Клас наслідків будівель і споруд: що врахувати при здійсненні закупівель

Роботи є одним із найбільш складних предметів закупівель, адже здійснюючи такі закупівлі замовникам необхідно, окрім законодавства з публічних закупівель, враховувати численні будівельні норми. 

Так, проводячи закупівлі робіт (капітальний ремонт, реконструкцію, реставрацію, нове будівництво) замовники стикаються з такими поняттями/предметами закупівель як «авторський нагляд», «технічний нагляд», «експертиза проектної документації» тощо.  

В даній статті розглянемо таке поняття як клас наслідків в будівництві, зокрема, що означає даний термін та яке значення має клас наслідків при здійсненні закупівлі. 

Що таке клас наслідків будівель і споруд? 

Правове регулювання класу наслідків будівель і споруд визначено статтею 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». 

Так, наведена норма визначає, що клас наслідків (відповідальності) будівель і споруд - це характеристика рівня можливої небезпеки для здоров’я і життя людей, які постійно або періодично перебуватимуть на об’єкті або які знаходитимуться зовні такого об’єкта, матеріальних збитків чи соціальних втрат, пов’язаних із припиненням експлуатації або з втратою цілісності об’єкта. 

Також даною нормою деталізовано, що клас наслідків визначається для кожного об’єкта - будинку, будівлі, споруди будь-якого призначення, їхніх частин, лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури, у тому числі тих, що належать до складу комплексу (будови). 

Усі об’єкти поділяються за такими класами наслідків (відповідальності): 

• незначні наслідки - СС1; 
• середні наслідки - СС2; 
• значні наслідки - СС3. 

До незначних наслідків (СС1) не можуть бути віднесені об’єкти: 

характеристики можливих наслідків від відмови (стану об’єкта, при якому неможливо використовувати його або складову частину за функціональним призначенням) яких перевищують: 

• рівень можливої небезпеки для здоров’я і життя людей, які постійно перебуватимуть на об’єкті, - 50 осіб; 

рівень можливої небезпеки для здоров’я і життя людей, які періодично перебуватимуть на об’єкті, - 100 осіб; 

• рівень матеріальних збитків чи соціальних втрат, пов’язаних із припиненням експлуатації або з втратою цілісності об’єкта, - 2500 мінімальних заробітних плат (до розрахунку збитків не включаються збитки замовників будівництва, які будують об’єкти без залучення коштів державного або місцевого бюджетів, кредитних коштів, наданих під державні гарантії, коштів державних та комунальних підприємств, бюджетних установ); 
• пам’ятки культурної спадщини національного та місцевого значення, визначені відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини»; 
• нове будівництво яких здійснюється в охоронній зоні пам’яток культурної спадщини національного та місцевого значення (розміри охоронної зони визначаються відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини»); 
• об’єкти підвищеної небезпеки 1 і 2 класів, ідентифіковані відповідно до Закону України «Про об’єкти підвищеної небезпеки»; 
• житлові будинки понад чотири поверхи; 
• об’єкти, які підлягають оцінці впливу на довкілля відповідно до Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» (крім об’єктів, які виробляють електричну енергію з енергії вітру, за умови позитивного висновку уповноваженого органу з оцінки впливу на довкілля). 

До значних наслідків (СС3) відносяться такі об’єкти: 

• пам’ятки культурної спадщини, визначені відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини»; 
• об’єкти підвищеної небезпеки 1 і 2 класів, ідентифіковані відповідно до Закону України «Про об’єкти підвищеної небезпеки»; 
• житлові, громадські або багатофункціональні будівлі заввишки понад 100 метрів та/або з рівнем можливої небезпеки для здоров’я і життя людей понад 400 осіб, які постійно перебувають на об’єкті. 

Де зазначається клас наслідків? 

Необхідною передумовою розроблення проектної документації є формування завдання на проектування, яке замовник повинен надати генпроектувальнику (проектувальнику) задля розроблення проєктної документації. 

Водночас одним із складових завдання на проектування згідно ДОДАТКУ Б (довідковий) «ЗАВДАННЯ НА ПРОЕКТУВАННЯ. ПЕРЕЛІК ОСНОВНИХ ДАНИХ ТА ВИМОГ» ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» є клас (наслідки) відповідальності, категорія складності та установлений строк експлуатації. 

При цьому, стаття 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначає, що віднесення об’єкта до певного класу наслідків (відповідальності) здійснюється проектною організацією за погодженням із замовником будівництва. 

Таким чином, вбачається, що клас наслідків об’єкта будівництва відображається в проектній документації. 

Окрім цього, цією ж нормою передбачено, що правильність визначення класу наслідків (відповідальності) перевіряється під час проведення експертизи проектів, якщо здійснення такої експертизи є обов’язковим відповідно до закону. 

Враховуємо клас наслідків при формуванні тендерної документації 

З аналізу законодавчих норм вбачається, що здійснювати певні види робіт учасники можуть на підставі певних дозвільних документів.  

Так, відповідно до статті 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» одним із видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню та водночас, який може виступати предметом закупівель є будівництво об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, за переліком видів робіт, що визначається Кабінетом Міністрів України, - з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності». 

Також подібні норми передбачені статтею 37-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», яка визначає, що господарська діяльність з будівництва об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми (СС2) та значними наслідками (СС3), підлягає ліцензуванню за переліком видів робіт, що визначається Кабінетом Міністрів України, відповідно до Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. 

Крім того, стаття 27 Закону України «Про архітектурну діяльність» визначає, що замовники та підрядники під час будівництва зобов’язані доручати виконання будівництва об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, суб’єктам господарювання, які мають відповідну ліцензію. 

Тому замовникам здійснюючи закупівлі необхідно враховувати зазначені норми. 

Однак з введенням воєнного стану було прийнято Постанову Кабміну «Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану» від 18.03.2022 № 314 (далі-Постанова №314), в якій визначено, що в період воєнного стану суб’єкти господарювання замість ліцензії на провадження певних видів господарської діяльності можуть отримувати декларації про провадження господарської діяльності і на підставі них здійснювати свою діяльність. 

Окрім цього, Законом України № 3869-IX від 17.07.2024 «Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов провадження господарської діяльності в період дії воєнного стану в Україні» статтю 11 «Прикінцевих положень» Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» доповнено пунктом 2-2 такого змісту: 

«2-2. У період дії воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX (далі - воєнний стан), право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності може набуватися суб’єктом господарювання на підставі подання на безоплатній основі до відповідних дозвільних органів декларації про провадження господарської діяльності без отримання документів дозвільного характеру, крім тих видів господарської діяльності, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України». 

Тобто наведені зміни, запровадили декларативний порядок набуття відповідних прав на здійснення певних видів діяльності. 

Водночас Додаток 2 постанови Кабінету Міністрів України від 18 березня 2022 р. № 314 «Перелік видів господарської діяльності, які не можуть провадитися на підставі подання декларації в умовах воєнного стану» визначає, що будівельні роботи, в залежності від класу наслідків, здійснюються на підставі наступних дозвільних документів: 

• виконання будівельних робіт на об’єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1) - повідомлення про початок виконання будівельних робіт; 
• прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1) - декларація про готовність об’єкта до експлуатації; 
• виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об’єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками - дозвіл на виконання будівельних робіт. 

Тому замовникам здійснюючи закупівлі з відповідним класом наслідків слід враховувати зазначені законодавчі норми, зокрема з огляду на законодавчі зміни у зв’язку із введеням воєнного стану. 

Водночас більше про ліцензування в умовах воєнного стану, зокрема що врахувати при закупівлі робіт із різними класами наслідків читайте в статті «Ліцензування та дозвільні документи в умовах воєнного стану». 

Враховуємо вимоги Настанови з визначення вартості будівництва при формуванні кошторисної документації 

Настанова з визначення вартості будівництва, яка затверджена наказом Мінрегіону від 01.11.2021 № 281 визначає, що ця Настанова визначає основні правила  застосування кошторисних норм та нормативів з ціноутворення у будівництві для визначення вартості нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту будинків, будівель і споруд  будь-якого призначення, їх комплексів та частин, лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури(крім автомобільних доріг загального користування), а також реставрації пам’яток архітектури та містобудування (далі –будівництво). 

Ця  Настанова є обов’язковою  для  визначення  вартості  будівництва  об’єктів,  що споруджуються  із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії (далі –державні кошти).  

У відповідності до наведених норм, визначати кошторисну вартість об’єкта будівництва, що визначається у складі інвесторської кошторисної  документації, потрібно у відповідності до зазначеної Настанови. 

Водночас визначення окремих складових вартості об’єкта будівництва на етапі складання інвесторської кошторисної документації, зокрема розміру прибутку залежить від класу наслідків (відповідальності) об’єктів, що входять до складу комплексу (будови), складності виконання будівельних робіт, строків будівництва, умов його  фінансування, кон’юнктури ринку трудових ресурсів та будівельних організацій, спроможних виконати будівельні роботи на об’єкті будівництва тощо.   

Розмір кошторисного прибутку визначається на підставі показників, наведених у додатку 25 цієї Настанови, і зазначається в графах 4 та 7 зведеного кошторисного розрахунку вартості об’єкта будівництва (додаток 7 цієї Настанови), виходячи з класу наслідків (відповідальності) об’єкта (крім видів робіт, зазначених у пунктах 4, 5 та 6 таблиці додатку 25 цієї Настанови, для яких  прибуток  визначається  на  підставі  відповідних показників). 

Водночас Додаток №25 до Настанови з визначення вартості будівництва визначає показники для визначення розміру кошторисного прибутку за класом наслідків (відповідальності) об’єкта та видами робіт. 

При цьому, зазначений показник різниться в залежності від класу наслідків (відповідальності) об’єктів будівництва: 

• об’єкти, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із значними наслідками (СС3) - 22,50 грн/люд.год; 
• об’єкти, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із значними наслідками (СС2) - 18,11 грн/люд.год; 
• об’єкти, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із значними наслідками (СС1) - 8,33 грн/люд.год. 

Окрім цього, визначення адміністративних витрат при складанні інвесторської кошторисної документації також залежить від класу наслідків. 

Так, згідно пункту 3.9 Настанови кошти на покриття адміністративних витрат будівельних організацій призначені на відшкодування адміністративних витрат, пов’язаних з виконанням будівельних робіт. Перелік витрат, що враховуються показниками при обчисленні адміністративних витрат, наведено у додатку 26 цієї Настанови.  

В інвесторській кошторисній документації кошти на покриття адміністративних витрат будівельних організацій визначаються на підставі  рекомендованих  показників,  виражених  у гривнях в розрахунку на одну людино-годину загальної кошторисної трудомісткості, які наведені в додатку 27 цієї Настанови, виходячи з класу наслідків (відповідальності) об’єкта (крім видів робіт, зазначених у пунктах 4, 5 таблиці додатку 27 цієї Настанови, для яких адміністративні витрати визначаються на підставі відповідних показників).  

У разі коли об’єктом будівництва є комплекс (будова), до складу якого входять об’єкти з різними класами наслідків (відповідальності), а також комплекс (будова), до складу якого входять об’єкти з одним класом наслідків (відповідальності), що за сукупними показниками перевищують рівень, встановлений для об’єктів з відповідним класом наслідків (відповідальності), розмір адміністративних витрат визначається  на  підставі  показників,  передбачених  для  відповідного  класу  наслідків,  який відповідає сукупним показникам всіх об’єктів, що входять до складу комплексу (будови) (крім видів робіт, зазначених у пунктах 4 та 5 таблиці додатку 27 цієї Настанови).   

Показники для визначення розміру адміністративних витрат будівельних організацій: 

• об’єкти, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із значними наслідками (СС3) - 5,66 грн/люд.год; 
• об’єкти, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із значними наслідками (СС2) - 5,06 грн/люд.год; 
• об’єкти, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із значними наслідками (СС1) - 4,37 грн/люд.год. 

Експертиза проектної документації 

Виконання робіт (капітального ремонту, реконструкції, реставрації, нового будівництва) здійснюється на підставі проектної документації. 

При цьому, завершальним етапом розроблення проєктної документації на будівництво є експертиза проєктної документації. Більше про експертизу проектної документації читайте в статті Закупівля експертизи проєктної документації. 

Водночас клас наслідків будівництва має важливе визначення при здійсненні експертизи, адже відповідно до частини 4 статті 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон) обов’язковій експертизі підлягають проєкти будівництва об’єктів, які, зокрема: 

1) за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, - щодо додержання нормативів з питань санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, інженерно-технічних заходів цивільного захисту, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, перевезення небезпечних вантажів, міцності, надійності, довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо додержання нормативів з питань створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення. 

Підсумки 

1. Клас наслідків (відповідальності) будівель і споруд - це характеристика рівня можливої небезпеки для здоров’я і життя людей, які постійно або періодично перебуватимуть на об’єкті або які знаходитимуться зовні такого об’єкта, матеріальних збитків чи соціальних втрат, пов’язаних із припиненням експлуатації або з втратою цілісності об’єкта. 

2. Клас наслідків (відповідальності) будівель і споруд має важливе значення при здійсненні будівельних робіт, а також при проведенні закупівель. Тому замовникам слід враховувати клас наслідків (відповідальності) будівель і споруд при формуванні тендерної документації, в частині надання учасниками дозвільних документів, формуванні інвесторської кошторисної документації та при експертизі проектної документації.