Укладення прямого договору про закупівлю у випадку необхідності захисту прав інтелектуальної власності згідно Особливостей

У відповідності до абзацу 5 підпункту 5 пункту 13 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості) придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. грн, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. грн, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн грн, може здійснюватися без застосування відкритих торгів та / або електронного каталогу для закупівлі товару у випадку: роботи, товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб’єктом господарювання у випадку необхідності захисту прав інтелектуальної власності.

Отож, при наявності даної підстави замовники можуть укласти договір про закупівлю без використання електронної системи закупівлі, у випадку, якщо очікувана вартість закупівель перевищує межі, які визначені в зазначеній нормі. А щоб укласти такий договір про закупівлю у відповідності до законодавчих норм далі детально розглянемо дану підставу.

Якими нормативними документами регулюються відносини з інтелектуальної власності?

Правове регулювання захисту інтелектуальної власності регулюється Конституцією України, Цивільним кодексом України (далі – ЦК України), Законом України «Про авторське право і суміжні права», Законом України «Про охорону прав на промислові зразки», Законом України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», Законом України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» та іншими спеціалізованими Законами, Постановою Кабінету міністрів України від 27 грудня 2001р. №1756 «Про державну реєстрацію авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір».

Визначення права інтелектуальної власності

Відповідно до статті 418 ЦК України право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений Цивільним кодексом України та іншими законами.

Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об'єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом.

Особистими немайновими правами інтелектуальної власності ЦК України визначає:

1. право на визнання людини творцем (автором, виконавцем, винахідником тощо) об'єкта права інтелектуальної власності;
2. право перешкоджати будь-якому посяганню на право інтелектуальної власності, здатному завдати шкоди честі чи репутації творця об'єкта права інтелектуальної власності;          
3. інші особисті немайнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Майновими правами інтелектуальної власності є:

1. право на використання об'єкта права інтелектуальної власності;
2. виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності;
3. виключне право перешкоджати неправомірному використанню об'єкта права інтелектуальної власності, в тому числі забороняти таке використання;
4. інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Що є об’єктом права інтелектуальної власності?

Відповідно до статті 420 ЦК України об'єктами права інтелектуальної власності є:

• літературні та художні твори;
• комп'ютерні програми;
• компіляції даних (бази даних);
• виконання;
• фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення;
• наукові відкриття;
• винаходи, корисні моделі, промислові зразки;
• компонування напівпровідникових виробів;
• раціоналізаторські пропозиції;
• сорти рослин, породи тварин;
• комерційні (фірмові) найменування, торговельні марки (знаки для товарів і послуг), географічні зазначення;
• комерційні таємниці.

Відповідно замовники можуть укладати прямі договори про закупівлю зазначених об’єктів права інтелектуальної власності, при наявності певних умов, які розглянемо далі.

Якими документами підтвердити наявність прав на інтелектуальну власність?

Стаття 421 ЦК України визначає, що суб'єктами права інтелектуальної власності є: творець (творці) об'єкта права інтелектуальної власності (автор, виконавець, винахідник тощо) та інші особи, яким належать особисті немайнові та (або) майнові права інтелектуальної власності відповідно до цього Кодексу, іншого закону чи договору.

В свою чергу, згідно з статтею 11 Закону України «Про авторське право та суміжні права» за відсутності доказів іншого автором твору вважається особа, зазначена як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства).

Частиною 2 статті 11 Закону України «Про авторське право та суміжні права» визначено, що авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення. Для виникнення і здійснення авторського права не вимагається реєстрація твору чи будь-яке інше спеціальне його оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей.

Аналогічний спосіб виникнення прав інтелектуальної власності передбачений для суміжних прав (виконання твору, виробництва фонограми, виробництва відеограми, оприлюднення передачі організації мовлення), що визначено статтею 37Закону України «Про авторське право та суміжні права».

Згідно з частиною 5 статті 11Закону України «Про авторське право та суміжні права» суб’єкт авторського права для засвідчення авторства (авторського права) на оприлюднений чи не оприлюднений твір, факту і дати опублікування твору чи договорів, які стосуються права автора на твір, у будь-який час протягом строку охорони авторського права може зареєструвати своє авторське право у відповідних державних реєстрах.

Про реєстрацію авторського права на твір Національний орган інтелектуальної власності видає свідоцтво. Свідоцтво видається автору або особі, яка має авторське право, безпосередньо або надсилається на адресу, зазначену в заяві. У разі наявності декількох авторів свідоцтво може бути видане кожному з них за умови пред'явлення документа про сплату державного мита за видачу кожного свідоцтва.

Отож, державна реєстрація не є обов’язком суб’єкта авторського права (як і суб’єкта суміжних прав), а тільки його правом. Водночас у випадку, коли автор твору все ж вирішив зареєструвати своє авторське право йому видається свідоцтво, яке посвідчує авторське право на такий твір.

Відповідно при укладенні договору про закупівлю документальним підтвердженням авторського права може слугувати свідоцтво про авторське право.

Що стосується об’єктів права промислової власності (винаходи, промислові зразки, корисні моделі), то вони є дійсними лише з моменту державної реєстрації та мають певний термін дії.

Так, статтею 462 ЦК України передбачено, що право інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок підлягає державній реєстрації, якщо інше не встановлено законом або міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України. Набуття права інтелектуальної власності на винахід і корисну модель засвідчується патентом, на промисловий зразок - свідоцтвом.

Окрім цього, згідно зі статтею 1107 ЦК України розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності здійснюється на підставі таких договорів:

1. ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності;
2. ліцензійний договір;
3. договір про створення за замовленням і використання об'єкта права інтелектуальної власності;
4. договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності;
5. інший договір щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності.

Ліцензія

Статтею 1108 ЦК України визначено, що особа, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензіар), може надати іншій особі (ліцензіату) письмове повноваження, яке надає їй право на використання цього об'єкта в певній обмеженій сфері (ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності). Ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності може бути оформлена як окремий документ або бути складовою частиною ліцензійного договору.

Водночас ЦК України виділяє кілька видів ліцензій.

Виключна ліцензія видається лише одному ліцензіату і виключає можливість використання ліцензіаром об'єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, та видачі ним іншим особам ліцензій на використання цього об'єкта у зазначеній сфері.

Одинична ліцензія видається лише одному ліцензіату і виключає можливість видачі ліцензіаром іншим особам ліцензій на використання об'єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, але не виключає можливості використання ліцензіаром цього об'єкта у зазначеній сфері.

Невиключна ліцензія не виключає можливості використання ліцензіаром об'єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, та видачі ним іншим особам ліцензій на використання цього об'єкта у зазначеній сфері.

Ліцензійний договір

За ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону.

У ліцензійному договорі визначаються вид ліцензії, сфера використання об'єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об'єкта, територія та строк, на які надаються права, тощо), розмір, порядок і строки виплати плати за використання об'єкта права інтелектуальної власності, а також інші умови, які сторони вважають за доцільне включити у договір.

Вважається, що за ліцензійним договором надається невиключна ліцензія, якщо інше не встановлено ліцензійним договором (стаття 1109 ЦК України).

Договір про створення за замовленням і використання об'єкта права інтелектуальної власності

За договором про створення за замовленням і використання об'єкта права інтелектуальної власності одна сторона (творець - письменник, художник тощо) зобов'язується створити об'єкт права інтелектуальної власності відповідно до вимог другої сторони (замовника) та в установлений строк.

Договір про створення за замовленням і використання об'єкта права інтелектуальної власності повинен визначати способи та умови використання цього об'єкта замовником.

Оригінал твору образотворчого мистецтва, створеного за замовленням, переходить у власність замовника. При цьому майнові права інтелектуальної власності на такий твір залишаються за його автором, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 1112 ЦК України).

Договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності

За договором про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності одна сторона (особа, що має виключні майнові права) передає другій стороні частково або у повному складі ці права відповідно до закону та на визначених договором умовах.

Укладення договору про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності не впливає на ліцензійні договори, які були укладені раніше (стаття 1113 ЦК України).

З огляду на викладене, такі договори можуть слугувати документальним підтвердженням укладення договору згідно розглядуваної підстави. Однак тут потрібно враховувати, що належним підтвердженням укладення договору про закупівлю абзацу 5 підпункту 5 пункту 13 Особливостей будуть слугувати договори щодо розпоряджання інтелектуальними правами інтелектуальної власності, які надають стороні договору про закупівлю виключні майнові права на об’єкт інтелектуальної власності. Адже наявність майнових прав на об’єкт інтелектуальної власності у більше ніж однієї особи виключає можливість укладення договору про закупівлю згідно розглядуваної підстави, оскільки в такому випадку наявні підстави для проведення конкурентної процедури закупівлі.

Наприклад, виключна ліцензія видається лише одному ліцензіату і виключає можливість використання ліцензіаром об'єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, та видачі ним іншим особам ліцензій на використання цього об'єкта у зазначеній сфері. Відповідно наявність виключної ліцензії в сторони договору про закупівлюбуденалежним підтвердженням укладення договору про закупівлю згідно розглядуваної підстави.

Підсумки

Право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений Цивільним кодексом України та іншими законами.

Документами, які підтверджують наявність прав на інтелектуальну власності є:

• свідоцтво про авторське право (авторське право на твір);
• патент (винахід і корисна модель);
• свідоцтво про державну реєстрацію промислового зразка (промисловий зразок);
• договори щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності.

Необхідною умовою підтвердження можливості укладення договору про закупівлю згідно абзацу 5 підпункту 5 пункту 13 Особливостей є існування в контрагента замовника виключних майнових прав на об’єкт інтелектуальної власності.