Останній день строку при вчиненні дій в публічних закупівлях є вихідним: чи потрібно переносити його на наступний робочий день?

Запорукою ефективного проведення закупівель та участі у них є дотримання строків для певних дій, які повинні вчиняти замовники та учасники закупівель. В статті «Оновлені строки при здійсненні закупівель згідно Особливостей з 25.03.2023» ми розглядали строки, яких повинні дотримуватись замовники та учасники закупівель.

При цьому, важливим є правильне обчислення таких строків, вимоги до яких визначені в Цивільному кодексі України (далі – ЦКУ). Так, згідно зі статтею 251 ЦКУ строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Статтею 253 ЦКУ визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Стаття 254 ЦКУ визначає правила закінчення строку. Так, частиною 4 зазначеної статті визначено, що строк, що визначений тижнями, спливає у відповідний день останнього тижня строку.

Відповідно до частини 5 статті 254 ЦКУ якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Водночас доволі важливим є правильне трактування зазначеної норми щодо обчислення останнього дня строку, який припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, оскільки при здійсненні публічних закупівель іноді кожен день є важливим, зокрема у випадку, коли певні строки становлять всього кілька днів.

Наприклад, таким є строк відповідно до пункту 47 Особливостей згідно з яким переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує чотири дні з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель документи, що підтверджують відсутність підстав, зазначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 та в абзаці 14 цього пункту.

Так, досить часто такі дні можуть припадати на вихідні дні, тому в переможців іноді залишаються один або два дні для подання документів. Та все ж, чи діє дане правило у публічних закупівлях?

Відповідаючи на зазначене питання слід звернутись до правової природи нормативно-правових актів, які регулюють дані відносини – Закону України «Про публічні закупівлі» та Цивільного кодексу України. Зокрема, при трактуванні даних правових норм слід виходити із того, що Закон у випадку, визначення строку у чотири дні для надання документів переможцем процедури закупівлі, що підтверджують відсутність підстав, зазначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 та в абзаці 14 пункту 47 Особливостей, є спеціальним нормативним актом, натомість ЦКУ є загальним.

Відповідно замовники та учасники в даному випадку, з огляду на роз’яснення Листа Мінюсту 26.12.2008  № 758-0-2-08-19 «Щодо практики застосування норм права у випадку колізії» в якому визначено, що при розбіжності між загальним і спеціальним нормативно-правовим актом перевага надається спеціальному, повинні керуватись саме нормами Закону, та відповідно не враховуючи вимоги норми частини 5 статті 254 ЦКУ щодо перенесення останнього дня строку, який припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день на перший за ним робочий день. Тобто у випадку, коли останній день певного строку припадає на суботу або неділю учасники закупівель повинні вчиняти певні дії саме в такий день.

Якої позиції з даного питання дотримуються суди розглянемо далі.

Постанова Північного апеляційного господарського суду по справі № 920/1434/21 від 21.02.2023

Обставини справи: Державним підприємством «Д» у системі Prozorro оприлюднено оголошення про проведення відкритих торгів № UA-2021-04-23-007298-b на закупівлю послуг ГБН Г.1-218-182:2011 Поточний середній ремонт покриття автомобільної дороги загального користування.

16.08.2021 уповноваженою особою скасовано закупівлю послуг, у зв`язку з неукладенням договору про закупівлю у термін визначений частиною 6 статті 33 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) (кінцевий термін укладення договору про закупівлю 15.08.2021), на підставі пункту 2 частини 1 статті 32 Закону (неможливість усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, з описом таких порушень, які неможливо усунути).

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Комунальне підприємство «Ш» звернулося до органу оскарження з відповідною скаргою.

Рішенням Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного Комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сферi публiчних закупiвель вiд 09.09.2021 №20563-р/пк-пз, за результатами розгляду скарги Комунального підприємства «Ш», зобов`язано Державне підприємство «Д» скасувати рішення про відміну процедури закупівлі.

07.10.2021 уповноваженою особою прийнято рішення про скасування рішення про відміну процедури закупівлі.

Разом з тим, 08.10.2021 рішенням уповноваженої особи № 08.10-У1 відхилено тендерну пропозицію позивача на підставі частини 7 статті 33 та абзацу 2 пункту 3 частини 1 статті 31 Закону, у зв`язку з відмовою переможця закупівлі від підписання договору про закупівлю відповідно до тендерної документації або укладення договору про закупівлю.

Зі змісту протоколу №08.10-У1 від 08.10.2021 слідує, що тендерну пропозицію Комунального підприємства «Ш» відхилено з підстав не укладення договору про закупівлю до 15.08.2021. Зокрема, уповноважена особа відмітила, що оскільки Законом не передбачено порядку перенесення строку укладення договору про закупівлю, та зважаючи на те, що станом на 16.08.2021 договір про закупівлю послуг між замовником та переможцем не укладено, у зв`язку з виявленням невідповідностей у змісті договірної ціни та календарному графіку надання послуг, що є невід`ємними частинами договору, допущених з вини учасника, наявні підстави для відхилення тендерної документації. При цьому відповідач зазначив, що при визначенні кінцевого терміну укладення договору слід застосовувати спеціальні норми Закону, а не норми Цивільного кодексу України.

Рішенням уповноваженої особи Державного підприємства «Д» від 08.10.2021 №08.10/1-У1 переможцем процедури закупівлі визнано Державне підприємство «С» (даним підприємством запропонована наступна після позивача найбiльш економiчно вигiдна цiна).

Комунальне підприємство «Ш», вважаючи, що рішенням замовника безпідставно відхилено його тендерну пропозицію, звернулось з даним позовом до господарського суду за захистом свого порушеного права.

Частково задовольняючи позовні вимоги місцевий господарський суд виходив з того, що уповноваженою особою безпідставно не було розглянуто своєчасно подану позивачем 14.08.2021 виправлену договірну ціну чим порушено принципи здійснення публічних закупівель та положень статті статей 31, 33 Закону, яке полягає в необґрунтованому відхиленні тендерної пропозиції позивача за відсутності факту відмови останнього від підписання договору про закупівлю. Відповідно, суд дійшов висновку, що рішення уповноваженої особи відповідача оформлені протоколами №№08.10-У1, 08.10/1-У1 від 08.10.2021 підлягають скасуванню як такі, що суперечать приписам Закону. Зважаючи на встановлені обставини протиправності прийняття уповноваженою особою зазначених рішень, суд, з урахуванням статей 203, 215 ЦКУ визнав недійсним договір про надання послуг №22Пс-МД/2610 від 27.10.2021.

Не погоджуючись з указаним рішенням, Державне підприємство «Д» подало апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати оскаржуване рішення в частині задоволених позовних вимог та ухвалити в зазначеній частині нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Позиція скаржника: на переконання відповідача, оскаржуване рішення уповноваженої особи оформлене протоколом №08.10-У1 від 08.10.2021 прийнято у відповідності до норм законодавства, оскільки позивачем не надано на погодження договірну ціну сформовану відповідно до вимог пункту 3.4 тендерної документації. Враховуючи, що згідно тендерної документації договірна ціна повинна бути узгоджена не пізніше 15.08.2021, завантажена позивачем 14.08.2021 (субота) у вихідний день договірна ціна з об`єктивних причин не була розглянута.

Поряд з цим скаржник стверджує, що при розгляді спірних правовідносин підлягає застосування спеціальна норма щодо встановлення строків укладення договору, а саме частина 6 статті 33 Закону, тоді як посилання на загальні правила обчислення строків, встановлені ЦКУ є безпідставними, в підтвердження чого покликається на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.11.2016 у справі 826/25886/15 та постанову Верховного Суду від 11.09.2020 у справі №640/7941/19.

Позиція суду: розглядаючи питання своєчасності подання позивачем необхідних для укладення договору про закупівлю документів (договірної ціни) суд враховує наступне.

Закон установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреби держави та територіальної громади.

Згідно частини 6 статті 33 Закону замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі.

Пунктом 4 частини 1 статті 43 Закону визначено, що договір про закупівлю є нікчемним у разі його укладення з порушенням строків, передбачених частинами 5 і 6 статті 33 та частиною 7 статті 40 цього Закону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв`язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 цього Закону.

Відповідно до статті 251 ЦКУ строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Статтею 253 ЦКУ визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Згідно частини 5 статті 254 ЦКУ якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Якщо строк встановлено до вчинення дії, то вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку (частина 1 статті 255 ЦКУ).

Характеризуючи правовідносини, що виникають при здійсненні публічних закупівель, слід виходити з того, що Закон є спеціальним нормативним актом, стаття 33 якого є нормою імперативного характеру і визначає поведінку суб`єктів - учасників публічних закупівель, у той час як ЦКУ є загальним нормативним актом.

І в тому випадку, коли існує розбіжність між нормами цих актів, перевагу слід віддати саме Закону як спеціальному нормативному актові у сфері регулювання проведення публічних закупівель.

Крім того, розгляд питання обчислення строків у процесі публічних закупівель слід здійснювати через призму статті 1 ЦКУ, якою встановлено, що цивільне законодавство регулює особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. До майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовують, якщо інше не встановлено законом.

З огляду на те, що Закон є спеціальним нормативним актом у сфері публічних закупівель, який містить норми, що регулюють вчинення дій учасниками відповідно до визначених строків, їх обчислення здійснюють насамперед відповідно до цього Закону, а застосування норм ЦК України та іншого законодавства України не повинно йому суперечити.

Північний апеляційний господарський суд звертає увагу, що в частині 6 статті 33 Закону термін «20 днів» вживається без застережень стосовно робочих днів, отже цей строк повинен обчислюватися в календарних днях.

Таку ж правову позицію висловив Конституційний Суд України у рішенні від 07.07.1998 № 11-рп/98 у справі № 1-19/98 щодо офіційного тлумачення частин другої і третьої статті 84 та частин другої і четвертої статті 94 Конституції України (справа щодо порядку голосування та повторного розгляду законів Верховною Радою України) зазначив: «Термін «дні», якщо він вживається у зазначених правових актах без застережень, означає лише календарні дні. Дана позиція також відображена в постанові Верховного Суду від 30.04.2020 у справі №826/13635/17 та у рішеннях суду на які покликається скаржник в апеляційній скарзі (постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.11.2016 у справі №826/25886/15 та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.09.2020 у справі №640/7941/19)

До того ж, слід наголосити, що норми Закону встановлюють можливість укладення договору не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю. Отже, перенесення строку укладення договору, як помилково зауважив суд першої інстанції та вірно відмічено скаржником, не відбувається (у разі порушення встановлених Законом строків укладення договору - договір є нікчемним), а замовник чи учасник повинен вчинити необхідну дію до 24:00 останнього дня її вчинення.

Таким чином, в даному випадку, кінцевим строком для узгодження договірної ціни та укладення договору про закупівлю є 15.08.2021 до 24:00.

Постанова Північного апеляційного господарського суду по справі № 910/6033/21 від 01.02.2022

Позиція суду: Колегія суддів дійшла висновку, що до спірних правовідносин застосуванню підлягають спеціальні норми Закону, які мають перевагу над загальними нормами, враховуючи, що в частині 6 статті 17 Закону строк обчислюється без застережень щодо робочих днів, відтак останнім днем визначеного законом строку, є десятий календарний день з дня оприлюднення ним повідомлення про намір укласти з позивачем договір про закупівлю.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальні громади визначаються Законом (в редакції на дату виникнення спірних правовідносин).

Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвито добросовісної конкуренції.

Характеризуючи правові відносини, що виникають при здійсненні публічних закупівель, слід виходити з того, що Закон про публічні закупівлі є спеціальним нормативним актом, у той час як Цивільний кодекс України є загальним нормативним актом.

Відповідно до статті 1 ЦКУ якою встановлено, що цивільне законодавство регулює особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. До майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовують, якщо інше не встановлено законом.

З огляду на те, що Закон є спеціальним нормативним актом у сфері публічних закупівель, який містить норми, що регулюють вчинення дій учасниками відповідно до визначених строків, їх обчислення здійснюють насамперед відповідно до цього Закону, а застосування норм Цивільного кодексу України та іншого законодавства України не повинно йому суперечити.

Посилання позивача на загальні правила щодо обчислення строків, встановлені Цивільним кодексом України, не можуть бути прийняті судом до уваги виходячи з наступного.

Неузгодженість між чинними нормативно-правовими актами, їхнє протиріччя з одного й того самого предмета регулювання, а також суперечність між двома або більше формально чинними нормами права, прийнятими з одного і того ж питання, в теорії права відомі як колізія норм права.

При розбіжності між загальним і спеціальним нормативно-правовим актом перевага надається спеціальному, якщо він не скасований виданим пізніше загальним актом.

Розв`язання колізій кодексів з іншими законами здійснюється шляхом застосування правил подолання темпоральних (пріоритет норми акта, що був прийнятий пізніше) та змістовних (пріоритет спеціальної норми) колізій норм права.

Враховуючи, що кінцевий строк подання довідки, що підтверджує відсутність підстав – 21.11.2020 вихідний день (субота), проте, враховуючи закріплення у спеціальному нормативно-правовому акті пресічного строку формулюванням що не перевищує 10 днів, суд не може також погодитися з доводами позивача щодо розповсюдження дії Кодексу законів про працю України.

Святкові й вихідні дні визначаються відповідно до Кодексу законів про працю України. У той же час, Закон не містить норми щодо можливості визначення останнім днем вчинення відповідних дій у перший робочий день, що слідує за святковим чи вихідним. Отже перенесення строку не відбувається, замовник чи учасник повинен вчинити необхідну дію до 24:00 останнього дня його вчинення.

За приписами частини 6 статті 17 Закону переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує десяти днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику документи шляхом оприлюднення їх в електронній системі закупівель, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6, 8, 12 і 13 частини 1 та частиною 2 цієї статті.

Враховуючи те, що у вказаній нормі вжито термін дні без застережень стосовно робочих, то зазначений строк означає лише календарні дні.

Норма частини 5 статті 254 ЦКУ, яка мiстить загальнi правила обчислення строкiв не може бути застосована до спiрних правовiдносин, оскiльки спецiальна норма Закону мiстить присiчний строк для вчинення переможцем вiдповiдних дiй та не передбачає можливості вчинення їx у перший робочий день, що слiдує за святковим чи вихідним.

Коментар: як бачимо, суди визначають закупівельні норми в частині дотримання строків як спеціальні норми, на противагу нормам ЦКУ, які є загальними, і тому, на переконання судів, норми частини 5 статті 254 ЦКУ в публічних закупівлях не повинні застосовуватися.

Відповідно у випадку, коли останній день строку, який визначений у чотири дні для подання переможцем процедури закупівлі документів, що підтверджують відсутність підстав, зазначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 та в абзаці 14 пункту 47 Особливостей та / або 15 день строку для укладення договору про закупівлю припадають на вихідний день переможець / замовник повинні вчинити певні дії, зокрема завантажити документи в електронну систему закупівель / укласти договір про закупівлю саме до 24 год останнього дня строку.

Натомість надання документів переможцем / укладення договору про закупівлю в перший робочий день буде порушенням пунктів 47 та 49 Особливостей.