Згідно інформації зазначеної у заявці на консультацію, вбачається що замовником розглядаються декілька варіантів здійснення закупівлі з монтажем, отже розглянемо варіанти:
№1. Оголосити єдину закупівлю на модульну споруду та включити в технічну специфікацію опис щодо споруди, опис влаштування фундаменту (або як бетонні блоки), опис монтажу будівлі та блоків бетонних (якщо товар).
Розпочати пропонуємо із пункту 22 частини 1 статті 1 Закону, який повідомляє, що предмет закупівлі – товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції / пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Надалі прямуємо до пункту 34 частини 1 статті 1 Закону: товари - продукція, об'єкти будь-якого виду та призначення, у тому числі сировина, вироби, устаткування, технології, предмети у твердому, рідкому і газоподібному стані, а також послуги, пов'язані з постачанням таких товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів.
Відповідно до пункту 21 частини 1 статті 1 Закону, послуги – будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, найм (оренда), лізинг, а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт, поточний ремонт з розробленням проектної документації.
Чи може замовник закуповувати товари разом із супутніми послугами / роботами?
У відповідності до вищезазначеного терміну, здійснення закупівлі товарів і справді допускається разом із закупівлею супутніх послуг, проте виключно у випадку, якщо:
- це послуги з постачання товару, визначеного закупівлею;
- вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів.
Підтвердження думки можна віднайти й у відповідях Мінекономіки. Пропонуємо проаналізувати один із таких випадків:
Відповідь на запит 1716/2020: … виходячи зі змісту пункту 34 частини 1 статті 1 Закону, до товарів також можуть належать послуги, пов'язані з постачанням товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів.
У той же час у відповіді на запит 256/2023 зазначено: «Предмет закупівлі визначається самостійно замовником у встановленому законодавством Порядку. Ураховуючи частину 2 статті 19 Конституції України, відповідно до норм Закону, Положення про Мінекономіки, затвердженого постановою Кабміну від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках».
Отже, із наведених відповідей вбачається, що згідно пунктів 22 та 34 частини 1 статті 1 Закону, вбачається у даних нормах дозволено закуповувати товар разом із послугами виключно у випадках, коли це послуги з постачання даного товару в умовах, визначених законодавством.
Також, відповідно до пункту 14.1.191. Податкового кодексу України, постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. Спостерігаються випадки, коли замовники помилково відносять до послуг з постачання ряд інших послуг, таких як: послуги з установки, монтажу, наладки, інсталяції програмного забезпечення, навчання персоналу тощо. Проте як бачимо, законодавством чітко визначено, що до послуг з постачання можуть бути віднесені виключно послуги, пов’язані з фактом передачі права на розпорядження товарами. Тобто, коли замовник оголошує закупівлю за предметом «електрична енергія», фактично до умов договору включаються послуги з постачання такого товару і це не буде порушенням законодавчих вимог. Якщо ж мова йде про закупівлю автомобільних шин і замовник бажає включити в умови закупівлі монтаж таких шин на наявний в організації транспортний засіб, – такі дії будуть прямим порушенням норм Закону із врахуванням Особливостей.
Тому, варіант №1 для замовника є ризикованим, оскільки в межах однієї закупівлі замовником буде здійснюватися закупівля різних предметів закупівлі.
№2. Оголосити окремо закупівлю на модульну споруду. Оголосити окремо закупівлю на влаштування фундаменту (або як бетонні блоки товар). Оголосити окремо закупівлю на послуги монтажу модульної будівлі та блоків бетонних (якщо товар).
Наведений варіант щодо оголошення окремих закупівель буде відповідати вимогам закупівельного законодавства, тому даний варіант є більш прийнятним для замовника.
Щодо визначення КЕКВ. Правильність визначення КЕКВ відноситься до бухгалтерського обліку та обліку видатків, які реєструються в органах казначейства.
Так, відповідно до підпункту 14.1.138 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України основними засобами є матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 20 тис. грн, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 20 тис. грн і поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).
Бюджетні установи мають можливість самостійно визначати вартісний критерій розділення основних засобів та малоцінних необоротних матеріальних активів.
Переважно замовники в обліковій політиці своєї установи використовують критерій з підпункту 14.1.138 Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 4 розділу ІІ «Визнання та первісна оцінка основних засобів» Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку в державному секторі 121 «Основні засоби», об’єкт основних засобів оцінюється за первісною вартістю, якою є вартість придбання у разі придбання за плату. Згідно з пунктом 5 цього ж розділу первісна вартість об’єкта основних засобів у разі придбання за плату складається з витрат, в тому числі, з суми, що сплачують постачальникам активів та підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків (тобто ПДВ)).
Отже, якщо в обліковій політиці замовника визначено для основних засобів критерій – від 20 тис. грн, то придбання товарів, вартість яких перевищує 20 тис. грн, здійснюються за КЕКВ 3110 «Придбання обладнання і предметів довгострокового користування». Якщо ж вартість менша, то оплата за придбання таких товарів, але вже не як основних засобів, а як малоцінних необоротних матеріальних активів, здійснюється за КЕКВ 2210 «Предмети, матеріали, обладнання та інвентар».
Відповідно до частини 1 статті 48 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов’язань минулих років. В свою чергу, органи Казначейства, керуючись статтею 112 Бюджетного кодексу України, здійснюють контроль за відповідністю бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів до бюджетних асигнувань.
Дотримуючись вимог бюджетного законодавства, зокрема, забезпечення цільового спрямування видатків, замовникам необхідно реєструвати бюджетні зобов’язання та проводити видатки за тими КЕКВ, за якими заплановано кошторисні призначення. Органи Казначейства, здійснюючи свої контрольні функції, при реєстрації бюджетних зобов’язань обов’язково звернуть увагу на відповідність ціни за одиницю товару та КЕКВ.
Отже, рекомендуємо звернутися до відділу бухгалтерії задля правильності визначення КЕКВ для придбання товарів та послуг.
