Керуючись вимогами законодавства в цілому, сторона, що є постачальником товару, виконавцем робіт або надавачем послуг має право та можливість розробити та затвердити договір, до якого замовник матиме змогу приєднатися виключно шляхом підписання заяви-приєднання. Варто відзначити, що коли мова йде про здійснення закупівлі послуг еквайрингу, банки-еквайри доволі часто пропонують закупівельнику укласти договір саме таким чином. 

В той же час замовнику слід розуміти в яких випадках погодитись на підписання заяви про приєднання до договору є правомірним кроком, а в яких – прямим порушенням законодавчих вимог. Особливо обережними слід бути у випадках, коли закупівля передбачає укладення договору про закупівлю у розумінні Закону України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі» (далі – Закон). Та для початку пропонуємо проаналізувати якими нормами законодавства слід керуватись замовнику під час підписання заяви про приєднання до договору та визначимо обов’язкові складові договору на надання послуг еквайрингу. 

Норми законодавства, що регламентують можливість підписання заяви про приєднання до договору 

Статтею 634 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. 

Відповідно законодавство допускає можливість для замовника приєднатись до договору, шляхом підписання заяви про приєднання до такого договору. В такому випадку умови договору формуються лише однією із сторін, в той час як інша сторона може виключно погодитись з такими умовами, не маючи права ні впливати на їх формування, ні вносити зміни до них. 

Тож коли мова йде про послуги еквайрингу, найбільш простий спосіб укладення договору для еквайра є приєднання іншої сторони до публічного договору, шляхом підписання заяви-приєднання.