Одним із кваліфікаційних критеріїв згідно з положеннями закупівельного законодавства є наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів).Водночас норми Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) та Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості), не встановлюють окремих вимог щодо того, ким саме має бути укладений аналогічний договір для підтвердження відповідності учасника зазначеному кваліфікаційному критерію.
Тому замовники мають право самостійно визначати в тендерній документації вимоги до документального підтвердження наявності відповідного досвіду, зокрема щодо того, які саме договори вважатимуться аналогічними.
При цьому, якщо учасник є юридичною особою, а аналогічний договір був укладений та виконаний його регіональною філією, то, за відсутності в тендерній документації прямої вимоги про те, що аналогічний договір має бути укладений безпосередньо юридичною особою – учасником, такий договір може бути прийнятий замовником для підтвердження досвіду.
Філія є відокремленим підрозділом юридичної особи та не є самостійною юридичною особою. Відповідно, договір, укладений філією в межах наданих їй повноважень, є договором відповідної юридичної особи.
Таким чином, якщо тендерна документація не містить обмежень щодо договорів, укладених саме учасником безпосередньо, відхиляти тендерну пропозицію лише через те, що аналогічний договір укладений регіональною філією учасника, підстав немає.
Що стосується інформації про кінцевого бенефіціарного власника, то відповідно до пункту 9 Особливостей у випадках, передбачених законодавством, в електронній системі закупівель зазначається інформація про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи.
Водночас питання наявності кінцевого бенефіціарного власника необхідно розглядати з урахуванням правового статусу відповідної юридичної особи.
Зокрема, частина восьма статті 5-1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» передбачає, що вимоги щодо встановлення та розкриття інформації про кінцевих бенефіціарних власників не поширюються, зокрема, на державні та комунальні підприємства, установи та організації, а також державні органи та органи місцевого самоврядування.
Тому якщо учасником є державне або комунальне підприємство, у якого кінцевий бенефіціарний власник відсутній у силу його організаційно-правового статусу, зазначення в інформації про структуру власності формулювання на кшталт «Засновник – орган державної влади» саме по собі не свідчить про наявність у такого підприємства кінцевого бенефіціарного власника.
У такому випадку замовнику доцільно перевірити правовий статус учасника та інформацію в ЄДР.
Якщо учасник є державним підприємством, установою чи організацією, відсутність кінцевого бенефіціарного власника не є порушенням вимог законодавства.
Для уникнення неоднозначності в документах закупівлі доцільно зазначити відповідне пояснення про відсутність КБВ у зв'язку з організаційно-правовим статусом учасника, про що більше можна дізнатися в статті за посиланням:https://tndr.com.ua/article/shpargalka-shhodo-vidobrazhennya-informacziyi-pro-kinczevogo-beneficziarnogo-vlasnika/
