Один з найважливіших етапів у проведенні публічної закупівлі є визначення предмету закупівлі. Очевидно, що для проведення будь-якої публічної закупівлю, спочатку необхідно правильно визначити предмет закупівлі. Але, що означає “правильно” на практиці, коли замовнику видається, що жоден код Єдиного закупівельного словника не відповідає його закупівлі, або ж, навпаки, замовник вагається між кількома кодами ДК. У статті розглянемо ці та інші проблемні ситуації, які виникають під час визначення предмета закупівлі.
Предмет закупівлі: як визначаємо
Предмет закупівлі визначається замовником відповідно до вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (пункту 15 Особливостей)
Згідно з пунктом 22 частини 1 статті 1 Закону предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції / пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Порядок визначення предмета закупівлі, затверджений наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (далі - Порядок) встановлює правила визначення замовником предмета закупівлі відповідно до Закону із застосуванням показників цифр основного словника національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749 (далі - ЄЗС), а також особливості визначення предмета закупівлі для окремих товарів, робіт і послуг.
Так, предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 і 34 частини 1 статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника.
Визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону за об’єктами будівництва та з урахуванням положень кошторисних норм України «Настанова з визначення вартості будівництва», затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01 листопада 2021 року № 281, а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301.
Відповідно до пункту 13 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 11 червня 2020 року № 1082 (далі - Порядок № 1082) під час розміщення в електронній системі закупівель інформації про предмет закупівлі в окремих полях зазначається інформація щодо:
- коду за показниками другої - п’ятої цифр Єдиного закупівельного словника, у разі визначення предмета закупівлі - роботи.
Під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об’єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04 червня 2014 року № 163, та/або галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301.
Оскільки поточний ремонт є послугою в розумінні Закону, тому визнаємо також за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника.
Під час здійснення закупівлі лікарських засобів предмет закупівлі визначається за показником третьої цифри ЄЗС. Порядок також містить особливості визначення предмета закупівлі для інших окремих товарів, робіт і послуг.
Єдиний закупівельний словник
Національний класифікатор «Єдиний закупівельний словник» (ЄЗС) призначений для стандартизації опису в договорах (контрактах) предмета державних закупівель, забезпечування більшої прозорості закупівель товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти, створювання ефективного конкурентного середовища у сфері державних закупівель, а також підтримування участі вітчизняних суб’єктів господарювання у торгах за межами України.
ЄЗС призначений замовникам державних закупівель для описування в повідомленнях про запрошення до участі в торгах (тендерах) предмета державних закупівель, а також вітчизняним товаро-виробникам і надавачам послуг для пошуку тендерних пропозицій як у межах, так і поза межами України.
Основний словник ЄЗС установлює коди та назви продукції та послуг, що можуть бути предметом закупівель.
CPV-класифікатор - це міжнародний словник, який також виконує функцію державного закупівельного класифікатора ДК 021:2015 та є «Єдиним закупівельним словником». Іншими словами, це код, який має багаторівневу послідовну структуру та складається з 9-ти цифр та являє собою ієрархічне чисельне кодування назви державної закупки.
Код складається з 8 цифр, що згруповані таким чином:
- перші дві цифри визначають розділ (XX000000-Y);
- перші три цифри визначають групу (XXX00000-Y);
- перші чотири цифри визначають клас (XXXX0000-Y);
- перші п`ять цифр визначають категорію (XXXXX000-Y).
Останні три цифри коду дають більший ступінь деталізації в межах кожної категорії.
Дев`ята цифра - контрольна.
У свою чергу, кожне число відповідає назві, яка надає невеликий опис деяким товарам, роботам та послугам, котрі являються предметом закупівлі.
Слід зазначити, що предмет закупівлі товарів чи послуг має визначатись за класом. На клас вказують перші чотири цифри. Натомість перші три цифри визначають групу.
Відповідальність за неправомірне визначення предмета закупівлі
За порушення порядку визначення предмета закупівлі передбачена адміністративна відповідальність згідно з частиною 1 статті 164-14 КУпАП в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (штраф 1 700 грн), а за повторне правопорушення протягом року особою - в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (штраф 3 400 грн).
Вищевикладене адміністративне стягнення відповідно до статті 38 КУпАП може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення.
Зауважте, що відповідальність передбачена саме за порушення порядку визначення предмету закупівлі. Порядок визначення предмета закупівлі ми розглядали вище: замовник повинен вірно визначити чи його предмет закупівлі є товаром, роботою чи послугою, а також визначити показник четвертої цифри ЄЗС - для товарів та послуг, показник четвертої цифри ЕЗС та за об’єктами будівництва - для послуг з поточного ремонту, показник третьої цифри ЄЗС - для лікарських засобів, показник другої-п'ятої цифри ЄЗС та за об’єктами будівництва - для робіт та окремі товари, роботи і послуги згідно із Порядком.
Непоодинокі випадки, коли жоден код Єдиного закупівельного словника чітко не відповідає певному товару, послузі або виду робіт. Або ж, навпаки, необхідний замовнику предмет закупівлі можна знайти у кількох розділах ЄЗС. Але порушенням порядку визначення предмету закупівлі буде, до прикладу, обрання саме третьої цифри ЄЗС при закупівлі товару або фактична закупівля послуг при визначенні виду предмета закупівлі “роботи”. Звичайно, це не означає, що замовник може обрати будь-який код ДК, адже відповідно до пункту 21 Особливостей договір про закупівлю є нікчемним коли назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником не відповідає товарам, роботам чи послугам, що фактично закуплені замовником.
Тож, предмет закупівлі визначається замовником самостійно, але залежно від специфіки предмета закупівлі обирається найбільш відповідний код ЄСЗ.
Практичний розбір обрання коду ДК: використовуємо зручні сервіси
Найбільш очевидний пошук коду ЄСЗ може здійснюватися через систему Prozorro.
Ще одним із сервісів є cpvtool.kse.ua, де замовник може ввести у пошукове поле назву товару, роботи чи послуги.
Але, при будь-якому способі необхідно проаналізувати код (коди) ДК, які пропонують системи, розкрити такий код далі, щоб упевнитися в правильності його обрання.
Практична ситуація
Замовник планує здійснити закупівлю технічного обслуговування принтерів. Пошук у сервісі CPVtool нам пропонує декілька варіантів, при чому два з них цілком відповідають предмету закупівлі на перший погляд.
Далі варто проаналізувати визначення поняття принтера, адже замовник потребує здійснити технічне обслуговування саме його.
Комп'ютерний принтер (англ. printer — друкар) — периферійний друкувальний пристрій, що підключається до комп'ютера (чи очікує підключення накопичувача або мережі) і має змогу друкувати текстову та іншу графічну інформацію на папері.Після чого звертаємося до ЕЗС та досліджуємо коди ДК, які запропонував сервіс. В даному випадку шляхом проведених дій ми розуміємо та можемо обґрунтувати обрання код ДК 50320000-4 Послуги з ремонту і технічного обслуговування персональних комп’ютерів, який містить категорію 50323000-5 Ремонт і технічне обслуговування комп’ютерних периферійних пристроїв.
Звичайно бувають і більш складні предмети закупівлі, які містять об'ємний технічних опис або технологічний процес, види робіт, які потребують розуміння суті такої роботи та дослідження безлічі нормативно-правових актів. Цілком беззаперечно, що УО може не мати достаньої кваліфікації, щоб розібратися в ситуації. В такому разі варто залучати внутрішнього замовника (відповідального працівника, якому буде переданий товару або який прийматиме послуги тощо) для допомоги в обгрунтуванні чому обрано саме той чи інший код ДК, посилаючись на нормативні документи, залежно від специфіки предмета закупівлі.
Далі пропонуємо ознайомитися із позицією контролюючих органів щодо питання визначення предмета закупівлі та обрання коду ДК
Приклад 1. Визначення предмета закупівлі за третім знаком ЄЗС
Витяг із моніторингу закупівлі UA-2024-01-10-003501-a: в ході моніторингу ДАСУ направило запит замовнику щодо визначення предмета закупівлі продуктів харчування за ДК 021:2015: 15800000-6 — Продукти харчування різні.
Замовником пояснив, що предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 і 34 частини 1 статті 1 Закону та Порядком, за показником Єдиного закупівельного словника.
Також замовник ознайомлений з листом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства № 3304-04/53972-06 від 03.09.2020 року, в якому відзначено, зокрема, що цифра «0» розміщується 5-8 цифрами коду. У разі якщо цифра «0» стоїть четвертою цифрою у коді, то значущими є перші три цифри, які означають показник третьої цифри — групу, а не клас.
Вимогами пункту 3 розділу I «Загальні положення» Порядку передбачено, що предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 та 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника. При цьому, за результатами моніторингу закупівлі установлено, що Замовником обрано код предмета закупівлі товару за показником третьої цифри Єдиного закупівельного словника ДК 021:2015: 15800000-6 – «Продукти харчування різні», чим порушено вимоги пункту 3 розділу I Порядку №708.
Приклад 2. ДАСУ у висновку вказує на більш відповідний код ДК для товару, ніж обраний замовником
Закупівля UA-2023-12-13-013637-a, моніторинг UA-M-2024-03-11-000041
Витяг із моніторингу: відповідно до оголошення про проведення відкритих торгів та тендерної документації, предметом закупівлі є «Продукція борошномельно-круп’яної промисловості», код за ДК 021:2015 15610000-7 (крупа арнаутка, крупа гречана, крупа вівсяна, крупа перлова, крупа пшенична, крупа ячмінна, крупа манна, рис та горох). Проте, проведеним аналізом дотримання законодавства у сфері закупівель щодо визначення предмета закупівлі встановлено, що Замовником визначено предмет закупівель за кодом за ДК 021:2015: 15610000-7 «Продукція борошномельно-круп'яної промисловості», на закупівлю 9 - ти найменувань продуктів харчування, перелік і обсяг яких наведено у Додатку 2 до тендерної документації, з порушенням вимог пункту 3 розділу I Порядку, а відтак з порушенням пункту 22 частини 1 статті 1 Закону та пункту 15 Особливостей. Так, до коду ДК 021:2015: 15610000-7 із переліку товарів (8 найменувань), які є предметом закупівель, відноситься закупівля крупи арнаутки, крупи гречаної, крупи вівсяної, крупи перлової, крупи пшеничної, крупи ячмінної, рису та гороху. В свою чергу, закупівля частини предмету закупівлі (крупа манна в кількості) повинна здійнюватись за кодом ДК 021:2015: 156200000-5 (Крохмалі та крохмалепродукти), тобто Замовником до предмету закупівель товарів по коду ДК 021:2015: 15610000-7 включено закупівлю крупи манної, закупівля якої відповідно до норм пункту 3 розділу I Порядку № 708 відноситься до іншого предмета закупівлю.
Приклад 3. У закупівлі UA-2024-01-22-000862-a замовник визначив предмет як Поточний ремонт за кодом ДК 021:2015: 45420000-7 — Столярні та теслярні роботи.
При обранні “виду предмета закупівлі” на електронному майданчику замовник вірно обрав послуги та код ДК обрав, який по суті співзвучний для закупівлі товару, але в цій частині ДАСУ порушень не встановили.
ДАСУ в ході моніторингу UA-M-2024-03-14-000018 встановила, що відомості веб-порталу Уповноваженого органу з питань закупівель свідчать, що замовником визначено предмет закупівлі як «Поточний ремонт ...», вид предмету закупівлі: послуги - будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема «поточний ремонт, поточний ремонт з розробленням проектної документації». Згідно з визначенням, наданим у листі Державного комітету України з будівництва та архітектури від 30.04.2003 Nº7/7-401 «Щодо віднесення ремонтно-будівельних робіт до капітального та поточного ремонтів»: 1) «поточний ремонт» - це комплекс ремонтно-будівельних робіт, який передбачає систематичне та своєчасне підтримання експлуатаційних якостей та попередження передчасного зносу конструкцій і інженерного обладнання. Якщо будівля в цілому не підлягає капітальному ремонту, комплекс робіт поточного ремонту може враховувати окремі роботи, які класифікуються як такі, що відносяться до капітального ремонту (крім робіт, які передбачають заміну та модернізацію конструктивних елементів будівлі); 2) «капітальний ремонт» - це комплекс ремонтно-будівельних, робіт, який передбачає заміну, відновлювання та модернізацію конструкцій і обладнання будівель в звʼязку з їх фізичною зношеністю та руйнуванням. Також, визначення капітального ремонту згідно з ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», пункт 3.7 «Сукупність робіт на обʼєкті, прийнятому в експлуатацію, без зміни його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, що передбачають: - втручання у несучі та/або огороджувальні конструкції, у інженерні системи загального користування у звʼязку з їх фізичною зношеністю, руйнуванням та/або з метою покращення їх експлуатаційних показників (за необхідності), у тому числі з метою термомодернізації,…».
З огляду на те, що заміна вікон на нові металопластикові це- модернізація/термомодернізація конструктивних (огороджувальних) елементів будівлі з метою покращення їх експлуатаційних показників, то, зважаючи на вищевказане, така робота є капітальним ремонтом.
Крім того, згідно з Примірним переліком послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд, розробленим на виконання положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (затверджено наказом Держжитлокомунгоспу від 10.08.04 № 150) до поточного ремонту відноситься «Ремонт та заміна окремих віконних і дверних блоків.» (підпункт 1.2.8.1 пункту 1.2.8 глави 1.2 розділу 1). До капітального ремонту відноситься «Заміна новими віконних та дверни: коробок, рам та косяків з наличниками або перевʼязування їх з додаванням нових матеріалів з повним їх забиванням» (пункт 2.8.2, глави 2.8 розділу 2).
Згідно з пунктом 3 розділу ІІ Порядку під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об’єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04 червня 2014 року № 163.
Відомості веб-порталу Уповноваженого органу з питань закупівель свідчать, що заміні на нові підлягають 96 вікон, що не може вважатися заміною окремих вікон (Додаток 6 до Тендерної документації).
В розумінні статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»: будівництво - нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт обʼєкта будівництва, проектна документація - затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, обʼємнопланувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні рішення, а також кошториси обʼєктів будівництва.
Відповідно, капітальний ремонт - це вид будівництва, на який обовʼязково необхідно розробляти проєктно-кошторисну документацію, яка враховує в собі окрім кошторисної документації робочий проєкт (згідно ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво») з відповідними розрахунками та технічними рішеннями. З урахуванням викладеного та норм чинного законодавства, замовником визначено предмет закупівлі з недотриманням норм пункту 3 розділу ІІ Порядку № 708.
Далі розглянемо суперечливу позицію ДАСУ щодо визначення предмета закупівлі робіт.
Приклад 4. При закупівлі будь-яких робіт, як предмету закупівлі, замовник (не)повинен обирати код ДК лише із розділу 45000000-7 БУДІВЕЛЬНІ РОБОТИ ТА ПОТОЧНИЙ РЕМОНТ
Закупівля UA-2024-02-21-011765-a, моніторинг UA-M-2024-04-02-000007
Витяг із моніторингу: замовник визначив предмет закупівлі, як послуги. Відповідно до вимог Замовника у Тендерній документації та технічній частині Замовник закуповує: Виготовлення проектно кошторисної документації та отримання позитивного експертного звіту по об’єкту: Будівництво захисної споруди цивільного захисту. Також, найменування предмету закупівлі у Тендерній документації відрізняється від найменування предмету закупівлі на майданчику Prozorro. Згідно Закону надано визначення понять роботи та послуги. Виходячи з вищевикладеного, дана закупівля є «роботами» в розумінні Закону, а не «послугами». Отже при визначенні предмета закупівлі Замовником було порушено Порядок та пункту 27 частини 1 статті 1 Закону; - Замовником зазначено код ДК 021:2015:71320000-7: Послуги з інженерного проектування. Керуючись Законом - товари та послуги визначаються за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника (ДК 021:2015), а предмет закупівлі робіт визначається за об’єктом будівництва. Замовник закуповує проектно кошторисну документацію на протирадіаційного укриття, а це є захисною спорудою цивільного захисту, а захисна споруда цивільного захисту - це інженерна споруда. Отже, замовник повинен був визначити код згідно з розділом 45000000-7 БУДІВЕЛЬНІ РОБОТИ ТА ПОТОЧНИЙ РЕМОНТ Єдиного закупівельного словника, а не код 71320000-7: Послуги з інженерного проектування, що не стосується закупівлі робіт.
Коментар: в даному випадку дійсно замовник допустив порушення саме в частині визначення предмета закупівлі, вказав предмет закупівлі як послуга на електронному майданчику, тоді як відповідно до норм Закону здійснює закупівлю робіт. Але як щодо обраного замовником коду? Жоден нормативно-правовий акт не зобов'язує замовника обирати у разі закупівлі робіт саме код із розділу 45000000-7 БУДІВЕЛЬНІ РОБОТИ ТА ПОТОЧНИЙ РЕМОНТ, як визначає ДАСУ.
З огляду на положення Порядку та визначення “робіт” предмет закупівлі розроблення проєктної документації слід визначати за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою будь-якого призначення, їхніми комплексами та частинами, лінійними об’єктами інженерно-транспортної інфраструктури.
Окрім цього, визначаючи предмет закупівлі потрібно звернутися до Порядку № 1082 в якому зазначено, що під час розміщення в електронній системі закупівель інформації про предмет закупівлі, крім полів, визначених пунктом 12 цього Порядку, у випадках, зазначених у цьому пункті, додатково в окремих полях заповнюється інформація щодо:
- коду за показниками другої - п’ятої цифр Єдиного закупівельного словника, у разі визначення предмета закупівлі – роботи.
Таким чином, при оприлюдненні інформації в електронній системі закупівель при закупівлі розроблення проектної документації замовник повинен зазначити другу - п’яту цифру Єдиного закупівельного словника. Що і виконав замовник.
В свою чергу, при закупівлі розглядуваного предмета закупівлі замовник може обрати код Єдиного закупівельного словника з розділу 71000000–8 Архітектурні, будівельні, інженерні та інспекційні послуги - 71320000-7 - Послуги з інженерного проектування. Але при зазначенні виду предмета закупівлі на електронному майданчику необхідно обрати саме роботи. Інколи майданчики “підсвічують” такі дії замовника, проте це лише технічні налаштування майдачника та не свідчить про допущене порушення.
Як бачимо позиція ДАСУ досить суперечлива та не завжди обгрунтована в частині обрання замовником коду ДК. Тому рекомендуємо замовникам використовувати позицію Верховного суду, та в разі проведення ДАСУ контрольних заходів надавати для ознайомлення.
Витяг з постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 640/26943/20 від 16.08.2023 “Щодо порушення визначення коду предмета закупівлі у річному плані закупівель та оголошенні про проведення відкритих торгів, варто зазначити, що відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону № 922-VIII предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Отже, предмет закупівлі визначається замовником самостійно, з урахуванням вимог Порядку № 708, який встановлює правила визначення замовником предмета закупівлі із застосуванням показників цифр основного словника національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», а також особливості визначення предмета закупівлі для окремих товарів, робіт і послуг та Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства від 11 червня 2020 року № 1082 (далі - Порядок № 1082), який визначає процедуру розміщення інформації про публічні закупівлі, яка оприлюднюється на вебпорталі Уповноваженого органу у складі електронної системи закупівель, подання інформації, документів, звернень та скарг, одержання повідомлень через електронну систему закупівель.”
Доречі, зручно шукати актуальні висновки ДАСУ та рішення Органу оскарження щодо будь-якої ситуації на Clarity App
