Пункт 1 Особливостей визначає, що ці особливості встановлюють порядок та умови здійснення публічних закупівель (далі - закупівлі) товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон), із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування. У свою чергу, Закон визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад.
У відповідності до пункту 2 Особливостей, яким визначено, що у цих особливостях терміни вживаються у значенні, наведеному в Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон), постановах Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 р. № 166 “Про затвердження Порядку функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків” (Офіційний вісник України, 2016 р., № 22, ст. 855) та від 14 вересня 2020 р. № 822 “Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу” (Офіційний вісник України, 2020 р., № 75, ст. 2407).
Замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом.
Отже, положення пункту 2 Особливостей скеровують замовника до визначень, які наведені у Законі.
Що ж варто з"ясувати хто такий учасник закупівлі? Учасник процедури закупівлі / спрощеної закупівлі (далі - учасник) - фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об'єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію / пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі (пункт 37 частини 1 статті 1 Закону).
Фізична особа
Стаття 24 Цивільного кодексу України (далі-ЦКУ) визначає поняття фізичної особи: людина як учасник цивільних правовідносин вважається фізичною особою.
Водночас для того, щоб мати можливість брати участь у цивільних відносинах законодавство наділяє фізичних осіб цивільною правоздатністю та дієздатністю.
Стаття 25 ЦКУ визначає цивільну правоздатність фізичної особи, згідно якої здатність мати цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи.
Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження.
У випадках, встановлених законом, охороняються інтереси зачатої, але ще не народженої дитини.
У випадках, встановлених законом, здатність мати окремі цивільні права та обов'язки може пов'язуватися з досягненням фізичною особою відповідного віку.
Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.
Разом з тим, згідно з статтею 30 ЦКУ цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними.
Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.
Обсяг цивільної дієздатності фізичної особи встановлюється цим Кодексом і може бути обмежений виключно у випадках і в порядку, встановлених законом.
Зокрема, статті 31 та 32 ЦКУ виділяють часткову та неповну цивільну дієздатність фізичної особи.
Отож, розглянуті норми цивільного законодавства визначають правовий статус фізичної особи та наділяють правосуб’єктністю, на підставі якої фізичні особи можуть бути учасниками процедури закупівель.
