Під час виконання договорів підряду досить часто виникає необхідність уточнення окремих складових договірної ціни. Наприклад, може виникнути потреба використати інші машини чи механізми, уточнити вартість матеріальних ресурсів або здійснити перерозподіл коштів між прямими, загальновиробничими, адміністративними чи іншими витратами без зміни загальної вартості договору про закупівлю.
Водночас саме такі зміни нерідко стають предметом спорів між сторонами договору та контролюючими органами. Зокрема, виникають питання: чи допускає законодавство зміну окремих складових договірної ціни? Чи можна перерозподілити кошти між її елементами без зміни загальної вартості договору?
Щоб відповісти на ці питання, проаналізуємо положення законодавства у сфері будівництва та законодавства про публічні закупівлі.
Положення законодавства щодо договірної ціни
Згідно пункту 5 Постанови Кабміну від 1 серпня 2005 р. № 668 «Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві» (далі - Постанова № 668) однією з істотних умов договору підряду є договірна ціна.
Водночас в Постанові № 668 йдеться, що договірна ціна - визначена на основі кошторису, узгоджена сторонами і обумовлена у договорі підряду ціна (вартість) робіт.
Також пункт 21 Постанови №668 визначає, що договірна ціна у договорі підряду може бути приблизна (динамічна) або тверда. Договірна ціна є твердою, якщо інше не встановлено договором.
Договірна ціна визначається на основі кошторису з урахуванням вимог частини 2 статті 7 Закону України «Про ціни і ціноутворення».
При цьому, особливості правового регулювання вартості будівництва визначені в Настанові, Настанові щодо порядку проведення аналізу цін на матеріальні ресурси, яка затверджена наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 20.03.2026 № 591 (далі - Настанова № 591), постанові Кабміну від 19.11.2025 № 1512 «Деякі особливості визначення вартості будівництва в умовах воєнного стану» (далі - Постанова № 1512).
Так, пункт 1 Настанови передбачає, що яя Настанова визначає основні правила застосування кошторисних норм та нормативів з ціноутворення у будівництві для визначення вартості нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту будинків, будівель і споруд будь-якого призначення, їх комплексів та частин, лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури, а також реставрації пам’яток архітектури та містобудування (далі – будівництво).
Зокрема, пункт 5.1 Настанови передбачає, що ціна пропозиції учасника процедури закупівлі (договірна ціна) розраховується на підставі нормативної потреби в трудових і матеріально-технічних ресурсах, необхідних для здійснення проектних рішень по об’єкту будівництва, та поточних цін на них або з використанням одиничних показників вартості робіт, обсяги та види яких передбачені затвердженою проектною документацією.
Ціна пропозиції учасника процедури закупівлі (договірна ціна) формується на підставі вартості будівельних робіт, до складу якої включаються прямі, загальновиробничі та інші витрати на будівництво об’єкта, прибуток, кошти на покриття адміністративних витрат будівельних організацій, кошти на покриття ризиків у випадках, передбачених у пункті 4.40 цієї Настанови, кошти на покриття додаткових витрат, пов’язаних з інфляційними процесами.
У ціні пропозиції учасника процедури закупівлі (договірній ціні) окремим розділом враховуються також кошти на покриття витрат, пов’язаних з придбанням та доставкою на об’єкт будівництва устаткування, меблів та інвентарю, забезпечення яким покладається на учасника процедури закупівлі (підрядника).
При цьому, пункт 5.2 Настанови передбачає, що договірна ціна є кошторисом вартості підрядних робіт, який узгоджений замовником, і використовується при проведенні взаєморозрахунків. Форму договірної ціни наведено у додатку 30 цієї Настанови, у разі визначення вартості за укрупненими показниками вартості робіт використовується форма договірної ціни, що наведена в додатку 31 цієї Настанови.
Таким чином, договірна ціна є показником, який складається з окремих елементів (складових вартості робіт), що відображають структуру витрат підрядника.
Крім того, окремі нормативні акти встановлюють граничні розміри окремих складових договірної ціни.
До прикладу, підпункт 4 пункту 1 Постанови № 1512 визначає, що під час складання інвесторської кошторисної документації загальновиробничі витрати встановлюються на рівні 10 відсотків суми прямих витрат, адміністративні витрати - на рівні 3 відсотки суми прямих витрат, кошторисний прибуток - на рівні 15 відсотків суми прямих витрат, а на етапі договірної ціни та взаєморозрахунків загальновиробничі витрати встановлюються на рівні не більше 10 відсотків суми прямих витрат, адміністративні витрати - на рівні не більше 3 відсотків суми прямих витрат, кошторисний прибуток - на рівні не більше 15 відсотків суми прямих витрат.
Які вимоги закупівельного законодавства необхідно враховувати?
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі / спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Пунктом 17 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості) договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10, 13, 80, 86, 88, 89, 91 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного кодексу України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п’ятої, сьомої - дев’ятої статті 41 Закону, та цих особливостей.
Водночас пункт 19 Особливостей передбачає, що істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10, 13 (крім підпунктів 13, 15 та 26 пункту 13 цих особливостей, крім договору про закупівлю, зазначеного в абзацах другому, третьому частини першої статті 41 Закону), 80, 86, 88, 89, 91 цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, які визначені в даній нормі.
Разом з тим, як уже було з’ясовано, однією з істотних умов договору підряду є договірна ціна, складовими якої є прямі, загальновиробничі та інші витрати на будівництво об’єкта.
Так, підпункт 5 пункту 19 Особливостей передбачає можливість зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг).
Окрім цього, Державна аудиторська служба України (далі - ДАСУ) моніторить внесення змін до договорів про закупівлю, які стосуються зміни складових договірної ціни, як було в наступній закупівлі № UA-2024-12-03-020461-a:
Коментар: за результатами моніторингу ДАСУ дійшла висновку, що договір про закупівлю не містив порядку уточнення твердої договірної ціни у разі зміни вартості ресурсів після його укладення.
Крім того, аудитори зазначили, що пункт 19 Особливостей не передбачає окремої підстави для внесення змін до істотних умов договору шляхом збільшення вартості окремих складових договірної ціни за рахунок зменшення інших.
Фактично позиція ДАСУ виходила з того, що навіть якщо сторони правомірно зменшують загальну ціну договору про закупівлю, це саме по собі не надає їм права змінювати структуру договірної ціни, якщо така можливість не передбачена законодавством або умовами договору.
Доречі, зручно шукати актуальні висновки ДАСУ та рішення Органу оскарження щодо будь-якої ситуації на Clarity App

Підсумки
Аналіз положень Постанови № 668, кошторисних норм свідчить, що договірна ціна є однією з істотних умов договору підряду, а її структура формується відповідно до вимог кошторисного законодавства.
Водночас пункт 19 Особливостей не містить окремої підстави, яка б прямо дозволяла сторонам договору про закупівлю здійснювати перерозподіл коштів між окремими складовими договірної ціни, зокрема шляхом збільшення одних складових за рахунок зменшення інших.
Крім того, практика ДАСУ свідчить, що контролюючий орган розцінює такі зміни як внесення змін до істотних умов договору у випадках, не передбачених законодавством.
