Супровідні роботам послуги: як визначити предмет закупівлі?

Одним із перших та найважливіших етапів під час здійснення замовником закупівлі є визначення предмета такої закупівлі. Особливо багато питань виникає із поняттями «робота» та «послуга». А сьогодні пропонуємо поглянути на проблематику визначення предмета закупівлі з точки зору необхідності закупівлі супровідних роботам послуг.

Згідно з пунктом 22 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції / пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі).

Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.

Роботи - розроблення проектної документації на об’єкти будівництва, науково-проектної документації на реставрацію пам’яток архітектури та містобудування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення, роботи з будівництва об’єктів з розробленням проектної документації, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт (пункт 27  частини 1 статті 1 Закону).

Здавалося б в самому визначенні робіт є досить чіткий перелік, що саме можна вважати роботами. Але на моменті визначення супровідних роботам послугах вже виникають питання.

Приклад

Замовнику необхідно провести закупівлю топографо-геодезичного знімання масштабу території населеного пункту з очікуваною вартістю 300 000,00 тис. грн. За таких умов замовник вагається, адже бачить поняття «геодезичні роботи» у визначенні робіт, як предмета закупівлі. При цьому розуміє, що від правильності вибору предмета закупівлі залежить вид закупівлі.

Замовники здійснюють закупівлі послуг шляхом застосування відкритих торгів  у порядку встановленому Особливостями, якщо вартість

• послуг становить або перевищує 100 тис. грн;
• послуг з поточного ремонту становить або перевищує 200 тис. грн;
• робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. грн..

Визначаючи предмет закупівлі робіт замовники повинні керуватись пунктом 27 частини 1 статті 1 Закону та Порядком визначення предмета закупівлі, який затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 (далі - Наказ № 708).

Наказом № 708 визначено, що визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 27 частини 1 статті 1 Закону за об’єктами будівництва та з урахуванням положень кошторисних норм України «Настанова з визначення вартості будівництва», затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 № 281, а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23.08.2011 № 301.

Так, згідно із кошторисними нормами України «Настанова з визначення вартості будівництва», затверджені наказом № 281 (далі - Настанова № 281), об’єкт будівництва – будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури.

ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» містяться наступні визначення:

• будівля - різновид споруди, що складається з несучих та огороджувальних або сполучених (несучоогороджувальних) конструкцій, які утворюють наземні або підземні приміщення, призначені для життєдіяльності людей та виробництва продукції;
• будинок - різновид будівлі, яка призначена, як правило, для проживання та обслуговування людей;
• споруда - штучно створений об'ємний, площинний або лінійний об'єкт, що має природні або штучні просторові межі, встановлений стаціонарно (нерухомо) відносно землі та призначений для досягнення певних цілей;
• лінійний об'єкт інженерно-транспортної інфраструктури - наземні, надземні або підземні лінійні об'єкти для пересування людей, транспортних засобів, вантажів, переміщення рідких та газоподібних продуктів, передачі електроенергії тощо.

Натомість, територія населеного пункту, на якій замовнику необхідно топографо-геодезичного знімання, не є об'єктом будівництва в розумінні Настанови № 281.

Тому звернемося до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038, згідно з нормами якого детальний план території - одночасно містобудівна документація на місцевому рівні та землевпорядна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території.

Законом України «Про землеустрій»  від 22.05.2003 № 858 визначені види робіт із землеустрою - обстежувальні, вишукувальні, топографо-геодезичні, картографічні, проектні та проектно-вишукувальні роботи, що виконуються з метою складання документації із землеустрою.

Топографо-геодезичні та картографічні роботи - процес створення геодезичних, топографічних і картографічних матеріалів, даних, топографо-геодезичної та картографічної продукції (стаття 1 Закону України «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність» від 23.12.1998 № 353).

Документація із землеустрою (землевпорядна документація) - затверджені в установленому порядку текстові та графічні матеріали, якими регулюється використання та охорона земель державної, комунальної та приватної власності, а також матеріали обстеження і розвідування земель тощо.

Разом з тим, зведений кошторисний розрахунок вартості об’єкта будівництва – кошторисний документ, який визначає повну кошторисну вартість об’єкта будівництва або його черги, який включає кошторисну вартість будівельних робіт, витрати на придбання устаткування, меблів та інвентарю, а також інші витрати, та складається на основі об’єктних кошторисів та / або об’єктних кошторисних розрахунків і кошторисних розрахунків на окремі види витрат (пункт 1.2. Настанови № 281).

Крім того, відповідно до пункту 3.32 Настанови № 281 «Підготовка території будівництва» включаються кошти на виконання робіт і витрати, пов’язані з підготовкою земельної ділянки, освоєнням території, що забудовується, та платою за використання земельної ділянки.

До цих робіт і витрат належать: відведення земельної ділянки, виготовлення необхідної землевпорядної документації, отримання вихідних даних — кошти визначаються кошторисними розрахунками.

Створення геодезичної мережі для будівництва (опорна геодезична мережа та зовнішня розмічувальна мережа, червоні лінії, будівельна сітка) — кошти визначаються кошторисними розрахунками.

Тобто, стосовно нашого прикладу, предмет закупівлі топографо-геодезичного знімання масштабу території населеного пункту необхідно визначати як послуги за можливими кодами ДК 021:2015:71250000-5: Архітектурні, інженерні та геодезичні послуги, ДК 021:2015:71355000-1 Геодезичні послуги.

Адже не дотримано умов, за яких супровідні роботам послуги відносяться до визначення «роботи»:

• території населеного пункту не є об'єктом будівництва,
• послуги із топографо-геодезичного знімання масштабу не включено до кошторисної вартості робіт.

І хоча фактично Законом врегульоване розрізнення понять «роботи» та «послуги» як предмета закупівлі. Але для наглядності також пропонуємо бачення співвідношення понять «послуга» та «роботи» в контексті розгляду судом господарських спорів.

Рішення Верховного суду у постанові від 03.11.2020 у справі № 920/611/19

Згідно із статтею 837 ЦКУ, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до частини 1 статті 901 ЦКУ, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності.

Відокремлення договорів про надання послуг від договорів про виконання робіт (договорів підряду) можливо здійснити за наступними критеріями:

• предмет договору підряду є завжди індивідуалізованим, тобто являє собою упредметнений (матеріалізований) результат зусиль (робіт) підрядника. Результат роботи підрядника виражається в тій чи іншій матеріальній формі.

Основним результатом при надання послуг є результат нематеріального характеру, який не втілюється у жодну з матеріальних форм, однак, попри відсутність матеріальної форми, має економічну цінність та корисний ефект для замовника такої послуги; 

Згадуємо наш приклад, послуга топографо-геодезичного знімання масштабу носить нематеріальний характер, тоді як у разі включення до кошторисної  вартості робіт по об'єкту будівництва такої супровідної послуги результат був би виражений матеріально (нова будівля, відновлений парк тощо).

Виконуючи взяту на себе роботу за договором підряду, підрядник зберігає певну самостійність, яка виражається в тому, що він сам організовує свою роботу, визначає способи її виконання, черговість виконання окремих операцій.

Щодо договорів про надання послуг чинним законодавством не передбачений контроль з боку замовника за процесом надання йому послуги виконавцем, хоча він і є можливим за наявності згоди сторін, вираженої в конкретних умовах договору.

Юридичним завершенням договору підряду є підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт, і ця процедура, на відміну від договору про надання послуг, також врегульована чинним законодавством.

Тобто, основний критерій відмінності роботи від послуги - майновий результат роботи і відсутність такого у послуги.

Підсумки

Супровідні роботам послуги є роботами в розумінні Закону лише у разі, якщо:

• виконуються за об'єктом будівництва
• включені до зведеного кошторисного розрахунку об'єкта будівництва
• вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт.

Для правильного визначення предмета закупівлі, замовнику необхідно проаналізувати що саме він планує закупити, що хоче отримати в результаті такої закупівлі та далі ознайомитися із визначеннями Закону та обрати свою категорію.