Як органи місцевого самоврядування можуть закуповувати для військових частин та / або ТРО

У Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні» закладені засади функціонування органів місцевого самоврядування.

Визначено, що місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Сільські, селищні, міські ради можуть дозволяти за ініціативою жителів створювати будинкові, вуличні, квартальні та інші органи самоорганізації населення і наділяти їх частиною власної компетенції, фінансів, майна.

Система місцевого самоврядування включає:

• територіальну громаду;
• сільську, селищну, міську раду;
• сільського, селищного, міського голову;
• виконавчі органи сільської, селищної, міської ради;
• районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст;
• органи самоорганізації населення.

Якщо своїми словами, то місцеве самоврядування –  право  мешканців громад в містах, селах, селищах самостійно вирішувати питання  місцевого значення (наприклад - шкільну і дошкільну освіту, охорону здоров’я первинного рівня (поліклініки, фапи), заклади культури, благоустрій – освітлення вулиць, стан доріг, прибирання, громадський порядок і багато інших, важливих повсякденних питань).

Роль органів місцевого самоврядування (ОМС) у забезпеченні оборонної діяльності на період воєнного стану, в тому числі забезпечення фінансовими та матеріально- технічними ресурсами

Законом України «Про правовий режим воєнного стану» визначено, що під час воєнного стану передбачається надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності.

Так, органи місцевого самоврядування отримують відповідні повноваження і беруть безпосередню участь для відвернення загрози та відсічі збройної агресії.

Повноваження ОМС під час правового режиму  воєнного стану  регулюються низкою відповідних законних актів, таких як Закон України «Про оборону України», Закон України «Про основи національного спротиву», Положенням про добровольчі формування територіальних громад, яке було затверджене постановою Кабміну від 29.12.2021 № 1449, Порядок організації, забезпечення та проведення підготовки добровольчих формувань територіальних громад до виконання завдань територіальної оборони, який затверджено постановою Кабміну від 29.12.2021 № 1447 .

Зокрема, відповідно до статтей 14 та 23 Закону України «Про основи національного супротиву» ОМС забезпечують у межах відповідних видатків місцевих бюджетів, здійснюють  фінансування та матеріально-технічне забезпечення національного спротиву, належне фінансування заходів територіальної оборони місцевого значення.

Норми про фінансування та забезпечення матеріально-технічними засобами діяльності добровольчих формувань, забезпечення заходів з підготовки добровольчих формувань за кошти Державного бюджету України, місцевих бюджетів, а також з інших джерел, не заборонених законодавством, наводяться у Положенні про добровольчі формування територіальних громад, яке було затверджене постановою Кабміну від 29.12.2021 № 1449, та у Порядку організації, забезпечення та проведення підготовки добровольчих формувань територіальних громад до виконання завдань територіальної оборони, який затверджено постановою Кабміну від 29.12.2021 № 1447.

Одночасно, бюджетним законодавством встановлюється порядок виконання та формування місцевих бюджетів.

Зокрема, пунктом 17 частиною 1 статті 91 Бюджетного кодексу України (далі - БКУ) передбачено, що до видатнів місцевих бюджетів належать заходи та роботи з територіальної оборони та мобілізаційної підготовки місцевого значення.

Разом з тим,  постановою Кабміну «Деякі питання формування та виконання місцевих бюджетів у період воєнного стану» від 11.03.2022 № 252 (далі - Постанова № 252), було визначено, що з метою оперативного та ефективного прийняття управлінських рішень для забезпечення безперебійного функціонування установ і закладів бюджетної сфери, комунальних підприємств та задоволення життєво необхідних потреб жителів територіальних громад у період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні», виконання та формування місцевих бюджетів здійснюється відповідно до бюджетного законодавства з урахуванням положень даної Постанови.

Постановою № 252 було прийнято, що ОМС:

• приймають за поданням місцевих фінансових органів рішення про внесення змін до рішень про місцеві бюджети;
• здійснюють без погодження відповідною комісією місцевої ради передачу бюджетних призначень від одного головного розпорядника бюджетних коштів до іншого, перерозподіл видатків бюджету і надання кредитів з бюджету за бюджетними програмами, включаючи резервний фонд бюджету, додаткові дотації та субвенції, у межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника бюджетних коштів, а також збільшення видатків розвитку за рахунок зменшення інших видатків (окремо за загальним та спеціальним фондами бюджету) за бюджетною програмою;
• можуть приймати рішення про перерахування коштів з місцевого бюджету державному бюджету для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації та з метою відсічі збройної агресії Російської Федерації проти України і забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державної незалежності України, її територіальної цілісності відповідно до пункту 22-2 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України;
• затверджують місцеві (цільові) програми (вносять до них зміни) з дотриманням вимог статті 91 Бюджетного кодексу України;
• можуть приймати рішення (кожна із сторін) про передачу коштів у вигляді міжбюджетного трансферту до відповідного місцевого бюджету;
• здійснюють розподіл та перерозподіл обсягів трансфертів з державного та місцевих бюджетів місцевим бюджетам;
• затверджують місцеві бюджети, складені місцевими фінансовими органами;
•  здійснюють заходи з мобілізації додаткових фінансових ресурсів до місцевих бюджетів, забезпечують ефективне, економне та раціональне використання бюджетних коштів;

 Також  Постановою № 252 передбачені такі положення:

• Державна казначейська служба забезпечує розрахунково-касове обслуговування місцевих бюджетів та складення звітності про виконання місцевих бюджетів із застосуванням електронних носіїв під час обміну інформацією та з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 09.06.2021 № 590 «Про затвердження Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану»;
• у період воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення чи скасування на територіях, які після 24.02.2022 є тимчасово непідконтрольними українській владі, тимчасово окупованими або на яких ведуться бойові дії, під час виконання місцевих бюджетів розпорядження про виділення коштів загального фонду місцевих бюджетів може затверджуватися керівником місцевого фінансового органу;
• у період воєнного стану сільський, селищний, міський голова територіальної громади, на території якої не ведуться бойові дії та не прийнято рішення про утворення військової адміністрації населеного пункту (населених пунктів), виключно для здійснення заходів правового режиму воєнного стану може прийняти рішення щодо передачі коштів із відповідного місцевого бюджету на потреби Збройних Сил та / або для забезпечення заходів правового режиму воєнного стану.

Що можуть закуповувати органи місцевого самоврядування для оборони та чи можуть закуповувати для військових потреб Збройних Сил України?

Виходячи із змісту статті 2 Закону України «Про оборону України» фінансування потреб національної оборони держави здійснюється за рахунок і в межах коштів, визначених у Законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Про це також свідчить стаття 15 Закону України «Про збройні сили України». Відповідно до якої фінансування Збройних Сил України здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Як зазначається БКУ, видатки на національну оборону (крім заходів та робіт з мобілізаційної підготовки місцевого значення),  правоохоронну діяльність, забезпечення безпеки держави та цивільний захист населення і територій (крім заходів, визначених пунктом 16 частини 1 статті 91 цього Кодексу); забезпечення функціонування установ та закладів Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів, Служби безпеки України, органів цивільного захисту, які перебувають у державній власності належать до видатків, які здійснюються з державного бюджету.

Законом України «Про основи національного спротиву» визначені такі норми:

• забезпечення добровольчих формувань територіальних громад індивідуальною штатною зброєю та боєприпасами до неї здійснюється в загальній системі забезпечення Збройних Сил України;
• забезпечення добровольчих формувань Сил територіальної оборони Збройних Сил України іншими видами озброєння і боєприпасами до них здійснюється за рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України;
• закупівлі товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб руху опору становлять державну таємницю і здійснюються за процедурами, встановленими законом для оборонних закупівель.

З огляду на це,  забезпечення територіальної оборони індивідуальною штатною зброєю та боєприпасами до неї, іншими видами озброєння здійснюється в загальній системі забезпечення ЗСУ та за рішенням Головнокомандувача  і не може закуповуватися з місцевих бюджетів.

Фінансування ЗСУ не належать до видатків місцевого бюджету, а здійснюється за рахунок і в межах коштів, визначених у законі про Державний бюджет України.

Тому звідси випливає висновок, що ОМС не можуть здійснюватися закупівлі озброєння, військової техніки, засобів та обладнання.

Відповідне роз’яснення було опубліковане Міністерством фінансів на лист Державній казначейській службі України № 05130-14-5/16317 від 15.06.2023, в якому міністерством повідомляється, що до повноважень органів місцевого самоврядування не віднесено питання розвитку, закупівлі, модернізації та ремонту озброєння, військової техніки, засобів та обладнання.

В той же час, згідно статті 14 Законом України «Про основи національного спротиву», сільські, селищні та міські ради:

• беруть участь у підготовці та виконанні завдань національного спротиву в мирний час та в особливий період;
• забезпечують у межах відповідних видатків місцевих бюджетів належне фінансування заходів національного спротиву місцевого значення та підготовки громадян України до національного спротиву;
• сприяють створенню добровольчих формувань територіальних громад;

Сільський, селищний, міський голова:

• сприяє підготовці територіальної громади та відповідної території до національного спротиву;
• взаємодіє з питань територіальної оборони з органами державної влади, органами управління, сили і засоби яких залучаються до виконання завдань територіальної оборони у відповідній адміністративно-територіальній одиниці;
• сприяє створенню добровольчих формувань територіальних громад;
• сприяє реалізації заходів національного спротиву.

Визначення поняття «національний спротив» міститься у пункті 8 частини 1 статті 1 Законом України «Про основи національного спротиву», згідно якого національний спротив - це комплекс заходів, які організовуються та здійснюються з метою сприяння обороні України шляхом максимально широкого залучення громадян України до дій, спрямованих на забезпечення воєнної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності держави, стримування і відсіч агресії та завдання противнику неприйнятних втрат, з огляду на які він буде змушений припинити збройну агресію проти України.

У роз’ясненні Міністерства фінансів на лист Державній казначейській службі України № 05130-14-5/16317 від 15.06.2023 зазначено, що Законом України «Про основи національного спротиву» до повноважень обласних та районних рад, сільських, селищних та міських рад віднесено питання фінансування заходів територіальної оборони місцевого значення, заходів національного спротиву місцевого значення та підготовки громадян України до національного спротиву (стаття 14), однак зміст таких заходів цим Законом та іншими нормативно-правовими актами не визначений.

На час дії воєнного стану за рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України добровольчі формування територіальних громад повністю або частково можуть залучатися до виконання завдань територіальної оборони поза межами визначеної зони територіальної оборони, а також направлятися до районів ведення воєнних (бойових) дій.

Як вбачається з практики, ОМС виконують повноваження з фінансування заходів територіальної оборони та національного спротиву в тому числі шляхом систематичної закупівлі різних товарів для подальшого їх передання ДФТ. При цьому, відсутня практика притягнення до відповідальності посадових осіб за нецільове використання коштів, при закупівлі товарів для їх подальшого передання ДФТГ.

Таким чином ОМС можуть здійснювати закупівлі товарів, робіт та послуг для добровільних формувань територіальної громади, окрім штатної зброї та боєприпасів до неї, інших видів озброєння.

ОМС можуть здійснювати закупівлю, в тому числі, товарів подвійного призначення, таких як дрони, оптичні прилади та інше.

Сили територіальної оборони (ТРО) та добровольчі формування територіальної громади: чи можливе їх фінансування з місцевого бюджету?

Що таке територіальна оборона і з чого вона складається? Тероторіальна оборона є складовою національного спротиву. Відповідно до Закону України «Про основи національного спротиву» територіальна оборона (далі - ТРО) - система загальнодержавних, воєнних і спеціальних заходів, що здійснюються у мирний час та в особливий період з метою протидії воєнним загрозам, а також для надання допомоги у захисті населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій.

Територіальна оборона складається з військової, цивільної та військово-цивільної складових.

Військова складова територіальної оборони включає органи військового управління, військові частини Сил територіальної оборони Збройних Сил України, інші сили і засоби сил безпеки та сил оборони, які залучаються до виконання завдань територіальної оборони.

У свою чергу, військова частина Сил ТРО ЗСУ — це бюджетна установа (розпорядник бюджетних коштів державного бюджету), яка є юридичною особою з усіма наслідками, що передбачають дотримання нею вимог бюджетного законодавства і можливість отримання фінансових ресурсів у т.ч. з місцевого бюджету у відповідний спосіб і на відповідні цілі.

Цивільна складова територіальної оборони включає державні органи, органи місцевого самоврядування, які залучаються до територіальної оборони.

Військово-цивільна складова територіальної оборони включає штаби зон (районів) територіальної оборони та добровольчі формування територіальних громад, які залучаються до територіальної оборони.

Що являють собою добровольчі формування територіальної громади (далі - ДФТГ)? Це воєнізований підрозділ, сформований на добровільній основі з громадян України, які проживають у межах території відповідної територіальної громади, який призначений для участі у підготовці та виконанні завдань територіальної оборони.

Іншими словами, ДФТГ- це організований підрозділ добровольців, які не є військовими, але підпорядковуються командиру найближчого батальйону тероборони.

На відміну від Сил ТРО ЗСУ підрозділи ДФТГ не мають статусу юридичної особи (відокремлених підрозділів чи філій), а отже:

• не можуть здійснювати господарської діяльності, у т.ч. для власного обслуговування;
• не можуть мати власні рахунки у банках та інших фінансових установах;
• не можуть бути розпорядниками чи одержувачами бюджетних коштів;
• не можуть напряму бути бенефіціарами, отримувачами або кінцевими набувачами благодійної (у т.ч. гуманітарної) допомоги.

Як зазначалося вище, фінансування та матеріально-технічне забезпечення добровільних формувань  здійснюються за рахунок і в межах коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів, а також з інших не заборонених законодавством України джерел.

Проте, варто наголосити, що забезпечення  зброєю та боєприпасами, іншими видами озброєння, здійснюється в загальній системі забезпечення Збройних Сил України і видатки на здійснення та забезпечення заходів з організації, підготовки, підтримання та ведення руху опору належать до таємних видатків Державного бюджету України, які виділяються Міністерству оборони України.

Бюджетні програми підтримки та програми фінансування для проведення заходів оборонної діяльності

Для використання будь-яких ресурсів має бути підстава і підтвердження цільового використання коштів або майна. Для таких цілей у бюджетному процесі застосовується програмно-цільовий метод.

Особливими складовими програмно-цільового методу у бюджетному процесі є бюджетні програми, відповідальні виконавці бюджетних програм, паспорти бюджетних програм, результативні показники бюджетних програм.

При розрахунку показників цільової програми з питань тероборони головному розпоряднику бюджетних коштів (далі – ГРК) потрібно враховувати, що інформація про ДФТГ є таємною.

Бюджетна програма – це сукупність заходів, спрямованих на досягнення єдиної мети, завдань та очікуваного результату, визначення та реалізацію яких здійснює розпорядник бюджетних коштів відповідно до покладених на нього функцій;

Керуючись абзацом 3 пункту 7 статті 20 БКУ програма підтримки ТРО має містити порядок використання бюджетних коштів:

• цілі та напрями використання бюджетних коштів;
• відповідального виконавця бюджетної програми, підстави та/або критерії залучення одержувачів бюджетних коштів до виконання бюджетної програми;
• завдання головного розпорядника бюджетних коштів, розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (одержувачів бюджетних коштів), що забезпечують виконання бюджетної програми, з визначенням порядку звітування про її виконання (у тому числі щодо результативних показників) та заходів впливу у разі її невиконання;
• у разі потреби порядок, терміни та підстави, а також критерії розподілу (перерозподілу) видатків між адміністративно-територіальними одиницями у розрізі розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів з урахуванням відповідних нормативно-правових актів;
• конкурсні вимоги до інвестиційних проектів, включаючи порядок та критерії їх відбору, а також критерії та умови визначення виконавців таких проектів;
• критерії та умови відбору суб'єктів господарювання, яким надається державна підтримка з бюджету, а також визначення обсягу такої підтримки;
• умови та критерії конкурсного відбору позичальників та проектів (програм), на реалізацію яких надаються кредити з бюджету; умови надання кредитів з бюджету та їх повернення, включаючи положення щодо здійснення контролю за їх поверненням;
• положення щодо необхідності перерахування коштів за бюджетними програмами, які передбачають надання субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам;
• шляхи погашення бюджетної заборгованості у разі її наявності;
• вимоги щодо необхідності відображення у первинному та бухгалтерському обліку отриманих (створених) оборотних і необоротних активів бюджетними установами та одержувачами бюджетних коштів, у тому числі отриманих (створених) в результаті проведення централізованих заходів;
• у разі потреби - положення щодо здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, визначення умов і термінів поставки та проведення розрахунків;
• інші положення щодо особливостей бюджетної програми.

Для відображення видатків на реалізацію програм і заходів з організації та діяльності територіальної оборони наказом Міністерства Фінансів України «Про затвердження складових Програмної класифікації видатків та кредитування місцевого бюджету» № 793 від 20.09.2017р. передбачено код 8240 «Заходи та роботи з територіальної оборони».

Щоб реалізувати бюджетної програми ОМС або, на території яких утворені ДФТГ, в першу чергу необхідно:

1. У співпраці з військовою частиною Сил ТрО ЗСУ, якій підпорядковане ДФТГ, та командиром ДФТГ підготувати план заходів з територіальної оборони територіальної громади і сформувати програму із забезпечення потреб ДФТГ.

Згідно пункту 3 Порядку № 1449 саме командир визначає склад ДФТГ та відповідає за його діяльність в т.ч.:

• визначити виконавців програми;
• визначити заходи програми (на потребу ДФТГ можуть залучатися транспортні засоби ,передаватися паливно-мастильні матеріали, забезпечуватись харчування членів ДФТГ);
• врахувати, що на виконання заходів з тероборони  можна спрямовувати власні ресурси або гуманітарну або іншу благодійну допомогу, яка надходить територіальній громаді.

2. Затвердити відповідну місцеву програму;

3. Прийняти рішення про внесення змін до рішення «Про місцевий бюджет територіальної громади на 2023 рік». (Внести зміни до бюджету громади можна одночасно із затвердженням відповідної програми із забезпечення ДФТГ - на одному засіданні чи одним розпорядження начальника ВА НП у разі її створення).

Як здійснюється виконання бюджетної  програми, коли її виконавцем є самі органи місцевого самоврядування (апарат ради чи її виконавчі органи)?

Відповідно до бюджетного законодавства головний розпорядник коштів здійснює управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів, організацію та координацію роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів у бюджетному процесі.

Для виконання бюджетної програми, якщо виконавцями бюджетної програми є самі органи місцевого самоврядування (апарат ради чи її виконавчі органи), потрібно дотримуватись такого алгоритму дій:

• отримати лист з обґрунтуванням потреби  командира військового формування чи підрозділу ДФТГ;
• здійснити закупівлю відповідно до законодавства про публічні закупівлі,
• прийняти рішення про передачу матеріальних цінностей,
• створити комісію для передачі матеріальних цінностей:
• комісійно провести передачу за актом приймання-передачі, який буде підставою для списання з балансу ОМС цих товарно-матеріальних цінностей;
• списати з балансу матеріальні цінності.

Фінансування військових адміністрацій, військових частин Збройних Сил України, підрозділів Національної гвардії, та територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Передача міжбюджетних трансферів

Як згадувалось вище,  на період дії воєнного стану бюджетний процес на рівні місцевого самоврядування регулює Постанова № 252, якою передбачено що ОМС можуть приймати рішення про перерахування коштів з місцевого бюджету державному бюджету, можуть приймати рішення (кожна із сторін) про передачу коштів у вигляді міжбюджетного трансферту до відповідного місцевого бюджету.

Можливість передачі міжбюджетних трансфертів зазначена пунктом 22-5 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» БКУ, яким установлені  норми  про те, що у період дії воєнного стану та з метою відсічі збройної агресії Російської Федерації проти України, забезпечення національної безпеки, заходів територіальної оборони, підтримки місцевої інфраструктури, соціального захисту населення органи місцевого самоврядування, місцеві державні адміністрації, військово-цивільні адміністрації або військові адміністрації (у разі їх утворення) можуть приймати рішення про  здійсненнян  видатків, не віднесених до відповідних місцевих бюджетів цим Кодексом, і видатків на утримання бюджетних установ одночасно з різних бюджетів. Такі видатки здійснюються шляхом надання міжбюджетного трансферту з відповідного місцевого бюджету.

Міжбюджетні трансферти - кошти, які безоплатно і безповоротно передаються з одного бюджету до іншого.

Якщо виконавцями бюджетної програми є військові частини, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, підрозділи Нацгвардії, для виконання бюджетної програми побрібно дотримуватись такого алгоритму дій :

• отримати лист з обґрунтуванням потреби  командира військового формування чи підрозділу ДФТГ;
• прийняти рішення про передачу міжбюджетних трансфертів  з  місцевого бюджету  у вигляді субвенції з місцевого бюджету.

Частиною 5 статті 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015№ 389-VIII  обумовлено, що у період дії воєнного стану сільський, селищний, міський голова територіальної громади, на території якої не ведуться бойові дії та не прийнято рішення про утворення військової адміністрації населених пунктів, виключно для здійснення заходів правового режиму воєнного стану може одноосібно прийняти рішення щодо передачі коштів з відповідного місцевого бюджету на потреби ЗСУ та / або для забезпечення заходів правового режиму воєнного стану з обов'язковим інформуванням начальника відповідної обласної військової адміністрації протягом 24 годин.

Рішенням  місцева влада може затвердити договір про передачу  коштів у вигляді міжбюджетного трансферту з місцевого бюджету, де визначити умови надання міжбюджетного трансферту;

• перерахувати такі кошти на окремий бюджетний рахунок з обліку доходів спецфонду державного бюджету, відкритий в установленому порядку в Казначействі.

Для цієї субвенції наказом Міністерства Фінансів України «Про затвердження складових Програмної класифікації видатків та кредитування місцевого бюджету» № 793 від 20.09.2017 передбачено спеціальний КПКВК 9820 «Субвенція з місцевого бюджету державному бюджету на перерахування коштів в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації та з метою відсічі збройної агресії Російської Федерації проти України та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності».

Матеріально-технічне забезпечення добровольчих формувань територіальної громади

Окрім виділення коштів на потреби ДФТГ муніципалітети матеріально і технічно забезпечують відповідні формування, про ці заходи обов’язково зазначається в програмі підтримки добровільних формувань.

До прикладу за рішенням ОМС можуть залучатися транспортні засоби (це визначено статтею 6 закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Положенням про військово-транспортний обов’язок,затверджене Постановою Кабінету Міністрів від 28.12.2000 № 1921).

Транспортні засоби  можуть використовуватись із забезпеченням паливно-мастильними матеріалами за рахунок місцевового бюджету.

Разом з тим, може бути забезпечене безоплатне харчування членів ДФТГ.

На потреби ДФТГ може використовуватися кошти чи майно, які були отримані територіальною громадою як благодійна допомога.

Це можливе за умови документально завірених умов надання благодійної допомоги, і визначених цілей благодійної допомоги, спрямування допомоги.

Якщо буде виконуватись програма за рахунок благодійних коштів потрібно дотримуватись такого алгоритму дій:

• отримати лист з обґрунтуванням потреби  командира військового формування чи підрозділу ДФТГ;
• прийняти рішення про передачу передачу цієї допомоги для забезпечення потреб ДФТГ. Оскільки ДФТГ не є юридичною особою, отримувачем цієї допомоги буде уповноважений ОМС;
• оприбуткувати на балансі ОМС – юридичної особи;
• після оприбуткування - за запитом командира формування передати ДФТГ згідно акту приймання-передачі.

Порядок проведення публічних закупівель ОМС для територіальної оборони та виключення, згідно яких дозволяється не проводити процедури закупівлі

Як зазначалося вище загальні правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а також порядок здійснення державного і демократичного цивільного контролю у сфері оборонних закупівель визначає Закон України «Про оборонні закупівлі».

Даним нормативним актом встановлений порядок та умови здійснення оборонних закупівель для державних замовників у сфері оборони, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану.

Органи місцевого самоврядування є замовниками, відповідно до статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі», а тому на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, проводять закупівлі відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі» ,на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178.

Тому ОМС, проводять закупівлі з урахуванням Особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом, разом з тим, за наявні підстав, визначених пунктом 13 Особливостей, можуть не здійснювати закупівлі шляхом застосування відкритих торгів та / або електронного каталогу для закупівлі товару.

Підсумки

Як бачимо, на даний час сфера оборони належить до відповідальності держави та відповідних державних органів.

Органи місцевого самоврядування можуть здійснювати закупівлі товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб територіальної оборони місцевого значення та заходів національного спротиву місцевого значення.

Закупівлі, згідно делегованих повноважень державою місцевому управлінні можна здійснювати для потреб територіальної оборони, які базуються або сформовані на території громади, зокрема ДФТГ.

Для цього потрібно затвердити цільову програму підтримки руху спротиву, де зазначити цілі, завдання програми та виконавців програми.  

Закупівлі можна здійснювати у разі коли виконавець цільової програми сам орган місцевої влади чи виконавчий орган, у іншому разі – шляхом надання міжбюджетного трансферту.