Згідно з абзацом 1 пункту 3 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості), замовники проводять закупівлі з урахуванням цих Особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом.
Водночас обирати вид закупівлі замовники повинні з огляду на приписи пунктів 10, 11, 11-1 та 13 Особливостей, враховуючи загальну потребу замовника у відповідному предметі закупівлі протягом року.
Зокрема, якщо після проведення закупівлі та укладення договору у замовника виникає додаткова потреба в тому самому предметі закупівлі, за загальним правилом її не можна автоматично розглядати окремо від попередньої потреби.
Замовник повинен визначити, чи була така потреба складовою його річної потреби та чи міг він її передбачити на момент планування попередньої закупівлі.
Водночас абзац третій пункту 15 Особливостей передбачає спеціальний підхід у разі виникнення додаткової потреби в товарах, роботах чи послугах, яку замовник не міг передбачити на момент здійснення попередньої закупівлі.
У такому випадку додаткова потреба може визначатися окремо, а спосіб її закупівлі обирається виходячи з вартості саме такої додаткової потреби.
Тобто відповідь на перше питання є такою: якщо замовник може обґрунтовано підтвердити, що нова потреба дійсно виникла після проведення попередньої закупівлі та об'єктивно не могла бути передбачена під час її планування, для визначення способу закупівлі може враховуватися вартість саме цієї додаткової потреби, без механічного додавання її до вартості попередньої закупівлі.
Разом з тим ключовим є саме підтвердження непередбачуваності такої потреби.
Необхідно, щоб із документів замовника можна було встановити, коли та за яких обставин виникла потреба і чому на момент здійснення попередньої закупівлі замовник об'єктивно не міг її врахувати.
До таких обставин можуть належати, наприклад, виникнення аварійної ситуації, необхідність ліквідації наслідків надзвичайної ситуації тощо.
При цьому, документальним підтвердженням виникнення додаткової потреби може слугувати, наприклад, службова записка відповідального підрозділу, рішення керівника, відповідний лист, акт, документи щодо виникнення аварійної ситуації тощо – залежно від конкретних обставин тощо.
Щодо накопичувального обліку, на практиці найбільш безпечним вбачається вести загальний облік усіх закупівель за відповідним предметом протягом року, але окремо виділяти в ньому закупівлі, які здійснюються як додаткова непередбачувана потреба відповідно до абзацу третього пункту 15 Особливостей.
При цьому, більше про зазначене питання можна дізнатися в статті за посиланням:
https://tndr.com.ua/article/dodatkova-potreba-yak-viznachati-algoritm-dij-ta-prikladi/
