Уповноважений орган 

Розгляд поняття «Уповноважений орган» доцільно розпочати з інформації, відображеної у пункті 36 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), згідно якого Уповноважений орган – центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері публічних закупівель. 

Також відповідно до норм частини 1 статті 7 Закону, Уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень, визначених цим Законом. При цьому Уповноваженим органом з формування та реалізації державної політики в сфері публічних закупівель є Міністерство економіки України (далі – Мінекономіки). 

Вищезазначене також підтверджується в інформації, відображеній у пункті 1 Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. № 459 (далі – Положення про Мінекономіки), а саме: Мінекономіки є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує: формування та реалізує державну політику економічного та соціального розвитку, зовнішньої торгівлі, державну промислову політику (крім стратегічних галузей промисловості та агропромислового виробництва), державну цінову політику, державну політику у сфері технічного регулювання, стандартизації, метрології та метрологічної діяльності, управління об’єктами державної власності, реалізації майна (майнових прав, інших активів) або прав на нього на конкурентних засадах у формі аукціонів, зокрема електронних, та здійснення контролю за її реалізацією, інтелектуальної власності, публічних закупівель, а також державного замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів. 

Окрім цього пунктом 3 Положення про Мінекономіки передбачено, що серед основних завдань Мінекономіки можна виділити забезпечення формування та реалізацію державної політики у сфері публічних закупівель. 

Як і будь-який інший орган виконавчої влади, за Мінекономіки затверджено відповідний перелік функцій. Отже враховуючи норми пункту 4 Положення про Мінекономіки, а також вимоги частини 1 статті 9 Закону, основний перелік функцій Уповноваженого органу включає в себе: 

• розроблення і затвердження нормативно-правових актів, необхідних для виконання цього Закону та регулювання державної політики у сфері закупівель; 
• аналіз функціонування системи публічних закупівель; 
• підготовка та подання не пізніше 1 квітня року, наступного за звітним бюджетним роком, до Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Рахункової палати щорічного звіту, що містить аналіз функціонування системи публічних закупівель (щодо кількісних і вартісних показників закупівель у розрізі процедур і предметів закупівель, рівня конкуренції, кількості скарг) та узагальнену інформацію про результати здійснення контролю у сфері закупівель; 
• узагальнення практики здійснення закупівель, у тому числі міжнародної; 
• вивчення, узагальнення та поширення світового досвіду у сфері закупівель; 
• забезпечення функціонування веб-порталу Уповноваженого органу та інформаційного ресурсу Уповноваженого органу; 
• наповнення інформаційного ресурсу Уповноваженого органу; 
• взаємодія з громадськістю з питань удосконалення системи публічних закупівель; 
• організація нарад і семінарів з питань закупівель; 
• міжнародне співробітництво у сфері закупівель; 
• розроблення та затвердження: примірної тендерної документації; примірного положення про уповноважену особу; примірного положення про тендерний комітет; примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі; примірної методики визначення вартості життєвого циклу; порядку визначення предмета закупівлі; порядку розміщення інформації про публічні закупівлі; особливості закупівель за рамковими угодами та їх укладення; форми і вимог до забезпечення тендерної пропозиції / пропозиції; порядку організації тестування уповноважених осіб; переліку формальних помилок; 
• надання узагальнених відповідей рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері закупівель; 
• надання безоплатних консультацій рекомендаційного характеру з питань закупівель на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу; 
• співробітництво з органами державної влади та громадськими організаціями щодо запобігання проявам корупції у сфері закупівель; 
• інформування громадськості про політику та правила здійснення публічних закупівель; 
• авторизація електронних майданчиків та прийняття рішення про відключення авторизованих електронних майданчиків від електронної системи закупівель; 
• розгляд звернень щодо визначення та/або створення централізованих закупівельних організацій; 
• розроблення спільно з іншими органами методологій щодо особливостей здійснення закупівель у різних сферах та їх оприлюднення на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу. 

Відповідно до вищезазначеного варто підкреслити, що листи-роз’яснення, узагальнені відповіді та консультації надані Мінекономіки щодо аспектів здійснення публічних закупівель містять виключно рекомендаційний характер, тобто не є обов’язковими до застосування замовниками. До такого ж висновку приходить і суд, що підтверджується нищенаведеними рішеннями. 

Приклад 1: витяг з рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі № 160/18653/24 від 15.01.2025: 

«Також слід зазначити, що Міністерство економіки України (Мінекономіки) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує, зокрема, формування та реалізацію державної політики у сфері публічних закупівель. 

Відповідно до підпункту 93 пункту 4 Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №459 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 17.02.2021 №124) Мінекономіки надає узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері публічних закупівель.» 

Приклад 2: в итяг з рішення Шостого апеляційного адміністративного суду по справі № 320/12814/23 від 09.10.2024: 

«Посилання позивача на лист Мінекономіки від 07.02.2022 №3304-04/6037-06, у якому передбачено, що у разі якщо тендерна пропозиція учасника, крім невідповідностей в інформації та/або документах, визначених частиною шістнадцятою статті 29 Закону, не відповідає іншим вимогам тендерної документації, така пропозиція має відхилятися відповідно до підстав, визначених у статті 31 Закону, із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель, без застосування механізму 24 годин на усунення невідповідностей, суд першої інстанції правильно не взяв до уваги, оскільки вказаний лист Мінекономіки не є нормативно-правовим актом, тобто не містить норм права, та носить лише рекомендаційний характер.» 

Приклад 3: витяг з рішення Третього апеляційного адміністративного суду по справі № 160/15374/23 від 23.05.2024: 

«Щодо листа Міністерства економіки України «Про надання роз`яснень» від 13.06.2023 р., суд зазначає наступне: 

Відповідно до пункту 4 Постанови № 442 право давати роз`яснення щодо порядку проведення атестації робочих місць, належить Міністерству соціальної політики України, а Міністерство охорони здоров`я України здійснює методичне керівництво проведенням гігієнічної оцінки умов праці (Абзац другий пункту 4 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМУ № 741 від 05.10.2016). 

Крім того, в роз`ясненнях Міністерства економіки України від 13.06.2023 року №4708-05/28155-06 зазначено, що листи міністерств не є нормативно-правовими актами, а мають інформаційний та рекомендаційний характер.»