Що таке предмет закупівлі
У відповідності до пункту 22 частини першої статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), предмет закупівлі – товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції / пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Отже, керуючись вищезазначеною нормою, можна виділити три види предмета закупівлі:
- товари – продукція, об'єкти будь-якого виду та призначення, у тому числі сировина, вироби, устаткування, технології, предмети у твердому, рідкому і газоподібному стані, а також послуги, пов'язані з постачанням таких товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів;
- послуги – будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, найм (оренда), лізинг, а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт, поточний ремонт з розробленням проектної документації;
- роботи – розроблення проектної документації на об'єкти будівництва, науково-проектної документації на реставрацію пам'яток архітектури та містобудування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об'єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення, роботи з будівництва об'єктів з розробленням проектної документації, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт.
У абзаці першому пункту 15 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості) зазначено, що предмет закупівлі визначається замовником відповідно до вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708.
Під час визначення предмета закупівлі замовнику слід врахувати не лише вид такого предмета закупівлі, але і його специфіку, а також наявність вимог щодо застосування додаткових класифікаторів. Про все це зазначено у книзі «Предмет закупівлі: специфіка визначення» та матеріалі «Особливості визначення предмету закупівель товарів, послуг, робіт, поточного ремонту, лікарських засобів та медичних виробів».
Згідно пункту 6 Особливостей, замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури закупівлі відкриті торги / використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної цими особливостями. Більш детально дана тематика відображена у матеріалах «Поділ предмета закупівлі згідно Особливостей: коли має місце?» та «Судова практика щодо поділу предмету закупівлі».
І звісно ж замовник має змогу розділити предмет закупівлі на окремі лоти, про що йдеться у матеріалі «Поділ закупівлі на лоти: право чи обов’язок замовника».
пов'язані статті
14 січ.
Що таке нікчемність договору про закупівлю13 січ.
Поради щодо визначення очікуваної вартості закупівлі10 січ.
Річний план закупівель на 2025 рік07 січ.
Замовник не вірно визначив очікувану вартість закупівлі: чи можна відмінити відкриті торги06 січ.
Органи Казначейства та їхні повноваження при здійсненні закупівель