Згідно абзацу 1 пункту 3 згідно абзацу 1 пункту 3 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості) замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом.
Водночас законодавство про публічні закупівлі не передбачає окремої процедури або іншого механізму закупівлі, за результатами якого замовник може провести відбір постачальника товару в ЕСЗ, не укладати з ним договір про закупівлю, а лише зафіксувати результат такого відбору протоколом про наміри для подальшого використання під час іншої закупівлі.
Тобто якщо замовник оголошує в ЕСЗ закупівлю автомобілів, така закупівля повинна мати визначений законодавством результат. Просте завершення конкурентного відбору підписанням протоколу про наміри не створює передбачених Законом правових наслідків закупівлі та фактично утворює непередбачений Законом механізм попереднього відбору постачальника.
Крім того, встановлення у подальшій тендерній документації на закупівлю послуг фінансового лізингу вимоги про те, що лізингодавець повинен придбати автомобілі в конкретного заздалегідь визначеного постачальника за конкретною ціною, може обмежувати конкуренцію між учасниками такої закупівлі.
Зокрема, відповідно до частини четвертої статті 23 Закону технічні специфікації не повинні містити посилань на конкретну марку, виробника, тип, походження чи конкретний процес, що характеризує продукт чи послугу, якщо це призводить до надання переваги або усунення певних суб’єктів господарювання чи предметів закупівлі. Винятки з цього правила повинні мати належне законодавче обґрунтування.
Натомість більш обґрунтованим є другий запропонований варіант. Замовник може провести попереднє дослідження ринку поза межами процедури закупівлі, отримати комерційні пропозиції, проаналізувати доступні моделі автомобілів та їх вартість і на цій основі визначити очікувану вартість закупівлі послуг фінансового лізингу.
При цьому результати такого дослідження можуть використовуватися замовником для формування технічного завдання та визначення, наприклад, граничної вартості автомобіля/об’єкта лізингу, необхідних технічних характеристик, комплектації тощо. Водночас право вибору конкретного продавця автомобіля доцільно залишити за лізингодавцем, якщо саме така модель відповідає умовам фінансового лізингу.
Таким чином, дослідження ринку до проведення закупівлі саме по собі не є закупівлею та не потребує проведення через ЕСЗ.
Отже, найбільш безпечним з погляду закупівельного законодавства видається проведення однієї конкурентної закупівлі послуг фінансового лізингу, у межах якої учасники конкурують між собою, а лізингодавець має можливість самостійно визначити продавця автомобіля в межах установлених замовником характеристик та граничної вартості.
