Чи зобов’язаний замовник оприлюднювати креслення робочого проєкту під час проведення закупівлі робіт?

Згідно пункту 28 особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі - Особливості) тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.

Так, формуючи тендерну документацію замовники повинні враховувати приписи Особливостей, зокрема пункту 28, а також статті 22 та 23 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон).

Згідно пункту 3 частини 2 статті 22 Закону однією із складових тендерної документації є інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі).

Окрім цього, частина 1 статті 23 Закону визначає, що технічна специфікація повинна містити опис усіх необхідних характеристик товарів, робіт або послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні, функціональні та якісні характеристики. Характеристики товарів, робіт або послуг можуть містити опис конкретного технологічного процесу або технології виробництва чи порядку постачання товару (товарів), виконання необхідних робіт, надання послуги (послуг).

З аналізу зазначених норм можна зробити висновок, що в інформації про технічні та якісні характеристики предмета закупівлі повинна міститися інформацію, в якій визначені вимоги до предмета закупівлі. Однак Закон та Особливості не визначають жодних вимог до формування інформації про технічні та якісні характеристики предмета закупівлі при закупівлі робіт.

Тому звернемося до кошторисних норм України «Настанова з визначення вартості будівництва» (далі — Настанова), яка є обов’язковою для визначення вартості будівництва об’єктів, що споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії (далі –державні кошти).

Пункт 5.1 Настанови визначає, що для розрахунку ціни пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни) замовник надає відомість обсягів робіт, відомість ресурсів до неї без цін або затверджену проектну документацію.

За рішенням замовника відомість обсягів робіт може бути складена за міжнародною системою вимірювання, визначеною Замовником. Для розрахунку ціни пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни) окремих видів капітальних ремонтів (див. пункт 3.10 цієї Настанови) замовник надає дефектний акт, форму якого наведено у додатку 29 цієї Настанови.

Отож, зазначений пункт визначає, що замовник повинен надати учаснику для розрахунку ціни пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни), зокрема передбачити таку інформацію в тендерній документації: відомість обсягів робіт, відомість ресурсів до неї без цін або затверджену проектну документацію або дефектний акт в окремих випадках.

Тобто на підставі зазначеної інформації / документів замовник повинен сповістити учасників про перелік робіт, які потрібно виконати при виконанні самих робіт (нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту тощо).

При цьому, замовник на власний розсуд визначає, яку інформацію передбачити в технічному завданні - наприклад, відомість обсягів робіт чи проектну документацію.

Таким чинному, варто дійти до висновку, що обов’язку передбачати в тендерній документації креслень, графічної частини робочого проекту немає.