Чи можна змінити дату набрання чинності договору, який укладається за результатами ЗПП

Закупівлі, які здійснюються шляхом використання електронного каталогу відбуваються у відповідності до порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 “Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу”, з урахуванням положень, визначених Особливостями.

Відповідно до пункту 66 Порядку №822 замовник укладає договір з переможцем відбору не пізніше ніж через п’ять календарних днів з дня визначення електронною системою закупівель постачальника переможцем відбору. У разі обґрунтованої потреби строк для укладення договору може бути продовжений до 10 календарних днів. 

Договір між замовником та переможцем відбору укладається відповідно до вимог законодавства. 

Умови договору не можуть відрізнятися від умов, визначених замовником у запиті пропозицій постачальників, зокрема у проекті договору, що є складовою частиною запиту пропозицій постачальників, та/або пропозиції переможця відбору, крім випадку зменшення ціни договору без зміни обсягу. 

Таким чином вбачається, що замовник повинен укласти договір, умови якого не можуть відрізняти від умов зокрема у проекті договору. Тому не рекомендуємо під час укладання договору змінювати дату набрання чинності договору, так як такі дії будуть свідчати про зміну умови договір, що є порушення п. 66 Порядку 822.

Окрім того, варто вказати , що перелік причин для отримання замовником відмови від реєстрації бюджетних зобов'язань доволі чіткий та затверджений на законодавчому рівні.  

Відповідно до Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Мінфіну від 02.03.2012 № 309 (далі – Порядок №309), орган Казначейства здійснює реєстрацію та облік бюджетних зобов’язань, бюджетних фінансових зобов’язань розпорядників і одержувачів бюджетних коштів відповідно до Бюджетного кодексу України та з урахуванням вимог Закону України «Про міжнародні договори України», законодавства у сфері закупівель, інших актів законодавства України, що не суперечать бюджетному законодавству, та цього Порядку. А тому можна зробити висновок, що повноваження органу Казначейства є обмеженими у відповідності до норм, встановлених конкретним переліком законодавчо-нормативних актів. 

Звертаючи увагу на пункт 2.10 глави 2 Порядку № 309, органи Казначейства не реєструють зобов’язання у разі: 

• відсутності у розпорядника бюджетних коштів бюджетних асигнувань, встановлених кошторисом; 
• відсутності документів, які підтверджують факт узяття бюджетного зобов’язання; 
• відсутності затвердженого в установленому порядку паспорта бюджетної програми (крім випадків, у яких законодавством не передбачено його затвердження); 
• невідповідності напрямів витрачання бюджетних коштів бюджетному асигнуванню, паспорту бюджетної програми; 
• відсутності документів щодо закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до законодавства у сфері закупівель; 
• недотримання розпорядниками бюджетних коштів бюджетних повноважень та обмежень, які вводяться законодавчими та іншими нормативно-правовими актами; 
• недотримання вимог щодо оформлення поданих документів. 

Окрім цього стаття 7 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) передбачає, що Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, вживає таких заходів: 

1) до здійснення оплати за договором про закупівлю перевіряє наявність річного плану, договору про закупівлю та звіту про результати проведення закупівлі з використанням електронної системи закупівель, що підтверджують проведення процедури закупівлі / спрощеної закупівлі та за результатами якої укладено договір про закупівлю; 

2) не допускає здійснення платежів із рахунка замовника згідно з узятим фінансовим зобов'язанням за договором про закупівлю у випадках: 

• відсутності або невідповідності встановленим законодавством вимогам необхідних документів, передбачених пунктом 1 цієї частини; 
• відміни процедури закупівлі / спрощеної закупівлі; 
• набрання законної сили рішенням суду про визнання результатів процедури закупівлі / спрощеної закупівлі недійсною та/або договору про закупівлю нікчемним; 
• оскарження відповідно до статті 18 цього Закону на період призупинення процедури закупівлі; 
• наявності відповідного рішення органу оскарження відповідно до статті 18 цього Закону. 

Перевірка наявності документів, зазначених у пункті 1 цієї частини, проводиться шляхом перегляду документів, розміщених в електронній системі закупівель. 

Тому, рекомендуємо направити договір, який укладений за результатами ЗПП із супровідним листом для реєстрації бюджетних зобов"язань в якому чітко відобразить власну позицію, базуючись на законодавчих нормах, а саме Порядку № 822.