Проведення закупівлі є важливою та водночас складною процедурою, яка потребує максимальної концентрації уповноваженої особи задля вдалого проведення закупівлі.
Однак проведення закупівлі замовникам іноді ускладнюють надокучливі учасники, які намагаються схилити замовника до вчинення певних дій, наприклад, надсилають повідомлення замовнику на електронну пошту або телефонують з вимогами змінити своє рішення при кваліфікації учасників, а якщо їм цього не вдається вдаються до відвертого шантажу замовника з погрозами подати скаргу чи звернутися до Державної аудиторської служби України (далі - ДАСУ).
Та чи варто замовнику піддаватись на такі погрози учасників у випадку, коли замовник вважає, що підстав погоджуватись на вимоги учасника немає?
Тут насамперед потрібно проаналізувати законодавство на можливість змінити своє рішення замовнику та наявність інструментів, якими може скористатися учасник при вимогах до замовника.
Досить часто при кваліфікації учасники, тендерні пропозиції яких не розглядались звертаються до замовника з вимогами змінити рішення щодо визначення переможця закупівлі, оскільки, на переконання учасника, замовником неправомірно було визначено переможця закупівлі, та відповідно після скасування рішення про визначення переможця перейти до кваліфікації іншого учасника.
Однак замовнику оцінюючи такі запити учасників потрібно насамперед звертатись до законодавчих можливостей здійснення таких дій.
Тут потрібно звернутися до положень пунктів 41, 44 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості), якими не передбачено можливості замовнику змінювати своє рішення при кваліфікації учасників. Зокрема, замовник не може змінити своє рішення, наприклад, ще раз переглянувши тендерну пропозицію учасника та відхиливши його, окрім виконання рішення органу оскарження.
Більше про (не)можливість замовника змінити своє рішення на етапі кваліфікації тендерної пропозиції учасника читайте в статті «Чи може замовник змінити своє рішення на етапі кваліфікації?».
Таким чином, оцінюючи кожен запит учасника насамперед потрібно аналізувати законодавчу можливість здійснення певних дій. І у випадку законодавчої неможливості здійснення певних дій, наприклад, зміни рішення на етапі кваліфікації учасника, сміливо відхиляти такі запити.
Подання скарги
Одним із частих запитів учасників до замовників з вимогами вчинення певних дій є залякування зверненням до Комісії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (надалі – Комісія). Та чи є такий аргумент учасника переконливим? Тут також звернемось до положень законодавчих норм.
Пункт 55 Особливостей визначає, що оскарження відкритих торгів відбувається відповідно до статті 18 Закону з урахуванням цих особливостей. Пункт 59 Особливостей визначає підстави та строки подання скарги до органу оскарження. У відповідності до даних норм учасник може подати скаргу на прийняті рішення, дії чи бездіяльність замовника.
Однак подання скарги потребує сплати скаржником грошових коштів, які залежать від очікуваної вартості предмета закупівлі, що слугуватиме стримуючим фактором для подання скарги учасником, який намагається безпідставно шантажувати замовника.
Окрім цього, згідно з підпунктом 2 пункту 63 Особливостей орган оскарження може залишити скаргу без розгляду в разі, коли скарга не відповідає вимогам частини 5 статті 18 Закону, пунктам 56, 59 і 60 цих особливостей, зокрема у випадку, коли в учасника не буде достатньо підстав для подання скарги, та / або належних обґрунтувань наявності у суб’єкта оскарження порушених прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи.
Тому в разі безпідставності аргументів учасника подання скарги до органу оскарження є малоймовірним.
Подання запиту до ДАСУ
Ще одним ймовірним інструментом учасника, яким він може залякувати замовника є звернення до ДАСУ. Підставами для проведення моніторингу ДАСУ у відповідності до статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» є:
1) дані автоматичних індикаторів ризиків;
2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;
3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;
4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель;
5) інформація, отримана від громадських об’єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.
Однак даною нормою не визначено такої підстави для здійснення моніторингу як звернення учасника.
Так, в електронній системі закупівель реалізований функціонал повідомлення про порушення Держаудитслужбу через електронну систему закупівель, який був розроблений на виконання Розпорядження Кабміну від 18.12.2018 № 1088-р «Про затвердження плану дій із впровадження Ініціативи «Партнерство «Відкритий Уряд» 2018-2020 роках».
Проте, ДАСУ не зобов’язана реагувати на такі звернення, оскільки законодавство не зобов’язує її це робити, що і відбувається в значній мірі на практиці.
І тому даний аргумент щодо звернення учасників до ДАСУ також не виглядає переконливим.
Підсумки
Здійснюючи закупівлі замовники повинні дотримуватись приписів законодавчих норм. І при впевненості в правильності своїх дій замовнику не варто піддаватися на шантаж учасників, оскільки дієвих інструментів, як ми з’ясували, в учасників немає.
