Питання-відповіді

Чи правомірне встановлення численних штрафних санкцій у договорі закупівлі за результатами ЗЦП та чи можливо такі умови оскаржити?

0
14

Алла

доброго дня.
Договіром на закупівлю (ЗЦП) передбачена ціла низька штрафних санкцій, які не передбачені Цивільним кодексом, а саме:
-.при порушенні строків поставки Продавець сплачує на користь Покупця штраф у розмірі 5% від вартості непоставленого Товару за кожен день прострочення поставки товару,
– за односторонню відмову Продавця від виконання зобов’язань за цим Договором або за кожен факт порушення гарантій Продавця, передбачених п. 5.16 цього договору (відмова оператора АЗС здійснити відпуск Товару по пред’явленим смарт-картам), Продавець зобов’язаний сплатити Покупцю штраф у розмірі 25% (двадцять п’ять відсотків) від ціни Договору.
– За відмову або порушення строків гарантованого зобов’язання на вимогу Покупця здійснити поставку Товару в розмірі до 100% (включно) від загальної кількості товару, зазначеного у договорі, що передбачено п. 5.16 Договору, Продавець сплачує на користь Покупця штраф у розмірі 20% від суми Договору.
– За поставку Товару, що за якістю не відповідає встановленим вимогам Договору, Продавець сплачує штраф у розмірі 100 % від вартості партії неякісного товару
– Сторони дійшли згоди, що в разі порушення Продавцем умов цього пункту, укладений ним правочин про відступлення права вимоги є нікчемним, а Продавець сплачує на користь Покупця штраф у розмірі 100% від суми відступлених прав. Виплата штрафних санкцій за порушення цього пункту здійснюється Продавцем протягом 10 календарних днів з дати такого порушення
– За порушення гарантій, викладених в п. 8.13 Договору, Продавець зобов’язаний виплатити на користь Покупця штраф у розмірі 100% від вартості Товару, поставленого з порушенням вищезазначених гарантій, а також усі штрафи та витрати, понесені Покупцем через недотримання Продавцем вимог постанов Кабінету Міністрів України від 09.04.2022 № 426, від 30.12.2015 № 1147 та від 03.03.2022 № 187.
Чи законна така кількість штрафних санкіц та що можливо з цим зробити в частині оскарженн, тощо?

Платформа TNDR.

16.03.2026

відповідно до пункту 6 частини 1 статті Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Пунктом 17 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабміну від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості) договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10, 13, 80, 86, 88, 89, 91 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного кодексу України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин 2 - 5, 7 - 9 статті 41 Закону, та Особливостей.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина 1 статті 626 ЦКУ).

Пункт 2 Постанови Кабміну від 14 вересня 2020 р. № 822 «Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу» (далі-Постанова №822) визначає, що договір про закупівлю, укладений з використанням електронного каталогу (далі - договір), - договір, укладений замовником з переможцем відбору відповідно до цього Порядку.

Пункт 57 Постанови №822 передбачає, що запит пропозицій постачальників повинен містити проект договору з обов’язковим зазначенням підстав та у разі потреби із зазначенням порядку зміни його умов.Проект договору, що є складовою частиною запиту пропозицій постачальників, не повинен суперечити інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель шляхом заповнення відповідних електронних форм з окремими полями, та може містити інші умови, які передбачені законодавством для такого договору та які замовник вважає необхідними для виконання такого договору під час строку його дії.

Отож, наведені норми закупівельного та цивільного законодавства визначають вимог до договору, який укладається за результатами здійснення через електронний каталог.

Окрім цього, норми ЦКУ передбачають положення про забезпечення виконання зобов'язання.

Зокрема, стаття 546 ЦКУ визначає, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

При цьому, при передбаченні в проекті договору умов, які стосуються штрафних санкцій варто врахувати, що стаття 61 Конституції України визначає, що ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Тобто в даному випадку замовник не може в проекті договору передбачити за одне й те саме порушення (наприклад, прострочення поставки тощо) одне й те саме правопорушення (одночасно два штрафи або дві пені).

Однак різні види стягнень - штраф та пеню, замовник може передбачити в договорі, оскільки це є різні види неустойки.

Разом з тим, положення Постанови №822 не містять умов, щодо можливості оскарження умов проєкту договору, як це має місце при проведенні відкритих торгів.

Коли Вам потрібна допомога у проведені закупівлі, внесенні змін у договір, відповіді на запит тощо - на TNDR. можна замовити супровід

Обрати послугу

Як поставити запитання?

Оформити підписку

Ставити питання та читати відповіді можуть усі передплатники TNDR. із активною підпискою, детальніше тут

Відповідь на більшість питань вже є та доступні на платформі, їх потрібно лише знайти. Для цього на TNDR. є розділ із питаннями, з якмим стикаються закупівельники в свої роботі та відповідями на них. Це допоможе вам швидко знайти потрібну інформацію без додаткових запитів.

Найпопулярніші питання

Проведення поточного ремонту об’єкту, який розміщений за однією адресою з будівлею у якій проводився поточний ремонт
40