Статті

Розбір рекомендацій Мінекономіки щодо закупівлі електричної енергії

4
1119

Наказом від 07.05.2024 № 11712 Мінекономіки  затверджено Методичні рекомендації щодо особливостей здійснення публічних закупівель у сфері електроенергетики на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі - Методичні рекомендації).

Із повним текстом Методичних рекомендацій та додатками до них (примірною формою запиту цінової пропозиції для потенційних учасників процедури закупівлі та примірною тендерною документацією) можна ознайомитися на веб сайті Міністерства економіки України за посиланням.

Методичні рекомендації складаються з розділів, які містять конкретизовані рекомендації щодо встановлення вимог до учасників та предмета закупівлі, що можуть використовуватися замовниками під час підготовки тендерної документації, ураховуючи очікувану вартість закупівлі електричної енергії, обсяги закупівлі та специфіку закупівлі електричної енергії.

Важливо, що використання Методичних рекомендацій є правом, а не обов'язком Замовника.

Але, окремі пункти Методичних рекомендацій потребують особливої уваги та їх більш детального розбору:

Норма Методичних рекомендаційКоментар
Розділ ІІ. Рекомендації щодо організації публічних закупівель у сфері електроенергетики

2. …

З метою сприяння збільшенню конкуренції серед учасників та покращення результативності тендеру рекомендується замовникам здійснювати завчасно публікацію річного плану закупівель (наприклад, на початку року) для надання можливості потенційним учасникам краще підготуватися до процедури закупівель 
Річний план не містить жодних вимог чи опису характеристик предмета закупівлі. Річний план закупівель повинен містити інформацію, яка передбачена статтею 4 Закону.

Тож, інформація з річного плану ніяким чином не може допомогти потенційним учасником підготуватися до закупівлі. Адже тендерні пропозиції учасники готують безпосередньо по вимогах тендерної документації. 

Крім того, як відомо, річний план повинен містити очікувану вартість предмета закупівлі. При цьому, ціни на ринку електричної енергії досить нестабільні, тож у разі завчасного оприлюднення річного плану замовник може зіштовхнутися із ситуацією, коли на етапі оголошення  процедури закупівлі очікувана вартість може змінитися. 
Розділ ІІІ. Рекомендації щодо розрахунку очікуваної вартості закупівлі електричної енергії

2. …До способів, що рекомендуються застосовувати для отримання інформації про ціну електричної енергії, належать: 1) направлення письмових запитів цінових пропозицій (у тому числі електронною поштою) електропостачальникам за примірною формою (додаток 1 до Методичних рекомендацій);

2) здійснення пошуку, збору та аналізу загальнодоступної інформації про ціну електричної енергії, до якої належать дані ринку “на добу наперед”, розміщені на сайті акціонерного товариства “Оператор ринку”, та дані про цінові пропозиції електропостачальників, розміщені на їхніх сайтах, веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель (за кодом Закупівельного словника  09310000-5 “Електрична енергія”), та/або використання модулю аналітики “Bi Prozorro”.

3. Розрахунок очікуваної вартості закупівлі електричної енергії за методом порівняння ринкових цін рекомендується в один з таких способів, зокрема  визначити з урахуванням базових показників (обсяг закупівлі, прогнозована ціна на ринку “на добу наперед”, тариф на послуги з передачі електричної енергії, торговельна надбавка / знижка електропостачальника) за наведеною в рекомендаціях  формулою (прогнозована ціна за 1 кВт·год електричної енергії, яка визначається як середньозважена ціна на ринку “на добу наперед” за останній повний календарний місяць без ПДВ (грн) помножена на відсоток можливого коливання ціни електричної енергії в період проведення процедури закупівлі з урахуванням динаміки ринку та коливання цін який може бути встановленим у межах 10 % (зазначений відсоток може бути збільшено або зменшено замовником залежно від планового обсягу споживання)




1) Направлення запитів цінових пропозицій є доволі поширеним та працюючим способом визначення очікуваної вартості. Але в рекомендаціях варто звернути увагу, що у примірній формі запиту цінової пропозиції визначено, що учасник при наданні цінової пропозицій повинен врахувати умови замовника, серед яких “середньозважена ціна на ринку “на добу наперед” електричної енергії, має бути така, що склалася за повний календарний місяць, що передує даті запиту цінової пропозиції для потенційних учасників.

Така ціна зазначається на офіційному веб-сайті акціонерного товариства “Оператор ринку.Тобто, не постачальник визначає ціну, а рахує її згідно вимог замовника. За таких умов, навіть якщо постачальник готовий вказати меншу ціну, він переховує її відповідно до умов замовника. Також, у формі запиту доречно було б  передбачати умови (строки) оплати.

2) В другому способі визначення очікуваної вартості звернути увагу варто на рекомендації щодо аналізу цін на веб порталі Уповноваженого органу.
Під час збору інформації про ціну слід враховувати, що умови запланованих іншими замовниками  закупівель значно відрізняються від потреби конкретного замовника. Якщо говорити саме про електричну енергію це і обсяги закупівлі, і умови оплати, умови постачання, графіки постачання, що безпосередньо впливає на формування ціни постачальником. Тому, саме такий спосіб є найбільш суперечливим.

3. Торговельна надбавка / знижка електропостачальника в дійсності може значно відрізнятися від  запропонованого розрахунку в рекомендаціх. Чи в подальшому потенційний учасник зайде та торги саме із вказаною на конкретний запит замовника ціною  - питання відкрите. Доцільніше зробити аналіз комерційних пропозицій постачальників оприлюднених на сайтах постачальників саме з метою приблизного розрахунку націнки.


Розділ IV. Рекомендації щодо підготовки тендерної документації

6. Замовникам рекомендується в тендерній документації визначити порядок розрахунку ціни тендерної пропозиції для учасника за формою згідно з додатком 6 до примірної тендерної документації (додаток 2 до Методичних рекомендацій) з метою розрахунку та фіксації вартості торговельної надбавки / знижки учасника за результатами процедури закупівлі.

Для розрахунку ціни тендерної пропозиції учасника відповідно до абзацу першого цього пункту ціну на ринку “на добу наперед” за 1 кВт·год без ПДВ рекомендовано розраховувати за останній повний календарний місяць, що передував даті оголошення процедури закупівлі, і використовувати тариф на послуги з передачі електричної енергії, чинний на дату оголошення процедури закупівлі.
Постачальник сам визначає свою надбавку чи знижку, жодним нормативним актом потенційний учасник закупівлі електричної енергії не обмежений в цьому питанні.

Стосовно рекомендацій розраховувати ціну тендерної пропозиції саме за останній повний календарний місяць, що передував даті оголошення процедури закупівлі, то є ризик таким чином обмежити нижню межу ціни тендерної пропозиції учасника та порушити абзац 11 пункту 28 Особливостей. 

Розділ VIII. Рекомендації щодо критеріїв оцінки тендерних пропозицій

2. До вартості електричної енергії замовнику рекомендовано включати вартість її закупівлі на ринку електричної енергії, вартість послуги з передачі електричної енергії, вартість послуги електропостачальника (торговельну надбавку / знижку).

За необхідності замовник може включити до складу вартості закупівлі вартість послуги з розподілу електричної енергії (якщо до предмета такої закупівлі та проекту договору входитимуть послуги з розподілу електричної енергії). Замовник може здійснювати закупівлю електричної енергії одразу з однією або двома супровідними послугами, пов’язаними з постачанням електричної енергії, а саме: з послугою передачі електричної енергії та/або послугою розподілу електричної енергії. У такому разі рекомендується послуги з передачі та розподілу включати до вартості електричної енергії і встановлювати умови про обов’язок постачальника сплачувати оператору системи розподілу за послуги з розподілу та/або передачі електричної енергії. 
Важливо чітко та правильно визначити предмет закупівлі та код ЄЗС, оскільки інформація щодо предмета закупівлі зазначається замовником від річного плану закупівлі до звіту про виконання договору про закупівлю, згідно ряду статей визначених Законом.Окрім цього, відповідно до пункту 21 Особливостей, договір про закупівлю є нікчемним у разі якщо назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником не відповідає товарам, роботам чи послугам, що фактично закуплені замовником.Розподіл електричної енергії - транспортування електричної енергії від електроустановок виробників електричної енергії або електроустановок оператора системи передачі мережами оператора системи розподілу, крім постачання електричної енергії.Відповідно до частини 1 та 4 статті 45 Закону України «Про ринок електричної енергії» розподіл електричної енергії здійснює оператор системи розподілу, діяльність якого підлягає ліцензуванню та який надає послуги з розподілу електричної енергії на підставі договорів про надання послуг з розподілу.

Тому, стає зрозумілим, що «розподіл електричної енергії» є послугою, яка надається у відповідності до ліцензії оператором системи розподілу.Тобто, задля закупівлі послуг з розподілу електричної енергії відповідний код предмету закупівлі  - послуги з розподілу електричної енергії за показником 4 цифри ЄЗС 65310000-9 — Розподіл електричної енергії.
Розділ IX. Рекомендації щодо договору про закупівлю

6. Під час установлення порядку перегляду умов договору замовнику доцільно передбачити в проекті договору порядок розрахунку ціни за одиницю електричної енергії за відповідний розрахунковий період, який дозволяє вносити зміни в частині перегляду ціни відповідно до середньозваженої ціни на ринку “на добу наперед” та тарифу на передачу електричної енергії та/або обсягів закупівлі. Наприклад, у проекті договору про постачання електричної енергії споживачу, що є додатком 7 до примірної тендерної документації (додаток 2 до Методичних рекомендацій), передбачається акт приймання-передачі товару, що містить порядок розрахунку ціни, зокрема механізм розрахунку (зміни) ціни за одиницю електричної енергії за відповідний розрахунковий період відповідно до порядку, визначеного договором, та є письмовою формою внесення змін до договору, який підписується сторонами та оприлюднюється в електронній системі закупівель з метою повідомлення про зміну ціни. Підписанням акта приймання-передачі товару уповноважені представники сторін договору погоджують розрахунок (зміну) ціни за одиницю електричної енергії на відповідний розрахунковий період.
Згідно із рекомендаціями письмовою формою внесення змін до договору передбачається акт приймання-передачі товару, тобто сторони можуть вносити зміни до договору без укладення додаткової угоди.

Відповідно до абзацу 4 пункту 10 Особливостей повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю, укладеного відповідно до  цього пункту, та зміни до договору про закупівлю у випадках, передбачених пунктом 19 цих особливостей, оприлюднюються відповідно до вимог Закону з урахуванням цих особливостей. 
Відповідно замовник вже має обов’язок оприлюднити в електронній системі закупівель не тільки повідомлення про внесення змін до істотних умов договору про закупівлю, а й самі зміни.

Відповідно до Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 11.06.2020 № 1082 визначено, що  договір про закупівлю, додатки до договору про закупівлю, зміни до договору про закупівлю розміщуються замовником в електронній системі закупівель у форматі PDF.
Окрім цього, на практиці замовникам добре відомо що казначеї при зміні умов бюджетних зобов’язань зазвичай перевіряють наявність саме додаткової угоди, а не будь-якого іншого документу. Згідно з пунктом 2.9 Порядку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 № 309, у разі змін умов бюджетних зобов’язань (додаткові договори, розірвання договору тощо) розпорядник бюджетних коштів повинен протягом 7 робочих днів з дати їх виникнення подати до органів Казначейства Реєстр та / або Реєстр фінансових зобов’язань і відповідні підтвердні документи щодо уточнення реквізитів та показників таких бюджетних зобов’язань.

Отже, якщо при реєстрації, наприклад, фінансових бюджетних зобов’язань працівник Казначейства виявив, що умови у поданих підтвердних документах (наприклад, ціна або обсяг закупівлі, сума договору, терміни постачання, дії договору, умови оплати тощо) відрізняються від тих, за якими бюджетні зобов’язання були зареєстровані спочатку, то казначей може вимагати від замовника підтвердження таких змін (зокрема, додаткову угоду). Повноваження для органів Казначейства щодо перевірки оприлюднення додаткових угод в ЕСЗ законодавством чітко не визначено, але ж якщо це важливі для бюджетного зобов’язання зміни і законодавством передбачено їх оприлюднення, то казначей може перевірити їх наявність в ЕСЗ.

Разом з тим, проект договору, що є додатком до Методичних рекомендацій в складі примірної тендерної документації все ж передбачає “у  разі якщо за результатами виконання Договору та застосування Сторонами порядку визначення фактичної ціни Товару за розрахунковий період (відповідно до пункту 5.3 Договору) призвело до розрахункового збільшення ціни Договору, визначеної в цьому пункті, Сторони підписують додаткову угоду про збільшення ціни Договору відповідно до підпункту 7 пункту 19 Особливостей.”

Також окремо проаналізуємо умови примірної тендерної докуменртації, що є додатком до Методичних рекомендацій:

Умова примірної тендерної документаціїКоментар
ДОДАТОК 1 до тендерної документації ІНФОРМАЦІЯ ТА ДОКУМЕНТИ, ЩО ВИМАГАЮТЬСЯ ВІД УЧАСНИКА

4. Відомості про учасника   Учасник у складі тендерної пропозиції надає довідку за формою, згідно з додатком 4 до тендерної документації.   

1. Повне найменування (для юридичної особи) або власне ім’я та прізвище (для фізичної особи) учасника: 2. Місцезнаходження (для юридичної особи) або місце проживання (для фізичної особи) учасника (юридична та фактична): 3. Код згідно з ЄДРПОУ (для юридичної особи) або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичної особи) або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичної особи, яка має відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта) (для фізичної особи) учасника: 4. Статус платника податку: 5. Контактний номер телефону: 6. Електронна пошта: 7.Відомості про керівника учасника (посада, власне ім’я та прізвище): 8. Відомості про уповноважену особу (представника) учасника, яка уповноважена подавати, підписувати тендерну пропозицію (посада, власне ім’я та прізвище):

Зазначена умова може призвести до порушення в частині складання тендерної документації не у відповідності до вимог закону  та штрафу  у розмірі 1700 гривень.

Тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей  (пункт 28 Особливостей).

Відповідно до частини 4 статті 22 Закону Тендерна документація не повинна містити вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.   Так, інформація яку учасник повинен надати на виконання вимоги, яка розглядається, майже повністю дублюється із інформацією Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, який є  відкритим єдиним державним реєстром, доступ до якого є вільним.   Крім того, така вимоги (Відомості про учасника) є  такою, що лише “обтяжує” тендерну документації, та буде забирати час уповноваженої особи під час розгляду.

А у разі ненадання документу (який фактично не містить жодної суттєвої інформації, якої замовник сам не зміг би перевірити) замовник змушений буде приймати рішення щодо відхилення тендерної пропозиції на підставі абзацу 5 підпункту 2 пункту 44 Особливостей - тендерна пропозиція не відповідає вимогам, установленим у тендерній документації відповідно до абзацу першого частини третьої статті 22 Закону
ДОДАТОК 1 до тендерної документації ІНФОРМАЦІЯ ТА ДОКУМЕНТИ, ЩО ВИМАГАЮТЬСЯ ВІД УЧАСНИКА

…  

3. Документи, що підтверджують повноваження щодо підпису документів тендерної пропозиції та внесення інформації в електронні поля тендерної пропозиції   Для посадової особи або представника учасника – юридичної особи: протокол засновників / учасників та/або наказ про призначення (у разі підписання керівником учасника); довіреність, доручення  тощо (у разі підписання іншою уповноваженою особою учасника), або інший документ, що підтверджує повноваження посадової особи учасника.
Всі дані про керівника та його повноваження замовник може самостійно перевірити у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Частиною 2 статті 9 Закону про державну реєстрацію в єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, однією із яких є відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державно їреєстрації тощо: прізвище, ім’я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта, інформація для здійснення зв’язку з керівником юридичної особи (телефон та / або адреса електронної пошти)), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.

При цьому, включення до ЄДР відомостей про інших особі, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, якщо в учасника який приймає участь у процедурі закупівель такі відомості будуть занесені до ЄДР, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо, то замовник має врахувати що такі відомості свідчать проте, що у такого учасника – юридичної особи є інша уповноважена особа, яка може представляти інтереси її інтереси, або підписувати договори тощо, водночас така особа не є керівником юридичної особи – учасника.

Тендерна документація не повинна містити вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним. Тож, зазначена вимогп може призвести до порушення в частині складання тендерної документації не у відповідності до вимог закону та штрафу  у розмірі 1700 гривень.
ДОДАТОК 1 до тендерної документації ІНФОРМАЦІЯ ТА ДОКУМЕНТИ, ЩО ВИМАГАЮТЬСЯ ВІД УЧАСНИКА  

5. Відомості про наявність ліцензії на право провадження діяльності з постачання електричної енергії    Учасник у складі своєї тендерної пропозиції повинен надати копію постанови НКРЕКП про видачу ліцензії з постачання електричної енергії споживачу.
Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Окрім цього, частина 3 статті 22 Закону передбачає, що тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.

З огляду на викладене вбачається, що замовники можуть вимагати інформацію про наявність ліцензування в учасників закупівель згідно даної статті Закону. Однак в даному випадку потрібно звернутися до пункту 47 Особливостей, де зазначено, що замовник не вимагає документального підтвердження публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації» та / або міститься у відкритих публічних електронних реєстрах, доступ до яких є вільним, або публічної інформації, що є доступною в електронній системі закупівель, крім випадків, коли доступ до такої інформації є обмеженим на момент оприлюднення оголошення про проведення відкритих торгів. Крім цього, стаття 18 Закону про ліцензування визначає, що порядок формування, ведення ліцензійного реєстру та перелік відомостей, що містяться в ліцензійному реєстрі, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Ліцензійний реєстр є відкритим. Відомості з ліцензійних реєстрів та Реєстру розгляду скарг здобувачів ліцензії, ліцензіатів на дії (бездіяльність) органу ліцензування щодо порушення законодавства у сфері ліцензування відображаються в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань в обсягах та відповідно до вимог Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб - підприємців та громадських формувань». З огляду на вище викладене, інформація про ліцензії суб’єктів господарювання є публічною інформацією та оприлюднюється у формі відкритих даних.

Тому замовники не повинні вимагати документального підтвердження наявності ліцензії, оскільки така вимога буде суперечити нормі пункту 47 Особливостей, про яку зазначали вище.   Діяльність у сфері електроенергетики, яка ліцензується з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про ринок електричної енергії» можна перевірити за посиланням.
РОЗДІЛ III Інструкція з підготовки тендерної пропозиції  

Пункт 5.



Замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі наявності підстав, які передбачені пунктом 47 Особливостей.
1.Відповідно до пункту 28 Особливостей у тендерній документації зазначаються: підстави для відмови в участі у відкритих торгах, встановлені пунктом 47 цих особливостей. Натомість у примірній тендерній документації відсутні підстави для відмови.

2. Крім того, щодо підтвердження підстав для відмови, то абзацом 17 пункту 47 Особливостей визначено, що замовник не вимагає від учасника процедури закупівлі під час подання тендерної пропозиції в електронній системі закупівель будь-яких документів, що підтверджують відсутність підстав, визначених у цьому пункті, крім самостійного декларування відсутності таких підстав учасником процедури закупівлі відповідно до абзацу шістнадцятого цього пункту.

Дана норма поширюється і на об’єднання учасників як учасника процедури закупівлі. В примірній тендерній документації щодо підтвердження учасником інформації про відсутність підстав для відмови учаснику в участі у процедурі закупівлі, визначених пунктом 47 Особливостей, не зазначено вимоги щодо об'єднання учасників.

ДАСУ може кваліфікувати відсутність в ТД підстав для відмови в участі у відкритих торгах, встановлені пунктом 47 Особливостей, як порушення в частині складання тендерної документації не у відповідності до вимог закону та штрафу  у розмірі 1700 гривень.
Додаток 3 ДОКУМЕНТИ, ЯКІ ВИМАГАЮТЬСЯ ДЛЯ ПІДТВЕРДЖЕННЯ ВІДПОВІДНОСТІ ПЕРЕМОЖЦЯ ПРОЦЕДУРИ ЗАКУПІВЛІ ВИМОГАМ ЗАМОВНИКА

Примітка: На підтвердження відсутності підстав для відмови, визначених підпунктом 3 пункту 47 Особливостей замовник буде приймати / переглядати довідку, що сформована електронною системою закупівель, автоматично завдяки інтеграції електронної системи закупівель з Єдиним державним реєстром осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, що реалізована на підставі наказу Національного агентства з питань запобігання корупції, Міністерства економіки України  від 18.01.2023 № 13/23/395 “Про затвердження Порядку інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, та електронною системою закупівель”, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України  26.01.2023 за № 159/39215. У разі якщо вказана довідка не сформована електронною системою закупівель автоматично, замовник перевіряє зазначену інформацію в Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, самостійно.
Переможець процедури закупівлі протягом 4 днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю має оприлюднити в електронній системі закупівель підтвердження відсутності підстав визначених, зокрема підпунктом 3 пункту 47 Особливостей, а саме:

керівника учасника процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником процедури закупівлі, не було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення або правопорушення, пов’язаного з корупцією; В електронній системі закупівель автоматично формується відповідь на запит до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення не щодо керівника учасника процедури закупівлі або фізичної особи, яка є учасником процедури закупівлі, а щодо самого учасника   За таких умов дана примітка є некоректною. 
ДОДАТОК 6   до тендерної документації ФОРМА КОМЕРЦІЙНОЇ ПРОПОЗИЦІЇ

1. Розрахунок ціни тендерної пропозиції учасника за одиницю електричної енергії, здійснюється за такою формулою:

Цф = (Ц_з прогн.рдн + Тпер + V) × Wплан × Р, де:



Ц_з прогн.рдн  – прогнозована ціна на ринку “на добу наперед”, яка для даної закупівлі становить  ________ грн/кВт⋅год без ПДВ (визначена замовником як середньозважена ціна наринку “на добу наперед” за повний останній календарний місяць, що передує даті оголошення процедури закупівлі, за даними АТ “Оператор ринку”, розміщеними на його вебсайті: www.oree.com.ua);    …

Даною умовою встановлено обмеження однієї зі складових ціни за 1 кВт/год  “ціна на ринку “на добу наперед”, яка для даної закупівлі становить  ________ грн/кВт⋅год без ПДВ (визначена замовником як середньозважена ціна на ринку “на добу наперед” за повний останній календарний місяць, що передує даті оголошення процедури закупівлі, за даними АТ “Оператор ринку”, розміщеними на його вебсайті)

Тобто, фактично відсутня  можливість застосування ціни меншої, ніж середньозважена ціна на РДН, яка визначена замовником на вказаних вище умовах. Така вимоги веде до обмеження нижньої межі ціни тендерної пропозиції. ДАСУ може кваліфікувати таку умову, як порушення в частині складання тендерної документації не у відповідності до вимог закону та штрафу  у розмірі 1700 гривень.
Розділ 6. Права та обов’язки Споживача (проекту договору)

6.1. Споживач має право:

...

6.1.10. в односторонньому порядку зменшити обсяги закупівлі Товару та відповідно ціну Договору, письмово повідомивши про це Постачальника. Відповідне письмове повідомлення повинно містити дату, з якої умови Договору вважаються зміненими, а обсяг закупівлі відповідно зменшеним.
У разі зменшення обсягу закупівлі, за умовами проекту договору, замовник може не укладати додаткову угоду.  Ціна договору є його істотною умовою. Крім того, проект договору про закупівлі не визначає, які умови договору є істотними, тоді за правилами ЦКУ та ГКУ істотними умови є ті щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згод. Тобто істотною умовою в даному випадку є і обсяги закупівлі.

Відповідно до абзацу 4 пункту 10 Особливостей повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю, укладеного відповідно до  цього пункту, та зміни до договору про закупівлю у випадках, передбачених пунктом 19 цих особливостей, оприлюднюються відповідно до вимог Закону з урахуванням цих особливостей.  Відповідно замовник вже має обов’язок оприлюднити в електронній системі закупівель не тільки повідомлення про внесення змін до істотних умов договору про закупівлю, а й самі зміни – додаткову угоду.    Відповідно до Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 11.06.2020 № 1082 визначено, що  оговір про закупівлю, додатки до договору про закупівлю, зміни до договору про закупівлю розміщуються замовником в електронній системі закупівель у форматі PDF.

А також  у разі необхідності реєстрації змін умов бюджетних зобов’язань розпорядник бюджетних коштів повинен протягом 7 робочих днів з дати їх виникнення подати до органів Казначейства Реєстр та / або Реєстр фінансових зобов’язань і відповідні підтвердні документи щодо уточнення реквізитів та показників таких бюджетних зобов’язань.  Тобто, можливі проблемні моменти у разі необхідності зняття бюджетних зобов'язань замовником.


Розділ 14. Строк дії Договору та інші умови (проекту договору)  

14.3. Істотні умови Договору не можуть змінюватись Сторонами, крім випадків, визначених пунктом 19 Особливостей,  з урахуванням вимог цього Договору.
Відповідно до пункту 8 частини 2 статті 22 Закону тендерна документація повинна містити проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов.   В запропонованому проекті договору відсутній порядок змін істотних умов відповідно до випадків (кожного з таких), визначених пунктом 19 Особливостей.   Крім того, відсутність чіткого та деталізованого порядку зміни істотних умов договору про закупівлю несе для замовника ризики.

На практиці замовникам добре відомо, як постачальники намагаються збільшити ціну за одиницю тощо, при цьому не завжди маючи документальне підтвердження. А без чіткого алгоритму дій кожної сторони замовнику може бути вкрай важко аргуметовано відмовитися від збільшення ціни за одиницю товару або будь-яких інших змін та обґрунтувати таку відмову.
#закупівлі електричної енергії#мінекономіки#спеціальні закупівлі

пов'язані статті

Публічна офертаПолітика конфіденційностіДля авторівКонтакти

© 2024 TNDR. Освітня платформа у сфері публічних (державних) закупівель. ТНДР.

Visa & Mastercard