Особливості визначення предмету закупівель товарів, послуг, робіт, поточного ремонту, лікарських засобів та медичних виробів
Процес визначення предмета закупівлі відіграє чималу роль на етапі планування закупівлі. Керуватись при цьому варто нормами не лише Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) із врахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості), але й іншими не менш важливими нормативно-правовими актами.
Також ключовим аспектом, що впливає на процес визначення предмета закупівлі є вид такого предмета: товар, послуги чи роботи. Кожен із зазначених видів має свої додаткові нюанси та виключення, на які варто звернути увагу. Тож у цьому матеріалі розберемо усі його особливості, розглянемо практичні приклади, а також надамо відповідні рекомендації замовникам щодо налагодження процесу визначення предмета закупівлі.
Чим керуватись замовнику під час визначення предмета закупівлі?
Згідно пункту 22 частини першої статті 1 Закону, предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції / пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі).
Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Відповідно під час визначення предмета закупівлі, замовнику доцільно керуватись вимогами Порядку визначення предмета закупівлі, затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 (далі – Порядок визначення предмета закупівлі).
У вищезазначеній нормі Закон окремо виділяє національний класифікатор «Єдиний закупівельний словник», затверджений наказом Мінекономіки від 23.12.2015 № 1749 (далі – Єдиний закупівельний словник). Єдиний закупівельний словник призначений для стандартизації опису в договорах (контрактах) предмета державних закупівель, забезпечування більшої прозорості процедур закупівель товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти, створювання ефективного конкурентного середовища у сфері державних закупівель, а також підтримування участі вітчизняних суб’єктів господарювання у торгах за межами України. Основний словник ЄЗС установлює коди та назви продукції та послуг, що можуть бути предметом закупівель.
Основний словник базується на системі кодів, що мають ієрархічну структуру і складаються з дев’яти цифр; групи цифр, у свою чергу, відповідають найменуванню, що описує товари, роботи і послуги, які становлять предмет договору. Код складається з 8 цифр, що згруповані таким чином:
- перші дві цифри визначають розділ (XX000000-Y);
- перші три цифри визначають групу (XXX00000-Y);
- перші чотири цифри визначають клас (XXXX0000-Y);
- перші п’ять цифр визначають категорію (XXXXX000-Y).
Останні три цифри коду дають більший ступінь деталізації в межах кожної категорії. Дев’ята цифра — контрольна. Далі на прикладах розберемо детальніше.
Додатково звертаємо увагу на Порядок розміщення інформації про публічні закупівлі, затверджений наказом Мінекономіки від 11.06.2020 № 1082 (далі – Порядок розміщення інформації про публічні закупівлі), який відіграє ключову роль не лише при зазначенні інформації під час здійснення публічних закупівель, але й при визначенні певних предметів закупівлі.
Визначення предмета закупівлі товарів
Відповідно до пункту 34 частини 1 статті 1 Закону, товари - продукція, об’єкти будь-якого виду та призначення, у тому числі сировина, вироби, устаткування, технології, предмети у твердому, рідкому і газоподібному стані, а також послуги, пов’язані з постачанням таких товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів.
Керуючись вимогами Порядку визначення предмета закупівлі, предмет закупівлі товарів визначається замовником згідно з пунктом 34 частини 1 статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника.
Також у відповідності до пункту 5 розділу І Порядку визначення предмета закупівлі, замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками четвертої-восьмої цифр Єдиного закупівельного словника, обсягом, номенклатурою, місцем поставки товарів.
Особливості визначення предметів закупівлі лікарських засобів та медичних виробів
Здійснюючи закупівлю товарів медичного призначення, замовнику доцільно звернути увагу, що процес визначення предмета закупівлі таких товарів містить додаткові аспекти, а подекуди навіть суттєво відрізняється від визначення предмета закупівлі більшості товарів. Тож пропонуємо розглянути на прикладах нюанси визначення предмета закупівлі таких товарів, як лікарські засоби та медичні вироби (вироби медичного призначення).
Відповідно до статті 2 Закону України «Про лікарські засоби», лікарський засіб - будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох АФІ та допоміжних речовин), що має властивості та призначена для лікування або профілактики захворювань у людей, чи будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох АФІ та допоміжних речовин), яка може бути призначена для запобігання вагітності, відновлення, корекції чи зміни фізіологічних функцій у людини шляхом здійснення фармакологічної, імунологічної або метаболічної дії або для встановлення медичного діагнозу.
Під час здійснення закупівлі лікарських засобів предмет закупівлі визначається за показником третьої цифри Єдиного закупівельного словника. Замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за міжнародною непатентованою назвою лікарського засобу, формою випуску, дозуванням, обсягом та / або місцем поставки лікарських засобів.
Порядок розміщення інформації про публічні закупівлі визначає, що замовник додатково в окремих полях заповнює інформацію щодо міжнародної непатентованої назви лікарського засобу (далі – МНН). Якщо предмет закупівлі містить два та більше лікарських засобів, замовником зазначається МНН кожного лікарського засобу.
Також звертаємо увагу що згідно пункту 5 розділу ІІ Порядку визначення предмета закупівлі, під час здійснення закупівлі лікарських засобів, необхідних для проведення спортивних заходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, що включені до Єдиного календарного плану фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів України, предмет закупівлі визначається за міжнародною непатентованою назвою лікарського засобу, формою випуску, дозуванням, обсягом, місцем поставки лікарських засобів окремо для кожного такого заходу.
Щодо медичних виробів, доцільно звернути увагу на підпункт 9 пункту 2 Технічного регламенту щодо медичних виробів, затвердженого постановою Кабміну від 02.10.2013 № 753, а саме що медичний виріб - будь-який інструмент, апарат, прилад, пристрій, програмне забезпечення, матеріал або інший виріб, що застосовуються як окремо, так і в поєднанні між собою (включаючи програмне забезпечення, передбачене виробником для застосування спеціально для діагностичних та/або терапевтичних цілей та необхідне для належного функціонування медичного виробу), призначені виробником для застосування з метою забезпечення діагностики, профілактики, моніторингу, лікування або полегшення перебігу хвороби пацієнта в разі захворювання, діагностики, моніторингу, лікування, полегшення стану пацієнта в разі травми чи інвалідності або їх компенсації, дослідження, заміни, видозмінювання або підтримування анатомії чи фізіологічного процесу, контролю процесу запліднення та основна передбачувана дія яких в організмі або на організм людини не досягається за допомогою фармакологічних, імунологічних або метаболічних засобів, але функціонуванню яких такі засоби можуть сприяти.
Медичні вироби є товаром у розумінні Закону, тож предмет закупівлі такого товару визначають за показниками четвертої цифри Єдиного закупівельного словника. Але Порядок розміщення інформації про публічні закупівлі визначає особливості оприлюднення інформації про предмет закупівлі медичних виробів, а саме: замовник додатково в окремих полях заповнює інформацію щодо коду та назви медичного виробу відповідно до національного класифікатора НК 024:2019 «Класифікатор медичних виробів», затвердженого наказом Мінекономіки від 05.02.2019 № 159. Якщо предмет закупівлі містить два та більше медичних виробів, замовником зазначаються код та назва кожного медичного виробу.
В той же час рекомендуємо врахувати, що наказом Мінекономіки від 24.05.2023 № 4139, з 15 червня 2023 року було скасовано національний класифікатор НК 024:2019 «Класифікатор медичних виробів» та затверджено національний класифікатор НК 024:2023 «Класифікатор медичних виробів».
Особливості Порядку визначення предмета закупівлі, які варто врахувати при визначенні предмета закупівлі товарів
1. Згідно пункту 5 розділу ІІ Порядку визначення предмета закупівлі, визначення предмета закупівлі товарів (крім лікарських засобів), необхідних для проведення навчально-тренувальних зборів збірних команд України з видів спорту, спортивних змагань, всеукраїнських масових фізкультурно-оздоровчих заходів, заходів з фізичної культури і спорту всеукраїнського та міжнародного рівня, у тому числі заходів із фізкультурно-спортивної реабілітації осіб з інвалідністю, забезпечення участі національних збірних команд України в міжнародних спортивних змаганнях, а також висвітлення таких спортивних заходів з видів спорту осіб з інвалідністю та їх фізкультурно-спортивної реабілітації, здійснюється за обсягом, номенклатурою, місцем поставки товарів окремо для кожного спортивного заходу (або забезпечення участі в ньому чи його висвітлення), якщо такий захід включено до Єдиного календарного плану фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів України.
2. В пункті 6 розділу ІІ Порядку визначення предмета закупівлі зазначається, що визначення предмета закупівлі протезних виробів (у тому числі протезно-ортопедичних виробів, ортопедичного взуття), спеціальних засобів для самообслуговування та догляду, засобів пересування, що виготовляються за індивідуальним замовленням відповідно до номенклатури та в межах граничних цін, і послуг з післягарантійного ремонту технічних та інших засобів реабілітації здійснюється окремо для кожної особи з інвалідністю та кожної особи з числа пільгових категорій населення згідно з їх індивідуальним замовленням.
3. В Порядку визначення предмета закупівлі наявний пункт 9 розділу ІІ, відповідно до якого визначення предмета закупівлі товарів, необхідних для проведення заходів і офіційних прийомів за участю Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем'єр-міністра України та Міністра закордонних справ України, здійснюється за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів окремо для кожного заходу чи офіційного прийому.
4. Відповідно до пункту 10 розділу ІІ Порядку визначення предмета закупівлі, визначення предмета закупівлі товарів, необхідних для проведення інспекційної діяльності представниками інших держав за міжнародними договорами та угодами в галузі контролю над озброєнням на території України, здійснюється за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів окремо для кожного заходу з контролю над озброєнням на території України.
5. Пунктом 11 розділу ІІ Порядку визначення предмета закупівлі передбачено, що визначення предмета закупівлі товарів, необхідних для забезпечення реалізації пункту 21 завдань і заходів з виконання Державної цільової науково-технічної програми проведення досліджень в Антарктиці на 2011 - 2023 роки, що є додатком 2 до Державної цільової науково-технічної програми проведення досліджень в Антарктиці на 2011 - 2023 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 2010 року № 1002 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 20 січня 2021 року N 32), здійснюється комплексно за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів.
В той же час рекомендуємо врахувати, що постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2023 р. № 1417, було внесено зміни до назви та змісту постанови Кабінету Міністрів України від 03 листопада 2010 року № 1002 таким чином, що строки реалізації затвердженої програми наразі становлять 2011-2025 роки.
6. Порядок визначення предмета закупівлі містить пункт 14 розділу ІІ, згідно якого визначення предмета закупівлі товарів, необхідних для проведення культурно-мистецьких заходів (створення нових постановок, концертів, виготовлення (створення) вихідних фільмових матеріалів, аудіовізуальних творів), а також заходів з реалізації державної політики у сфері відновлення та збереження національної пам'яті, популяризації читання та української літератури у світі, розкриття туристичного потенціалу України, здійснюється за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів окремо для кожного заходу, якщо такий захід включено до планів роботи Міністерства культури та інформаційної політики України, Українського інституту національної пам'яті та/або державної установи «Український інститут книги» та плану заходів Державного агентства розвитку туризму України на відповідний період.
7. У пункті 15 розділу ІІ Порядку визначення предмета закупівлі зазначено, що визначення предмета закупівлі в разі придбання м'яса для хижих циркових тварин, що безпосередньо закуповується для організації та проведення гастрольних заходів, здійснюється за обсягом, номенклатурою та місцем поставки окремо для кожного заходу чи забезпечення участі в ньому з розрахунку на кожну тварину відповідно до індивідуальних норм харчування.
8. Розділ ІІ Порядку визначення предмета закупівлі включає пункт 17, згідно якого визначення предмета закупівлі товарів, необхідних для підготовки та проведення виборів Президента України, виборів народних депутатів України, місцевих виборів, здійснюється за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів (зокрема для кожної виборчої комісії або груп виборчих комісій) окремо щодо кожних виборів.
9. Керуючись пунктом 18 розділу ІІ Порядку визначення предмета закупівлі, визначення предмета закупівлі товарів, необхідних для проведення за кордоном заходів культурної дипломатії та заходів з формування позитивного міжнародного іміджу України, здійснюється за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів окремо для кожного заходу, якщо такий захід включено до планів роботи державної установи «Український інститут» на відповідний період.
10. Визначення предмета закупівлі товарів, необхідних для надання Міністерством соціальної політики України при народженні дитини одноразової натуральної допомоги "пакунок малюка", здійснюється комплексно за обсягом та номенклатурою згідно з переліком дитячих товарів для комплектування одноразової натуральної допомоги «пакунок малюка» при народженні дитини, що затверджується наказом Міністерства соціальної політики України, про що зазначено у пункті 19 розділу ІІ Порядку визначення предмета закупівлі.
11. Особливості, відображені у пункті 20 розділу ІІ Порядку визначення предмета закупівлі, вказують що визначення предмета закупівлі товарів, необхідних для реалізації проектів та / або проведення заходів державної політики у молодіжній сфері та сфері національно-патріотичного виховання всеукраїнського та міжнародного рівня, у тому числі проектів, розроблених інститутами громадянського суспільства, здійснюється за обсягом, номенклатурою, місцем поставки товарів окремо для кожного проекту (заходу), якщо такий проект (захід) включено до відповідних календарних планів Міністерства молоді та спорту України.
12. У відповідності до пункту 22 розділу ІІ Порядку визначення предмета закупівлі, визначення централізованою закупівельною організацією предмета закупівлі товарів, що закуповуються нею в інтересах замовників, здійснюється з урахуванням положень пункту 3 розділу I цього Порядку шляхом об'єднання наявних у централізованої закупівельної організації потреб у закупівлі товарів, отриманих від замовників, або окремо за кожною потребою замовника в закупівлі товарів, що подана до централізованої закупівельної організації.
13. Визначення предмета закупівлі товарів, необхідних для протокольного забезпечення візитів в Україну іноземних делегацій на чолі з главами оборонних відомств іноземних держав, їх заступниками та державними секретарями оборонних відомств іноземних держав, а також під час проведення заходів міжнародного співробітництва за участю Міністра оборони України, його заступників та державного секретаря Міністерства оборони України з офіційними представниками іноземних держав, дипломатичних представництв іноземних держав, міжнародних організацій, акредитованих в Україні, здійснюється за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів окремо для кожного візиту та заходу, що відображено у вимозі пункту 24 розділу ІІ Порядку визначення предмета закупівлі.
Звертаємо увагу, що усі вищезазначені товари не сумуються за кодом на рік між собою та іншими товарами за ідентичним кодом Єдиного закупівельного словника, а рахуються окремо для кожного заходу або офіційного прийому або проекту тощо.
Визначення предмета закупівлі послуг
Відповідно до пункту 21 частини 1 статті 1 Закону послуги - будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, найм (оренда), лізинг, а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт, поточний ремонт з розробленням проектної документації.
Згідно із Порядком визначення предмета закупівлі, предмет закупівлі послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 частини 1 статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника.
Замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками четвертої-восьмої цифр Єдиного закупівельного словника, обсягом, номенклатурою, місцем надання послуг.
Особливості Порядку визначення предмета закупівлі, які варто врахувати при визначенні предмета закупівлі послуг
1. У пункті 4 розділу ІІ Порядку визначення предмета закупівлі передбачено, що визначення предмета закупівлі послуг з професійної підготовки або перепідготовки, підвищення кваліфікації для безробітних громадян, що надаються за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, здійснюється за окремими професіями (спеціальностями, напрямами або галузями знань), які визначаються відповідно до Класифікатора професій ДК 003:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28 липня 2010 року N 327.
2. Визначення предмета закупівлі послуг, необхідних для проведення навчально-тренувальних зборів збірних команд України з видів спорту, спортивних змагань, всеукраїнських масових фізкультурно-оздоровчих заходів, заходів з фізичної культури і спорту всеукраїнського та міжнародного рівня, у тому числі заходів із фізкультурно-спортивної реабілітації осіб з інвалідністю, забезпечення участі національних збірних команд України в міжнародних спортивних змаганнях, а також висвітлення таких спортивних заходів з видів спорту осіб з інвалідністю та їх фізкультурно-спортивної реабілітації, здійснюється за обсягом, номенклатурою, місцем надання послуг окремо для кожного спортивного заходу (або забезпечення участі в ньому чи його висвітлення), якщо такий захід включено до Єдиного календарного плану фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів України, про що зазначено у пункті 5 розділу ІІ Порядку визначення предмета закупівлі.
3. Згідно вимог пункту 6 розділу ІІ Порядку визначення предмета закупівлі, визначення предмета закупівлі протезних виробів (у тому числі протезно-ортопедичних виробів, ортопедичного взуття), спеціальних засобів для самообслуговування та догляду, засобів пересування, що виготовляються за індивідуальним замовленням відповідно до номенклатури та в межах граничних цін, і послуг з післягарантійного ремонту технічних та інших засобів реабілітації здійснюється окремо для кожної особи з інвалідністю та кожної особи з числа пільгових категорій населення згідно з їх індивідуальним замовленням.
4. У розділі ІІ Порядку визначення предмета закупівлі міститься пункт 7, згідно якого визначення предмета закупівлі послуг з оцінки майна під час приватизації здійснюється окремо для кожного об'єкта приватизації.
5. Керуючись пунктом 8 розділу ІІ Порядку визначення предмета закупівлі, визначення предмета закупівлі послуг, необхідних для проведення Всеукраїнською громадською організацією щодо забезпечення прав осіб з інвалідністю заходів, передбачених Конвенцією ООН про права осіб з інвалідністю, здійснюється за обсягом, номенклатурою та місцем надання послуг окремо для кожного заходу.
6. Визначення предмета закупівлі послуг, необхідних для проведення заходів і офіційних прийомів за участю Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем'єр-міністра України та Міністра закордонних справ України, здійснюється за обсягом, номенклатурою та місцем надання послуг окремо для кожного заходу чи офіційного прийому, що напряму вимагається у пункті 9 розділу ІІ Порядку визначення предмета закупівлі.
7. Нормами пункту 10 розділу ІІ Порядку визначення предмета закупівлі передбачено, що визначення предмета закупівлі послуг, необхідних для проведення інспекційної діяльності представниками інших держав за міжнародними договорами та угодами в галузі контролю над озброєнням на території України, здійснюється за обсягом, номенклатурою та місцем надання послуг окремо для кожного заходу з контролю над озброєнням на території України.
8. Пункт 11 розділу ІІ Порядку визначення предмета закупівлі вказує, що визначення предмета закупівлі послуг, необхідних для забезпечення реалізації пункту 21 завдань і заходів з виконання Державної цільової науково-технічної програми проведення досліджень в Антарктиці на 2011 - 2023 роки, що є додатком 2 до Державної цільової науково-технічної програми проведення досліджень в Антарктиці на 2011 - 2023 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 2010 року N 1002 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 20 січня 2021 року N 32), здійснюється комплексно за обсягом, номенклатурою та місцем надання послуг.
Додатково нагадуємо, що постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2023 р. № 1417, було внесено зміни до назви та змісту постанови Кабінету Міністрів України від 03 листопада 2010 року № 1002 таким чином, що строки реалізації затвердженої програми наразі становлять 2011-2025 роки.
9. У відповідно до пункту 12 розділу ІІ Порядку визначення предмета закупівлі, визначення предмета закупівлі послуг:
1) безоплатної вторинної правничої допомоги здійснюється за обсягом, часом та місцем надання послуг окремо для кожного суб'єкта права на безоплатну вторинну правничу допомогу;
2) перекладу, що надаються перекладачами, залученими центрами з надання безоплатної правничої допомоги, для забезпечення надання безоплатної вторинної правничої допомоги, здійснюється за обсягом, часом та місцем надання послуг окремо для кожного суб'єкта права на безоплатну вторинну правничу допомогу;
3) з медіації, що надаються медіаторами, включеними до Реєстру медіаторів, які залучаються центрами з надання безоплатної правничої допомоги, здійснюється за обсягом, часом та місцем надання послуг окремо за кожним дорученням центру з надання безоплатної правничої допомоги для надання послуг з медіації.
10. Визначення предмета закупівлі послуг з придбання (викупу або примусового відчуження) земельних ділянок (їх частин) для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності - для будівництва, капітального ремонту, реконструкції та обслуговування об'єктів енергетичної інфраструктури (ліній електропередачі, електричних станцій і підстанцій) та об'єктів, необхідних для їх експлуатації, здійснюється щодо кожної земельної ділянки окремо, згідно вимог пункту 13 розділу ІІ Порядку визначення предмета закупівлі.
11. У пункті 14 розділу ІІ Порядку визначення предмета закупівлі відмічено, що визначення предмета закупівлі послуг, необхідних для проведення культурно-мистецьких заходів (створення нових постановок, концертів, виготовлення (створення) вихідних фільмових матеріалів, аудіовізуальних творів), а також заходів з реалізації державної політики у сфері відновлення та збереження національної пам'яті, популяризації читання та української літератури у світі, розкриття туристичного потенціалу України, здійснюється за обсягом, номенклатурою та місцем надання послуг окремо для кожного заходу, якщо такий захід включено до планів роботи Міністерства культури та інформаційної політики України, Українського інституту національної пам'яті та/або державної установи «Український інститут книги» та плану заходів Державного агентства розвитку туризму України на відповідний період.
12. Норми пункту 16 розділу ІІ Порядку визначення предмета закупівлі встановлюють вимоги, що визначення предмета закупівлі послуг, необхідних для проведення спільних міжурядових комісій з питань співробітництва та їх органів, здійснюється за обсягом, номенклатурою та місцем надання послуг окремо щодо кожного заходу.
13. Керуючись пунктом 17 розділу ІІ Порядку визначення предмета закупівлі, визначення предмета закупівлі послуг, необхідних для підготовки та проведення виборів Президента України, виборів народних депутатів України, місцевих виборів, здійснюється за обсягом, номенклатурою та місцем надання послуг (зокрема для кожної виборчої комісії або груп виборчих комісій) окремо щодо кожних виборів.
14. Визначення предмета закупівлі послуг, необхідних для проведення за кордоном заходів культурної дипломатії та заходів з формування позитивного міжнародного іміджу України, здійснюється за обсягом, номенклатурою та місцем надання послуг окремо для кожного заходу, якщо такий захід включено до планів роботи державної установи «Український інститут» на відповідний період, шо передбачено у пункті 18 розділу ІІ Порядку визначення предмета закупівлі.
15. Згідно норм пункту 20 розділу ІІ Порядку визначення предмета закупівлі, визначення предмета закупівлі послуг, необхідних для реалізації проектів та/або проведення заходів державної політики у молодіжній сфері та сфері національно-патріотичного виховання всеукраїнського та міжнародного рівня, у тому числі проектів, розроблених інститутами громадянського суспільства, здійснюється за обсягом, номенклатурою, місцем надання послуг окремо для кожного проекту (заходу), якщо такий проект (захід) включено до відповідних календарних планів Міністерства молоді та спорту України.
16. Визначення предмета закупівлі послуг з підвищення кваліфікації педагогічних (науково-педагогічних) працівників здійснюється за змістом, обсягом, видом, формою, суб'єктом та місцем надання послуг підвищення кваліфікації окремо для кожного педагогічного (науково-педагогічного) працівника, що відповідає вимогам пункту 21 розділу ІІ Порядку визначення предмета закупівлі.
17. Відповідно до пункту 22 розділу ІІ Порядку визначення предмета закупівлі, визначення централізованою закупівельною організацією предмета закупівлі послуг, що закуповуються нею в інтересах замовників, здійснюється з урахуванням положень пункту 3 розділу I цього Порядку шляхом об'єднання наявних у централізованої закупівельної організації потреб у закупівлі послуг, отриманих від замовників, або окремо за кожною потребою замовника в закупівлі послуг, що подана до централізованої закупівельної організації.
18. Згідно пункту 23 розділу ІІ Порядку визначення предмета закупівлі, визначення предмета закупівлі послуг щодо проведення експертною установою, експертом або експертами експертизи для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, послуг спеціалістів для надання консультацій / пояснень / довідок / висновків / безпосередньої технічної допомоги під час досудового розслідування і судового розгляду з питань, що потребують відповідних спеціальних знань і навичок, здійснюється окремо за кожним прийнятим процесуальним рішенням слідчого, керівника органу досудового розслідування.
19. Визначення предмета закупівлі послуг, необхідних для протокольного забезпечення візитів в Україну іноземних делегацій на чолі з главами оборонних відомств іноземних держав, їх заступниками та державними секретарями оборонних відомств іноземних держав, а також під час проведення заходів міжнародного співробітництва за участю Міністра оборони України, його заступників та державного секретаря Міністерства оборони України з офіційними представниками іноземних держав, дипломатичних представництв іноземних держав, міжнародних організацій, акредитованих в Україні, здійснюється за обсягом, номенклатурою та місцем надання послуг окремо для кожного візиту та заходу, керуючись вимогами пункту 24 розділу ІІ Порядку визначення предмета закупівлі.
Звертаємо увагу, що усі вищезазначені послуги не сумуються за кодом на рік між собою та іншими послугами за ідентичним кодом Єдиного закупівельного словника, а рахуються окремо для кожного заходу або офіційного прийому або проекту тощо.
Визначення предмета закупівлі поточного ремонту
Визначення терміну «поточний ремонт» міститься у листі Мінрегіону від 15.07.2009 № 9/9-1056 і включає в себе комплекс ремонтно-будівельних робіт, який передбачає систематичне та своєчасне підтримання експлуатаційних якостей та попередження передчасного зносу конструкцій і інженерного обладнання. Якщо будівля в цілому не підлягає капітальному ремонту, комплекс робіт поточного ремонту може враховувати окремі роботи, які класифікуються як такі, що відносяться до капітального ремонту (крім робіт, які передбачають заміну та модернізацію конструктивних елементів будівлі). Поточний ремонт повинен провадитись з періодичністю, що забезпечує ефективну експлуатацію будівлі або об'єкта з моменту завершення його будівництва (капітального ремонту) до моменту постановки на черговий капітальний ремонт (реконструкцію).
Законом визначено, що поточний ремонт є послугами, відповідно визначається за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника, але Порядком визначення предмета закупівлі передбачено особливості визначення його предмету закупівлі. Так, пунктом 3 розділу ІІ Порядку визначення предмета закупівлі передбачено, що під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об’єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04.06.2014 року № 163, та / або галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23.08.2011 року № 301.
Враховуючи викладене вище, поточний ремонт визначається за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника та за будинком, будівлею, спорудою, лінійним об’єктом інженерно-транспортної інфраструктури. Тож розберемо що таке будинок, будівля, споруда, лінійний об’єкт інженерно-транспортної інфраструктури.
Будівля — різновид споруди, що складається з несучих та огороджувальних або сполучених (несучо-огороджувальних) конструкцій, які утворюють наземні або підземні приміщення, призначені для життєдіяльності людей та виробництва продукції.
Будинок — різновид будівлі, яка призначена, як правило, для проживання та обслуговування людей.
Споруда — штучно створений об’ємний, площинний або лінійний об'єкт, що має природні або штучні просторові межі, призначений для досягнення певних цілей.
Лінійний об'єкт інженерно-транспортної інфраструктури — наземні, надземні або підземні лінійні об’єкти для пересування людей, транспортних засобів, вантажів, переміщення рідких та газоподібних продуктів, передачі електроенергії тощо.
Визначення предмета закупівлі робіт
Відповідно до пункту 27 частини 1 статті 1 Закону роботи - розроблення проектної документації на об’єкти будівництва, науково-проектної документації на реставрацію пам’яток архітектури та містобудування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення, роботи з будівництва об’єктів з розробленням проектної документації, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт.
Згідно із пунктом 4 розділу І Порядку визначення предмета закупівлі, визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону за об'єктами будівництва та з урахуванням положень кошторисних норм України «Настанова з визначення вартості будівництва», затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01 листопада 2021 року N 281, а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року N 301.
Згідно із пунктом 1.2. розділу І «Загальні положення» кошторисних норм України «Настанова з визначення вартості будівництва» об’єкт будівництва – будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури.
Крім цього, відповідно до абзацу 5 пункту 13 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі замовник у разі визначення предмета закупівлі – роботи, в електронній системі закупівель має додатково в окремих полях заповнити інформацію щодо коду за показниками другої - п’ятої цифр Єдиного закупівельного словника.
Особливості Порядку визначення предмета закупівлі, які варто врахувати при визначенні предмета закупівлі робіт
Порядком визначення предмета закупівлі передбачено лише одну додаткову особливість щодо предмета закупівлі робіт і відображена вона у пункті 13 розділу ІІ даного порядку, а саме:
Визначення предмета закупівлі робіт і послуг з придбання (викупу або примусового відчуження) земельних ділянок (їх частин) для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності - для будівництва, капітального ремонту, реконструкції та обслуговування об'єктів енергетичної інфраструктури (ліній електропередачі, електричних станцій і підстанцій) та об'єктів, необхідних для їх експлуатації, здійснюється щодо кожної земельної ділянки окремо.
Підсумки
Враховуючи норми законодавства сфери публічних закупівель, замовнику варто визначати предмет закупівлі:
- товарів – за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника;
- лікарських засобів – за показником третьої цифри Єдиного закупівельного словника та із зазначенням МНН (Міжнародної непатентованої назви) такого товару;
- медичних виробів – за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника та з урахуванням додаткового класифікатора НК 024:2023 «Класифікатор медичних виробів»;
- послуг, крім поточного ремонту – за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника;
- поточного ремонту – за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника та за будинком, будівлею, спорудою, лінійним об’єктом інженерно-транспортної інфраструктури;
- робіт – за показниками другої - п’ятої цифр Єдиного закупівельного словника та за об'єктами будівництва;
- окремі винятки серед товарів, робіт і послуг – згідно вимог, відображених у розділі ІІ Порядку визначення предмета закупівлі.
пов'язані статті
05 груд.
Як використати кошти, що залишились в кінці року04 груд.
Учасник / переможець торгів не виконує вимоги замовника щодо документального підтвердження аналізу цін на матеріальні ресурси або вважає їх такими, що не передбачені законодавством29 листоп.
Встановлюємо вимоги до наявності працівників, які мають необхідні знання та досвід при закупівлях робіт28 листоп.
Чи можна договори про закупівлю продуктів харчування / медичних виробів / лікарських засобів продовжити на 20%, а потім провести закупівлю через електронний каталог27 листоп.
Специфіка здійснення закупівлі послуг з лабораторних медичних досліджень