Допорогова закупівля чи можна та у яких випадках дозволено укласти прямий договір, якщо за тим самим предметом закупівлі проводили ЗПП
Згідно пункту 11 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості), для здійснення закупівель товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких є меншою, ніж 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких є меншою, ніж 200 тис. гривень, робіт, вартість яких є меншою, ніж 1,5 млн. гривень, замовники можуть використовувати електронну систему закупівель відповідно до умов, визначених адміністратором електронної системи закупівель, у тому числі електронний каталог для закупівлі товарів.
Відповідно якщо замовнику необхідно здійснити закупівлю за предметом закупівлі, очікувана вартість якого не перевищує вартісні межі, відображені у пункті 11 Особливостей, то зробити це можна шляхом:
- укладення прямого договору;
- оголошення запиту пропозицій постачальників.
У той же час при здійсненні закупівель у відповідності до пункту 11 Особливостей, перед замовниками виникає питання: чи можна поєднувати обидва види закупівель, передбачених даною нормою законодавства, для придбання одного і того ж предмета закупівлі в межах одного року? Для отримання відповіді на дане питання, слід зрозуміти що включають в себе терміни «прямий договір» та «запит пропозицій постачальників», а також проаналізувати норми Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) із врахуванням Особливостей щодо даної тематики.
Під прямим договором розуміють договір, укладений без використання електронної системи закупівель. Відповідно замовник так само як і для будь-якої іншої закупівлі визначає необхідний предмет закупівлі, досліджує ринок (для пошуку надійних виконавців умов потенційного договору та з метою придбання товару / робіт / послуг із дотриманням принципу максимальної економії), а також формує умови договору, керуючись вимогами законодавства.
Тому при укладенні прямого договору, закупівельник повинен:
- керуватись вимогами Закону з урахуванням Особливостей, в тому числі слідувати принципам публічних закупівель;
- укладати договір у відповідності до Господарського та Цивільного кодексу України;
- до кожної з таких закупівель оприлюднювати річний план закупівель;
- у випадках, коли вартість закупівлі становить або перевищує 50 тис. гривень, оприлюднювати відповідно до пункту 3-8 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.
Альтернативним видом закупівлі у відповідності до пункту 11 Особливостей є запит пропозицій постачальників. На відміну від укладення прямого договору, даний вид закупівлі здійснюється із використанням електронної системи закупівель, а саме – електронного каталогу.
Здійснення закупівлі, шляхом використання електронного каталогу потребує менше часових затрат та необхідної документації, ніж процедура закупівлі відриті торги. Проте оголошувати запит пропозицій постачальників можна виключно для закупівлі товарів за наявними в електронному каталозі позиціями. За відсутності необхідного товару в електронному каталозі, замовник повинен:
- звернутися через електронний майданчик із проханням додати необхідну позицію;
- обрати інший вид закупівлі, якщо такого роду рішення не суперечать вимогам законодавства.
Відповідно під час оголошення запиту пропозицій постачальників, замовнику доцільно:
- керуватись вимогами Закону з урахуванням Особливостей, а також нормами Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 14.09.2020 №822 (далі – Порядок № 822);
- укладати договір у відповідності до Господарського та Цивільного кодексу України;
- до кожної з таких закупівель оприлюднювати річний план закупівель;
- визначати інформацію про характеристики товару та їх допустимі значення виключно в межах специфікації товару, визначеної адміністратором каталогу;
- не відображати вимоги до постачальника та інших документів, які не передбачені Порядком № 822.
Отже, повертаючись до вимог пункту 11 Особливостей, слід звернути увагу на частину «замовники можуть використовувати електронну систему закупівель». Відповідно термін «можуть» надає замовнику можливість самостійно здійснювати вибір: використовувати електронну систему закупівель чи здійснювати закупівлю без її використання.
Додатково звертаємо увагу на пункт 6 Особливостей, який передбачає що замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури закупівлі відкриті торги / використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної цими особливостями.
Проте «поділ предмета закупівлі» згідно з пунктом 6 Особливостей присутній у випадку, коли замовники уникають використання електронної системи закупівель (в тому числі й електронного каталогу) і укладають прямі договори.
В той же час, якщо замовник задовольняє потребу, згідно якої вартість предмета закупівлі не перевищує межі, визначені пунктом 11 Особливостей, то поєднання обох видів закупівлі в межах одного року не є порушенням. Виключенням даного правила є випадки, коли для закупівлі певних товарів замовник зобов’язаний використовувати виключно електронний каталог (наприклад для здійснення закупівлі у відповідності до пункту 11-1 Особливостей).
пов'язані статті
26 листоп.
Чи можна здійснити закупівлю харчування молодших класів за субвенційні кошти у відповідності до пп.7 п.13 Особливостей22 листоп.
Особливості закупівлі робіт: від визначення предмета закупівлі до виконання договору21 листоп.
Чи впливає джерело фінансування замовника на визначення виду закупівлі20 листоп.
Як здійснити закупівлю товарів по субвенції Захист України через ЗПП, якщо код ДК в каталозі, не відповідає вимогам законодавства18 листоп.
Як обгрунтувати закупівлю через відсутність конкуренції з технічних причин, якщо суб’єкт господарювання не є природним монополістом: практика ДАСУ та суду