ДП «МА «Бориспіль» у процесі підготовки змін до внутрішнього Положення про визначення очікуваної вартості предмета закупівлі зіткнулося з практичною проблемою, яка не врегульована Примірною методикою, затвердженою наказом Мінекономіки.
Йдеться про випадки об’єктивно обмеженої конкуренції (1–2 постачальники, унікальна інфраструктура, відсутність достатньої кількості цінових пропозицій), коли застосування стандартних методів є неможливим або формальним, а комбінований метод не містить алгоритму дій.
Такі закупівлі є регулярними, що обумовлює необхідність чіткого нормативного врегулювання.
Судова практика підтверджує, що ключовим є не формальне застосування Примірної методики, а наявність у замовника системного та документально підтвердженого підходу. Зокрема, постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 06.06.2023 у справі № 200/1765/22 встановлено правомірність визначення очікуваної вартості на підставі власної методики замовника з належним обґрунтуванням. Водночас у справі № 560/19260/23 суд вказав на порушення у разі відсутності підтвердженого аналізу ринку.
Таким чином, сформувалася правова невизначеність: Примірна методика має рекомендаційний характер, але відсутність внутрішнього порядку створює ризики зауважень під час контролю.
У зв’язку з викладеним просимо надати роз’яснення:
Який підхід повинен застосовувати замовник для визначення очікуваної вартості у випадках об’єктивно обмеженої конкуренції, якщо Примірна методика не містить відповідного алгоритму?
Чи правильно розуміти, що у таких випадках замовник зобов’язаний врегулювати порядок визначення очікуваної вартості у власному положенні (з визначенням підстав, алгоритму та доказів), а після його затвердження всі дії повинні здійснюватися виключно відповідно до такого документа, без довільного відступу?
Нормами Закону України «Про публічні закупівлі» (далі-Закон) та Особливостей не визначено особливостей визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, окрім принципів здійснення публічних закупівель, якими є максимальна економія, ефективність та пропорційність.
В свою чергу, визначаючи очікувану вартість предмета закупівлі, і зокрема робіт, замовники можуть керуватися наказом Мінекономіки 18.02.2020 № 275, яким затверджено Примірну методику визначення очікуваної вартості предмета закупівлі (далі - Примірна методика).
Так, в пункті 1 Примірної методики визначено, що ця примірна методика застосовується для визначення замовником очікуваної вартості предмета закупівлі товарів, робіт та послуг, закупівля яких здійснюється відповідно до положень Закону України «Про публічні закупівлі» (зі змінами) (далі - Закон) та має рекомендаційний характер.
З огляду на зазначене положення Примірної методики не є обов’язковими для використання замовниками.
Вбачаючи, що відсутній нормативний документ, який би зобов’язував замовника визначити очікувану вартість лише певними конкретними способами, то замовник може розробити та затвердити власний порядок чи методику визначення очікуваної вартості, та при визначенні очікуваної вартості користуватися та дотримуватися саме його. А в разі необхідності замовник може вносити необхідні зміни до затвердженого власного порядку чи методики.
В свою чергу власний порядок чи методика визначення очікуваної вартості розроблена замовником може містити як способи розрахунку взяті з Примірної методики так і власні способи з урахуванням практичних ситуацій, які виникають у конкретного замовника.
Додатково повідомляємо, що є окремий функціонал електронної системи закупівель під назвою комерційна закупівля, який можна використати як спосіб аналізу ринку. Детальніше можна ознайомитися тут.
Коментарі