Здійснення «допорогової» закупівлі на підставі рахунку

Іншими документами на підставі якого здійснюється «допорогова» закупівля можуть бути:

1. Рахунок – фактура;

2. Видаткова накладна/ТТН

3. Акти приймання – передачі

4. Акт наданих послуг (виконаних робіт)

5. тощо

Законодавство не встановлює чіткої форми рахунка-фактури, але він повинен містити основну інформацію а саме:

1. Назва документа — "Рахунок-фактура".

2. Номер і дата складання — номер має бути послідовним, а дата відповідає моменту його створення.

3. Реквізити продавця: Повне найменування компанії або ФОП. Код ЄДРПОУ або ІПН. Юридична адреса. Банківські реквізити.

4. Реквізити покупця: Назва підприємства, організації або ПІБ фізичної особи. Ідентифікаційні дані.

5. Перелік товарів чи послуг: Найменування товару/послуг. Кількість одиниць товару або обсяг виконаних робіт. Одиниця виміру. Ціна за одиницю. Загальна вартість. Валюта розрахунку.

6. ПДВ (за наявності) — вказується окремо в структурі документа.

7. Загальна сума до оплати — з урахуванням податків.

8. Підписи та посади осіб, відповідальних за його оформлення - але це не є обов'язковим.

У рахунку може бути вказана інша інформація....

Отже, у такому рахунку вказані майже всі істотні умови визначенні нормами ЦКУ, окрім підпису уповноваженого представника замовника та строку дії.

При цьому, варто зауважити, що у рахунках також вказується строк, протягом якого він дійсний для оплати.

Відтак, такий строк можна розцінювати як строк, протягом якого продавець/виконавець готовий виконати свої зобов'язання за договором, що зазначені в рахунку, — поставити певну кількість товарів (робіт, послуг) за певною ціною. Відповідно такий строк можна розглядати і як виконання зобов‘язань зі строни замовника і якщо замовник оплатить рахунок у межах зазначеного строку, договір вважатиметься укладеним (ст. 643 ЦКУ).

Тому, вбачається, що рахунок можна розглядати як (оферту) та укладання договору у спрощений спосіб, якщо у рахунку будуть вказані всі істотні умови та дії замовника будуть свідчити про отримання такої пропозиції.

Але варто врахувати практику суду: Верховний суд у справі №915/641/19 зауважив, що за своєю правовою природою рахунок на оплату товару не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за надані послуги, тобто, носить інформаційний характер. Ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні приписів ст. 212 ЦКУ та не є простроченням кредитора у розумінні ст. 614 ЦКУ, а тому не звільняє відповідача від обов’ язку оплатити товар (така правова позиція є сталою в судовій практиці і викладена в постановах Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №910/32579/15, від 22.05.2018 у справі №923/712/17, від 21.01.2019 у справі №925/2028/15, від 02.07.2019 у справі №918/537/18, від 29.08.2019 у справі №905/2245/17, від 26.02.2020 у справі №915/400/18).

Корисно ознайомитися з відеоуроком «Допорогові» закупівлі: практичні рішення для типових і нетипових ситуацій