Що необхідно знати замовнику, який вперше стикнувся із термінами «міжнародна технічна допомога» та  «грантова угода»

Тематика укладення та виконання грантових угод є актуальною, проте у той же час не надто поширеною. Адже грантодавець немає можливості розподілити грантові кошти таким чином, щоб задовольнити кожного, хто подав грантову заявку, а тому змушений орієнтується на обмежену кількість переможців такого відбору. Та все ж закупівлі за грантові кошти віднайшли своє відображення у сфері здійснення публічних закупівель.

Відповідно до абзацу десятого пункту 3 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості), закупівля товарів (робіт, послуг) за кошти кредитів (позик, грантів), що надані відповідно до міжнародних договорів України Міжнародним банком реконструкції та розвитку, Міжнародною фінансовою корпорацією, Багатостороннім агентством з гарантування інвестицій, Міжнародною асоціацією розвитку, Європейським банком реконструкції та розвитку, Європейським інвестиційним банком, Північним інвестиційним банком, а також іншими міжнародними валютно-кредитними організаціями, що здійснюється згідно з правилами і процедурами, встановленими цими організаціями, якими передбачається можливість застосування законодавства України у сфері публічних закупівель, може здійснюватися відповідно до цих особливостей з урахуванням додаткових вимог і умов, схвалених відповідною організацією, зокрема у спеціальному процедурному посібнику щодо відповідного кредиту (позики, гранту), наданого згідно з міжнародним договором.

Також цьогоріч до Особливостей внесено підпункт 19 пункту 13 Особливостей, згідно якого придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару у разі, коли: здійснюється закупівля послуг, пов'язаних із створенням або залученням фінансових інструментів, гарантій, кредитів або грантів, а також послуг, пов'язаних із створенням інструментів страхування, перестрахування та/або відшкодування збитків від воєнних ризиків торгових суден, задіяних у перевезенні українських експортних товарів.

Як бачимо, законодавство у сфері публічних закупівель передбачає можливість здійснення закупівлі через систему Prozorro за відповідних умов. Але перед здійсненням такої закупівлі, пропонуємо зрозуміти що таке міжнародна технічна підтримка та грант в цілому.

Значення терміну «міжнародна технічна підтримка»

У відповідності до абзацу восьмого пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 15.02.2002 № 153 «Про створення єдиної системи залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги» (далі – Порядок №153), міжнародна технічна допомога – фінансові та інші ресурси та послуги, що відповідно до міжнародних договорів України надаються партнерами з розвитку на безоплатній та безповоротній основі з метою підтримки України.

Міжнародна технічна допомога може залучатись у вигляді:

• будь-якого майна, необхідного для забезпечення виконання завдань проектів (програм), яке ввозиться або набувається в Україні;
• робіт і послуг;
• прав інтелектуальної власності;
• фінансових ресурсів (грантів) у національній чи іноземній валюті, крім зазначених в абзаці п’ятому пункту 1 цього Порядку;
• інших ресурсів, не заборонених законодавством, у тому числі стипендій.

Розглянувши вищезазначені вимоги Особливостей, можемо дійти до висновку, що для можливості здійснення закупівель через систему Prozorro міжнародна технічна допомога повинна бути саме у вигляді фінансових ресурсів, тобто грантів. Але яку суть приховує у собі термін «грант»?

Визначення поняття «грант»

Визначення «грант» фігурує у різних нормативно-правових актах. Розглянемо декілька із них.

1. У відповідності до Закону України від 26.11.2015 № 848-VIII «Про наукову і науково-технічну діяльність», грант – фінансові чи інші ресурси, надані на безоплатній і безповоротній основі державою, юридичними, фізичними особами, у тому числі іноземними, та (або) міжнародними організаціями для розвитку матеріально-технічної бази для провадження наукової і науково-технічної діяльності, проведення конкретних фундаментальних та (або) прикладних наукових досліджень, науково-технічних (експериментальних) розробок, зокрема на оплату праці наукових (науково-педагогічних) працівників у рамках їх виконання, за напрямами і на умовах, визначених надавачами гранту.

2. Закон України від 06.03.2003 № 601-IV «Про державну підтримку книговидавничої справи в Україні» відображає термін грант, як грошові кошти (фінансові ресурси), що надаються на безоплатній, безпроцентній і безповоротній основі суб’єктам господарювання та фізичним особам за результатами конкурсного відбору, для реалізації програм, проєктів, заходів, а також для інституційної підтримки суб’єктів видавничої справи незалежно від форми власності).

3. Згідно постанова КМУ від 27 січня 2016 р. N 70 «Про порядок підготовки, реалізації, проведення моніторингу та завершення реалізації проектів економічного і соціального розвитку України, що підтримуються міжнародними фінансовими організаціями», грант – фінансові ресурси міжнародних фінансових організацій, залучені державою на безоплатній та безповоротній основі для фінансування інвестиційного проекту.

Аналізуючи вищезазначену інформацію, можемо зробити висновки про основні аспекти цих визначень:

• грант – це фінансові ресурси, тобто грошові кошти у національній чи іноземній валюті;
• надаються гранти на безповоротній та безоплатній основі;
• подібного роду угоди укладають з метою реалізації відповідних програм, проєктів.

Відповідно серед переваг грантів можна назвати:

• грант дозволяє отримати достатньо велику суму коштів на тривалий період часу;
• підготовка і подальша реалізація гранту виступає як помітний дисциплінуючий чинник для організації та сприяє чіткому розподілу і закріпленню обов'язків серед працівників;
• в разі встановлення продуктивних взаємин між реципієнтом та грантодавцем (партнера з розвитку), а також належного виконання реципієнтом відповідних програм чи проектів, грантодавець і надалі буде схильний фінансувати проекти даної організації.

Проте окрім переваг гранти мають ще й певні недоліки:

• у кожного фонду (грантодавця) є свої обмежені пріоритети, які, можуть змінюватися;
• процес прийняття рішення щодо надання або ненадання гранту триває, як правило, досить довгий час;
• грантові кошти надходять до реципієнта поетапно і досить повільно (на відміну від благодійного внеску, який надається одразу повністю без суттєвих додаткових умов);
• у багатьох випадках грантова підтримка не передбачає покриття експлуатаційних та накладних витрат;
• кошти, одержані у вигляді гранту, тісно прив'язані до цілей конкретного проекту.

Для визначення порядку залучення та використання міжнародної технічної допомоги, у тому числі грантів, Кабінет Міністрів України затвердив Порядок №153. Як і в більшості нормативно-правових актів у даному Порядку також є виключення. Отже, дія цього Порядку не поширюється на:

• проекти (програми), які фінансуються Агентством США з міжнародного розвитку відповідно до пункту (c) статті 7 Угоди про виконання завдання у сфері розвитку між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки для сприяння більш прозорим та підзвітним процесам врядування за широкої участі громадян та пункту (c) статті 7 Угоди про виконання завдання у сфері розвитку між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки для сприяння стійкому економічному розвитку на широкій суспільній основі як засобу забезпечення сталої демократії в Україні в частині визначення бенефіціара та його участі в процесі залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги;
• проекти (програми), які спрямовані на підтримку розвитку інститутів громадянського суспільства, в частині визначення бенефіціара та його участі в процесі залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги;
• проекти (програми), які фінансуються Організацією Північноатлантичного договору (НАТО) відповідно до Угоди між Урядом України та Організацією Північноатлантичного договору про статус Представництва НАТО в Україні;
• міжнародну технічну допомогу, що надається міжнародними фінансовими організаціями відповідно до міжнародних договорів України з цими організаціями у вигляді грантів на бюджетну підтримку.

Додатково акцентуємо увагу закупівельників на те, що останнім абзацом пункту 1 Порядок №153 доповнено цього року, а тому дане введення є відносно незнайомим для закувельників. Також з цієї вимоги випливає ще один незнайомий для замовників термін. Отже, відповідно до абзацу п’ятого пункту 2 розділу «Загальні питання» Постанови Кабінету Міністрів України від 27.01.2016 № 70 «Про порядок підготовки, реалізації, проведення моніторингу та завершення реалізації проектів економічного і соціального розвитку України, що підтримуються міжнародними фінансовими організаціями», грант на бюджетну підтримку – фінансові ресурси міжнародних фінансових організацій, залучені державою на безоплатній та безповоротній основі для фінансування інвестиційного проекту та/або системного проекту, що зараховуються до загального фонду державного бюджету.

І звертаючись до Податкового кодексу України, можемо відмітити, що бюджетний грант – цільова допомога у вигляді коштів або майна, що надаються на безоплатній і безповоротній основі за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів, міжнародної технічної допомоги для реалізації проєкту або програми у сферах культури, туризму та у секторі креативних індустрій, спорту та інших гуманітарних сферах у порядку, встановленому законом. Перелік надавачів бюджетних грантів визначає Кабінет Міністрів України.

Супутні терміни, на які варто звернути увагу при вивченні даної тематики

Пропонуємо розглянути також декілька понять, відображених у пункті 2 Порядку №153, з якими так чи інакше стикається замовник під час укладення та виконання грантової угоди. Отже, грантова угода – це угода між партнером з розвитку або виконавцем та реципієнтом про передачу фінансових ресурсів (грантів) у національній чи іноземній валюті в рамках проекту (програми).

Відповідно сторонами грантової угоди визначено реципієнта та партнера з розвитку або виконавця. Реципієнт – резидент (фізична або юридична особа), який безпосередньо одержує міжнародну технічну допомогу згідно з проектом (програмою). Тобто це отримувач гранту.

Виконавець – будь-яка особа (резидент або нерезидент), що має письмову угоду з партнером з розвитку або уповноваженою партнером з розвитку особою та забезпечує реалізацію проекту (програми), у тому числі на платній основі. Партнер з розвитку – іноземна держава, уряд та уповноважені урядом іноземної держави органи або організації, іноземний муніципальний орган або міжнародна організація, що надають міжнародну технічну допомогу відповідно до міжнародних договорів України. Також таку організацію можна назвати надавачем гранту або грантодавцем.

Дотичними до даних визначень є також терміни бенефеціар та субпідрядник. Бенефіціар – центральний орган виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна, Київська, Севастопольська міська держадміністрація, до компетенції яких належить формування та/або реалізація державної політики у відповідній галузі чи регіоні, де передбачається впровадження проекту (програми), що заінтересована в результатах виконання проекту (програми), виконавчий орган місцевого самоврядування, юрисдикція якого поширюється на територію реалізації проекту (програми), Секретаріат Кабінету Міністрів України, Офіс Президента України, комітети та Апарат Верховної Ради України, Національний банк, Верховний Суд, вищі спеціалізовані суди, Національне антикорупційне бюро, Рахункова палата, інші державні органи. Субпідрядник – будь-яка особа (резидент або нерезидент), що має письмову угоду з виконавцем або реципієнтом, забезпечує реалізацію проекту (програми) в частині або в цілому та проводить процедури закупівлі за рахунок коштів міжнародної технічної допомоги в рамках проекту (програми).

У свою чергу проект – документ, яким визначаються спільні дії учасників проекту (партнерів з розвитку, виконавців, бенефіціарів, реципієнтів), а також ресурси, необхідні для досягнення цілей надання міжнародної технічної допомоги, у тому числі співфінансування з інших джерел, протягом установлених строків, а програма – проекти, об'єднані для досягнення спільної мети.

Не менш важливим є розуміння закупівельника у чому полягає відмінність між поняттям «грант» та такими термінами, як «кредит», «позика» чи «співфінансування».

Спільні та відмінні аспекти термінів «кредит», «позика», «співфінансування» у порівнянні із визначенням «грант»

Норми Закону з урахуванням Особливостей, окрім здійснення закупівель за кошти грантів, також передбачають можливість здійснення закупівель за кошти кредитів та позик.

У статті 1046 Цивільного кодексу України зазначено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики може бути відсотковим або безвідсотковим.

Згідно статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Отже, порівнюючи ці два визначення із терміном «грант», можна відмітити як спільні, та і відмінні характеристики:

		Грант	Позика	Кредит
1.	Вид договору	грантова угода	договір позики	кредитний договір
2.	Предмет договору	кошти у національній чи іноземній валюті	кошти у національній чи іноземній валюті або товар	кошти у національній чи іноземній валюті
3.	На основі:	безповоротній	повернення коштів чи відповідного товару	повернення коштів
4.	Відсоткова ставка	безвідсотково	безвідсотково або із відсотками	із відсотками
5.	Сторони	виконавець або партнер з розвитку та реципієнт	позикодавець та позичальник	кредитодавець та позичальник

Кожен із трьох вищезазначених термінів відображений в умовах з урахуванням Особливостей. На відміну від терміну «співфінансування». Дане поняття складається із двох частин, які варто розібрати. Отже, фінансування – це безповоротне та безоплатне використання грошових коштів у відповідності до конкретних цілей або ж це метод розподілу грошових ресурсів у відповідності до різноманітних потреб державних органів, місцевих органів самоврядування, фізичних або юридичних осіб.

Відповідно співфінансуванням буде змішане або ж спільне фінансування, яке передбачає чітко визначені закріплені частки участі. Більш детально щодо цієї тематики можна ознайомитися у статті «Закупівля товарів, робіт або послуг на умовах співфінансування в рамках проєктів».

Аналізуючи характер даного визначення, можна зрозуміти, що грантові проєкти теж можуть діяти на умовах співфінансування. Це підтверджується й інформацією, відображеною у частині 3 статті 6 Закону, а саме: «закупівля товарів, робіт і послуг на умовах співфінансування в рамках проектів, що реалізуються за рахунок кредитів, позик, грантів організацій, зазначених у частині другій цієї статті…», яка наразі не застосовується.

Варто відзначити, що Особливості не містять положень щодо дій замовників у разі закупівля товарів, робіт і послуг на умовах співфінансування в рамках проєктів, що реалізуються за рахунок кредитів, позик, грантів. Водночас і не встановлюють заборони застосування пункту 3 Особливостей у разі закупівля товарів, робіт і послуг на умовах співфінансування в рамках проєктів, що реалізуються за рахунок кредитів, позик, грантів.

З цього випливає, що для виконання умов грантової угоди, яка частково фінансується через відповідні міжнародні організації, а частково із державного / місцевого бюджету, власних коштів організацій / установ / підприємств, замовник також має право використовувати вимоги Особливостей, але виключно у тих випадках, якщо це передбачено умовами грантової угоди або ж у її вимогах не зазначено конкретного виду закупівлі.

У той же час наявність умов щодо співфінансування у межах грантової угоди можуть створювати деякого роду перепони на шляху здійснення замовником закупівлі. Якщо грантова угода передбачає здійснення закупівлі товарів / робіт / послуг на умовах, передбачених Законом з урахуванням Особливостями, то в даному випадку складнощів не виникає. Проте іноді вимоги грантової угод передбачають здійснення іншого роду закупівель, не передбачених законодавством у сфері публічних закупівель. У чому полягає складність даної ситуації?

Перш за все замовник повинен пам’ятати, що зобов’язаний здійснювати закупівлю товарів / робіт / послуг, які фінансуються із місцевого чи державного бюджету у межах та на умовах, визначених Законом із урахуванням Особливостей. Проте якщо умови грантової угоди є відмінними, то проведення такої закупівлі у будь-якому разі призведе до порушень умов грантової угоди або ж законодавства закупівельної сфери. Тоді як же діяти замовнику?

Для початку доцільно оцінити ситуацію та на якому етапі виявлено дане ускладнення. Якщо мова йде про етап обговорення умов потенційної грантової угоди, сторони можуть прийти до необхідного рішення, яке не призведе до описаних вище порушень. Якщо ж грантова угода вже укладена, доцільно оцінити іншого роду аспекти:

• якщо мова йде про здійснення закупівлі робіт / послуг, поділених на відповідні етапи, або ж закупівлю товарів, реципієнт може декілька окремих закупівель із врахуванням вартості предмета закупівлі на рік. Для прикладу, частину товарів буде закуплено шляхом використання умов Закону із врахуванням Особливостей та профінансовано із місцевого бюджету. Іншу частину товарів – шляхом здійснення закупівлі, передбаченої умовами грантової угоди, та фінансуванням за кошти грантодавця (через міжнародну організацію);
• якщо мова йде про неможливість поділу предмета закупівлі, у такому разі доцільно ініціювати переговори із грантодавцем та прояснити складність ситуації шляхом офіційного звернення. Відповідно сторони матимуть змогу внести зміни у грантову угоду, дозволивши замовнику використовувати норми Закону з урахуванням Особливостей під час здійснення закупівлі за грантові кошти (в тому числі й частки з державного / місцевого бюджету / класних коштів замовника).

Підсумки

Отже, перед початком роботи над грантовими проєктами, замовнику доцільно ознайомитися із основними поняттями даної тематики. Відповідно міжнародна технічна допомога – фінансові та інші ресурси та послуги, що відповідно до міжнародних договорів України надаються партнерами з розвитку на безоплатній та безповоротній основі з метою підтримки України.

У свою чергу грант – це фінансові ресурси міжнародних фінансових організацій, залучені державою на безоплатній та безповоротній основі для фінансування інвестиційного проєкту. Грантові угоди укладають з метою реалізації відповідних програм, проєктів. Сторонами таких угод є виконавець або партнер з розвитку та реципієнт (одержувач гранту).

Відповідно, реципієнт – резидент (фізична або юридична особа), який безпосередньо одержує міжнародну технічну допомогу згідно з проєктом (програмою). Тобто це отримувач гранту. Виконавець – будь-яка особа (резидент або нерезидент), що має письмову угоду з партнером з розвитку або уповноваженою партнером з розвитку особою та забезпечує реалізацію проекту (програми), у тому числі на платній основі. А партнер з розвитку – іноземна держава, уряд та уповноважені урядом іноземної держави органи або організації, іноземний муніципальний орган або міжнародна організація, що надають міжнародну технічну допомогу відповідно до міжнародних договорів України. Також таку організацію можна назвати надавачем гранту або грантодавцем.

Оцінюючи вимоги, встановлені Законом з урахуванням Особливостями, можна зрозуміти, що супутніми до грантів термінами є також визначення «кредит», «позика» та «співфінансування». Позика – надання грошових коштів або інших речей у користування на умовах договору позики та за умов повернення таких коштів чи речей у тих самих обсягах, які надавалися позикодавцем. Якщо умовами такого договору передбачена сплата відсотків, то позичальник зобов’язаний виплатити їх у розмірі та строки, передбачені цим договором. Кредит – це надання коштів на умовах кредитного договору та за умов повернення даної суми разом із нарахованими відсотками.

Співфінансування – це спільне фінансування, яке передбачає чітко визначені закріплені частки участі. Даний термін не знаходить свого відображення у вимогах Особливостей. Проте замовнику й не заборонено використовувати норми Особливостей, коли умови грантової угоди передбачають такий метод фінансування, як спільне фінансування грантодавця і місцевого / державного бюджету/ власних коштів замовника.

Пам’ятаємо, що реципієнт має право здійснювати закупівлю за грантові кошти у відповідності до вимог Закону з урахуванням Особливостей виключно у випадках, якщо таке право надано умовами грантової угоди або ж вид та метод здійснення закупівлі не уточнений грантодавцем. У той же час здійснення закупівлі товарів / робіт / послуг за кошти місцевого чи державного бюджету, а також за власні кошти замовника, повинні здійснюватися із обов’язковим врахуванням вимог Закону з урахуванням Особливостей. Відповідно за умов, які призводять до порушення вимог грантової угоди чи законодавства закупівельної сфери, рекомендуємо реципієнту звернутися до грантодавця офіційним листом із проханням внести відповідні зміни в умови грантової угоди та уникнення відповідного роду порушень.