Чи може замовник укласти один договір на декілька кодів ДК

Щодо допорогового договору, то замовник може придбати декілька предметів закупівлі з різними кодами ДК 021:2015, уклавши один договір виходячи з наступного.

Згідно з пунктом 11 Особливостей для здійснення закупівель товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких є меншою, ніж 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких є меншою, ніж 200 тис. гривень, робіт, вартість яких є меншою, ніж 1,5 млн. гривень, замовники можуть використовувати електронну систему закупівель відповідно до умов, визначених адміністратором електронної системи закупівель, у тому числі електронний каталог для закупівлі товарів. У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов’язково дотримується принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом, вносить інформацію про таку закупівлю до річного плану та оприлюднює відповідно до пункту 3-8 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель. Звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, додатково повинен містити визначену абзацом сьомим пункту 9 цих особливостей інформацію про кінцевих бенефіціарних власників постачальника товару (товарів), виконавця робіт, надавача послуги (послуг). Така інформація формується автоматично засобами електронної системи закупівель. У разі відсутності технічної можливості, реалізованої засобами електронної системи закупівель, або у разі, коли постачальник товару (товарів), виконавець робіт, надавач послуги (послуг) є нерезидентом, замовник самостійно додає до звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, визначену абзацом сьомим пункту 9 цих особливостей інформацію про кінцевих бенефіціарних власників постачальника товару (товарів), виконавця робіт, надавача послуги (послуг).

У разі здійснення закупівлі, вартість якої є меншою, ніж 50 тис. гривень, без використання електронної системи закупівель замовник не оприлюднює в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.

Відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі, який затверджений наказом Мінекономіки 15.04.2020 № 708 предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника.

З огляду на викладені норми, проведення допорогових закупівель врегульовано пунктом 11 Особливостей. Отже, в замовника немає заборон щодо зазначення в одному договорі кількох кодів ДК.

Водночас в зазначеному випадку замовник зобов’язаний оприлюднити окремо річні плани щодо кожного предмета закупівлі та за необхідності окремо звіти про договір про закупівлю, укладеному без використання електронної системи закупівель для кожного окремого предмета закупівлі.

Щодо повноважень Казначейства, то варто звернутися до статті 7 Закону України "Про публічні закупівлі".

Частиною 2 статті 7 Закону визначено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, вживає таких заходів:

1) до здійснення оплати за договором про закупівлю перевіряє наявність річного плану, договору про закупівлю та звіту про результати проведення закупівлі з використанням електронної системи закупівель, що підтверджують проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та за результатами якої укладено договір про закупівлю;

2) не допускає здійснення платежів із рахунка замовника згідно з узятим фінансовим зобов’язанням за договором про закупівлю у випадках:

відсутності або невідповідності встановленим законодавством вимогам необхідних документів, передбачених пунктом 1 цієї частини;

відміни процедури закупівлі/спрощеної закупівлі;

набрання законної сили рішенням суду про визнання результатів процедури закупівлі/спрощеної закупівлі недійсною та/або договору про закупівлю нікчемним;

оскарження відповідно до статті 18 цього Закону на період призупинення процедури закупівлі;

наявності відповідного рішення органу оскарження відповідно до статті 18 цього Закону.

Перевірка наявності документів, зазначених у пункті 1 цієї частини, проводиться шляхом перегляду документів, розміщених в електронній системі закупівель.

Відмовити у здійсненні платежів із рахунка замовника згідно з узятим фінансовим зобов’язанням органи Казначейства можуть виключно у випадках, які визначені в пункті 2 частини 2 статті 7 Закону.

Натомість в інших випадках в органів Казначейства відсутні повноваження відмовити замовнику у здійсненні платежів.

Таким чином, замовникам при виникненні суперечок із органами Казначейства при реєстрації бюджетних зобов’язань та при здійсненні платежів із рахунків замовника слід керуватися вище розглянутими нормами та, в разі необхідності, відстоювати свою позицію.