Вітаю. Закупівля робіт із реконструкції. Згідно відомості ресурсів , наданої учасником передбачено закупівля та монтаж : Насосна група 115-150 кВт Ariston (4 шт., заг вартість:90 455 грн), Насосна станція підживлення Q=1,2м3/год Н=41,0м. Optima Jet 100S (1 шт. , 16 693 грн), Насос мережевий Q=26м3/год Н=18,0м. Wilo Yonos GIGA2.0-I 50/1-20/3,0 (213 тис. грн). Згідно умов ТД Учаснику потрібно було надати довідку за формою щодо локалізації, сертифікати ІСО від виробників щодо товарів, що підлягають локалізації. Також, зазначено, що ці вимоги не застосовуються якщо країною походження товару є країна, яка є стороною Угоди про державні закупівлі і на підтвердження незастосування вимог щодо локалізації виробництва учасником процедури закупівлі надається документ, що підтверджує країну походження такого товару (устаткування). Разом з тим, учасник включив в довідку тільки насос мережевий, який зазначив що походить з Німечинни та надав сертифікат відповідності товару та довідку від представника в Україні , що цей товар вироблено в Німеччині.
1) Чи вірно розуміємо, що учасник не в повному обсязі підтвердив вимоги щодо локалізації, оскільки не включив дані щодо насосної групи, насосної станції , вартість яких разом із насосом мережевим перевищує 200 тис.грн?
2) Також, чи вірно : наданий сертифікат відповідності товару не підтверджує країну походження, оскільки «документ, що підтверджує країну походження такого товару (устаткування)» визначено у статті 43 МКУ ? зазначимо, що у ТД визначено саме «документ, що підтверджує країну походження такого товару (устаткування)» і не містить посилання на ст.47 МКУ. Тому чи не може це бути причиною неправовірного відхилення у разі оскарження Учасником в АМКУ?
Будемо також вдячні за можливу практику АМКУ щодо схожих випадків.
Щодо не підтвердження учасником вимог по локалізації кожної одиниці обладнання, що набувається у власність при закупівлі робіт
Мар'яна
28.11.2025
Відповідно до пункту 3 Особливостей, під час здійснення публічної закупівлі відповідно до цих особливостей (крім випадків, передбачених абзацами 4-6 цього пункту) замовники застосовують положення пункту 6-1 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, крім підпункту 4 пункту 6-1 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, з урахуванням положень, визначених цим абзацом. У разі здійснення замовником закупівлі робіт чи послуг, якщо виконання таких робіт чи надання послуг передбачає набуття замовником у власність товару, визначеного пунктом 6-1 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, вартість якого у складі предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, визначені абзацом першим пункту 6-1 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, закупівля таких робіт чи послуг здійснюється з урахуванням особливостей, установлених пунктом 6-1 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону.
Згідно вище викладеної інформації вбачається, що для визначення того чи необхідно застосовувати локалізацію до товару, який є в переліку локалізованих товарів та набувається у власність замовника в складі предмета закупівлі робіт чи послуг, вартість товару необхідно сумувати саме за назвою кожну виду товару.
Тобто, при набутті у власність при закупівлі робіт генератора і насоса вартості таких товарів не об'єднується. Проте, описана в питанні ситуації може трактуватися контролюючими органами неоднозначно. Тому для прийняття рішення про відхилення учасника або ж визначення його переможцем рекомендуємо врахувати наведену практику ДАСУ та суду, яку також розглядали під час проведення навчання (доступне тут).
Зокрема, у моніторингу по закупівлях UA-2025-02-25-002601-a ДАСУ дійшли до висновку "Вимога про ступінь локалізації застосовується замовником до закупівель товару у складі робіт чи послуг (якщо виконання таких робіт чи надання послуг передбачає набуття замовником у власність товару, визначеного пунктом 6-1 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону), у разі якщо його вартість становить або перевищує 200 тис. грн.
При цьому, вартісні межі у 200 тис. грн, визначені абзацом першим пункту 6-1 розділу X
«Прикінцеві та перехідні положення» Закону, установлені до вартості товару (в даному
випадку це насоси та насосне обладнання), а не вартості конкретної одиниці товару."
Однак, позиція суду у справі №120/9512/24 стосовно даного питання відрізняється: "Колегія суддів погоджується із тим, що каналізаційні насосні станції не входять у перелік товарів, що визначені у підпункті 2 пункту 6-1 розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки в наведеному переліку визначено насоси та компресори, насоси, насоси для рідин, відцентрові насоси та підіймачі рідин, підіймачі рідин, відцентрові насоси, компресори, як окремі товари.
Суд звертає увагу, що у підпункті 2 пункту 6-1 розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про публічні закупівлі" визначено виключний перелік товарів до яких застосовуються особливості здійснення закупівель, визначені пунктом 6-1 розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про публічні закупівлі", у якому каналізаційна насосна станція відсутня. На переконання суду, для можливості віднесення каналізаційної насосної станції до товарів, що визначені у підпункті 2 пункту 6-1 розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про публічні закупівлі", до даного пункту законодавцем було б включено такий товар як насосна станція чи насосна установка.
Втім, контролюючим органом при здійсненні моніторингу процедури закупівлі не враховано підпункт 2 пункту 6-1 розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про публічні закупівлі", який містить чіткий перелік товарів, а взято до уваги визначення яке міститься у Вільній енциклопедії."
Щодо документу про походження товару. Згідно вимог тендерної документації "...на підтвердження незастосування вимог щодо локалізації виробництва учасником процедури закупівлі надається документ, що підтверджує країну походження такого товару (устаткування)"
Разом з тим, згідно Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» документами про відповідність - декларація (в тому числі декларація про відповідність), звіт, висновок, свідоцтво, сертифікат (у тому числі сертифікат відповідності) або будь-який інший документ, що підтверджує виконання заданих вимог, які стосуються об’єкта оцінки відповідності.
Тобто, по своїй суті сертифікат відповідності не підтверджує країну походження товару.