Здійснення закупівлі додаткової потреби на зекономлені кошти

В даному випадку доцільно відштовхуватись від обставин, які призвели до появи додаткової потреби. Адже відповідно до абзацу 3 пункту 15 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості), якщо у замовника виникла додаткова потреба (яку замовник не міг передбачити на момент здійснення закупівлі за тотожним предметом закупівлі) у здійсненні закупівлі за предметом закупівлі, закупівля за яким ним вже була здійснена у поточному році, очікувана вартість такого предмета закупівлі не додається до очікуваної вартості тотожного предмета закупівлі (тотожних предметів закупівель), закупівля яких була здійснена, а замовник обирає вид закупівлі такого предмета закупівлі з урахуванням вартісних меж, визначених цими особливостями.

Для того аби визначити потребу додатковою, необхідно дотриматись наступних умов:

• виникає потреба у додатковому обсязі товару / робіт / послуг (відповідно першочергову роль при визначенні потреби додатковою відіграє саме обсяг предмета закупівлі);
• замовник не міг передбачити потребу у додатковому обсязі предмета закупівлі на момент здійснення закупівлі за тотожним предметом закупівлі;
• відповідно закупівля за тотожним предметом закупівлі вже була проведена;
• така попередня закупівля була здійснена у поточному році. 

Наголошуємо, якщо замовник зменшив обсяг відповідної закупівлі (наприклад товару "А") і за дані кошти намагається придбати цей же предмет закупівлі (товар "А") як додаткову потребу, то це помилка, адже про потребу у даному обсязі товару "А" вже було відомо заздалегідь. Проте якщо замовник зменшив обсяг закупівлі товару "А" і при цьому закуповує товар "Б", то замовник має змогу довести, що потреба у товарі "Б" і справді є додатковою.

Тож якщо всі вищезгадані умови дотримані, то замовник може визначити потребу додатковою та відповідно:

• очікувана вартість такого предмета закупівлі не додається до очікуваної вартості тотожного предмета закупівлі (тотожних предметів закупівель), закупівля якого (яких) була здійснена;
• замовник обирає вид закупівлі такого предмета закупівлі з урахуванням вартісних меж, визначених Особливостями. 

Окрім цього звертаючись до листа Мінекономіки «Щодо планування» № 3304-04/54160-06 від 03.09.2020, до переліку випадків, в яких замовник може вважати предмет закупівлі новим, відносять наявність зекономлених коштів. Проте листи та роз'яснення Мінекономіки носять виключно дорадчий характер. Тож замовникам варто в першу чергу керуватись саме вимогами чинного законодавства.

Відповідно у даному випадку доцільно звернути увагу саме на можливість / неможливість визначення конкретної потреби додатковою, а не на джерело фінансування такої закупівлі.

На нашій платформі ви можете ознайомитись із матеріалами щодо даної тематики:

• «Що таке додаткова потреба»;
• «Ключові аспекти здійснення ​закупівлі додаткової потреби»;
• «Додаткова потреба: як визначати, алгоритм дій та приклади»;
• «Чи варто вважати зекономлені кошти новим предметом закупівлі»;
• «Уповноважений орган».