Чи можна укласти прямий договір на поточний ремонт споруд цивільного захисту в підвальному приміщенні багатоквартирного житлового будинку?

Частина 1 статті 32 Кодексу Цивільного захисту визначає правові основи укриття населення у фонді захисних споруд цивільного захисту. Так, до захисних споруд цивільного захисту належать:

1. сховище - герметична споруда для захисту людей, в якій протягом певного часу створюються умови, що виключають вплив на них небезпечних факторів, які виникають внаслідок надзвичайної ситуації, воєнних (бойових) дій та терористичних актів;
2. протирадіаційне укриття - негерметична споруда для захисту людей, в якій створюються умови, що виключають вплив на них іонізуючого опромінення у разі радіоактивного забруднення місцевості та дії звичайних засобів ураження.

Для укриття населення також використовуються споруди подвійного призначення - наземні або підземні споруди чи їх окремі частини, що спроектовані або пристосовані для використання за основним функціональним призначенням, у тому числі для захисту населення, та в яких створені умови для тимчасового перебування людей.

Вирішуючи питання можливості укладення прямого договору на поточний ремонт споруд цивільного захисту (укриття) в підвальному приміщенні багатоквартирного житлового будинку варто звернутись до норм Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) та Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану» від 28.02.2022 № 169 (далі — Постанова № 169).

Так, у випадку, коли очікувана вартість закупівлі не перевищує 50 тис. грн замовники можуть укладати договір без використання електронної системи закупівель відповідно до частини 3 статті 3 Закону.

Окрім цього, відповідно до пункту 1 Постанови №169 замовники можуть здійснити публічну закупівлю, вартість якої є меншою ніж 50 тис. грн, з використанням електронної системи закупівель, у тому числі з використанням електронних каталогів. У разі здійснення закупівлі, вартість якої є меншою ніж 50 тис. гривень, без використання електронної системи закупівель замовник обов’язково дотримується принципів здійснення публічних закупівель, не вносить інформацію про таку закупівлю до річного плану та не оприлюднює в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.

У випадку, якщо вартість закупівлі дорівнює або перевищує 50 тис. грн замовники повинні проводити спрощену закупівлю у відповідності до Закону.

Водночас у разі закупівлі згідно з Постановою № 169, у випадку якщо очікувана вартість такої закупівлі становить або перевищує 50 тис. грн, замовники зобов’язані здійснювати публічні закупівлі із використанням електронного каталогу та / або порядку проведення спрощених закупівель, встановленого Законом.

В свою чергу, згідно абзаців 1 та 2 пункту 1 Постанови № 169 замовники, визначені частиною 9 статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» / державні замовники у сфері оборони здійснюють публічні / оборонні закупівлі товарів, робіт і послуг без застосування процедур закупівель / спрощених закупівель, визначених Законами України «Про публічні закупівлі» та «Про оборонні закупівлі».

Так, публічні закупівлі товарів, робіт і послуг для задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2022 № 185 «Деякі питання здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану» (Офіційний вісник України, 2022 р., № 25, ст. 1267) здійснюються замовниками без застосування процедур закупівель / спрощених закупівель, визначених Законом.

Отож, зазначені категорії замовників можуть укладати прямі договори у відповідності до Постанови № 169.

Поряд з цим, пункт 1 Постанови № 169 передбачає ряд виключень, відповідно до яких замовники мають право проводити закупівлі товарів, робіт та послуг без застосування порядку проведення спрощених закупівель та / або електронного каталогу, а саме:

• інформація, що повинна бути оприлюднена в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, належить до інформації з обмеженим доступом або її розголошення під час дії правового режиму воєнного стану може нести загрозу національній безпеці та/або громадській безпеці і порядку;
• замовник перебуває в районі проведення воєнних (бойових) дій на момент прийняття рішення про здійснення закупівлі або її здійснення;
• відсутня технічна можливість використання електронної системи закупівель, яка повинна бути документально підтверджена замовником;
• існує нагальна потреба у здійсненні закупівлі у зв’язку із виникненням об’єктивних обставин, що унеможливлюють дотримання замовником строків для проведення спрощеної закупівлі або використання електронного каталогу;
• роботи, товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб’єктом господарювання за наявності одного з таких випадків:

- предмет закупівлі полягає у створенні або придбанні витвору мистецтва або художнього виконання;

- укладення договору про закупівлю з переможцем архітектурного або мистецького конкурсу;

- відсутність конкуренції з технічних причин, яка повинна бути документально підтверджена замовником;

- необхідність захисту прав інтелектуальної власності;

- укладення договору про закупівлю з постачальником “останньої надії” або з постачальником універсальної послуги на постачання електричної енергії або природного газу;

• відмінено спрощену закупівлю через відсутність учасників, у тому числі за лотом;
• виникла після укладення договору про закупівлю у замовника необхідність у постачанні додаткового обсягу товару у того самого постачальника, якщо в разі зміни постачальника замовник був би вимушений придбати товар з іншими технічними характеристиками, що призвело б до виникнення несумісності, пов’язаної з експлуатацією і технічним обслуговуванням. Закупівля додаткового обсягу товару у того самого постачальника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість такого постачання не перевищує 50 відсотків ціни договору про закупівлю;
• виникла після укладення договору про закупівлю у замовника необхідність закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника. Можливість і умови таких додаткових робіт чи послуг можуть бути передбачені в основному договорі про закупівлю, який укладений за результатами проведення тендеру/спрощеної закупівлі. Закупівля додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендеру/спрощеної закупівлі;
• здійснюється закупівля послуг з адвокатської діяльності;
• здійснюється закупівля юридичних послуг, пов’язаних із захистом прав та інтересів України, у тому числі з метою захисту національної безпеки і оборони, під час врегулювання спорів, розгляду в закордонних юрисдикційних органах справ за участю іноземного суб’єкта та України;
• здійснюється закупівля товарів, робіт і послуг для забезпечення функціонування об’єктів критичної інфраструктури.

Детальніше про зазначені випадки читайте в статті «Аналізуємо підстави для укладання прямих договорів за Постановою № 169».

Найбільш ймовірними підставами для укладення прямого договору на поточний ремонт споруд цивільного захисту (укриття), якщо, наприклад, замовник не перебуває в районі проведення воєнних (бойових) дій на момент прийняття рішення про здійснення закупівлі або її здійснення, чи відсутня технічна можливість використання електронної системи закупівель, яка повинна бути документально підтверджена замовником або ж існує нагальна потреба у здійсненні закупівлі, є наступні випадки:

• інформація, що повинна бути оприлюднена в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, належить до інформації з обмеженим доступом або її розголошення під час дії правового режиму воєнного стану може нести загрозу національній безпеці та / або громадській безпеці і порядку;
• здійснюється закупівля товарів, робіт і послуг для забезпечення функціонування об’єктів критичної інфраструктури.

Тому розглянемо ці випадки детальніше. Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» інформацією з обмеженим доступом є:

1. конфіденційна інформація;
2. таємна інформація;
3. службова інформація.

Конфіденційна інформація - інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов. Не може бути віднесена до конфіденційної інформація, зазначена в частині першій і другій статті 13 цього Закону.

Таємна інформація - інформація, доступ до якої обмежується відповідно до#nbsp;частини 2 статті 6#nbsp;цього Закону, розголошення якої може завдати шкоди особі, суспільству і державі. Таємною визнається інформація, яка містить державну, професійну, банківську, розвідувальну таємницю, таємницю досудового розслідування та іншу передбачену законом таємницю.

Відповідно до вимог частини 2 статті 6 цього Закону до службової може належати така інформація:

1. що міститься в документах суб'єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов'язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та / або прийняттю рішень;
2. зібрана в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, яку не віднесено до державної таємниці.

Крім цього, даним Законом, серед іншого, передбачено, що не може бути обмежено доступ до інформації про:

• складання, розгляд і затвердження бюджетів, кошторисів розпорядників бюджетних коштів та плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів, а також їх виконання за розписами, бюджетними програмами та видатками (крім таємних видатків відповідно до статті 31 Бюджетного кодексу України),
• взяття розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів бюджетних зобов’язань або здійснення розпорядження бюджетними коштами у будь-який інший спосіб,
• планування, формування, здійснення та виконання закупівлі товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти, у тому числі оборонних закупівель (крім випадків, якщо окрема інформація про закупівлі товарів, робіт і послуг становить державну таємницю відповідно до#nbsp;Закону України «Про державну таємницю»).#nbsp;

З огляду, на зазначені законодавчі норми закупівлю послуг з поточного ремонту не можна віднести до інформації з обмеженим доступом.

Наступним складником розглядуваного виключення є - розголошення інформації під час дії правового режиму воєнного стану може нести загрозу національній безпеці та громадській безпеці і порядку.

Так, відповідно до Закону України «Про національну безпеку України» загрози національній безпеці України – це явища, тенденції і чинники, що унеможливлюють чи ускладнюють або можуть унеможливити чи ускладнити реалізацію національних інтересів та збереження національних цінностей України.

Вочевидь, з огляду на дане визначення поточний ремонт споруд цивільного захисту (укриття) також не можна віднести до даного виключення.

Натомість, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 1 Закону України «Про національну безпеку України» громадська безпека і порядок - захищеність життєво важливих для суспільства та особи інтересів, прав і свобод людини і громадянина, забезпечення яких є пріоритетним завданням діяльності сил безпеки, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб та громадськості, які здійснюють узгоджені заходи щодо реалізації і захисту національних інтересів від впливу загроз.

Національне законодавство не містить визначення поняття «життєво важливі для суспільства та особи інтереси». Відповідно до Академічного тлумачного словника української мови інтерес – це увага до кого-, чого-небудь, зацікавлення кимось, чимось.

Однак якщо звернутись до основного призначення споруд цивільного захисту (укриттів), то вони покликані забезпечити захист населення, тобто життя та здоров’я населення.

Так, відповідно до статті 4 Кодексу цивільно захисту цивільний захист – це комплекс заходів, які реалізуються на території України в мирний час та в особливий період і спрямовані на захист населення, територій, навколишнього природного середовища, майна, матеріальних і культурних цінностей від надзвичайних ситуацій та інших небезпечних подій, запобігання виникненню таких ситуацій та подій, ліквідацію їх наслідків, надання допомоги постраждалим, здійснення державного нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки.

З огляду на вище наведене громадська безпека та порядок не може слугувати підставою для виключення при укладенні прямого договору за Постановою №169 поточного ремонту споруд цивільного захисту (укриття).

В свою чергу, особливості правового регулювання об’єктів критичної інфраструктури визначені Законом України «Про критичну інфраструктуру».

В пункті 13 частини 1 статті 1 зазначеного Закону зазначено, що об’єктами критичної інфраструктури є об’єкти інфраструктури, системи, їх частини та їх сукупність, які є важливими для економіки, національної безпеки та оборони, порушення функціонування яких може завдати шкоди життєво важливим національним інтересам.

Статтею 8 даного Закону, визначено, що віднесення об’єктів до критичної інфраструктури здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Віднесення об’єктів до критичної інфраструктури здійснюється за сукупністю критеріїв, що визначають їх соціальну, політичну, економічну, екологічну значущість для забезпечення оборони країни, безпеки громадян, суспільства, держави і правопорядку, зокрема для реалізації життєво важливих функцій та надання життєво важливих послуг, свідчать про існування загроз для них, можливість виникнення кризових ситуацій через несанкціоноване втручання в їх функціонування, припинення функціонування, людський фактор чи природні лиха, тривалість робіт для усунення таких наслідків до повного відновлення штатного режиму.

До таких критеріїв належать:

1. виконання функцій із забезпечення життєво важливих національних інтересів;
2. існування викликів і загроз, що можуть виникати щодо об’єктів критичної інфраструктури;
3. ймовірність завдання значної шкоди нормальним умовам життєдіяльності населення;
4. уразливість таких об’єктів, тяжкість можливих негативних наслідків, внаслідок чого буде заподіяна значна шкода здоров’ю населення (визначається кількістю постраждалих, загиблих та осіб, які отримали значні травми, а також чисельністю евакуйованого населення); соціальній сфері (руйнація систем соціального захисту населення і надання соціальних послуг, втрата спроможності держави задовольнити критичні потреби суспільства); державному суверенітету (зниження обороноздатності, дискредитація іміджу країни, дестабілізація системи державного управління та унеможливлення виконання державою своїх функцій); економіці (вплив на внутрішній валовий продукт, розмір економічних втрат, як прямих, так і непрямих); природним ресурсам загальнодержавного та місцевого значення;
5. масштабність негативних наслідків для держави, які впливають на діяльність стратегічно важливих об’єктів для кількох секторів життєзабезпечення чи призводять до втрати унікальних національно значущих активів, систем і ресурсів, матимуть тривалі наслідки для держави і позначаться на діяльності ряду інших секторів;
6. тривалість ліквідації таких наслідків та дія подальшого негативного впливу на інші сектори держави;
7. вплив на функціонування суміжних секторів критичної інфраструктури.

Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання об’єктів критичної інфраструктури» від 09.10.2020 № 1109 встановлено такі категорії критичності об’єктів критичної інфраструктури:

• I категорія критичності – особливо важливі об’єкти, які мають загальнодержавне значення, значний вплив на інші об’єкти критичної інфраструктури та порушення функціонування яких призведе до виникнення кризової ситуації національного значення;
• II категорія критичності – життєво важливі об’єкти, порушення функціонування яких призведе до виникнення кризової ситуації регіонального значення;
• III категорія критичності – важливі об’єкти, порушення функціонування яких призведе до виникнення кризової ситуації місцевого значення;
• IV категорія критичності – необхідні об’єкти, порушення функціонування яких призведе до виникнення кризової ситуації локального значення.

Відомості про об’єкти критичної інфраструктури, що віднесені до I, II III та IV категорій критичності, вносяться уповноваженими органами до секторальних переліків об’єктів критичної інфраструктури, які ними формуються та ведуться.

Перелік секторів (підсекторів), основних послуг критичної інфраструктури держави

Водночас житлові багатоквартирні будинки не належить до жодного із зазначених секторів, тому зазначений випадок також не годиться.

Тому підсумуємо, замовники можуть укласти прямий договір на поточний ремонт споруд цивільного захисту (укриття) в підвальному приміщенні багатоквартирного житлового будинку згідно Закону / Постанови №169 у наступних випадках:

• очікувана вартість закупівлі є меншою за 50 тис. грн (за Законом і Постановою №169);
• замовники є такими, які відносяться до абзацу 1 та 2 пункту 1 Постанови №169;
• присутні наступні випадки:

- замовник перебуває в районі проведення воєнних (бойових) дій на момент прийняття рішення про здійснення закупівлі або її здійснення;

- відсутня технічна можливість використання електронної системи закупівель, яка повинна бути документально підтверджена замовником;

- існує нагальна потреба у здійсненні закупівлі у зв’язку із виникненням об’єктивних обставин, що унеможливлюють дотримання замовником строків для проведення спрощеної закупівлі або використання електронного каталогу.

В усіх інших випадках замовники зобов’язані проводити конкурентні закупівлі.