Доволі часто виникають ситуації, коли замовник отримує цінові (комерційні) пропозиції і за результатами розрахунків отримує очікувану вартість предмета закупівлі, яка перевищує суму затверджених бюджетних видатків. Відповідно виникає запитання: з якою ж очікуваною вартістю оголошувати закупівлю.
Для того, щоб визначитися з якою ж очікуваною вартістю оголошувати закупівлю в даній ситуації пропонуємо визначити можливі ризики і лише тоді приймати рішення.
Розглянемо ризики здійснення закупівлі згідно суми затверджених бюджетних видатків, коли фактична ринкова вартість товарів / послуг їх перевищує:
- відсутність тендерних пропозицій. На перший погляд це може спростити роботу уповноваженої особи, адже можна перейти до укладення договору про закупівлю згідно підпункту 6 пункту 13 Особливостей. Проте, при заниженій очікуваній вартості учасники, як показує практика, на “прямий” договір про закупівлю не погоджуються. Відповідно доведеться заново проводити закупівлю та визначати ринкову ціну та товари / послуги;
- відмова учасників виконувати умови договору про закупівлю без збільшення ціни. Даний ризик притаманний закупівлям саме товару, адже закупівельне законодавство не визначає механізму збільшення цін на послуги. Тож уповноважена особа при заниженні очікуваної вартості в день укладання договору про закупівлю або декількох тижнів з дня його укладання отримає пропозицію щодо підняття ціни за одиницю товару. Що в свою чергу є ризикованим варіантом, так як навряд чи постачальник зможе підтвердити коливання ціни на ринку, у відповідності до вимог законодавства, за такий проміжок часу.
Розглянемо, що ж ми можемо зробити, щоб уникнути таких ризиків та успішно з першої спроби здійснити закупівлю.
Надіслати більшій кількості постачальників запит цінових (комерційних) пропозицій для охоплення більшої кількості потенційних постачальників. Саме такий метод розрахунку очікуваної вартості допомагає визначити реальну ринкову ціну з урахуванням особливостей закупівлі конкретного замовника, зокрема, умов оплати, строків та порядку поставки / надання послуг тощо.
Також можна дійснити пошук, збір та аналіз загальнодоступної інформації про ціну. Наприклад можна скористатися:
- аналітичним модулем BI Prozorro;
- інформацією про ціни товарів та послуг, що міститься в мережі Інтернет у відкритому доступі, в тому числі на сайтах виробників та / або постачальників відповідної продукції, спеціалізованих торгівельних майданчиках, в електронних каталогах, рекламі, прайс-листах, в електронній системі закупівель «Prozorro» та на аналогічних торгівельних електронних майданчиках;
- довідковими цінами на товари та послуги, що публікуються в спеціалізованих виданнях, які випускаються в друкованій та електронній формі або розміщуються в мережі Інтернет (у разі їх наявності);
- біржовими котируваннями світових, регіональних, місцевих та профільних бірж (в разі біржового товару);
- даними офіційних статистичних видань, в тому числі іноземних.
При обранні методу розрахунку за допомогою загальнодоступної інформації необхідно враховувати технічні, якісні характеристики предмета закупівлі, умови оплати, умови поставки тощо. Адже саме ці фактори впливають на очікувану вартість та можуть значно збільшити або зменшити її.
Якщо за результатами аналізу ринку фактична очікувана вартість товару перевищує затверджені бюджетні видатки, необхідно звернутися до керівництва з пропозицію щодо зменшення обсягів закупівлі або збільшення бюджетних видатків для проведення успішної закупівлі з наданням документальног підтвердження.
У випадку оголошення закупівлі з очікуваною вартістю закупівлі, яка перевищує суму затверджених бюджетних видатків й відповідно укладенням договору на більшу суму, замовник не зможе зареєструвати такий договір в органах Казначейства, оскільки замовник може зареєструвати бюджетні зобов'язання лише в межах бюджетних асигнувань, установлених кошторисами (планами використання бюджетних коштів). І відповідно у випадку не виділення додаткових коштів для реєстрації договору, замовнику доведеться розривати договір.
