Типові порушення, які встановлюють ДАСУ та суди при закупівлі послуг
Згідно пункту 22 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Одним із предметів закупівель, з яким стикаються фактично всі замовники, є послуги.
Водночас відповідно до пункту 21 частини 1 статті 1 Закону послуги - будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, найм (оренда), лізинг, а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт, поточний ремонт з розробленням проектної документації.
При цьому, щоб правомірно здійснити закупівлю даного предмета закупівлі замовникам потрібно дотриматися вимог закупівельного законодавства.
Однак здійснюючи закупівлі послуг, яких є доволі значна кількість, замовники допускають численні порушення, що часто є предметом моніторингу органів Державної аудиторської служби України (далі-ДАСУ) та розгляду в судових інстанціях.
Тому далі розглянемо типові порушення закупівельного законодавства при закупівлі послуг.
Практика ДАСУ
Доречі, зручно шукати актуальні висновки ДАСУ та рішення Органу оскарження щодо будь-якої ситуації на Clarity App

Судова практика
Підсумки
З розглянутої практики моніторингу та судової практики вбачається, що замовники допускають типові порушення закупівельного законодавства, зокрема при визначенні предмета закупівлі, пункту 14 наказу Мінекономіки №1082 від 11.06.2020 «Про затвердження Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі» (далі-наказ №1082), а також при формуванні тендерної документації та проєкту договору.
Тому замовникам слід враховувати норми закупівельного законодавства, зокрема Закону, Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, Порядку визначення предмета закупівлі, який затверджений наказом Мінекономіки №708 від 15.04.2020 та наказу №1082, а також розглянуту практику моніторингу та судову практику задля уникнення притягнення до відповідальності.
пов'язані статті
18 лип.
Чи передбачена адміністративна відповідальність за укладення прямого договору по виключеннях згідно пункту 13 Особливостей18 лип.
Закупівельний інструмент: Як користуватись Bi Prozorro для пошуку практики моніторингу17 лип.
Відхилення тендерної пропозиції як такої, що не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, крім невідповідності в інформації та / або документах, що може бути усунена учасником процедури закупівлі відповідно до пункту 43 Особливостей16 лип.
До коригування вартість проектної документації складала 1,5 млн.грн., а після коригування перевищила зазначені межі: який вид закупівлі обрати11 лип.
Чи можна здійснити закупівлю частини робіт з проєктної документації в рамках поточного фінансування