Одним із предметів закупівель, закупівлю якого здійснюють абсолютно всі замовники, є товари. Так, згідно пункту 22 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) товари - продукція, об’єкти будь-якого виду та призначення, у тому числі сировина, вироби, устаткування, технології, предмети у твердому, рідкому і газоподібному стані, а також послуги, пов’язані з постачанням таких товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів.
Водночас особливістю закупівлі товарів є те, що їх є величезна різноманітність, і тому, як правило товари обліковуються у кількох різних одиницях виміру - штуках, упаковках, комплектах, тонах, літрах, погонних метрах тощо.
При цьому, згідно вимог законодавства з публічних закупівель замовники повинні при оголошенні конкурентної закупівлі зазначити кількість товару, зокрема одиницю виміру товару.
Однак трапляються випадки, при яких одиниця виміру товару, яку зазначив замовник при оголошенні закупівлі, не співпадає із одиницею виміру товару переможця закупівлі / відбору або постачальника згідно його бухгалтерського обліку.
Тому такий переможець закупівлі / відбору / постачальник під час підписання / виконання договору про закупівлю намагається змінити одиницю виміру у відповідності до своїх внутрішньо-облікових документів.
Вимоги законодавства щодо зазначення одиниці виміру товарів
Згідно абзацу 1 пункту 3 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості) замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом.
Пункт 10 Особливостей визначає, що замовники, у тому числі централізовані закупівельні організації, здійснюють закупівлі товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту, предмет закупівлі яких визначається відповідно до пункту 2 розділу II Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (далі - послуги з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному пунктом 12-1 цих особливостей або розділом «Порядок проведення відкритих торгів» цих особливостей, та/або шляхом використання електронного каталогу для закупівлі товару відповідно до порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 «Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу», з урахуванням положень, визначених цими особливостями, та/або в порядку, передбаченому пунктом 8 цих особливостей.
Згідно даної норми Особливостей замовники можуть проводити один із наступних видів закупівель – відкриті торги та / або закупівля шляхом використання електронного каталогу для закупівлі товару.
Разом з тим, вимоги до проведення відкритих торгів визначені у Законі з урахуванням Особливостей. Зокрема, пункт 24 Особливостей передбачає, що замовник самостійно та безоплатно через авторизований електронний майданчик оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 11.06.2020 № 1082, та цих особливостей оголошення про проведення відкритих торгів та тендерну документацію на закупівлю товарів, послуг не пізніше ніж за сім днів, на закупівлю робіт не пізніше ніж за 14 днів до кінцевого строку подання тендерних пропозицій.
Водночас згідно пункту 26 Особливостей оголошення про проведення відкритих торгів повинно містити інформацію, визначену частиною другою статті 21 Закону з урахуванням цих особливостей.
При цьому, відповідно до пункту 3 частини 2 статті 21 Закону однією з умов, яка повинна міститися в оголошенні є кількість та місце поставки товарів, обсяг і місце виконання робіт чи надання послуг.
Окрім цього, в тендерній документації замовники також повинні зазначити кількість товару та місце його поставки.
Разом з тим, вимоги до проведення закупівлі шляхом використання електронного каталогу для закупівлі товару визначені в Постанові Кабміну від 14.08.2020 № 822 «Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу» (далі - Постанова № 822).
Зокрема, пункт 57 Постанови №822 визначає, що замовник оголошує запит пропозицій постачальників в електронному каталозі через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається виключно інформація про назву, очікувану вартість предмета закупівлі без урахування податку на додану вартість, кількість, строк, умови, місце поставки товару, умови його оплати та кінцевий строк подання постачальником ціни пропозиції (строк подання постачальником ціни пропозиції не може становити менш як два робочих дні з дня оприлюднення замовником запиту пропозицій постачальників в електронній системі закупівель), характеристики товару та їх допустимі значення в межах специфікації товару, визначеної адміністратором для відповідної категорії товарів, розмір, вид, строк та умови надання, повернення забезпечення виконання договору (якщо замовник вимагає таке забезпечення надати), а також вимога, що країною-походження товару не може бути Російська Федерація/Республіка Білорусь/Ісламська Республіка Іран.
Таким чином, розглянуті норми визначають вимоги до інформації, яка зазначається в оголошенні про проведення відкритих торгів / запиті пропозицій постачальників, однією зі складових якої кількість товару, зокрема одиницю виміру товару.
Чи можна змінювати одиницю виміру товару під час підписання договору про закупівлю?
Норми закупівельного законодавства містять певні обмеження при укладенні договору про закупівлю. Зокрема, пункт 18 Особливостей передбачає, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, у тому числі за результатами електронного аукціону, крім випадків:
- визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті;
- перерахунку ціни в бік зменшення ціни тендерної пропозиції переможця без зменшення обсягів закупівлі;
- перерахунку ціни та обсягів товарів в бік зменшення за умови необхідності приведення обсягів товарів до кратності упаковки.
Отож, за загальним правило законодавство не дозволяє змінювати умови договору про закупівлю під час його підписання. Тобто замовник та переможець повинні підписати договір про закупівлю на тих умовах, які були визначені в проєкті.
Однак той же пункт 18 Особливостей містить три винятки, при яких умови договору про закупівлю можуть змінюватися. Разом з тим, вбачається, що зазначені норми не дозволяють змінювати одиницю виміру під час підписання договору.
Тому видається, що в підписаному договорі повинні бути відображені ті ж самі одиниці товару, які зазначалися замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів.
Окрім цього, пункт 66 Постанови №822 передбачає, що замовник укладає договір з переможцем відбору не пізніше ніж через п’ять календарних днів з дня оприлюднення повідомлення про намір укласти договір. У разі обґрунтованої потреби строк укладення договору може бути продовжений до 10 календарних днів.
Договір між замовником та переможцем відбору укладається відповідно до вимог законодавства.
Умови договору не можуть відрізнятися від умов, визначених замовником у запиті пропозицій постачальників шляхом заповнення електронних форм з окремими полями та у проекті договору, що є складовою частиною запиту пропозицій постачальників, та / або пропозиції переможця відбору, крім випадку зменшення ціни договору без зміни обсягу або перерахунку ціни та обсягів товарів у бік зменшення за умови необхідності приведення обсягів товарів до кратності упаковки, або приведення умов договору у відповідність з умовами, визначеними у запиті пропозицій постачальників шляхом заповнення електронних форм з окремими полями в електронній системі закупівель, якщо такі умови відрізняються у проекті договору.
Отож, приписи Постанови №822 також забороняють змінювати умови договору під час його підписання, окрім певних випадків.
Проте, як і у випадку пункту 18 Особливостей, пункт 66 Постанови №822 не дозволяє змінювати одиниці виміру товару при підписанні договору про закупівлю.
Чи можна змінювати одиниці виміру під час виконання договору про закупівлю?
Після здійснення закупівлі та підписання договору, сторони, при виконанні зобов’язань, повинні керуватися виключно умовами договору про закупівлю. Водночас правове регулювання укладення договору здійснюється нормами Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ). Зокрема стаття 638 ЦКУ передбачає, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
При цьому, згідно положень ЦКУ договір на закупівлю товару є за своєю правовою природою договором поставки.
Згідно наведених положень ЦКУ істотною умовою договору поставки є предмет договору, який включає найменування товару та його кількість. Кількість товару, своєю чергою, визначається через відповідну одиницю виміру.
Водночас вносити зміни до договору про закупівлю сторони можуть виключно у відповідності до пункту 19 Особливостей.
При цьому, пункт 19 Особливостей передбачає кілька підстав для внесення змін до договору про закупівлю:
- зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;
- узгодженого сторонами збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку, що відбулося з дня укладення договору про закупівлю (у разі збільшення ціни за одиницю товару за цим підпунктом вперше) або з дня останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни (у разі збільшення ціни за одиницю товару за цим підпунктом вдруге і далі), за умови документального підтвердження такого коливання. Такі зміни до договору про закупівлю можуть бути внесені не раніше 90 днів з дня підписання договору про закупівлю або внесення до нього змін щодо збільшення ціни за одиницю товару за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю. Обмеження стосовно строків внесення змін до договору про закупівлю щодо збільшення ціни за одиницю товару не застосовується у разі зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії. Обмеження щодо збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків застосовується щодо кожного окремого випадку збільшення ціни за одиницю товару (без обмеження кількості змін). Змінена ціна за одиницю товару не повинна перевищувати ціну за одиницю товару, що передбачена в початковому договорі про закупівлю, більше ніж на 50 відсотків;
- покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;
- продовження строку дії договору про закупівлю та/або строку виконання зобов’язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об’єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;
- погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку;
- зміни ціни в договорі про закупівлю у зв’язку з зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування, а також у зв’язку із зміною системи оподаткування пропорційно до зміни податкового навантаження внаслідок зміни системи оподаткування;
- зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку “на добу наперед”, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;
- зміни умов у зв’язку із застосуванням положень частини шостої статті 41 Закону;
- зменшення обсягів закупівлі та/або ціни згідно з договорами про закупівлю робіт з будівництва об’єктів нерухомого майна відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2023 р. № 382 “Про реалізацію експериментального проекту щодо відновлення населених пунктів, які постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації” (Офіційний вісник України, 2023 р., № 46, ст. 2466), якщо розроблення проектної документації покладено на підрядника, після проведення експертизи та затвердження проектної документації в установленому законодавством порядку;
- співфінансування в обсязі не менш як 75 відсотків ціни договору про закупівлю, укладеного оператором системи передачі електричної енергії, за кошти кредитів, позик, грантів, що надаються відповідно до міжнародних договорів України організаціями, зазначеними у частині другій статті 6 Закону, із подальшим застосуванням правил і процедур, встановлених організацією, що здійснює таке співфінансування;
- зміни обсягів закупівлі, ціни та інших умов договору про закупівлю на постачання електричної енергії, чинного на дату набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2026 р. № 44 “Про внесення зміни до пункту 19 особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування”, для виконання вимог, визначених пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України від 15 січня 2026 р. № 39 “Деякі питання подолання наслідків надзвичайної ситуації державного рівня в електроенергетичних системах”, - із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2026 р. № 43.
Аналіз підстав, визначених пунктом 19 Особливостей, свідчить про те, що серед них відсутня можливість зміни одиниці виміру товару.
Отже, після укладення договору про закупівлю сторони не вправі змінити одиницю виміру товару шляхом укладення додаткової угоди лише з тієї підстави, що постачальник здійснює бухгалтерський облік такого товару в інших одиницях виміру.
Окрім цього, трапляються випадки, коли постачальники намагаються змінити одиниці товару без внесення змін до договору про закупівлю, зокрема при поставці товару прописуючи в первинних документах інші одиницю товару, ніж ті, які були визначені в умовах договору.
Наприклад, якщо в договорі кількість товару визначена у погонних метрах, а у видатковій накладній товар зазначається в тонах.
Проте, чи відповідають такі дії постачальників вимогам законодавства?
Правові засади оформлення первинних документів визначені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Частина 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначає, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.
Водночас в частині 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» перелічено обов’язкові реквізити первинних документів:
- назву документа (форми);
- дату складання;
- назву підприємства, від імені якого складено документ;
- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;
- посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;
- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
У відповідності до зазначених норм одним із реквізитів первинного документа є зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції.
Водночас законодавство про бухгалтерський облік не містить прямої вимоги щодо обов'язкової тотожності одиниці виміру в первинному документі та договорі.
Однак первинний документ повинен підтверджувати саме ту господарську операцію, яка передбачена договором.
Якщо така відповідність не може бути підтверджена документально на підставі первинних документів, виникають обґрунтовані сумніви щодо належного виконання договору та правомірності здійснення оплати.
Саме тому оформлення первинних документів в одиницях виміру, які не відповідають умовам договору, може створювати для замовника суттєві ризики під час здійснення контрольних заходів та викликати сумніви щодо належного документального підтвердження виконання договірних зобов’язань.
Підсумки
- Замовник під час проведення закупівель зобов'язаний визначити кількість товару та відповідну одиницю його виміру, на підставі чого учасники формують свої тендерні пропозиції або пропозиції в електронному каталозі.
- Ні пункт 18 Особливостей, ні пункт 66 Постанови №822 не передбачають можливості зміни одиниці виміру товару під час укладення договору про закупівлю.
- Пункт 19 Особливостей не містить підстав для внесення змін до договору про закупівлю у зв’язку із заміною однієї одиниці виміру на іншу під час його виконання.
- Первинні документи повинні оформлюватися відповідно до умов договору, зокрема із зазначенням тих одиниць виміру товару, які передбачені договором про закупівлю.
