1)Згідно частини 9 статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної документації» завдання на проектування об’єктів будівництва складається і затверджується замовником за погодженням із проектувальником.
Частина 10 статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної документації» визначає, що завдання на проектування визначає обґрунтовані вимоги замовника до планувальних, архітектурних, інженерних і технологічних рішень об’єкта будівництва, його основних параметрів, вартості та організації його будівництва і складається з урахуванням технічних умов, містобудівних умов та обмежень.
Окрім наведеного, наказ Мінрегіону від 16.05.2011 № 45 «Про затвердження Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів» (далі-наказ №45) визначає, що коригування проектної документації – це внесення змін до затвердженого (схваленого) проекту будівництва на підставі завдання на коригування (далі - завдання на проектування).
Згідно пункту 3 Постановою Кабміну від 11.05.2011 № 560 «Про затвердження Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» (далі – Порядок № 560) зміни до затверджених (схвалених) проектів будівництва вносяться на підставі завдання на проектування.
З огляду на викладене, при необхідності коригування проектної документації замовнику насамперед потрібно сформувати завдання на коригування (завдання на проектування), в якому визначити необхідні зміни.
Варто взяти до уваги, що згідно пункту 15 наказу №45 Проектна документація на об’єкт будівництва має бути розроблена з урахуванням будівельних норм та нормативних документів, обов’язковість застосування яких встановлена нормативно-правовими актами, чинних на дату передання її замовнику.
Проектна документація на об’єкти будівництва, побудовані повністю або частково відповідно до затвердженого проекту, не підлягає коригуванню у зв’язку з введенням нових нормативних актів, за винятком випадків, коли таке коригування зумовлено підвищенням у нових нормативних актах та нормативних документах, обов’язковість застосування яких встановлена нормативно-правовими актами таких вимог безпеки: забезпечення механічного опору та стійкості (міцності), електро-, вибухо-, пожежобезпечності, енергоефективності об’єкта, інженерно-технічних заходів цивільного захисту та вимог нормативів з питань створення умов для безперешкодного доступу для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення.
Зазначений виняток не застосовується до об’єктів будівництва, спорудження яких здійснюється на підставі документів, що дають право на виконання будівельних робіт, та у строки, визначені проектною документацією, якщо інше не передбачено договором на виконання будівельних робіт.
Зміна під час будівництва замовника будівництва не є підставою для коригування проектної документації на будівництво об’єктів.
Як вбачається Наказ №145 не визначає чітких підстав для коригування проектної документації на будівництво об’єктів та в яких розділах ПКД повинно здійснюватися коригування, тому вбачається, що замовник може здійснити коригування ПКД на підставі завдання на коригування.
2) Щодо внесення змін до договору у разі зміни обладнання:
- Якщо укладений «прямий договір» згідно пункту 11 Особливостей, то під час внесення змін до договору необхідно керуватися умовами укладеного договору.
- Якщо укладений договір про закупівлю згідно пункту 10 та 13 Особливостей, то відповідно замовник повинен керуватися пунктом 19 Особливостей.
Законодавчі норми не забороняють вносити зміни до договору про закупівлю при закупівлі робіт на підставі підпункту 3 пункту 19 Особливостей, а саме: покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.
Проте, вносячи зміни до договору згідно розглядуваною нормою важливо, щоб технічні та якісні характеристики предмета закупівлі внаслідок таких змін були кращими, ніж ті, які були визначеними в тендерній документації та водночас не змінювався предмет закупівлі.
З огляду на викладене, вбачається, що вносити зміни на підставі підпункту 3 пункту 19 Особливостей при закупівлі робіт сторони можуть до предмета закупівлі, складовими якого є обсяги робіт/перелік матеріальних ресурсів, які в результаті здійснення закупівлі відображаються в додатках до договору (договірній ціні/локальних кошторисах/інформації про ціни на матеріальні ресурси тощо). Відповідно вносячи зміни на підставі підпункту 3 пункту 19 Особливостей при закупівлі робіт сторони можуть в частині зміни матеріальних ресурсів, без зміни збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.
Однак варто врахувати, що такі зміни повинні призводити до покращення певних складових предмета закупівлі, які визначені умовами договору.
Приміром, з огляду на практику ДАСУ видається, що при закупівлях робіт таким покращенням слід вважати зміну матеріальних ресурсів, без зміни збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.
Натомість покращення якості предмета закупівлі при закупівлях робіт не може мати місце при збільшенні обсягу робіт/цін на матеріальні ресурси/цін на окремі види витрат, які визначені в договірній ціні, оскільки внаслідок таких змін не відбуватиметься саме покращення предмета закупівлі, як визначено підпунктом 3 пункту 19 Особливостей.
Тож якщо заміна обладнання призведе до покращення якості без збільшення вартості договору та не змінить предмет закупівлі, то вбачається можливим внесення змін до договору про закупівлю згідно підпункту 3 пункту 19 Особливостей. Також варто мати документальне підтвердження покращення якості.
Разом з тим, зменшити певні складові предмета закупівлі – обсяги робіт/ціну предмета закупівлі, сторони договору можуть на підставі інших підстав для внесення змін до договору про закупівлю – підпунктів 1 та 5 пункту 19 Особливостей.
Рекомендуємо ознайомитися з матеріалом Чи можливе покращення якості робіт в договорі про закупівлю.
4) Якщо замовник не зможе довести, що зміна обладнання не є покращенням якості, то замовник не може правомірно внести зміни до договору про закупівлю згідно пункту 19 Особливостей. Тому вбачається необхідним розірвання договору про закупівлю та проведення нової закупівлі, обираючи спосіб здійснення закупівлі з урахуванням вартісних меж річної потреби предмета закупівлі.
