Чи стосуються вимоги щодо наявності інформації про ціни на матеріальні ресурси, коли мова йде про закупівлю товарів для виконання робіт або надання послуг з поточного ремонту

Останні зміни до Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) викликали у закупівельників чималий ажіотаж. І чим глибше занурюватись в дану тематику, тим більше запитань виникає. Після внесених змін до Закону, абзацом 2 частини 1 статті 41 Закону передбачено, що невід’ємними додатками до договору про закупівлю послуг з поточного ремонту, робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об’єкта будівництва є документи, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси. 

Відповідно ключовим аспектом вищезазначеної вимоги є те, що вона стосується договору про закупівлю: 

• послуг з поточного ремонту; 
• робіт з нового будівництва; 
• реконструкції; 
• реставрації; 
• капітального ремонту об’єкта будівництва. 

Згідно пункту 21 частини першої статті 1 Закону, послуги – будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, найм (оренда), лізинг, а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт, поточний ремонт з розробленням проектної документації. Отож, договір про закупівлю на послуги з поточного ремонту варто відносити до виду предмета закупівлі «послуги» у розумінні Закону. 

В свою чергу, керуючись пунктом 27 частини 1 статті 1 Закону, роботи – розроблення проектної документації на об'єкти будівництва, науково-проектної документації на реставрацію пам'яток архітектури та містобудування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об'єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення, роботи з будівництва об'єктів з розробленням проектної документації, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт. Відповідно закупівля робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об’єкта будівництва варто розглядати, як «роботи» у розумінні Закону. 

Тож з першого погляду видається, що здійснення закупівлі товарів не підпадають під вимоги щодо оприлюднення інформації про ціни на матеріальні ресурси. Тим не менше, пропонуємо розглянути даний аспект дещо детальніше. 

Поняття «товар» у розумінні Закону 

В процесі діяльності уповноваженої особи, одне із основних завдань з яким вона стикається полягає у плануванні та реалізації закупівельного процесу у відповідності до вимог чинного законодавства. 

Керуючись пунктом 14 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості), закупівля відповідно до цих особливостей здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля, незалежно від її вартості, включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону. 

Потреба замовника формується у вигляді предмета закупівлі, який згідно пункту 15 Особливостей визначається замовником відповідно до вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708. 

Для розуміння що в себе включає термін «предмет закупівлі», варто звернутись до пункту 22 частини 1 статті 1 Закону. Відповідно предмет закупівлі – товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції / пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). 

Аналізуючи вищезазначене, товар – це один із видів предмета закупівлі, доступних для замовника, шляхом здійснення закупівлі у відповідності до законодавчих вимог. Тим не менше у пункту 34 частини 1 статті 1 Закону містить більш детальне пояснення даного поняття, у відповідності до якого товари – продукція, об'єкти будь-якого виду та призначення, у тому числі сировина, вироби, устаткування, технології, предмети у твердому, рідкому і газоподібному стані, а також послуги, пов'язані з постачанням таких товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів. 

Вплив вимог частини 1 статті 41 Закону на укладення договору про закупівлю на товари, що необхідні для виконання робіт чи надання послуг з поточного ремонту 

У відповідності до пункту 4.2 Порядку розроблення проєктної документації на будівництво об'єктів від 16.05.2011 № 45, у завданні на проєктування можуть встановлюватися вимоги щодо обґрунтування використання імпортних матеріалів, виробів, конструкцій та устаткування (з порівнянням технічних та цінових характеристик відповідних вітчизняних матеріально-технічних ресурсів). 

Дана вимога підтверджує можливість наявності в проектній документації відповідних товарів – «матеріалів, виробів, конструкцій та устаткування», що необхідні для виконання робіт, передбачених цією документацією. У більшості випадків замовник закуповує такі товари разом із роботами, відображеними в проєктнній документації. Тим не менше, такого роду товари не заборонено закуповувати, шляхом здійснення окремої закупівлі. 

Відповідно якщо у замовника виникає необхідність придбати товари (в тому числі матеріали, вироби, конструкції та устаткування) окремою закупівлею від робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об’єкта будівництва або послуг з поточного ремонту, то слід: 

• для початку здійснити закупівлю такого товару відповідно до вимог та норм законодавства; 
• після цього здійснити закупівлю робіт чи послуг з поточного ремонту, із відображенням в окремому додатку до договору про закупівлю інформації про ціни на матеріальні ресурси, що будуть передані замовником для виконання таких робіт або послуг з поточного ремонту (наприклад шляхом оформлення акту-передачі матеріальних цінностей). 

При дотриманні вищезазначених вимог, норми частини 1 статті 41 Закону будуть виконані. У зворотному випадку, замовник ризикує не виконати вимоги законодавства, що в свою чергу призведе до адміністративного порушення, відображеного у частині 1 статті 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КупАП): неоприлюднення або порушення строків оприлюднення інформації про закупівлі, що тягне за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб замовника у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Наслідки повторного порушення даних вимог відображені у частині 2 статті 164-14 КУпАП: накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб замовника у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. 

Підсумки 

Отже при здійсненні закупівлі товарів (в тому числі матеріалів, виробів, конструкцій та устаткування), необхідних для виконання робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об’єкта будівництва або ж надання послуг з поточного ремонту, окремою закупівлею, замовнику слід: 

• для початку здійснити закупівлю такого товару відповідно до вимог та норм законодавства; 
• після цього здійснити закупівлю робіт чи послуг з поточного ремонту, із відображенням в окремому додатку до договору про закупівлю інформації про ціни на матеріальні ресурси, що будуть передані замовником для виконання таких робіт або послуг з поточного ремонту. 

Відповідно невиконання даних вимог може призвести до адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 164-14 КУпАП у вигляді неоприлюднення або порушення строків оприлюднення інформації про закупівлі, що тягне за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб замовника у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Повторне порушення даних вимог тягне за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб замовника у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.