Чи варто оскаржувати висновок моніторингу закупівлі?
Перш, ніж приймати рішення, треба розуміти наслідки його прийняття та ризики, пов’язані з його прийняттям. Здебільшого, ризик походить від того, що замовник не можете прорахувати наслідки своїх дій. Тому у цьому матеріалі ми пропонуємо ознайомитися з формулою, яка дозволить наблизитись до відповіді - чи варто оскаржувати висновок моніторингу закупівлі, в тому числі, якщо висновком моніторингу встановлено наступне порушення: укладення з учасником, який став переможцем процедури закупівлі, договору про закупівлю, умови якого не відповідають вимогам тендерної документації та / або тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі.
Детальніше про правозастосування пункту 18 Особливостей читайте у статті «Чи можуть умови договору про закупівлю відрізнятись від проєкта договору про закупівлю?» на платформі TNDR.
Коли висновком моніторингу встановлені факти порушення пункту 18 Особливостей для замовника та виконавця договору про закупівлю можуть наставати вельми серйозні наслідки, такі як визнання договору про закупівлю нікчемним, подвійна реституція і притягнення посадових осіб до адміністративної відповідальності на підставі частини 3 статті 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КупАП).
На цій стадії у замовника є два варіанта поведінки: виконувати припис висновку моніторингу або оскаржувати його до суду.
Оскільки суд, при вирішенні даної категорії справ, оцінює багато суб’єктивних чинників, а також враховуючи принцип змагальності сторін, існує значна варіативність та невизначеність при вирішенні даної категорії справ. На рішення суду можуть впливати неочевидні фактори, які прямо не визначені у законодавстві, такі як: часткове / повне виконання договору про закупівлю, частковий / повний розрахунок за договором, який здійснено до початку моніторингу; наслідки визнання договору про закупівлю нікчемним і т.інш.
За таких умов значну роль, відіграє обґрунтованість правової позиції, яку сторона буде підтримувати в суді.
Більше про приклади зміни умов договору, які суд вважає допустимими читайте у статті «Приклади умов договору про закупівлю, які можна змінити, якщо замовник готовий захищати свою позицію в судовому порядку».
Для визначення вірного варіанту поведінки, а саме відповіді на питання: чи варто оскаржувати рішення моніторингу, замовник може керуватись наступною формулою:
Витр.вик.* Вірог. перемог. ≥ Витр.суд.
Витр.вик.(витрати виконання) – можливі витрати, пов’язані з виконанням припису висновку моніторингу, в тому числі: здійснення подвійної реституції, проведення повторних закупівель, сплата штрафу посадовою особою.
Вірог. перемог. (вірогідність перемоги) – вірогідність винесення судом рішення про скасування рішення моніторингу, яка завжди менша за 100% та завжди більша 0 %.
Витр.суд. (судові витрати) – очікувані витрати на розгляд справи у суді, у випадку програшу справи, в тому числі судові витрати опонентів.
Орієнтовні можливі витрати, пов’язані з виконанням припису висновку моніторингу замовник може розрахувати самостійно. Орієнтовні витрати на розгляд справи у суді можна дізнатись у відповідного адвоката, який буде потенційно вести справу.
Підсумки
Вірогідність перемоги підрахувати точно не зможе ніхто, проте, якщо витрати виконання значно перевищують судові витрати, замовнику слід оскаржувати висновок моніторингу навіть, якщо вірогідність перемоги оцінюється як незначна.
пов'язані статті
03 груд.
ДАСУ зобов’язує замовника розірвати договір / договір про закупівлю, але такий договір уже повністю виконаний29 листоп.
Оперативно-господарська санкція — відмова від встановлення на майбутнє господарських відносин із стороною, яка порушує зобов’язання: що варто врахувати при її встановленні21 листоп.
Суперечливі позиції: ДАСУ зобов’язало відмінити закупівлю, проте АМКУ визнало відміну неправомірною19 листоп.
Замовник не зазначив в оголошенні інформацію про забезпечення тендерної пропозиції, порушення чи ні та яка відповідальність18 листоп.
Як обгрунтувати закупівлю через відсутність конкуренції з технічних причин, якщо суб’єкт господарювання не є природним монополістом: практика ДАСУ та суду