Особливості встановлення кваліфікаційного критерію «наявність працівників» залежно від специфіки предмету закупівлі

Особливості дещо змінили підхід щодо встановлення кваліфікаційних критеріїв для предметів закупівлі. Так, під час здійснення закупівлі товарів замовник може взагалі не застосовувати до учасників процедури закупівлі кваліфікаційні критерії, визначені статтею 16 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон). А під час здійснення закупівлі послуг або робіт замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційному критерію або критеріїв відповідно до статті 16 Закону, тобто принаймні одному такому критерію і не обов'язково саме щодо наявності працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід.

За таких умов важливо при формуванні тендерної документації врахувати специфіку предмета закупівлі. Адже не завжди варто ускладнювати вимоги до учасника. Найефективніший спосіб вберегтися від недобросовісних учасників - якісно підготовлений проєкт договору про закупівлю, який передбачає відповідальність за несвоєчасне та неякісне виконання умов такого договору.

До прикладу, замовник здійснює закупівлю товару. Участь у такій закупівлі може взяти будь-яка особа, яка має в наявності товар (від заводу виробника до фізичної-особи підприємця, та навіть просто фізичної особи). Зазвичай замовнику достатньо, щоб товар відповідав технічним характеристикам та ціна була економічно вигідна. Тобто, замовник розуміє, що працівники учасника не повинні бути задіяні безпосередньо при виконанні договору про закупівлю. Тож і вимагати підтвердження кваліфікації в цій частині недоцільно.

Така ж ситуація із деякими послугами. До прикладу, послуги оренди приміщення чи транспортного засобу. Зазвичай замовник вже має в штаті (або ж по договору ЦПХ) водія, і потрібно виключно орендувати транспортний засіб.

Інша справа, окремі роботи чи послуги, де працівники потенційного учасника, які  будуть брати участь у виконанні договору про закупівлю, повинні мати кваліфікацію відповідно до вимог законодавства, яке регулює  відповідну сферу діяльності.

І тут тонка межа, яку замовники часто переходять, та вимагають документи, які не є обов'язковими. До речі, про дискримінаційні вимоги в тендерній документації можна почитати у статті.

Наразі ж пропонуємо розглянути особливості встановлення кваліфікаційного критерію залежно від специфіки предмету закупівлі на основні положень нормативно-правових актів, які варто врахувати замовникам при формуванні тендерної документації. Але, зауважте, законодавство у сфері публічних закупівель не зобов'язує замовника вимагати всі наведені нижче документи, натомість і АМКУ не вважає такі вимоги дискримінаційними.

Закупівля будівельних робіт

Наявність кваліфікаційного сертифікату

Відповідно до статті 17 Закону України «Про архітектурну діяльність» відповідальні виконавці окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури, проходять професійну атестацію.

Так, Перелік таких видів робіт (послуг) і порядок професійної атестації встановлено Кабінетом Міністрів України відповідно до постанови Кабміну від 23.05.2011 № 554, а саме до видів робіт (послуг) належать:

1. розроблення містобудівної документації;

2. архітектурне та інженерно-будівельне проектування;

3. експертиза та обстеження у будівництві;

4. технічний нагляд;

5. інжинірингова діяльність у сфері будівництва в частині координації дій всіх учасників будівництва;

6. Виконання робіт із технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна.

Громадянам, які пройшли професійну атестацію, видається відповідний кваліфікаційний сертифікат. Видача кваліфікаційного сертифіката здійснюється на підставі прийнятого рішення про видачу кваліфікаційного сертифіката шляхом внесення запису до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва. Громадяни, які пройшли професійну атестацію, набувають права на виконання відповідних видів робіт з дня внесення до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва запису про кваліфікаційний сертифікат.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»:

• проєкт об’єкта архітектури розробляється під керівництвом або з обов’язковою участю архітектора, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат. Проєкт об’єкта архітектури завіряється підписом і скріплюється особистою печаткою архітектора, який має кваліфікаційний сертифікат;
• до проведення експертизи архітектурного рішення проекту об’єкта архітектури обов’язково залучається архітектор, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат.

Відповідно до частини 2 статті 31  Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»:

• до проведення експертизи проектів будівництва залучаються (у тому числі на підставі цивільно-правових договорів) експерти з питань санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, інженерно-технічних заходів цивільного захисту, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, які пройшли професійну атестацію, що проводилася із залученням представників відповідних центральних органів виконавчої влади, та отримали відповідний кваліфікаційний сертифікат. Порядок проведення професійної атестації таких експертів встановлюється Кабінетом Міністрів України;
• експертиза проєктів будівництва об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із значними наслідками (СС3), що споруджуються за рахунок бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, здійснюється експертними організаціями із статусом юридичної особи, які відповідають критеріям, визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування, у складі яких не менше 80 відсотків експертів працюють на постійній основі і отримали відповідний кваліфікаційний сертифікат за напрямами проведення експертизи, зазначеними в абзаці першому частини другої цієї статті, та мають філії (представництва) у регіонах, на території яких реалізуються проекти будівництва.

Відповідно до частини 8 статті 32  Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»:

• під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю на об’єктах самочинного будівництва клас наслідків таких об’єктів визначається самостійно відповідними органами державного архітектурно-будівельного контролю або із залученням експертної організації чи експерта, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат.

Відповідно до частини 2 статті 39-3 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»:

• технічна інвентаризація об’єкта нерухомого майна проводиться юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, у складі яких працює один або більше відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, які пройшли професійну атестацію та отримали кваліфікаційний сертифікат на право виконання робіт із технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна відповідно до Закону України «Про архітектурну діяльність».

Проходження спеціального навчання та видача посвідчень

Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затверджене наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці 26.01.2005  № 15, встановлює порядок навчання та перевірки знань з питань охорони праці посадових осіб та інших працівників у процесі трудової діяльності, а також учнів, курсантів, слухачів та студентів навчальних закладів під час трудового і професійного навчання.

Хто зобов'язаний пройти спеціальне навчання?

Посадові особи та інші працівники, безпосередньо зайняті на роботах, зазначених у Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженому наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005 № 15 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України від 15.02.2005 № 232/10512, та Переліку робіт, де є потреба у професійному доборі, затвердженому наказом МОЗ та Держнаглядохоронпраці України від 23.09.94 № 263/121 і зареєстрованому Міністерством юстиції України 25.01.95 з № 18/554, проходять спеціальне навчання і перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з охорони праці.

Хто повинен отримати посвідчення?

Особам, які під час перевірки знань з охорони праці виявили задовільні результати, видається посвідчення про перевірку знань з питань охорони праці (зразок за посиланням).

АЛЕ! Питання щодо необхідності видачі посвідчень про перевірку знань з питань охорони праці на підприємстві або необхідності працівникам мати їх при собі під час виконання трудових обов'язків вирішується роботодавцем.

Працівникам, які проходять навчання і перевірку знань з питань охорони праці на своєму підприємстві, видача посвідчень є обов'язковою лише тим, хто виконує роботи підвищеної небезпеки.

Інші кадрові вимоги

Враховуючи, що наразі відсутні саме ліцензійні умови щодо будівництва об’єктів, що за класом наслідків належать до СС2 та СС3, так як законодавець спростив порядок здійснення такої будівельної діяльності, стосовно інших кадрових вимог, можна орієнтуватися на положення Національного класифікатора України ДК 003:2010 «Класифікатор професій» та вимог Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників  Будівельні, монтажні та ремонтно-будівельні роботи (випуск 64).

До прикладу, кваліфікаційні вимоги головного інженера згідно із вказаним Довідником:

Повна вища освіта відповідного напряму підготовки (магістр, спеціаліст). Післядипломна освіта в галузі управління. Стаж роботи за професією керівників нижчого рівня: для магістра - не менше 2 років, спеціаліста - не менше 3 років.

Та дещо простіша ситуація для замовника із тими послугами чи іншими видами робіт, де законодавець затверджує ліцензійні умови. Адже вимоги, встановлені згідно із лізенційними умовами, не вважаються органом оскарження як дискримінаційні. Разом з тим, не поспішайте копіювати кадрові вимоги із нормативного документу, а перш за все проаналізуйте, які саме документи доцільні у вашій закупівлі, а які лише обтяжують тендерну документацію та заберуть час уповноваженої особи під час розгляду.

Монтаж систем пожежної сигналізації

Відповідно до пунктів 14 і 15 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг і виконання робіт протипожежного призначення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2016 № 852 встановлено Вимоги щодо виконання робіт з монтажу, підтримання експлуатаційної придатності (технічного обслуговування) систем пожежної сигналізації, оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей, устатковання для передачі тривожних сповіщень, зокрема, кадрові вимоги:

1. керівник робіт з монтажу, підтримання експлуатаційної придатності (технічного обслуговування) систем пожежогасіння (водяних, пінних, газових, порошкових, аерозольних) повинен мати:
2. вищу освіту за однією із спеціальностей у галузях знань «Архітектура та будівництво», «Цивільна безпека» (за спеціальностями «Цивільна безпека», «Пожежна безпека»), «Автоматизація та приладобудування», «Електроніка та телекомунікації», «Електрична інженерія»;
3. стаж роботи за цим видом робіт не менше трьох років або в органах та підрозділах цивільного захисту (за спеціальністю «Пожежна безпека») не менше п’яти років;
4. виконавці робіт з монтажу, підтримання експлуатаційної придатності (технічного обслуговування) систем пожежогасіння (водяних, пінних, газових, порошкових, аерозольних) повинні відповідати таким вимогам:
5. водяних, пінних, газових, порошкових систем пожежогасіння:
6. електрозварник ручного зварювання (газозварник) - не нижче 4-го розряду;
7. монтажник санітарно-технічного устатковання (монтажник санітарно-технічних систем і устатковання) - не нижче 4-го розряду;
8. електромонтер охоронно-пожежної сигналізації (електромонтер з ремонту та обслуговування електроустатковання, електромонтер з ремонту та обслуговування апаратури та пристроїв зв’язку, монтажник радіоелектронної апаратури та приладів) - не нижче 3-го розряду;
9. налагоджувальник приладів, апаратури та систем автоматичного контролю, регулювання та керування (налагоджувальник контрольно-вимірювальних приладів та автоматики) - не нижче 4-го розряду;
10. аерозольних систем пожежогасіння:
11. електромонтер охоронно-пожежної сигналізації (електромонтер з ремонту та обслуговування електроустатковання, електромонтер з ремонту та обслуговування апаратури та пристроїв зв’язку, монтажник радіоелектронної апаратури та приладів) - не нижче 3-го розряду;
12. налагоджувальник приладів, апаратури та систем автоматичного контролю, регулювання та керування (налагоджувальник контрольно-вимірювальних приладів та автоматики) - не нижче 4-го розряду.

Кількість виконавців робіт з монтажу, підтримання експлуатаційної придатності (технічного обслуговування) водяних, пінних, газових, порошкових систем пожежогасіння повинна становити не менше чотирьох осіб, а аерозольних систем пожежогасіння - не менше двох осіб.

Послуги охорони

Відповідно  Ліцензійних умов провадження охоронної діяльності, затверджених постановою Кабміну від 18.11.2015 № 960 визначені кадрові вимоги, обов’язкові для виконання під час провадження охоронної діяльності.

До штату суб’єкта охоронної діяльності, його філії, іншого відокремленого підрозділу повинен входити фахівець (фахівці) з організації заходів охорони.

Зазначений фахівець повинен мати один з таких освітніх та (або) кваліфікаційних рівнів:

• вищу освіту і стаж роботи не менше трьох років на посадах офіцерського складу в оперативних і слідчих підрозділах органів внутрішніх справ, міліції охорони, СБУ або стаж не менше трьох років на командних посадах стройових частин та навчальних закладів Збройних Сил, на посадах середнього та старшого начальницького складу правоохоронних органів, військових формувань, утворених відповідно до законів, та відомчої воєнізованої охорони;
• вищу освіту і стаж роботи на керівних посадах (директора, заступника директора, керівника філії, іншого відокремленого підрозділу) суб’єкта охоронної діяльності не менше трьох років або стаж не менше трьох років на посадах, відповідальних за напрям охорони;
• вищу юридичну освіту і стаж роботи за спеціальністю в суб’єкта охоронної діяльності не менше трьох років.

Охоронники, охоронці повинні входити до штату суб’єкта охоронної діяльності та залежно від об’єкта, що охороняється, відповідати кваліфікаційним вимогам, визначеним наказом Мінпраці від 29.12.2004 № 336 «Про затвердження Випуску 1 “Професії працівників, що є загальними для всіх видів економічної діяльності” Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників». Рівень відповідності кваліфікаційним вимогам документально підтверджується згідно із законодавством.

Освітня підготовка персоналу пункту централізованого спостереження, який спостерігає за станом систем передавання сповіщень, повинна бути не нижче повної загальної середньої освіти.

Персоналом охорони можуть бути дієздатні громадяни України, які досягли 18-річного віку, пройшли відповідне навчання або професійну підготовку, уклали трудовий договір із суб’єктом охоронної діяльності (входять до штату суб’єкта охоронної діяльності).

Охоронна діяльність провадиться лише персоналом, який відповідає вимогам, що встановлені пунктами 15 і 17 цих Ліцензійних умов.

Послуги перевезення

Відповідно до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів автомобільним транспортом, міжнародних перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом, затверджених постановою Кабміну від 02.12.2015 № 1001, визначені в тому числі кадрові вимоги, обов’язкові для виконання під час провадження охоронної діяльності.

Вимоги до водіїв, що здійснюють:

1) внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів на таксі, легковими автомобілями на замовлення:

• наявність посвідчення водія категорії «B»;
• наявність стажу керування за категорією «B» - не менше трьох років;
• мінімальний вік - 21 рік;

2) внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів автобусами:

• наявність посвідчення водія категорій «D», «D1», «DE», «D1E»;
• наявність стажу керування водієм на внутрішніх перевезеннях пасажирів автобусами (для міжміських та міжнародних перевезень пасажирів автобусами) - не менше трьох років;
• проходження стажування з практичного керування автобусами (для водіїв автотранспортних засобів, які протягом 12 і більше місяців до зарахування на відповідну роботу не працювали водіями або наймаються на роботу водіями вперше);
• стажування перед переведенням на новий регулярний маршрут або на іншу модель автобуса;
• проходження інструктажу щодо особливостей посадки (висадки) осіб з обмеженими фізичними можливостями;
• мінімальний вік - 21 рік;

3) міжнародні перевезення вантажів вантажними автомобілями (крім міжнародних перевезень небезпечних вантажів та небезпечних відходів):

• наявність посвідчення водія категорій «C», «C1», «CE», «C1E»;
• наявність стажу роботи водієм на внутрішніх перевезеннях вантажів вантажними автомобілями - не менше одного року;
• мінімальний вік: для керування транспортними засобами, дозволена максимальна вага яких не перевищує 7,5 тонни, - 18 років; для керування іншими транспортними засобами - 21 рік або не менше ніж 18 років за наявності професійно-технічної освіти за спеціальністю «водій автотранспортного засобу»;

4) внутрішні та міжнародні перевезення небезпечних вантажів та небезпечних відходів вантажними автомобілями:

• наявність посвідчення водія категорій «C», «C1», «CE», «C1E»;
• наявність стажу роботи за категоріями «C», «C1», «CE», «C1E» - не менше трьох років;
• наявність стажу роботи водієм на внутрішніх перевезеннях небезпечних вантажів та небезпечних відходів вантажними автомобілями (для міжнародних перевезень небезпечних вантажів та небезпечних відходів вантажними автомобілями) - не менше одного року;
• наявність свідоцтва про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, видане компетентним органом України або іншої держави - учасниці Європейської Угоди про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів (далі - Угода);
• мінімальний вік - 21 рік.

Персонал, що перевіряє технічний стан та виконує роботи з технічного обслуговування і ремонту транспортних засобів, повинен мати: професійно-технічну освіту за спеціальністю “слюсар з ремонту автомобілів” або вищу освіту за спеціальністю “автомобілі та автомобільне господарство”; стаж роботи за фахом - не менше одного року. Перевірку технічного стану транспортних засобів може проводити керівник, водій, інший персонал, який відповідає зазначеним у цьому пункті вимогам.

Послуги з харчування

Гігієнічне навчання працівників

Статтею 48 Закону визначено вимоги до гігієни персоналу потужностей, який працює у зоні поводження з харчовими продуктами. Зокрема, в даній статті визначено, що оператори ринку дотримуються таких вимог щодо гігієни персоналу потужностей, який працює у зоні поводження з харчовими продуктами:

1) на потужності допускається персонал, який не має протипоказань щодо поводження з харчовими продуктами та пройшов у цього оператора ринку навчання з питань гігієни персоналу, що підтверджено відповідними записами цього оператора ринку;

2) персонал потужностей періодично проходить навчання щодо гігієнічних вимог до виробництва та обігу харчових продуктів у цього оператора ринку. Періодичність такого навчання встановлюється самим оператором ринку.

Відповідно замовники можуть вимагати в тендерній документації вимоги щодо підтвердження зазначеної законодавчої вимоги. При цьому, Орган оскарження дану вимогу не вважає дискримінаційною.

Також деякі замовники встанолюють вимогу щодо наявності медичного огляду тих чи інших працівників. Знову ж таки тут важливо орієнтуватися на конкретний предмет закупівлі та доцільність встановлення такої вимоги. Дійсно, при закупівлі послуг з харчування наявність медичного огляду кухаря виправдана. При цьому, важко обґрунтувати необхідність надання медичного книжок від всіх працівників замовника (на зразок керівника, адміністративних працівників).

Медичний огляд працівників

Постанова Кабміну від 23.05.2001 № 559 «Про затвердження переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним медичним оглядам, порядку проведення цих оглядів та видачі особистих медичних книжок» визначає перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам, серед яких можна виокремити наступних:

1. харчова та переробна промисловість (крім працівників підприємств з виробництва дріжджів, олії, сушених овочів, солі, молочної кислоти, фасування чаю, кави; млинів, крупорушок, зерносховищ, елеваторів; крохмалепатокових, соледобувних, спиртових, лікеро-горілчаних підприємств; складів зерна, борошна, круп):

• Працівники адміністрації, які мають доступ у виробничі цехи, складські приміщення, холодильники, експедиції, виробничі лабораторії;
• Технологи, начальники цехів;
• Працівники лабораторій та заквасного відділення;
• Працівники складів, холодильників;
• Персонал, який миє обладнання, готує мийні засоби та дезінфекційні розчини;
• Медичний персонал
• Прибиральники приміщень
• Слюсарі, електромонтери та інші працівники, зайняті ремонтними роботами у виробничих та складських приміщеннях
• Вантажники
• Водії, зайняті транспортуванням харчової продукції (на всіх видах транспорту)
• Працівники пунктів приймання сирого молока;
• Працівники кремово-кондитерських виробництв, цехів;
• Працівники цехів виробництва дитячого харчування;
• Працівники цехів виробництва морозива, десертів;
• Працівники цехів фасування продукції молокопереробної, м'ясопереробної та рибопереробної промисловості, іншої готової до споживання продукції;
• Працівники цехів виробництва кулінарної продукції;
• Працівники інших виробничих цехів виробництва харчових продуктів;
• Підприємства громадського харчування:
• Адміністрація
• Завідуючі виробництвом
• Кухарі та кухонні працівники
• Кондитери
• Офіціанти
• Робітники, що здійснюють кейтеринг (крім іноземних робітників, що здійснюють кейтеринг у процесі обслуговування населення під час проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, за наявності у них медичного документа, що підтверджує можливість роботи у сфері громадського харчування) та цехів бортового харчування на авіатранспорті
• Працівники відділів бортового харчування авіакомпаній
• Водії автоліфтів
• Шипчандлери
• Працівники вагонів-ресторанів, камбузів
• Працівники складів, холодильників
• Персонал, який миє обладнання, та прибиральники приміщень
• Слюсарі, електромонтери та працівники, зайняті ремонтними роботами у виробничих та складських приміщеннях
• Працівники, що мають доступ до миття обладнання, посуду, інвентарю (бригади з обслуговування підприємств для проведення прибирання, миття та дезінфекційних робіт), і працівники, що тимчасово залучаються до роботи на харчових об'єктах