Закупівля продуктів харчування як розірвати попередні договори та укласти нові

Question

Добрий день!!!
Чи можна укладати одноразові договора на продукти харчування на потребу місячну, через коливання ціни, потреба річна не перевищує поріг 100 тис.грн.
Є діючі договора без застосування ЕСЗ), на крупи, маргарин ціна піднялася, постачальник не надає довідку на збільшення ціни. Як правильно закрити діючі договора, та укласти нові на іншу ціну чи шукати іншого постачальника?
ДЯКУЮ!!!

Консультації TNDR. · Accepted Answer

З 01.09.2026 пункту 11 Особливостей має наступну редакцію: «Для здійснення закупівель товарів і послуг, вартість яких є меншою, ніж 200 тис. гривень, робіт, вартість яких є меншою, ніж 1,5 млн. гривень, замовники, визначені пунктами 1-3 частини 1 статті 2 Закону, та для здійснення закупівель товарів і послуг, вартість яких є меншою, ніж 1 млн. гривень, робіт, вартість яких є меншою, ніж 5 млн. гривень, замовники, визначені пунктом 4 частини 1 статті 2 Закону, можуть використовувати електронну систему закупівель відповідно до умов, визначених адміністратором електронної системи закупівель, зокрема електронний каталог для закупівлі товарів.

У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов’язково дотримується принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом, вносить інформацію про таку закупівлю до річного плану та оприлюднює відповідно до пункту 3-8 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель. Звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, додатково повинен містити визначену абзацом 7 пункту 9 Особливостей інформацію про кінцевих бенефіціарних власників постачальника товару (товарів), виконавця робіт, надавача послуги (послуг). Така інформація формується автоматично засобами електронної системи закупівель. У разі відсутності технічної можливості, реалізованої засобами електронної системи закупівель, або у разі, коли постачальник товару (товарів), виконавець робіт, надавач послуги (послуг) є нерезидентом, замовник самостійно додає до звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, визначену абзацом 7 пункту 9 Особливостей інформацію про кінцевих бенефіціарних власників постачальника товару (товарів), виконавця робіт, надавача послуги (послуг).

У разі здійснення закупівлі, вартість якої є меншою, ніж 50 тис. гривень, без використання електронної системи закупівель замовник не оприлюднює в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.»

Починаючи з 01.09.2026 підхід до визначення видів закупівель змінено. Законодавець збільшив граничні суми і запровадив диференціацію таких меж залежно від категорії замовника.

Для замовників, визначених пунктами 1–3 частини 1 статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі», вартісні межі збільшено для закупівлі товарів і послуг - з 100 тис. грн до 200 тис. грн, а для закупівлі робіт - залишено на рівні 1,5 млн. грн.

Щодо застосування нових вартісних порогів в цьому закупівельному році, то тут варто проаналізувати, які ризики можуть чекати на замовника в разі їх застосування, оскільки використання нових порогів має здійснюватися з урахуванням усіх вимог законодавства у сфері публічних закупівель, насамперед щодо правильного планування закупівель, визначення річної потреби замовника, вибору належного способу закупівлі та недопущення поділу предмета закупівлі.

Розглянемо по ситуації наведеної у заявці на консультацію

Приклад 1. Замовник, визначений пунктом 1 частини 1 статті 2 Закону, вважав, що його річна потреба на початку року по товарові «А» складала 90 тис. грн. На цю суму замовником було укладено «прямий допороговой» договір в січні 2026 року. Проте замовник не врахував всю свою річну потребу при плануванні та в жовтні 2026 року замовник планує здійснити закупівлю на частину "нової" річної потреби по товару «А» ще на 100 тис. грн. У результаті вартість річної потреби по товару «А» буде становити 190 тис. грн.

Перед замовником постає питання як діяти в такій ситуації:

Варіант 1. Здійснити закупівлю шляхом укладення «прямого» допорогового договору на суму 100 тис. грн враховуючи, що з 01.09.2026 року збільшені вартісні пороги для товару до 200 тис. грн.

Коментар: такі дії будуть ризикованими для замовника.

Планування закупівель здійснюється виходячи із річної потреби замовника. Якщо річна потреба замовника становить 190 тис. грн, то відповідно він повинен був в січні 2026 здійснити закупівлю на 90 тис. грн шляхом обрання одного із видів закупівель визначених пунктом 10 Особливостей.

Укладення жовтні 2026 року «прямого» допорогового договору на суму 100 тис. грн буде свідчити, що замовник в січні місяці  придбав товар до / без проведення процедури закупівлі відкриті торги / використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної Особливостями, та уклав договір, який передбачає оплату замовником товарів, робіт і послуг до / без проведення процедури закупівлі відкриті торги / використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної Особливостями (крім випадків, передбачених пунктами 9 і 13 Особливостей).

Відповідно за укладення такого договору:

частина 3 статті 164-14 КУпАП визначає покарання за придбання товарів, робіт і послуг до / без проведення процедур закупівель у вигляді штрафу у розмірі від 25500 - до 51000 грн на службових (посадових), уповноважених осіб замовника;
частина 6 статті 164-14 КУпАП визначає покарання за укладення договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до / без проведення процедур закупівель / спрощених закупівель, визначених законом у вигляді штрафу у розмірі від 34 000 – до 170 000 грн на керівника замовника.

Ключовим у наведеній ситуації є те, що збільшення вартісних порогів саме по собі не змінює вже визначену річну потребу замовника. Тому під час вирішення питання щодо можливості застосування нових порогових значень замовник повинен оцінити, яка річна потреба замовника, який спосіб закупівлі мав бути обраний відповідно до річної потреби і вартісних меж, які діяли на той момент, та чи не призведе застосування нових порогів до порушення вимог щодо планування закупівель і недопущення поділу предмета закупівлі.

Варіант 2. Здійснити закупівлю шляхом укладення «прямого» допорогового договору тільки на різницю суми, (яка не виконана по договору), щоб не перевищити вартісні пороги, які встановлені були до 01.09.2026, тобто 100 тис. грн.

Коментар: такі дії будуть безпечними для замовника. У даній ситуації річна потреба замовника не перевищить вартісні пороги визначені Особливостями, які були чинні коли замовник планував закупівлі та відповідно не допустить  порушення пункту 5 Особливостей.

Або, якщо у замовника збільшилася потреба, яку замовник може обгрунтовувати, то у такому разі таку закупівлю можна здійснити як "додаткова" потреба по абз.3 п.15 Особливостей

Щодо закриття договорів. Для можливості закриття договорів замовник може дане питання вирішити двома шляхами: розірвати діючі договори шляхом укладання договору про розірвання договору, або додатковою угодою зменшити обсяги та суму договору. Такі додаткові угоди не потрібно оприлюднювати в ЕСЗ так як договори укладенні без використання ЕСЗ.