Аналіз змін до методики розрахунку ризик-індикаторів

Однією із підстав для прийняття ДАСУ рішення про початок моніторингу закупівлі є дані автоматичних індикаторів ризиків - критеріїв із заданими наперед параметрами, використання яких дає можливість автоматично здійснювати вибір закупівель, що містять ознаки порушень законодавства у сфері публічних закупівель. 

Разом з тим, закупівельне законодавство весь час зазнає змін та напрацювань, тоді як Методика розрахунку ризик-індикаторів залишалася незмінною з 2021 року  (Наказ Мінфіну “Про затвердження Методики визначення автоматичних індикаторів ризиків, їх переліку та порядку застосування” набрав чинності ще 06.01.2021 та до 30.10.2024 був без змін).

Затвердження нової Методики та Переліку ризик-індикаторів

Відповідно до частини двадцятої статті 8 Закону України "Про публічні закупівлі", підпункту 5 пункту 4 та пункту 8 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 375, та з метою приведення нормативно-правових актів у відповідність до законодавства наказом Наказом Мінфіна від 27.09.2024 № 476, який набрав чинність з 30.10.2024, затверджено:

• Методику визначення автоматичних індикаторів ризиків (далі - Методика);
• Перелік автоматичних індикаторів ризиків;
• Порядок застосування автоматичних індикаторів ризиків.

Наказ Міністерства фінансів України від 28 жовтня 2020 року № 647 "Про затвердження Методики визначення автоматичних індикаторів ризиків, їх переліку та порядку застосування", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 23 грудня 2020 року за № 1284/35567 втратив чинність після набрання чинності наказу від 27.09.2024 № 476, тобто з 30.10.2024 (включно).

Ознайомитися із повним текстом наказу від 27.09.2024 № 476 можна за посиланням.

Що змінилося в Методиці визначення автоматичних індикаторів ризиків

В першу чергу, в Методику додано нові “поняття”, що пов'язано в тому числі із розширенням повноважень ДАСУ в частині здійснення моніторингу. 

Йдеться про пункт 23 Особливостей, яким визначено, що Держаудитслужба та її міжрегіональні територіальні органи здійснюють моніторинг процедур закупівель, спрощених закупівель, а також закупівель, за якими в електронній системі закупівель оприлюднюється звіт про договір про закупівлю, укладений без застосування електронної системи закупівель, у порядку, встановленому статтею 8 Закону України “Про публічні закупівлі”.

Таким чином, згідно пункту 23 Особливостей моніторинг не може проводитись лише щодо закупівель вартістю менше ніж 50 тис. грн, які здійснювались без використання електронної системи закупівель, та при здійсненні закупівель товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких є меншою, ніж 100 тис. грн, послуг з поточного ремонту, вартість яких є меншою, ніж 200 тис. грн, робіт, вартість яких є меншою, ніж 1,5 млн. грн, при використанні електронної системи закупівель. Відповідно щодо таких закупівель, якщо замовник на власний розсуд не оприлюднить звіт про договір про закупівлю, укладений без застосування електронної системи закупівель, не будуть спрацьовувати й ризик-індикатори.

Так, згідно пункту 2 розділу І Методики наведено визначення поняття “закупівля” – процедура закупівлі, в тому числі особливості якої передбачено в законах, що визначені в частинах восьмій та дев’ятій статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі», спрощена закупівля, а також закупівля, за якою в електронній системі закупівель оприлюднюється звіт про договір про закупівлю, укладений без застосування електронної системи закупівель, щодо яких у органу державного фінансового контролю є повноваження здійснювати моніторинг.

Ризик-індикатори будуть спрацьовувати не лише щодо процедури закупівлі (відкриті торги), але й щодо закупівель, за якими в електронній системі закупівель оприлюднюється звіт про договір про закупівлю, укладений без застосування електронної системи закупівель (допорогові договори, прямі договори по виключеннях).

Як і раніше для розрахунку індикаторів ризик-система може використовувати інформацію, яку розміщено або оприлюднено в таких джерелах: 

• електронна система закупівель; 
• єдині державні реєстри;
• бази даних, відкриті для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Алгоритмом розрахунку індикаторів передбачено аналіз інформації з джерел, зазначених вище, як під час проведення окремої закупівлі (за окремим лотом), так і кількох закупівель упродовж певного періоду. Тоді як, згідно наказу від 28 жовтня 2020 року № 647 ризик-індикатори мали аналізувати інформацію лише щодо процедур закупівель.

Під час визначення переліку індикаторів кожному індикатору присвоюється пріоритет ризику: 

• високий пріоритет ризику; 
• середній пріоритет ризику; 
• низький пріоритет ризику.

Пріоритет ризику визначається з урахуванням впливу наявності ознак порушень законодавства у сфері публічних закупівель на результат закупівлі та враховується під час застосування індикаторів для формування переліку ризикових закупівель з метою прийняття прозорого, об’єктивного та неупередженого рішення про початок моніторингу закупівлі відповідно до положень законодавства у сфері закупівель. Ризик-система фіксує: 

• дату та час розміщення закупівлі, щодо якої спрацював (спрацювали) індикатор (індикатори), у персональному кабінеті; 
• дату та час настання події в електронній системі закупівель, що вмикає індикатор (індикатори).

Як змінився Перелік автоматичних індикаторів ризиків

Насправді перелік автоматичних індикаторів ризиків дещо скоротився, адже “старі” ризики вже не актуальні, до прикладу які стосувалися переговорної процедури.

Натомість з'явилися такі індикатор ризику як:

№	Індикатор ризику	Пріоритет ризику
1.	Замовник / державний замовник* (далі – замовник) відхилив тендерні пропозиції / пропозиції учасників (не менше двох) під час закупівлі товарів або послуг, крім переможця	Високий пріоритет ризику (high risk)
2.	Замовник відхилив тендерні пропозиції / пропозиції учасників (не менше двох) під час закупівлі робіт, крім переможця	Високий пріоритет ризику (high risk)
3.	Замовник відхилив мінімум 2 учасників без застосування механізму усунення невідповідностей «24 години»	Високий пріоритет ризику (high risk
4.	Безпідставне застосування замовником під час спрощеної закупівлі механізму усунення невідповідностей «24 години»	Середній пріоритет ризику (medium risk)
5.	Укладання замовником договору про закупівлю / державного контракту (договору) на закупівлі товарів або послуг, виконання робіт без використання електронної системи закупівель	Середній пріоритет ризику (medium risk)
6.	Укладання замовником договору про закупівлю / державного контракту (договору) без використання електронної системи закупівель під час оскарження процедури закупівлі за аналогічним предметом закупівлі	Середній пріоритет ризику (medium risk)
7.	Замовник змінив істотні умови договору про закупівлю / державного контракту (договору) в частині збільшення ціни та зміни строку його дії	Високий пріоритет ризику (high risk)
8.	Короткий строк виконання договору про закупівлю / державного контракту (договору)	Високий пріоритет ризику (high risk)
9.	Замовник повторно визнає переможцем учасника після винесення рішення органом оскарження	Високий пріоритет ризику (high risk)
10.	Невиконання замовником рішення органу оскарження у встановлений термін	Середній пріоритет ризику (medium risk)
11.	Замовник відхилив мінімум 2 учасників за наявності скарги в органі оскарження	Низький пріоритет ризику (low risk)
12.	Невідхилення замовником тендерної пропозиції / пропозиції переможця закупівель у разі невиконання ним вимог щодо оприлюднення документів	Середній пріоритет ризику (medium risk)
13.	Інші індикатори, параметри яких дозволяють автоматично здійснити вибір закупівель, що містять ознаки порушень законодавства у сфері публічних закупівель, та які ідентифіковані органом державного фінансового контролю під час здійснення своїх повноважень	Високий пріоритет ризику (high risk);  Середній пріоритет ризику (medium risk); Низький пріоритет ризику (low risk)

*До державних замовників належать державні замовники у сфері оборони, служби державного замовника, а також військові частини, організації (установи,заклади), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів)

Спрацювання ризик-індикатора не означає, що у конкретній закупівлі наявне певне порушення. Ризик-індикатори містять лише ознаки порушень законодавства у сфері публічних закупівель, які в автоматичному режимі по заданим параметрам відбирає спеціальний функціонал та “передає” в кабінет посадової особи контролюючого органу, тоді як  аудитори “в ручному режимі” перевірятимуть чи підтвердилася така ознака та далі прийматимуть рішення про початок моніторингу закупівлі. Про це йдеться в Порядку застосування індикаторів для формування переліку ризикових закупівель.

Порядок застосування індикаторів для формування переліку ризикових закупівель

Ризик-система в режимі реального часу відповідно до алгоритму розрахунку здійснює автоматичний розрахунок індикаторів в електронній системі закупівель та формує перелік ризикових закупівель з автоматичним розміщенням його у персональному кабінеті аудитора.

Орган державного фінансового контролю опрацьовує перелік ризикових закупівель з метою прийняття рішення про початок моніторингу закупівлі на підставі даних індикаторів. 

Рішення про початок моніторингу закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) на підставі даних індикаторів за переліком ризикових закупівель з урахуванням рангу ризику, пріоритету ризику, джерела фінансування закупівлі та суми очікуваної вартості предмета закупівлі за такою черговістю: 

• в першу чергу щодо закупівель 1 рангу ризику за якими спрацював індикатор з високим пріоритетом ризику; 
• в другу чергу щодо закупівель 2 рангу ризику за якими спрацював мінімум один індикатор з високим пріоритетом ризику; 
• в третю чергу щодо закупівель 3 рангу ризику за якими спрацював мінімум один індикатор з високим пріоритетом ризику;
•  в четверту чергу щодо закупівель 4 рангу ризику за якими спрацював один індикатор з високим пріоритетом ризику; 
• у п’яту чергу щодо закупівель 1, 2, 3 рангів ризику за якими спрацював (спрацювали) індикатор (індикатори) з середнім, низьким пріоритетом ризику.

Під час прийняття рішення про початок моніторингу закупівлі на підставі даних індикаторів надається перевага закупівлям із переліку ризикових закупівель, відображених в персональному кабінеті, дата оприлюднення в електронній системі закупівель оголошення про проведення відповідної процедури закупівлі / спрощеної закупівлі / звіту про договір про закупівлю, укладений без застосування електронної системи закупівель, за якими найближча до дати прийняття рішення про початок моніторингу закупівлі.

Підсумки

Нова Методика визначення автоматичних індикаторів ризиків тепер “підсвічує” контролюючому органу можливі порушення не лише у відкритих торгах, а й у закупівлях за якими в електронній системі закупівель оприлюднюється звіт про договір про закупівлю, укладений без застосування електронної системи закупівель. Але й до змін, ДАСУ здійснювалися моніторинги прямих договорів, тому замовнику не варто надто хвилювалися, однак необхідно бути уважним та вивіряти кожне свої рішення  з урахуванням чинного законодавства.