох до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від двохсот п'ятдесяти до семисот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян ( від 4 250 грн. до  12 750 грн.) або без такого (нетяжкий злочин).

Так як в ЄДРСР відсутні вироки, які стосувалися б правовідносин пов’язаних із виконанням договору про постачання електричної енергії, але є вирок, який можна показати для прикладу у закупівлі за предметом постачання природного газу, так як специфіка постачання даних видів товарів є досить схожою, то наведемо коротко суть справи та вид покарання, який присуджений особі за вчинення кримінального правопорушення.

Вирок Царичанський районний суд Дніпропетровської області від 05.02.2024 по справі № 196/662/22 (Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42022042150000010) – на дату написання даного матеріалу вирок не набрав законної сили, сторона обвинувачення подала апеляційну скаргу.

Обвинувачення: аналіз частини 1 та частини 2 статті 364 КК України, в розрізі формулювання обвинувачення, яке пред`явлено ОСОБА_6, вказує на те, що відповідальність за частину 2 статті 364 КК України настає, зокрема, якщо доказами поза розумним сумнівом підтверджено, що: ОСОБА_6 є службовою особою; він використав своє службове становище; що зробив всупереч інтересам служби; ТОВ «К_» є іншою юридичною особою і отримало неправомірну вигоду; це спричинило тяжкі наслідки державним інтересам; ці дії ним вчинено умисно та наявна відповідна мета одержання неправомірної вигоди ТОВ «К_».

Стандарт доведення «поза розумним сумнівом» передбачає, що сторона обвинувачення, виконуючи свій професійний обов`язок, передбачений статтею 92 КПК України, має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме - винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожен елемент складу злочину, який визначає його кваліфікацію за кримінальним законом (згідно з правовою позицією Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, викладеною у постановах від 15.04.2021 у справі №751/2824/20 та від 23.02.2021 у справі №742/642/18).

Короткий опис справи: Судом встановлено, що 18.11.2020 тендерним комітетом Виконавчого комітету Могилівської сільської ради затверджено тендерну документацію для оголошення закупівлі на придбання природного газу за процедурою «відкриті торги», орієнтованою вартістю закупівлі 1 400 000,00 грн (Т.1 а.с. 67 м.к.п.).

Участь в тендері брали 8 учасників (протокол засідання тендерного комітету Могилівської сільської ради №25 від 11.12.2020 (Т.1 а.с. 68 м.к.п). Найбільшу ціну запропонував учасник - ТОВ «Д_» - 1 100 000 грн., тобто в розмірі 5 500 грн за 1 000 куб. м газу.

Переможцем процедури відкритих торгів згідно предмету закупівлі «Природний газ», ДК 021:2015:09120000-6 Газове паливо визнано учасника торгів ТОВ «К_», який запропонував суму 820 000 грн, тобто в розмірі 4 100,00 грн. за 1000 куб. м газу.

28.12.2020 Виконавчий комітет М_ сільської ради з ТОВ «К_» підписали договір №28/12 від 28.12.2020 р. про закупівлю газу в об`ємі 200 тис. куб. м. газу на загальну суму 820 000 грн, тобто в розмірі 4 100,00 грн за 1 000 куб. м газу.

Внаслідок підписання додаткових угод, кінцева ціна на закупівлю газу становила не 4 100,00 грн. за 1 000 куб. м газу, а ціна яка очевидно була вигідна ТОВ «К_» 8 752,12 грн за 1 000 куб. м газу, що більш як у двічі більше ніж запропонована початкова ціна ТОВ «К_» та більша ніж ціна, яка запропонована учасником тендеру, який запропонував найбільшу ціну на момент проведення тендеру (ТОВ «Д_» - в розмірі 5 500,00 грн за 1 000 куб. м газу). Таке підняття ціни газу було сформовано за досить короткий проміжок часу з 18.01.2021 по 29.01.2021.

Також рішенням господарського суду Львівської області від 01.05.2023 у справі №914/554/23, встановлено, що в період з 15 січня по травень 2021 року виконавчому комітету М_ сільської ради було поставлено природний газ на загальну суму 820 000,00 грн за ціною 8752,12 грн. за 1 000 куб.м.

Отже, в судовому засіданні встановлено, що 28.12.2020 між Виконавчий комітет Могилівської сільської ради з ТОВ«К_» укладено договір №28/12про постачання природного газу по ціні 4 100,00 грн за 1 000куб.м газу, а через незначний проміжок часу - в січні 2021 року було укладено декілька додаткових угод, згідно яких було підвищено ціну на газ до 8 752,12 грн за 1 000 куб. м. з ПДВ та зменшено обсяг постачання природного газу до 93 607,30 куб. м. Додаткові угоди укладені з порушенням діючого законодавства на підставі довідок Харківської ТПП, які не могли бути підставою для укладення додаткових угод на постачання природного газу. При цьому перед укладенням додаткових угод не відбувалось взагалі будь-яких переговорів між сторонами договору, пропозицій, які б обґрунтовували необхідність підвищення ціни на газ, від ТОВ «К_» не надходило. Додаткові угоди укладались у стислий проміжок часу, зокрема, кожного дня, що свідчить про послідовність та цілеспрямованість дій обвинуваченого.

Зазначені обставини та дії обвинуваченого, які грубо порушували діюче законодавство, підтверджують наявність мети одержання неправомірної вигоди ТОВ «К_».

Вищевказані обставини, які встановлені в ході судового розгляду, підтверджують, що ОСОБА_6 мав єдиний злочинний намір, що охоплював заздалегідь поставлену мету на одержання неправомірної вигоди ТОВ «К_» та єдиний злочинний умисел, що об`єднував всі вчинені ним діяння - підписання додаткових угод про підвищенні ціни на газ, яка була вигідна саме ТОВ «К_».

Таким чином, ОСОБА_6 без законних підстав укладаючи додаткові угоди розумів, що в очолюваний ним Виконавчий комітет Могилівської сільської ради буде поставлено менше палива, що є економічно невигідним для нього та призведе до збитків Виконавчому комітету Могилівської сільської ради та неправомірного отримання вигоди ТОВ «К_», усвідомлював суспільно небезпечний характер вчинюваних ним дій, передбачав їх протиправні наслідки та бажав їх настання.

Згідно частини 6 статті 368 КПК України, обираючи і застосовуючи норму закону України про кримінальну відповідальність до суспільно небезпечних діянь при ухваленні вироку, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно висновку, викладеному у постанові Верховного Суду від 02.02.2022 (справа № 520/15641/15-к,провадження №51-3361км), наявність або відсутність домовленостей між службовою особою та безпосереднім вигодонабувачем жодним чином не перешкоджає кваліфікувати діяння такої службової особи, яка, зловживаючи владою або службовим становищем, діє з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для іншої фізичної або юридичної особи, за статтею 364 КК України, навіть якщо службова особа діє в інтересах третьої особи без доведення до відома такої особи інформації про характер та зміст своїх дій.

З вищевикладених підстав суд не може взяти до уваги доводи обвинуваченого, про те, що він не діяв в інтересах ТОВ «К_», а органом досудового розслідування не доведено, що він діяв умисно в інтересах третіх осіб з метою одержання неправомірної вигоди для іншої юридичної особи. Вказані доводи суд вважає необґрунтованими.

Резолютивна частина вироку суду: ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 364 КК України, і призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах місцевого самоврядування та органах виконавчої влади на строк 2 (два) роки зі штрафом 700 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 11 900 грн (одинадцять тисяч дев’ятсот грн).

Коментар: очевидно, що специфіка поставки та законодавчого регулювання зміни ціни за одиниці природного газу та електричної енергії є досить схожими. А у наведеному вироку описуються спосіб та обґрунтування обвинувачення особи, якій оголошена підозра. Також, описується як здійснюється кваліфікація дій особи та в подальшому доводиться кожен елемент складу злочину, який визначає його кваліфікацію за кримінальним законом. Тому, рекомендуємо ознайомитися із змістом вироку для розуміння, що в рамках проведення досудового розслідування має важливе значення та не спростовує проступок особи. 

Чи визначені КК України випадки звільнення від кримінальної відповідальності?

ТАК, статтею 45 КК України, визначено, що особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.

Нормами КК України визначенні випадки звільнення від кримінальної відповідальності, які застосовуються в кожному окремому випадку, до прикладу:

•  за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 367 КК України, на підставі статті 45 КК України у зв`язку з дійовим каяттям (Ухвала Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13.02.2024, провадження № 1-кп/161/428/24 (справа № 161/555/24) кримінальне провадження №12023030000000591 від 26.08.2023 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 367 КК України);
• за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 367 КК України на підставі статті 46 КК України у зв`язку з примиренням з потерпілим (Ухвала Волочиський районний суд Хмельницької області від 26.01.2024 року по справі № 671/161/24 кримінальне провадження № 42022242220000027 від 24.08.2022).

А також, однією із підстав звільнення від кримінальної відповідальності є закінченням строків давності. Так, частино 1 статтею 49 КК України, передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:

1) два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі;

2) три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років;

3) п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 частини 1 статті 49 КК України;

4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину;

5) п'ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

З аналізу судових рішень вбачається, що протягом 2023 - 2024 років в судових засіданнях розглядаються кримінальні провадження, де досліджуються дії особи по правовідносинах та закупівлях, які проводилися в 2016 - 2023 роках, тобто теорія щодо спливу позовної давності три роки у кримінальних справах, які порушенні як підстав звільнення від кримінальної відповідальності не діє, а застосовується в залежності від кваліфікації кримінального правопорушенні та ступеня тяжкості злочину, до прикладу.

Приклад: особі оголошена підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 367 КК України у такому разі на таке правопорушення поширюється строк позовної давності строком п'ять років так як згідно пункту 3 частині 1 статті 49 КК України такий злочин є  нетяжким, виходячи зі строку покарання у виді позбавлення волі, а це обмеженням волі на строк до трьох років. Зазначений строк давності застосовується якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули 5 років, тобто строк позовної давності можуть застосувати, коли на момент набрання вироку законної сили уже минуло 5 років. Якщо така справа буде розглядатися в суді на сьогодні у 2024 році, то вчинення кримінального правопорушення мало відбутися десь у 2018  року.

Тому, керівникам та іншим службовим особам надіятись на звільнення від кримінальної відповідальності по спливу 3 років від моменту вчинення дій особи не потрібно, тому що такий строк і звільнення від кримінальної відповідальності залежить від кваліфікації та тяжкості злочину, та інших обставин справи, які мають суттєве значення, яке дає підставу для звільнення від кримінальної відповідальності.

Але є й інші підстави, але не звільнення від кримінальної відповідальності, а скасування повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, до прикладу ухвала Печерського районного суду м. Києва від 05.03.2024 справа № 757/6775/24-к за кримінальне правопорушення передбаченого частиною 4 статті 191 КК України, у межах кримінального провадження № 42023030000000027 від 21.03.2023 – одним із аргументів слугувало - рішення Волинського окружного адміністративного суду, яке набрало законної сили, від 13.11.2023 у справі за № 140/20382/23 визнано протиправною та скасовано вимогу Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області оформлену листом №130304-14/43-2023 від 03.01.2023 «Про усунення виявлених перевіркою закупівель порушень законодавства», що складена на підставі акту перевірки № 04-22/09 від 14.12.2022.

Коментар

Кожна кримінальна справа, яка провадиться має виключно індивідуальний характер, тому при її вирішенні має значення кримінальний злочин, наслідки такого злочину та подальші дії особи щодо якої порушене таке провадження.