Вартість робіт згідно проектної документацією перевищує 1,5 млн.грн., але замовник отримав комерційні пропозиції, вартість яких є меншими, ніж пороги: який вид закупівлі обрати?

Передумовою здійснення будь-якої закупівлі є визначення очікуваної вартості закупівлі. При цьому, окремі предмети закупівель містять певні особливості при визначенні очікуваної вартості. До прикладу, таким предметом закупівлі є роботи, для визначення яких наказ Мінекономіки  від 18.02.2020 № 275 «Про затвердження примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі» (далі-наказ №275) визначає окремий метод визначення очікуваної вартості.

Визначати очікувану вартість робіт замовники повинні у відповідності до кошторисних норм України у будівництві «Настанова з визначення вартості будівництва», затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 року № 281 (далі-Настанова).

Водночас на підставі визначеної очікуваної вартості замовники обирають вид закупівлі.

Згідно абзацу 1 пункту 10 Особливостей замовники, у тому числі централізовані закупівельні організації, здійснюють закупівлі товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту, предмет закупівлі яких визначається відповідно до пункту 3 розділу II Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (далі - послуги з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному пунктом 12-1 цих особливостей або розділом «Порядок проведення відкритих торгів» цих особливостей, та/або шляхом використання електронного каталогу для закупівлі товару відповідно до порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 «Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу», з урахуванням положень, визначених цими особливостями, та/або в порядку, передбаченому пунктом 8 цих особливостей.

Натомість відповідно до абзацу 1 пункту 11 Особливостей для здійснення закупівель товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких є меншою, ніж 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких є меншою, ніж 200 тис. гривень, робіт, вартість яких є меншою, ніж 1,5 млн. гривень, замовники можуть використовувати електронну систему закупівель відповідно до умов, визначених адміністратором електронної системи закупівель, у тому числі електронний каталог для закупівлі товарів. У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов’язково дотримується принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом, вносить інформацію про таку закупівлю до річного плану та оприлюднює відповідно до пункту 3-8 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.

У відповідності до наведених норм Особливостей, якщо вартість закупівлі робіт становить або перевищує 1,5 млн. гривень замовник повинен здійснити конкурентну закупівлю на підставі пункту 10 Особливостей.

Якщо ж вартість закупівлі робіт є меншою, ніж 1,5 млн. гривень, замовники можуть здійснити закупівлю без використання електронної системи закупівель, шляхом укладення прямого договору.

Проте, іноді замовники перед здійсненням закупівлі робіт, окрім розроблення проектної документації, направляють запити до потенційних підрядників для отримання комерційних пропозицій.

І можуть отримати комерційні пропозиції з вартістю меншою, ніж яка була визначена в проектній документації та яка не перевищує вартісні межі, які визначені в пункті 10 Особливостей.

Тобто згідно комерційних пропозицій замовник може здійснити «допорогову» закупівлю на підставі пункту 11 Особливостей.

Тому в даному випадку замовники опиняються перед дилемою, чим керуватися при обранні виду закупівлі – проектною документацією чи комерційними пропозиціями. Далі розбираємось з цим питанням.

Законодавчі норми щодо виконання будівельних робіт та визначення очікуваної вартості

Згідно частини першої статті 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Окрім цього, стаття 875 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

Наведені законодавчі норми визначають, що виконувати будівельні роботи потрібно на підставі проектної документації. Водночас визначати очікувану вартість при здійсненні будівельних робіт потрібно, як уже зазначалося, у відповідності до Настанови.

Згідно пункту 1.1. Настанови визначено, що ця Настанова визначає основні правила застосування кошторисних норм та нормативів з ціноутворення у будівництві для визначення вартості нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту будинків, будівель і споруд будь-якого призначення, їх комплексів та частин, лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури, а також реставрації пам’яток архітектури та містобудування (далі – будівництво).

Ця Настанова є обов’язковою для визначення вартості будівництва об’єктів, що споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії (далі – державні кошти).

Застосування цієї Настанови при будівництві об’єктів із залученням інших джерел фінансування обумовлюється договором.

Згідно пункту 2.5 Настанови вартість будівництва визначається:

1. на стадії проектування ― у складі інвесторської кошторисної документації;
2. на стадії визначення ціни пропозиції учасника процедури закупівель (договірної ціни, яка може встановлюватися твердою або приблизною (динамічною));
3. на стадії проведення взаєморозрахунків — шляхом уточнення окремих вартісних показників, визначених на попередніх стадіях, залежно від виду договірної ціни в порядку, обумовленому в договорі.

Водночас пункти 3.1 та 3.2 Настанови передбачають, що кошторисна вартість об’єкта будівництва, що визначається у складі інвесторської кошторисної документації, використовується для планування капітальних вкладень, фінансування будівництва, проведення процедури закупівлі.

Кошторисна вартість об’єкта будівництва складається з будівельних робіт, вартості устаткування, що монтується чи не монтується, меблів, інвентарю та інших витрат.

Відповідно до пункту 3.9 Настанови інвесторська кошторисна документація, складена на стадії П (затверджувальна частина стадії РП), затверджена у складі проектної документації, повинна достовірно визначати кошторисну вартість об’єкта будівництва та давати можливість забезпечити реалізацію рішень, що відображені у проектній документації.

Висновок

Отож, згідно наведених норм, визначати очікувану вартість будівельних робіт замовники повинні саме на підставі проектно-кошторисної документації, зокрема у відповідності до інвесторської кошторисної документації, а не на підставі комерційних пропозицій.

Окрім цього, якщо звернутися до вже згадуваного наказу №275, то в ньому визначено, що розрахунок очікуваної вартості методом порівняння ринкових цін, при якому здійснюється направлення не менше 3-х письмових запитів цінових пропозицій, використовується виключно для товарів та послуг.

Водночас наказ №275, як уже зазначалось, для робіт містить окремий метод визначення очікуваної вартості.

Таким чином, видається, що в разі, якщо замовник розробив проектну документацію, в якій вартість будівельних робіт становить та перевищує 1,5 млн.грн., та окрім цього, отримав комерційні пропозиції від потенційних підрядників, в яких вартість будівельних робіт є меншою, ніж 1,5 млн.грн., визначати вид закупівлі замовник повинен на підставі проектної документації, зокрема здійснивши закупівлю на підставі пункту 10 Особливостей.