Чи можна не встановлювати вимогу по локалізації, якщо товар, який потрібний замовнику повністю іноземного виробництва
2
1534
Кожен замовник під час підготовки до проведення закупівлі товару, який визначений в підпункту 2 пункту 6-1 розділу X “Прикінцевих та перехідні положень” або товару, який замовник набуває у власність під час виконання робіт / надання послуг, який визначений у підпункті 2 пункту 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону досліджує питання чи можна не встановлювати вимогу стосовно підтвердження ступеню локалізації до його товару або товару, який замовник набуває у власність під час закупівлі робіт чи послуг, коли замовник розуміє, що товар який йому потрібний повністю іноземного виробництва, тобто в ньому відсутні складові вітчизняного виробництва у собівартості товару. Тож дослідимо дане питання.
Що таке локалізація?
Згідно з пунктом 29-1 частини 1 статті 1 Законом України «Про публічні закупівлі» (далі-Закону) ступінь локалізації виробництва - показник місцевої складової у питомій вазі вартості сировини, матеріалів, вузлів, агрегатів, деталей, складових частин і комплектуючих виробів, робіт, послуг та інших складових вітчизняного виробництва у собівартості товару, що є предметом закупівлі.
Нормативно-правове регулювання
Відповідно до абзацу 3 пункту 3 Особливостей під час здійснення публічної закупівлі відповідно до цих особливостей (крім випадків, передбачених абзацами 4-6 цього пункту) замовники застосовують положення пункту 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, крім підпункту 4 пункту 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, з урахуванням положень, визначених цим абзацом.
Відповідно до пункту 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону тимчасово, з 2022 року строком на 10 років, встановлюються такі особливості здійснення закупівель, якщо вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень: 1) замовник здійснює закупівлю товарів, визначених підпунктом 2 цього пункту, виключно якщо їх ступінь локалізації виробництва дорівнює чи перевищує, зокрема, у 2024 році - 20 відсотків.
Абзац 3 пункту 3 Особливостей визначає, що у разі здійснення замовником закупівлі робіт чи послуг, якщо виконання таких робіт чи надання послуг передбачає набуття замовником у власність товару, визначеного пунктом 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, вартість якого у складі предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, визначені абзацом першим пункту 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, закупівля таких робіт чи послуг здійснюється з урахуванням особливостей, установлених пунктом 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону.
Як бачимо ступінь локалізація виробництва обов’язково застосовується замовником до товарів, які визначені у підпункті 2 пункту 6-1 розділу X “Прикінцевих та перехідні положень” Закону за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 200 тис. гривень, а також до товару, який замовник набуває у власність під час виконання робіт / надання послуг, який визначений у підпункті 2 пункту 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, якщо виконання таких робіт чи надання послуг передбачає набуття замовником у власність товару, вартість якого у складі предмета закупівлі дорівнює або перевищує 200 тис. гривень.
Виключення згідно яких вимога стосовно підтвердження ступеню локалізації не застосовується
Положення пункту 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону не застосовуються замовниками у разі:
здійснення замовником закупівлі товарів, робіт чи послуг, якщо країною походження таких товарів (зокрема, якщо набуття замовником у власність таких товарів передбачається за результатом виконання робіт чи надання послуг) є країна, яка є стороною Угоди про державні закупівлі, укладеної 15 квітня 1994 р. в м. Марракеші, із змінами, внесеними Протоколом про внесення змін до Угоди про державні закупівлі, вчиненим 30 березня 2012 р. в м. Женеві, з якою Україна уклала інші міжнародні договори України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, що містять положення про державні закупівлі, у тому числі угоди про вільну торгівлю, або країна, яка є учасником Угоди про державні закупівлі, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону України “Про приєднання України до Угоди про державні закупівлі”;
здійснення замовником закупівлі товару для потреб Збройних Сил, інших військових формувань, правоохоронних органів на їх запит з подальшою передачею таких товарів на облік запитувача.
З огляду на вище викладене можемо говорити, що Особливості містять вичерпний перелік винятків, коли вимога стосовно підтвердження ступеню локалізації не застосовується.
Чи можна не встановлювати вимогу по локалізації, якщо товар, який потрібний замовнику повністю іноземного виробництва?
Кожен замовник повинен розуміти, що згідно пункту 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону та абзацу 3 пункту 3 Особливостей він зобов’язаний здійснити закупівлю товарів, які визначені у підпункті 2 пункту 6-1 розділу X “Прикінцевих та перехідні положень” Закону за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 200 тис. гривень, а також товару, який замовник набуває у власність під час виконання робіт / надання послуг, який визначений у підпункті 2 пункту 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону ділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, якщо виконання таких робіт чи надання послуг передбачає набуття замовником у власність товару, вартість якого у складі предмета закупівлі дорівнює або перевищує 200 тис. гривень, з підтвердженим ступенем локалізації виробництва (який у 2024 році повинен дорівнювати чи перевищувати 20 відсотків), щоб не допустити порушень вище зазначених положень.
Відповідно у випадку, якщо до товару необхідно застосувати вимоги, що підтвердження ступеню локалізації виробництва, а замовник розуміє (наприклад, з проведеного аналізу в мережі Інтернет), що необхідний йому товар повністю іноземного виробництва, тобто в ньому відсутні складові вітчизняного виробництва у собівартості товару, то це не можна вважати підставою для незастосування вимог по локалізації, оскільки законодавством встановлено чіткий перелік винятків, коли вимога стосовно підтвердження ступеню локалізації не застосовується.
Одним із таких винятків, який розглядався вище, згідно абзацу 5 пункту 3 Особливостей, є:
здійснення замовником закупівлі товарів, робіт чи послуг, якщо країною походження таких товарів (зокрема, якщо набуття замовником у власність таких товарів передбачається за результатом виконання робіт чи надання послуг) є країна, яка є стороною Угоди про державні закупівлі, укладеної 15 квітня 1994 р. в м. Марракеші, із змінами, внесеними Протоколом про внесення змін до Угоди про державні закупівлі, вчиненим 30 березня 2012 р. в м. Женеві, з якою Україна уклала інші міжнародні договори України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, що містять положення про державні закупівлі, у тому числі угоди про вільну торгівлю, або країна, яка є учасником Угоди про державні закупівлі, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону України “Про приєднання України до Угоди про державні закупівлі”.
Згідно цього винятку вбачається можливість закупівлі товару, в якому відсутні складові вітчизняного виробництва у собівартості товару, оскільки згідно цього винятку можливо закупити товар походження якого є:
країна, яка є стороною Угоди про державні закупівлі, укладеної 15 квітня 1994 р. в м. Марракеші, із змінами, внесеними Протоколом про внесення змін до Угоди про державні закупівлі, вчиненим 30 березня 2012 р. в м. Женеві, з якою Україна уклала інші міжнародні договори України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, що містять положення про державні закупівлі, у тому числі угоди про вільну торгівлю;
або країна, яка є учасником Угоди про державні закупівлі, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону України “Про приєднання України до Угоди про державні закупівлі”.
Відповідно проаналізувавши дане виключення для його застосування замовнику необхідно встановити вимогу в тендерній документації щодо підтвердження застосування даного виключення.
В свою чергу пункт 13-1 Порядку підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 2 серпня 2022 р. № 861 (далі - Порядок № 861) зобов’язує замовника визначити в тендерній документації вимоги встановлені цим пунктом для підтвердження ступеня локалізації виробництва товару.
Тому можемо зробити висновок, що в незалежності від того чи повністю товар іноземного виробництва, замовник повинен встановити в тендерній документації вимоги стосовно підтвердження ступеня локалізації тапідтвердження застосування виключення, щоб надати учаснику можливість запропонувати товар, який підпадає під виняток.
