Згідно з пунктом 22 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) предмет закупівлі − товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції / пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до абзацу 1 пункту 15 особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі - Особливості) предмет закупівлі визначається замовником відповідно до вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708.
Пунктом 14 Особливостей передбачено, що закупівля відповідно до цих особливостей здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону.
Відтак, аналізуючи положення Особливостей, обираючи вид закупівлі того чи іншого предмету закупівлі замовник має керуватися річною потребою для закупівлі товарів чи послуг.
У разі якщо замовнику було відомо про річну потребу у закупівлі товарів, які відносяться за показником 4 цифри до одного коду ДК та вартість такої потреби перевищувала 100 тис.грн. відповідно замовник мав здійснити закупівлю (чи кожна закупівлю окремо) у відповідності до п.10 Особливостей (відкриті торги або електронний каталог). Якщо замовником укладені "прямі" договори по п.11 Особливостей, а ВТ оголошуються лише тоді коли уже вартість перевищує 100 тис. грн., то у такому разі це є поділ предмету закупівлі.
Зокрема, пунктом 6 Особливостей передбачено, що замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури закупівлі відкриті торги / використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної цими особливостями.
Також, положення пункту 5 Особливостей визначає, що Забороняється придбання замовниками товарів, робіт і послуг до/без проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної цими особливостями, та укладення договорів про закупівлю, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної цими особливостями (крім випадків, передбачених пунктами 9 і 13 цих особливостей).
З огляду на вище наведене, поділ предмета закупівлі згідно з пунктами 5 та 6 Особливостей є в тому випадку, коли замовники уникають процедури закупівлі відкриті торги / використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару) і укладають кілька прямих договорів, або укладають прямі договори до 100 тис. грн., а потім проводять закупівлі ВТ /ЕК по тому ж предмету закупівлі.
Тому, у описаному у заявці на консультацію випадку є ризик того, що аудиторами може бути встановлене порушення - поділ предмету закупівлі. Водночас, у випадку якщо закупівля обладнання (по тому ж коду ДК) є як "додаткова потреба" у відповідності до абз. 3 п.15 Особливостей, детальніше тут , то у такому випадку це буде вважатися як "новий предмет" і уже вибір виду закупівлі здійснюється замовником враховуючи вартість предмету закупівлі "додаткової потреби".
