Особливості складання технічного завдання на закупівлю лікарський засобів

Закупівля такого товару, як лікарські засоби, є досить специфічною та потребує наявність спеціальних знань для підготовки технічного завдання. Одним із найважливіших завдань для замовника є саме закупівля лікарських засобів із необхідними для нього технічними та якісними характеристики. Визначаючи їх, замовник як і при інших предметах закупівлі має врахувати законодавчі принципи здійснення публічних закупівель та особливості складання самого технічного завдання. У даному матеріалі розглянемо які основні моменти замовник має врахувати при складанні технічного завдання, яке є додатком та невід’ємною частиною тендерної документації, та наведемо найпоширеніші помилки замовників щодо встановлення технічних та якісні вимоги до лікарських засобів, згідно практики Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (далі – Колегія).

Закупівля лікарських засобів, як і будь-яка інша закупівля відбувається у відповідності до вимог визначених Особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабміну № 1178 від 12.10.2022 (далі – Особливості). Так як лікарські засоби є товаром, то на них поширюється дія пунктів 10-11 Особливостей, а саме: у разі якщо вартість предмету закупівлі буде дорівнювати та перевищувати 100 тис. грн, то в такому випадку замовник проводить такі закупівлі шляхом застосування відкритих торгів або шляхом використання електронного каталогу. Проведення відкритих торгів передбачає підготовку тендерної документації, яка згідно пункту 28 Особливостей формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням Особливостей.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) тендерна документація повинна містити інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Частиною 1 статті 23 Закону технічна специфікація повинна містити опис усіх необхідних характеристик товарів, робіт або послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні, функціональні та якісні характеристики. Завдання не з легких, тож пропонуємо перейти до наступного питання, де відображені певні складнощі, на які може натрапити замовник, що планує такого роду закупівлю.

Які особливості має врахувати замовник при складанні технічного завдання для закупівлі лікарських засобів?

При розгляді даного питання варто пригадати зміст спільного листа від 19.12.2018 № 3301-04/55905-03/01.7/33810 Мінеокноміки та Міністерства охорони здоров'я України, який підготовлений на виконання рекомендацій Антимонопольного комітету України «Про здійснення заходів, спрямованих на розвиток конкуренції, запобігання порушення законодавства про заходи економічної конкуренції» від 30.03.2018 № 4-рк. Так як рекомендації АМКУ надані за результатами аналізу проблемних питань, що виникають у замовників під час закупівлі лікарських засобів, спільно з Антимонопольним комітетом України проведено робочі зустрічі з замовниками, учасниками та експертами щодо здійснення таких закупівель.

Що ж має врахувати замовник під час формування технічних завдання для закупівлі лікарських засобів? Розглянемо детальніше декілька особливостей, з якими може стикнутися уповноважена особа, та відповідні роз’яснення до них.

Особливість № 1. Відповідно до галузевих стандартів, що містяться в статті 14-1 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я», при формуванні технічних, якісних та кількісних характеристик, поряд з МНН уповноважена особа зазначає ще й дозування та форму випуску фармацевтичної продукції. Згідно із Державним реєстром лікарських засобів, якщо лікарський засіб зареєстровано у декількох лікарських формах (таблетки, капсули, драже тощо), зазначаються всі існуючі лікарські форми та відповідні дозування, якщо це не суперечить Національному переліку основних лікарських засобів.

Та все ж, зазвичай на етапі планування замовник уже усвідомлює у якій саме формі чи дозуванні випускається необхідних йому товар. Чітке та обґрунтоване встановлення даних характеристик не вважається дискримінацією учасників та дозволить звузити коло поданих тендерних пропозицій до тих, які максимально відповідатимуть потребам замовника. Єдиний нюанс — якщо це закупівля лікарського засоьу із Нацпереліку, то необхідно впевнитися, що дана форма випуску чи дозування є у цьому списку.

Особливість № 2. Якщо виникає необхідність відобразити у специфікації та характеристиках посилання на конкретну торгову марки або виробника лікарських засобів, то не забуваємо про необхідність вказувати «або еквівалент» та відповідне обґрунтування такого вибору. Пояснюємо чому. Перш за все, такі вимоги вказані у пунктах 3-4 статті 23 Закону. До того ж, при розміщенні у закупівлі посилання на відповідну торгову марку чи виробника, замовник тим самим створює дискримінаційні умови для тих учасників, у яких немає саме цього конкретного виду товару, але є аналоги чи еквіваленти.

І ось замовник зіткнувся із поняттями «аналог» та «еквівалент». Якщо вважаєте дані поняття тотожними, то змушені вас розчарувати. Еквівалент — це товар з повністю ідентичними характеристиками. У той час, як аналог є лише схожим на обраний предмет закупівлі. Для прикладу, уповноважена особа зазначила інформацію про закупівлю певного жарознижувального препарату на основі парацетамолу. Учасник А подав тендерну пропозицію із зазначенням іншого препарату на основі парацетамолу із відповідними необхідному товару характеристиками. У той же час Учасник Б подав тендерну пропозицію із препаратом, основна речовина якого відрізняється від того, що вимагається, та із схожими характеристиками. Отож Учасник А подав еквівалент лікарського засобу, а Учасник Б — його аналог. В такому разі для спрощення процедури порівняння, замовник має право вимагати, щоб у разі наявності еквівалентних позицій, у складі тендерної пропозиції подавалася порівняльна таблиця характеристик такого товару.

Особливість № 3. Щодо розрахунку кількості фармацевтичної продукції, для закупівлі такого роду товарів краще обирати найменшу одиницю лікарської форми: таблетки, капсули, ампули, флакони, тощо. Якщо все ж необхідно вказати кількість таблеток / капсул у блістері, то краще надавати можливий діапазон пакування товару: замість «10 капсул у блістері» — «від 10 капсул у блістері» чи «від 10 до 30 капсул у блістері». Звісно ж, зазначені дані та обрані форми пакування повинні відповідати офіційно затвердженим лікарським формам.

Особливість № 4. При визначенні вимог до терміну придатності та постачання, варто враховувати декілька факторів. В тому числі й час, необхідний на транспортування товару чи його зберігання у складських приміщеннях. Для прикладу, не варто прописувати наявність на момент поставки 95% від терміну придатності, адже це суттєво скоротить кількість поданих тендерних пропозицій, а умови закупівлі порушать вимогу недискримінації учасників. Натомість, якщо товар може зберігатися протягом тривалого періоду, у вимогах можна вказати вимогу «постачання товару із терміном придатності не менше 12 місяців» або ж «... не менше 80% від встановленого виробником лікарського засобу». Це доволі логічно та обґрунтовано, особливо, якщо замовник розробляє потребу та річний план на початку року із метою заключення договору про закупівлю щодо придбання лікарських засобів до кінця поточного року, тож і термін придатності повинен відповідати цьому періоду. Для препаратів із коротким терміном зберігання, дані вимоги встановлюються та прописуються індивідуально, із врахуванням специфіки товару, вимог до його зберігання / транспортування, тощо.

Щодо терміну поставки, для прикладу, можна обрати такі варіанти. Перший — постачання по запланованому графіку у відповідності до прописаних обсягів. Другий — по замовленню (у формі заявки, письмового повідомлення чи телефонному режимі) із достатньою кількістю часу для учасника на поставку даного товару за обумовленою адресою. Тобто, якщо адреса замовника знаходиться у західних регіонах України, то вимога «Поставка товару відбувається на протязі трьох днів після узгодження заявки у письмовому чи телефонному режимі», явно дискримінує учасників із інших регіонів країни.

Особливість № 5. Під час встановлення вимог до якості товару, зрідка, та все ж замовники припускаються доволі нетипової помилки і вимагають додаткове підтвердження досвіду застосування обраних препаратів окремими закладами чи навіть медичними працівниками. Все ж, краще не встановлювати вимоги, які так відкрито обмежують права учасників, та при виборі якісних характеристик користуватися Законом України «Про лікарські засоби».

Особливість № 6. Ще однією дискримінаційною вимогою є наявність гарантійного листа безпосередньо від виробника про можливість постачати учаснику відповідний лікарський засіб, який нібито є гарантією своєчасного постачання товару. Насправді ж ніяких гарантій щодо строків такий лист не дає, а навіть навпаки — спричиняє додаткові питання до замовника щодо обмеження прав учасників, які такий лист за короткий термін дістати не в змозі.

Як вбачається із рекомендації, які наданні ще наприкінці 2018 року, та забігаючи наперед, Антимонопольний комітет України і наразі розглядають численні звернення та скарги учасників щодо умов визначених у тендерній документації замовників по зазначених особливостях. Наведемо деякі із рішень Колегії.

Рішення Колегії № 2074-р/пк-пз від 22.02.2023, оголошення UA-2023-02-09-003019-a.

Позиція скаржника: 1. Предмет закупівлі та необхідні якісні та кількісні характеристики визначені замовником у додатку № 2 технічне завдання, а саме - предмет закупівлі об'єднує 65 найменувань лікарських засобів. Пунктом 3 додатку 2 тендерної документації встановлено, що: «3. Еквівалентом (аналогом) лікарського засобу в розумінні даної тендерної документації є лікарський засіб якість, діюча речовина пpeпapaтy (міжнародна назва), дозування, форма випуску, концентрація та інші стандартні характеристики товару абсолютно співпадають з характеристиками препаратів, що в предметом закупівлі. Стандартні характеристики еквіваленту товару на який відбувається заміна повинні відповідати вимогам діючих стандартів щодо даних товарів. Запропонований препарат повинен відповідати всім нижче наведеним вимогам та бути біодоступним та біоеквівалентним в порівнянні з лікарським засобом, що є предметом закупівлі».

Скаржник додає, що тобто, учасник процедури закупівлі повинен надати в складі тендерної пропозиції лише ті лікарські засоби, що повністю відповідають технічним, якісним, кількісним та іншим вимогам до предмета закупівлі, установленим замовником в додатку 2 тендерної документації. Відповідно до частини 2 статті 26 Закону кожен учасник мас право подати тільки одну тендерну пропозицію. Тобто потенційний учасник в неподільній частині предмету закупівлі повинен надати тендерну пропозицію одночасно за всіма найменуваннями МHH (у 3 кількості) та з дотриманням всіх технічних, якісних та кількісних характеристик предмета закупівлі, визначених замовником в додатку 2 тендерної документації.

Скаржник зазначає, що лікарські засоби за позиціями 6-9, 25, 31-32 в кожному випадку представлені на ринку України виключно одним виробником та не мають еквівалентів, які би повністю відповідали за складом діючих речовин, фасуванням, концентрацією, дозуванням, формою випуску та способом введення, що підтверджується даними Державного реєстру лікарських засобів України МОЗ.

Скаржник додає, що коли певні препарати об'єднані в один предмет закупівлі aбo його частину, яка складається одразу з декількох позицій, за обставин, що хоча б один препарат в неподільній частині предмету закупівлі може бути представлений лише одним виробником, та виробники aбo дистриб’ютори інших товарів, що входять до предмету закупівлі, не можуть взяти участь у торгах, не маючи змоги запропонувати замовнику одночасно всі інші позиції i такі дії замовника є свідомим обмеженням останнім кола потенційних учасників та конкуренції чим, в тому числі зменшується економія бюджетних коштів. Скаржник вважає, що дії замовника в частині об'єднання в єдиному предметі закупівлі 65 найменувань різних позицій, серед котрих є ексклюзивні (такі, що не мають еквівалентів), прямо порушує вимоги статті 22 Закону. Скаржник зазначає, що не має можливості запропонувати ексклюзивні позиції зі всього переліку 65 найменувань, а саме: 6-9, 25, 31, 32. Скаржник зазначає, що вимоги полягають у наступному: виділення в окремий лот «ексклюзивних» позицій 6-9, 25, 31, 32.

2. Щодо порушення замовника посилюються дискримінаційною вимогою пункту 8 додатку 2 тендерної документації: «З метою запобігання закупівлі фальсифікатів та отримання гарантій на своєчасне постачання товару у кількості, якості, учасник надає оригінал гарантійного листа виробника (представника, офіційно уповноваженого на це виробником – якщо їх відповідні повноваження поширюються на територію України), яким підтверджується можливість поставки товару, який є предметом закупівлі цих торгів, у необхідній кількості, якості. Гарантійний лист виробника (представника, офіційно уповноваженого на це виробником – якщо їх відповідні повноваження 9 поширюються на територію України) повинен включати: повну назву учасника, мати назву предмету закупівлі, номер оголошення даних електронних торгів. Дана вимога стосується окремо визначених найменувань, а саме щодо найменувань засобів кількість яких згідно тендерної пропозиції більша або дорівнює 1000 одиниць виміру».

Скаржник додає, що відповідно до все усталеної практики Антимонопольного комітету України в частині розгляду скарг, що стосуються умов тендерної документації, товари, що не мають еквівалентів, для уникнення дискримінації та збільшення конкуренції необхідно виділяти в окремі лоти (предмет закупівлі), при цьому кожне найменування буде закуплено окремо одне від одного та буде представлено відповідними виробниками / дистриб'юторами, що забезпечить втілення принципу добросовісної конкуренції серед учасників, і лише так буде досягнута основна мета державного регулювання у сфері публічних закупівель – максимальна економія та ефективність використання державних коштів.

Позиція замовника: 1. Відповідно до частини 1 статті 4 Закону планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. В даному випадку у замовника існує потреба в закупівлі лікарського засобу Sodium oxybate. Скаржник жодним чином не має права вказувати та корегувати потребу замовника виходячи зі своїх фактичних можливостей постачання товару. Замовник акцентує увагу, що вимоги додатку 2 тендерної документації розроблене виходячи із об'єктивних потреб пацієнтів замовника, яке викликане необхідністю для медичного застосування, а не потенційних учасників закупівлі.

Порядок визначення предмету закупівлі під час проведення тендеру (відкритих торгів) у розумінні Закону регламентовано Наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 «Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі». Відповідно до Наказу № 708 від 15.04.2020 Мінекономіки, під час здійснення закупівлі лікарських засобів предмет закупівлі визначається за показником третьої цифри Єдиного закупівельного словника, крім того замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за міжнародною непатентованою назвою лікарського засобу, формою випуску, дозуванням, обсягом та / або місцем поставки лікарських засобів. Згідно з пунктом 5 Порядку № 708 замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за міжнародною непатентованою назвою лікарського засобу, формою випуску, дозуванням, обсягом та/або місцем поставки лікарських засобів.

Отже, за нормами діючого законодавства замовник має право (може) визначити окремі частини предмета закупівлі. Тобто, Закон не зобов’язує, а залишає за замовником торгів альтернативу вибору визначати чи не визначати частини предмета закупівлі, а у разі поділу предмета закупівлі на частини (лоти) залишає право за замовником поділ предмета закупівлі на лоти відповідно до його потреб.

2. Вимога, як і будь-яка інша вимога тендерної документації може обмежити можливість учасників, які їм не відповідають, приймати участь у процедурі закупівлі. Закон або будь-який інший нормативний акт не давали чіткого визначення, що вважати дискримінаційними вимогами. В юридичній практиці поняття дискримінації визначено як умисне обмеження або позбавлення прав певних юридичних та фізичних осіб. Верховний суд у своєму рішенні http://reyestr.court.gov.ua/Review/78715900# дійшов до висновку, що в контексті принципів тендерних закупівель, визначених у Законі №1197-VII, дискримінаційними вважаються вимоги, яким можуть відповідати лише один або декілька учасників.

Замовник додає, що зважаючи на вищевикладене, не можна стверджувати, що вимоги, встановлені нами у тендерній документації є дискримінаційними, адже вони сформовані з урахуванням наших потреб та критеріїв надання якісного товару. Вимога тендерної документації щодо надання гарантійного листа виробника (представника, представництва, філії виробника або заявника – якщо їх відповідні повноваження поширюються на територію України) убезпечує від можливої поставки неякісного товару, постачання не в повному обсязі, та є гарантією вчасної поставки продукції, необхідної якості та кількості. Є вірогідність постачання лікарських засобів, які є неоригінальними, неякісними, а також, які можуть потрапити на територію України незаконними шляхами, тим самим призвести до незворотних наслідків під час лікувального процесу.

Позиція Колегії: 1. Відповідно до розділу I «Загальні положення» Наказу Мінеокноміки від 15.04.2020 № 708 «Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі» та Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником 5 згідно з пунктами 21 і 34 частини 1 статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника. Замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками четвертої-восьмої цифр Єдиного закупівельного словника, обсягом, номенклатурою, місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг.

Під час здійснення закупівлі лікарських засобів предмет закупівлі визначається за показником третьої цифри Єдиного закупівельного словника із зазначенням у дужках міжнародної непатентованої назви лікарського засобу. Замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за міжнародною непатентованою назвою лікарського засобу, формою випуску, дозуванням, обсягом та / або місцем поставки лікарських засобів. Відповідно до пункту 4.1 розділу І Документації назва предмета закупівлі «Фармацевтична продукція - код Основного словника національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник»– 33600000-6» (Epinephrine; Insulin (human); Ambroxol; Ambroxol; Ammonia; Amikacin; Amikacin; Ampicillin; Ampicillin; Metamizole sodium; Ascorbic acid (vit C); Tranexamic acid; Atropine; Aqua pro injectioni*; Medicinal charcoal; Misoprostol; Heparin; Hydrocortisone; Glucose; Glucose; Glucose; Glucose; Dexamethasone; Diclofenac; Dopamine; Drotaverine; Etamsylate; Theophylline; Ceftazidime; Povidone-iodine; Paracetamol; Potassium chloride; Calcium gluconate; Clonidine; Levofloxacin; Lidocaine; Bupivacaine; Loratadine; Magnesium sulfate; Phenylephrine; Metoclopramide; Metronidazole; Sodium chloride; Sodium chloride; Sodium chloride; Sodium chloride; Nifedipine; Enoxaparin; Oxytocin; Omeprazole; Ondansetron; Paracetamol; Neostigmine; Hydroxyethylstarch; Electrolytes; Electrolytes; Salbutamol; Ethanol; Ethanol; Fluconazole; Furosemide; Chlorhexidine; Cefepime; Ceftriaxone; Ciprofloxacin). Відповідно до пункту 4.2 розділу І Документації опис окремої частини (частин) предмета закупівлі (лота), щодо якої можуть бути подані тендерні пропозиції. Поділ на лоти не передбачається.

Додаток 2 тендерної документації містить технічне завдання. Відповідно до додатку 2 тендерної документації у разі подання тендерної пропозиції, яка не відповідає медико-технічним вимогам та визначеному переліку, пропозиція не буде розглядатись та оцінюватись і буде відхилена як така, що не відповідає вимогам тендерної документації. Еквівалентом (аналогом) лікарського засобу в розумінні даної тендерної документації є лікарський засіб якість, діюча речовина препарату (міжнародна назва), дозування, форма випуску, концентрація та інші стандартні характеристики товару абсолютно співпадають з характеристиками препарату, що є предметом закупівлі. Стандартні характеристики еквіваленту товару на який відбувається заміна повинні відповідати вимогам діючих стандартів щодо даних товарів. Запропонований препарат повинен відповідати всім нижче наведеним вимогам та бути біодоступним та біоеквівалентним в порівнянні з лікарським засобом, що є предметом закупівлі. Відповідно до медико-технічних вимог додатку 2 тендерної документації передбачено, зокрема: 6. АМІЦИЛ® ліофілізат для розчину для ін'єкцій по 1,0 г, флакони з ліофілізатом Amikacin. 7. АМІЦИЛ® ліофілізат для розчину для ін'єкцій по 250 мг флакони з ліофілізатом Amikacin……….

За таких умов, в Державному реєстрі лікарських засобів України за МНН Amikacin, Ampicillin, Dopamine, Paracetamol, Potassium chloride з дозуванням та формою випуску, передбаченими тендерною документацією, міститься інформація про продукцію одного виробника. Враховуючи вищевикладене, замовник не обґрунтував необхідність встановлення у тендерній документації наведених вище вимог у вказаній редакції, а також не спростував інформацію, наведену скаржником у Скарзі, щодо відповідності зазначеним умовам Документації продукції одного виробника. За таких умов, взяти участь у процедурі закупівлі зможуть лише ті суб'єкти господарювання, які зможуть запропонувати продукцію конкретного виробника, що є дискримінаційним по відношенню до інших суб’єктів господарювання, зокрема, скаржника.

2. Додаток 2 тендерної документації містить технічне завдання. Відповідно до пункту 8 додатку 2 тендерної документації з метою запобігання закупівлі фальсифікатів та отримання гарантій на своєчасне постачання товару у кількості, якості, учасник надає оригінал гарантійного листа виробника (представника, офіційно уповноваженого на це виробником – якщо їх відповідні повноваження поширюються на 11 територію України), яким підтверджується можливість поставки товару, який є предметом закупівлі цих торгів, у необхідній кількості, якості. Гарантійний лист виробника (представника, офіційно уповноваженого на це виробником – якщо їх відповідні повноваження поширюються на територію України) повинен включати: повну назву учасника, мати назву предмету закупівлі, номер оголошення даних електронних торгів.

Дана вимога стосується окремо визначених найменувань, а саме щодо найменувань засобів кількість яких згідно тендерної пропозиції більша або дорівнює 1000 одиниць виміру. Враховуючи викладене, тендерна документація не передбачає можливості надання гарантійного листа від філії виробника, заявника тощо. Замовник не обґрунтував необхідність встановлення у тендерній документації наведеної вище умови. Виходячи з наведеного, взяти участь у процедурі закупівлі зможуть суб’єкти господарювання, які зможуть надати гарантійний лист саме виробника, саме представника виробника, що є дискримінаційним по відношенню до інших суб’єктів господарювання, у тому числі, скаржника.

Коментар: замовник у зазначеній закупівлі знехтував рекомендаціями АМКУ та включив вимоги щодо яких учасником була подана скарга та за результатами якої було рішенням Колегії, яким зобов’язано замовника внести зміни до тендерної документації у частині зазначених дискримінаційних умов.  

Схожі порушення по аналогічних умовах тендерної документації наведенні у інших рішеннях колегії:  № 2448-р/пк-пз від 01.03.2023, оголошення UA-2023-02-15-005412-a; № 2507 -р/пк-пз від 02.03.2023, оголошення UA-2023-02-16-013935-a; № 2509 -р/пк-пз від 02.03.2023, оголошення UA-2023-02-17-010618-a; № 2715-р/пк-пз від 07.03.2023, оголошення UA-2023-02-17-005107-a.

Підсумки

Отже, складання технічного завдання на закупівлю лікарських засобів - це доволі кропіткий та специфічний процес. Під час формування даних характеристик, замовник стикається із великою кількістю підводних каменів. Розглянувши вищезазначені особливості щодо формування технічних завдання для закупівлі лікарських засобів, уповноважена особа має можливість уникнути найпоширеніших помилок, в тому числі й щодо дискримінації учасників.

Пам'ятаємо, що уповноважена особа не обмежена в своїх правах та для розроблення технічного завдання щодо закупівлі лікарських засобів може запрошувати на зібрання й інших робітників закладу на дорадчій основі. Дані працівники будуть відображені у протоколі, як «запрошені», а їх слова матимуть лише дорадчий характер. Остаточне рішення всеодно приймається саме уповноваженою особою, яка і буде нести за нього відповідальність. Для найбільш ефективного формування технічних, якісних та кількісних характеристик, та й тендерної документації в цілому, доцільно прислухатися до думки медичного фахівця (наприклад, відповідальної за ведення обліку лікарських засобів), економічного спеціаліста та юриста. Кожен із цих працівників може підказати уповноваженій особі особливості аспектів потенційної закупівлі у межах своєї компетенції та зменшити до мінімуму ризики невірного встановлення усіх необхідних характеристик та умов для закупівлі лікарських засобів.

Також замовник під час формування технічного завдання на закупівлю лікарських засобів має врахувати рекомендації та існуючу практику практики Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель задля уникнення скарг та порушень у сфері публічних закупівель.