Чи має замовник перевіряти ціни на матеріальні ресурси, встановлені підрядником у додатку до договору про закупівлю

Законом України № 3988-IX від 19.09.2024 внесено зміни до Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) та зобов’язано замовників оприлюднювати в електронній системі закупівель інформацію про ціни на матеріальні ресурси під час закупівель послуг з поточного ремонту та робіт з будівництва. Таке оприлюднення має відбуватися у вигляді окремого додатку до договору підряду або договору про закупівлю послуг з поточного ремонту. Проте чи має замовник перевіряти ціни на матеріальні ресурси, які зазначаються підрядником у відповідному додатку відповімо у цьому матеріалі. 

Що встановлює законодавство? 

Абзацом 2 частини 1 статті 41 Закону визначено, що невід’ємними додатками до договору про закупівлю послуг з поточного ремонту, робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об’єкта будівництва є документи, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси. 

Згідно абзацу 4 частині статті 41 Закону у документах, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси, обов’язково має зазначатися така інформація: найменування матеріального ресурсу (з характеристиками), одиниця його виміру, кількість, відпускна ціна, а також вартість транспортування та заготівельно-складські витрати, а також країна походження товару щодо кожної номенклатурної позиції. Такі документи можуть містити іншу інформацію. 

Чим має керуватися учасник при формуванні цінової пропозиції на закупівлю робіт або послуг з поточного ремонту? 

Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 № 281 затверджено Настанову з визначення вартості будівництва, затвердженої (далі - Настанова), яка  визначає  основні  правила  застосування  кошторисних  норм та нормативів   з  ціноутворення   у   будівництві  для   визначення   вартості   нового будівництва, реконструкції,  капітального  ремонту  будинків,  будівель  і  споруд  будь-якого призначення,  їх  комплексів   та   частин,   лінійних   об’єктів   інженерно-транспортної інфраструктури (крім  автомобільних  доріг загального користування),  а  також реставрації пам’яток архітектури та містобудування (далі – будівництво). 

Так, пунктом 5.1 Настанови встановлено, що ціна  пропозиції  учасника  процедури  закупівлі  (договірна  ціна)  формується  на  підставі вартості  будівельних  робіт,  до  складу  якої  включаються  прямі,  загальновиробничі  та  інші витрати  на  будівництво  об’єкта, прибуток, кошти на покриття адміністративних витрат будівельних організацій, кошти на покриття ризиків у випадках, передбачених у пункті 4.40 цієї Настанови, кошти на покриття додаткових витрат, пов’язаних з інфляційними процесами, кошти на сплату податків, зборів, обов’язкових платежів. 

Згідно пункту 5.10 Настанови поточні ціни на матеріальні ресурси приймаються на підставі проведеного учасником процедури  закупівлі  (підрядником)  аналізу  цін  (при  рівних  якісних  характеристиках),  за обґрунтованою ціною матеріальних ресурсів, що склалася на дату оформлення ціни пропозиції та яка не повинна перевищувати середню ціну в регіоні. 

Витрати  з  транспортування  матеріальних  ресурсів  розраховуються  на  підставі  їх нормативної кількості, відстані перевезень та чинних тарифів. 

Якщо перевезення планується здійснювати власними транспортними засобами учасника процедури  закупівлі  (підрядника),витрати  з  транспортування  матеріальних  ресурсів визначаються  на  підставі  розрахунків  вартості  перевезень  за  1  т  на  необхідну  відстань відповідними транспортними засобами. Загальновиробничі та адміністративні витрати, а також прибуток враховуються в ціні пропозиції учасника процедури закупівлі (договірній ціні) в цілому по  об’єкту  будівництва  і  обчислюються  з  урахуванням  трудовитрат  робітників,  зайнятих  на керуванні та обслуговуванні власного автомобільного транспорту.  Заготівельно-складські витрати розраховуються виходячи з відповідних статей цих витрат та обсягів матеріальних ресурсів, які зберігаються на складах та застосовуються безпосередньо на об’єкті будівництва, потужності організації та обсягів робіт по цьому об’єкту будівництва або за  домовленістю  сторін  за  відсотковими  показниками,  передбаченими  в  інвесторській кошторисній документації, що обумовлюється договором. 

Якщо  для  виконання  будівельних  робіт  учасник  процедури  закупівлі  (підрядник) планує виготовлення власними силами окремих будівельних матеріалів, виробів і комплектів на другорядних виробництвах, що є в його структурі, ціни на такі матеріальні ресурси приймаються за  відповідними  калькуляціями,  затвердженими  підрядною  організацією  в  установленому порядку (за виробничою собівартістю). Прибуток та адміністративні витрати враховуються в ціні пропозиції учасника процедури закупівлі (договірній ціні) в цілому по об’єкту  будівництва і обчислюються з урахуванням трудовитрат структурного підрозділу підрядної організації, який виготовляє ці матеріальні ресурси.   

При  цьому  відповідні  ціни  на  такі  матеріальні  ресурси  разом  з  прибутком  та адміністративними витратами не повинні перевищувати середні ціни інших виробників на ті ж самі ресурси, що склалися в регіоні з урахуванням транспортних витрат з доставки цих ресурсів на франко-приоб’єктний склад. 

Чи має все ж таки замовник перевіряти ціни на матеріальні ресурси, встановлені підрядником у договорі про закупівлю? 

З проаналізованого вище вбачається, що такий обв’язок у замовника відсутній. Але давайте розглянемо питання укладення договору про закупівлю. 

Пунктом 6 частини 1 статті 1 Закону встановлено, що договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі / спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. 

Враховуючи, що на період воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування замовники мають керуватися Законом з урахуванням Особливостей, враховуємо положення пункту 17, які визначають що договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин 2-5, 7-9 статті 41 Закону, та цих особливостей. 

Так, господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина 1 статті 181 Господарського кодексу України). 

Згідно частини 2 статті 638 Цивільного кодексу України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. 

Як правило, у проєкті договорів про закупівлю замовники передбачають, що договір вступає в дію або набирає чинності з дати його підписання обома сторонами. Отже, підписання договору підряду або договору про закупівлю послуг з поточного ремонту особа сторонами є обов’язковою складовою. 

Ба більше, пунктом 11 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 № 668, які визначають порядок  укладення  та виконання договорів підряду  на  проведення робіт з нового будівництва, реконструкції,   реставрації та капітального ремонту об’єкта будівництва, встановлено, що договір  підряду  вважається  укладеним  з  моменту  його підписання  сторонами,  а також нотаріального посвідчення, якщо це передбачено законом або домовленістю сторін. 

Що ж таке додаток до договору?

У постанові від 31.05.2021 № 917/265/18 Верховний суд зазначив, що додаток до договору - це документ, який містить доповнення, уточнення, додаткові роз'яснення, пояснення умов договору, перелік конкретних товарів, послуг тощо. Тобто додаток до договору - це документ, який уточнює або більш детально розкриває зміст договірних умов. 

Враховуючи викладене вище додатки до договору про закупівлю мають підписуватися обома сторонами такого договору, адже саме підпис сторін підтверджує їх згоду з викладеним.  

Окрім цього, законотворці у пояснювальній записці до Закон України № 3988-IX від 19.09.2024 зазначили, що:  

«згідно оприлюднених правоохоронними органами даних, ними системно порушуються кримінальні провадження у зв'язку із завищенням вартості матеріальних ресурсів у будівництві. Лише Національним антикорупційним бюро України в 11 кримінальних провадженнях встановлено факти завищення цін на будівельні матеріали, інші матеріальні ресурси, що використовуються в будівництві та ремонті. У 7 кримінальних провадженнях виявлено завищення такої вартості на 362 млн гривень. Вартість завищення в 4 інших провадженнях на цей час не встановлена у зв’язку з проведенням експертиз». 

Відповідно, незважаючи на відсутність законодавчого обов’язку замовника перевіряти ціни на матеріальні ресурси, замовник має право зобов’язати переможця / суб’єкта господарювання з яким укладається договір про закупівлю згідно пункту 13 Особливостей на етап укладення договору / підрядника надавати підтвердження аналізу ціна на кожен зазначений у додатку до договору матеріальний ресурс або здійснювати таку перевірку самостійно задля мінімізації ризиків встановлення підрядниками завищених цін. Також замовник може поєднання обидва варіанти: отримання від переможця документального підтвердження розрахунку цін на кожен матеріальний ресурс та вибіркова перевірка зазначених цін самим замовником.