Наказом від 07.05.2024 № 11712 Мінекономіки  затверджено Методичні рекомендації щодо особливостей здійснення публічних закупівель у сфері електроенергетики на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі - Методичні рекомендації).

Із повним текстом Методичних рекомендацій та додатками до них (примірною формою запиту цінової пропозиції для потенційних учасників процедури закупівлі та примірною тендерною документацією) можна ознайомитися на веб сайті Міністерства економіки України за посиланням.

Методичні рекомендації складаються з розділів, які містять конкретизовані рекомендації щодо встановлення вимог до учасників та предмета закупівлі, що можуть використовуватися замовниками під час підготовки тендерної документації, ураховуючи очікувану вартість закупівлі електричної енергії, обсяги закупівлі та специфіку закупівлі електричної енергії.

Важливо, що використання Методичних рекомендацій є правом, а не обов'язком Замовника.

Але, окремі пункти Методичних рекомендацій потребують особливої уваги та їх більш детального розбору:

Норма Методичних рекомендаційКоментар
Розділ ІІ. Рекомендації щодо організації публічних закупівель у сфері електроенергетики

2. …

З метою сприяння збільшенню конкуренції серед учасників та покращення результативності тендеру рекомендується замовникам здійснювати завчасно публікацію річного плану закупівель (наприклад, на початку року) для надання можливості потенційним учасникам краще підготуватися до процедури закупівель 		Річний план не містить жодних вимог чи опису характеристик предмета закупівлі. Річний план закупівель повинен містити інформацію, яка передбачена статтею 4 Закону.

Тож, інформація з річного плану ніяким чином не може допомогти потенційним учасником підготуватися до закупівлі. Адже тендерні пропозиції учасники готують безпосередньо по вимогах тендерної документації. 

Крім того, як відомо, річний план повинен містити очікувану вартість предмета закупівлі. При цьому, ціни на ринку електричної енергії досить нестабільні, тож у разі завчасного оприлюднення річного плану замовник може зіштовхнутися із ситуацією, коли на етапі оголошення  процедури закупівлі очікувана вартість може змінитися. 
Розділ ІІІ. Рекомендації щодо розрахунку очікуваної вартості закупівлі електричної енергії

2. …До способів, що рекомендуються застосовувати для отримання інформації про ціну електричної енергії, належать: 1) направлення письмових запитів цінових пропозицій (у тому числі електронною поштою) електропостачальникам за примірною формою (додаток 1 до Методичних рекомендацій);

2) здійснення пошуку, збору та аналізу загальнодоступної інформації про ціну електричної енергії, до якої належать дані ринку “на добу наперед”, розміщені на сайті акціонерного товариства “Оператор ринку”, та дані про цінові пропозиції електропостачальників, розміщені на їхніх сайтах, веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель (за кодом Закупівельного словника  09310000-5 “Електрична енергія”), та/або використання модулю аналітики “Bi Prozorro”.

3. Розрахунок очікуваної вартості закупівлі електричної енергії за методом порівняння ринкових цін рекомендується в один з таких способів, зокрема  визначити з урахуванням базових показників (обсяг закупівлі, прогнозована ціна на ринку “на добу наперед”, тариф на послуги з передачі електричної енергії, торговельна надбавка / знижка електропостачальника) за наведеною в рекомендаціях  формулою (прогнозована ціна за 1 кВт·год електричної енергії, яка визначається як середньозважена ціна на ринку “на добу наперед” за останній повний календарний місяць без ПДВ (грн) помножена на відсоток можливого коливання ціни електричної енергії в період проведення процедури закупівлі з урахуванням динаміки ринку та коливання цін який може бути встановленим у межах 10 % (зазначений відсоток може бути збільшено або зменшено замовником залежно від планового обсягу споживання)




1) Направлення запитів цінових пропозицій є доволі поширеним та працюючим способом визначення очікуваної вартості. Але в рекомендаціях варто звернути увагу, що у примірній формі запиту цінової пропозиції визначено, що учасник при наданні цінової пропозицій повинен врахувати умови замовника, серед яких “середньозважена ціна на ринку “на добу наперед” електричної енергії, має бути така, що склалася за повний календарний місяць, що передує даті запиту цінової пропозиції для потенційних учасників.

Така ціна зазначається на офіційному веб-сайті акціонерного товариства “Оператор ринку.Тобто, не постачальник визначає ціну, а рахує її згідно вимог замовника. За таких умов, навіть якщо постачальник готовий вказати меншу ціну, він переховує її відповідно до умов замовника. Також, у формі запиту доречно було б  передбачати умови (строки) оплати.

2) В другому способі визначення очікуваної вартості звернути увагу варто на рекомендації щодо аналізу цін на веб порталі Уповноваженого органу.
Під час збору інформації про ціну слід враховувати, що умови запланованих іншими замовниками  закупівель значно відрізняються від потреби конкретного замовника. Якщо говорити саме про електричну енергію це і обсяги закупівлі, і умови оплати, умови постачання, графіки постачання, що безпосередньо впливає на формування ціни постачальником. Тому, саме такий спосіб є найбільш суперечливим.

3. Торговельна надбавка / знижка електропостачальника в дійсності може значно відрізнятися від  запропонованого розрахунку в рекомендаціх. Чи в подальшому потенційний учасник зайде та торги саме із вказаною на конкретний запит замовника ціною  - питання відкрите. Доцільніше зробити аналіз комерційних пропозицій постачальників оприлюднених на сайтах постачальників саме з метою приблизного розрахунку націнки.


Розділ IV. Рекомендації щодо підготовки тендерної документації

6. Замовникам рекомендується в тендерній документації визначити порядок розрахунку ціни тендерної пропозиції для учасника за формою згідно з додатком 6 до примірної тендерної документації (додаток 2 до Методичних рекомендацій) з метою розрахунку та фіксації вартості торговельної надбавки / знижки учасника за результатами процедури закупівлі.

Для розрахунку ціни тендерної пропозиції учасника відповідно до абзацу першого цього пункту ціну на ринку “на добу наперед” за 1 кВт·год без ПДВ рекомендовано розраховувати за останній повний календарний місяць, що передував даті оголошення процедури закупівлі, і використовувати тариф на послуги з передачі електричної енергії, чинний на дату оголошення процедури закупівлі.
Постачальник сам визначає свою надбавку чи знижку, жодним нормативним актом потенційний учасник закупівлі електричної енергії не обмежений в цьому питанні.

Стосовно рекомендацій розраховувати ціну тендерної пропозиції саме за останній повний календарний місяць, що передував даті оголошення процедури закупівлі, то є ризик таким чином обмежити нижню межу ціни тендерної пропозиції учасника та порушити абзац 11 пункту 28 Особливостей. 

Розділ VIII. Рекомендації щодо критеріїв оцінки тендерних пропозицій

2. До вартості електричної енергії замовнику рекомендовано включати вартість її закупівлі на ринку електричної енергії, вартість послуги з передачі електричної енергії, вартість послуги електропостачальника (торговельну надбавку / знижку).

За необхідності замовник може включити до складу вартості закупівлі вартість послуги з розподілу електричної енергії (якщо до предмета такої закупівлі та проекту договору входитимуть послуги з розподілу електричної енергії). Замовник може здійснювати закупівлю електричної енергії одразу з однією або двома супровідними послугами, пов’язаними з постачанням електричної енергії, а саме: з послугою передачі електричної енергії та/або послугою розподілу електричної енергії. У такому разі рекомендується послуги з передачі та розподілу включати до вартості електричної енергії і встановлювати умови про обов’язок постачальника сплачувати оператору системи розподілу за послуги з розподілу та/або передачі електричної енергії. 		Важливо чітко та правильно визначити предмет закупівлі та код ЄЗС, оскільки інформація щодо предмета закупівлі зазначається замовником від річного плану закупівлі до звіту про виконання договору про закупівлю, згідно ряду статей визначених Законом.Окрім цього, відповідно до пункту 21 Особливостей, договір про закупівлю є нікчемним у разі якщо назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником не відповідає товарам, роботам чи послугам, що фактично закуплені замовником.Розподіл електричної енергії - транспортування електричної енергії від електроустановок виробників електричної енергії або електроустановок оператора системи передачі мережами оператора системи розподілу, крім постачання електричної енергії.Відповідно до частини 1 та 4 статті 45 Закону України «Про ринок електричної енергії» розподіл електричної енергії здійснює оператор системи розподілу, діяльність якого підлягає ліцензуванню та який надає послуги з розподілу електричної енергії на підставі договорів про надання послуг з розподілу.

Тому, стає зрозумілим, що «розподіл електричної енергії» є послугою, яка надається у відповідності до ліцензії оператором системи розподілу.Тобто, задля закупівлі послуг з розподілу електричної енергії відповідний код предмету закупівлі  - послуги з розподілу електричної енергії за показником 4 цифри ЄЗС 65310000-9 — Розподіл електричної енергії.
Розділ IX. Рекомендації щодо договору про закупівлю

6. Під час установлення порядку перегляду умов договору замовнику доцільно передбачити в проекті договору порядок розрахунку ціни за одиницю електричної енергії за відповідний розрахунковий період, який дозволяє вносити зміни в частині перегляду ціни відповідно до середньозваженої ціни на ринку “на добу наперед” та тарифу на передачу електричної енергії та/або обсягів закупівлі. Наприклад, у проекті договору про постачання електричної енергії споживачу, що є додатком 7 до примірної тендерної документації (додаток 2 до Методичних рекомендацій), передбачається акт приймання-передачі товару, що містить порядок розрахунку ціни, зокрема механізм розрахунку (зміни) ціни за одиницю електричної енергії за відповідний розрахунковий період відповідно до порядку, визначеного договором, та є письмовою формою внесення змін до договору, який підписується сторонами та оприлюднюється в електронній системі закупівель з метою повідомлення про зміну ціни. Підписанням акта приймання-передачі товару уповноважені представники сторін договору погоджують розрахунок (зміну) ціни за одиницю електричної енергії на відповідний розрахунковий період.
Згідно із рекомендаціями письмовою формою внесення змін до договору передбачається акт приймання-передачі товару, тобто сторони можуть вносити зміни до договору без укладення додаткової угоди.

Відповідно до абзацу 4 пункту 10 Особливостей повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю, укладеного відповідно до  цього пункту, та зміни до договору про закупівлю у випадках, передбачених пунктом 19 цих особливостей, оприлюднюються відповідно до вимог Закону з урахуванням цих особливостей. 
Відповідно замовник вже має обов’язок оприлюднити в електронній системі закупівель не тільки повідомлення про внесення змін до істотних умов договору про закупівлю, а й самі зміни.

Відповідно до Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 11.06.2020 № 1082 визначено, що  договір про закупівлю, додатки до договору про закупівлю, зміни до договору про закупівлю розміщуються замовником в електронній системі закупівель у форматі PDF.
Окрім цього, на практиці замовникам добре відомо що казначеї при зміні умов бюджетних зобов’язань зазвичай перевіряють наявність саме додаткової угоди, а не будь-якого іншого документу. Згідно з пунктом 2.9 Порядку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 № 309, у разі змін умов бюджетних зобов’язань (додаткові договори, розірвання договору тощо) розпорядник бюджетних коштів повинен протягом 7 робочих днів з дати їх виникнення подати до органів Казначейства Реєстр та / або Реєстр фінансових зобов’язань і відповідні підтвердні документи щодо уточнення реквізитів та показників таких бюджетних зобов’язань.

Отже, якщо при реєстрації, наприклад, фінансових бюджетних зобов’язань працівник Казначейства виявив, що умови у поданих підтвердних документах (наприклад, ціна або обсяг закупівлі, сума договору, терміни постачання, дії договору, умови оплати тощо) відрізняються від тих, за якими бюджетні зобов’язання були зареєстровані спочатку, то казначей може вимагати від замовника підтвердження таких змін (зокрема, додаткову угоду). Повноваження для органів Казначейства щодо перевірки оприлюднення додаткових угод в ЕСЗ законодавством чітко не визначено, але ж якщо це важливі для бюджетного зобов’язання зміни і законодавством передбачено їх оприлюднення, то казначей може перевірити їх наявність в ЕСЗ.

Разом з тим, проект договору, що є додатком до Методичних рекомендацій в складі примірної тендерної документації все ж передбачає “у  разі якщо за результатами виконання Договору та застосування Сторонами порядку визначення фактичної ціни Товару за розрахунковий період (відповідно до пункту 5.3 Договору) призвело до розрахункового збільшення ціни Договору, визначеної в цьому пункті, Сторони підписують додаткову угоду про збільшення ціни Договору відповідно до підпункту 7 пункту 19 Особливостей.”