Чи варто вважати зекономлені кошти новим предметом закупівлі

Здійснюючи закупівлі уповноважена особа стикається з безліччю питань. Так, одним із найбільш частих та важливих питань, яке щоразу постає перед уповноваженою особою, є обрання виду закупівлі для придбання товарів, робіт чи послуг.

Обирати вид закупівлі замовники повинні з огляду на вартісні межі, які визначені положеннями Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості).

Водночас в замовників за результатами проведення закупівель досить часто з’являються зекономлені кошти. Наприклад, замовнику на проведення закупівлі пального було виділено 200 тис. грн. Однак за результатами проведення закупівлі шляхом відкритих торгів замовник уклав договір про закупівлю на суму 150 тис. грн, і відповідно залишились 50 тис. грн.

Тому в даному випадку перед замовником постає питання щодо використання цих залишкових коштів. Зокрема, чи варто такі зекономлені кошти за результатами проведення закупівлі за тим самим предметом закупівлі вважати новим предметом закупівлі? Чи все ж орієнтуватись на очікувану вартість предмета закупівлі загалом та не вважати такі кошти новим предметом закупівлі?

Протягом тривалого часу, ще при здійсненні закупівель у відповідності до Закону України «Про публічні закупівлі» без урахування Особливостей, замовники при визначенні нового предмета закупівлі (додаткової потреби) керувалися листом Мінекономіки «Щодо планування» № 3304-04/54160-06 від 03.09.2020.

В даному Листі Мінекономіки до переліку випадків, в яких замовник може вважати предмет закупівлі новим є:

• виникнення нової чи додаткової потреби у товарах, роботах чи послугах, яку замовник не міг передбачити;
• виділення додаткових коштів;
• перерозподілу коштів, зекономлених внаслідок проведення процедур закупівель;
• перерозподілу коштів зекономлених у разі зміни ціни договору про закупівлю в бік зменшення;
• перерозподілу коштів, які було заплановано на закупівлю іншого(их) предмету(ів) закупівлі або фінансування інших видатків;
• відміни закупівлі або визнання її такою, що не відбулась / неукладення договору про закупівлю за результатами проведення закупівлі та необхідності здійснення нової закупівлі;
• розірвання договору про закупівлю та необхідності здійснення нової закупівлі;
• інших подібних випадках.

Як бачимо, в зазначеному переліку містяться кілька випадків, в яких зекономлені кошти Мінекономіки вважає новим предметом закупівлі.

Однак тут потрібно звернути увагу на те, що листи Мінекономіки не є джерелом права та не встановлюють правових норм, якими повинні керуватися замовники здійснюючи закупівлі.

Тобто такі листи не є нормативно-правовими актами, а носять лише інформаційний та рекомендаційний характер, на чому досить часто наголошують суди.

Відповідно замовникам визначаючи новий предмет закупівлі (додаткову потребу) не слід керуватися листами Мінекономіки трактуючи ту чи іншу правову норму.

Окрім цього, визначаючи новий предмет закупівлі доцільно звернутися до положень Особливостей, оскільки в Особливостях міститься норма, яка визначає в якому випадку можна визначити новий предмет закупівлі та який не буде додаватися до очікуваної вартості тотожного предмета закупівлі.

Так, абзац 3 пункту 15 Особливостей визначає – «якщо у замовника виникла додаткова потреба (яку замовник не міг передбачити на момент здійснення закупівлі за тотожним предметом закупівлі) у здійсненні закупівлі за предметом закупівлі, закупівля за яким ним вже була здійснена у поточному році, очікувана вартість такого предмета закупівлі не додається до очікуваної вартості тотожного предмета закупівлі (тотожних предметів закупівель), закупівля яких була здійснена, а замовник обирає вид закупівлі такого предмета закупівлі з урахуванням вартісних меж, визначених цими особливостями».

З огляду на зазначену норму вбачається, що новий предмет закупівлі можна визначити виключно у випадку, коли у замовника виникла додаткова потреба (яку замовник не міг передбачити на момент здійснення закупівлі за тотожним предметом закупівлі).

Водночас дана норма не визначає, що зекономлені кошти внаслідок проведення процедур закупівель можна вважати додатковою потребою, і відповідно новим предметом закупівлі.

І тому з огляду на викладене, зекономлені кошти за результатами проведення закупівлі не слід вважати новим предметом закупівлі, адже абзац 3 пункту 15 Особливостей зекономлені кошти не визначає як додаткову потребу (яку замовник не міг передбачити на момент здійснення закупівлі за тотожним предметом закупівлі).

Натомість замовнику у випадку наявності зекономлених коштів за результатами процедури закупівлі, навіть якщо їхня сума не становить та не перевищує межі, які визначені пунктом 10 Особливостей, як зазначалось у прикладі вище, варто проводити конкурентну процедуру закупівлі у відповідності до пункту 10 Особливостей. Звичайно може бути й інша ситуація, але за умови, що замовник зможе довести та дотриматися усіх умов для застосування абзацу 3 пункту 15 Особливостей. Детальніше про це у статті «Додаткова потреба: як визначати, алгоритм дій та приклади».