Оголошено закупівлю з ПДВ, а тендерну пропозицію подано без ПДВ: чи може це бути помилкою та як відобразити інформацію про відсутність ПДВ

Коли мова йде про відображення в електронній системі очікуваної вартості предмета закупівлі, в таких випадках існує термін з яким найбільш часто стикається кожен закупівельник – це податок на додану вартість, передбачений для осіб (фізичних або юридичних), що знаходяться на загальній системі оподаткування. Інформація щодо цього податку присутня як на електронному майданчику, так і у вимогах тендерної документації, проєкті договору, тощо. І згідно статті 14 розділу І Податкового кодексу України (далі – ПКУ), податок на додану вартість – це непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу. 

Із переліком конкретних критеріїв, згідно яких суб’єктів господарювання можна віднести до платників ПДВ, доцільно ознайомитися у статті 180 розділу V ПКУ. Окрему увагу пропонуємо звернути на те, що частина з таких критеріїв напряму стосуються реєстрації суб’єкта господарювання, як платника даного податку, в тому числі: 

1. будь-яка особа, яка провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу; 

2. будь-яка особа, яка зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку. 

Відповідно до вимог ПКУ, у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі операцій з постачання товарів/послуг з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі (зокрема, але не виключно шляхом встановлення спеціального застосунку або додатку на смартфонах, планшетах чи інших цифрових пристроях), нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 000 000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов’язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи. 

Проте згідно вищезазначених вимог, замовник стикається із ще одним видом податку – єдиний податок. Глава І розділу XIV ПКУ повідомляє, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності – особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності. 

Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою. У той же час, враховуючи норми глави І розділу XIV ПКУ, суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на чотири групи платників єдиного податку, кожна з яких володіє відповідними ознаками та переліком конкретних виключень. 

А тому можемо зробити висновок, що платник ПДВ – це суб’єкт господарювання, зареєстрований в реєстрі платників податку на додану вартість, у той час як платники єдиного податку мають окремий реєстр. 

Варто відмітити, що при наявності в юридичної чи фізичної особи статусу платника ПДВ, його прямим обов’язком є сплата такого податку у порядку, визначеному законодавчими нормами. Відповідно якщо учасник, який є платником ПДВ, подає тендерну пропозицію, то він зобов’язаний врахувати при цьому свій податковий статус і включати вартість даного податку у вартість своєї пропозиції. 

Разом з тим у ПКУ містить перелік виключень, у відповідності до яких податок на додану вартість не нараховується. Відповідно виключно у таких випадках замовники мають право оголошувати закупівлю без врахування ПДВ, і в свою чергу учасники здійснюють подання тендерних пропозицій до такої закупівлі також без врахування даного податку. 

Помилки замовників при встановленні вимог до платників та не платників ПДВ 

Не зважаючи на велику кількість розмов та роз’яснень, замовники все ще не можуть достеменно зрозуміти тематику встановлення вимог до платників або не платників ПДВ, а також аспекти розгляду та оцінки тендерних пропозицій щодо даного критерію. Тож пропонуємо розглянути витяги із рішень Антимонопольного комітету, аби більш детально зрозуміти нюанси відображення ПДВ на різних етапах здійснення закупівлі. 

Приклад 1: витяг із рішення Органу Оскарження № 9548-р/пк-пз від 30.05.2024 по закупівлі UA-2024-05-27-007526-a: 

Позиція скаржника: На сторінці 3 Пропозиції Переможця є Гарантійний лист про те, що ціна Пропозиції розрахована відповідно до вимог чинного законодавства України, однак, відповідно до відомостей підприємства (сторінка 5) учасник не є платником ПДВ, а відповідно до сторінки 2 зазначив недостовірну інформацію у вигляді довідки про законодавчі підстави зазначення ціни на товар без ПДВ, де зазначив, що на момент подання своєї Пропозиції під час участі в цих торгах, не є платником податку на додану вартість згідно з статтею 181 Податкового кодексу України, а тому зазначає ціни на товар без урахування податку на додану вартість. 

Загальна вартість Пропозиції складає 7 897 500,00 без ПДВ, що не узгоджується з нормами чинного законодавства, про які зазначили вище, оскільки на постачання вугілля з 01.01.2022 нараховується обовʼязково ПДВ. Відтак, оскільки Пропозиція Переможця має недостовірну інформацію та порушення норм чинного законодавства, така Пропозиція підлягає відхиленню. 

Позиція замовника: Новостворені суб'єкти підприємницької діяльності не завжди є платниками ПДВ, також наявність договорів на постачання вугілля не є обов'язковим приводом для реєстрації платником ПДВ, оскільки у даному випадку застосовується так званий касовий метод. Замовник не має права втручатися в процес ціноутворення учасниками торгів і контролювати правильність застосування ними системи оподаткування та сплати тих чи інших податків. Це не належить до компетенції Замовника. 

Таким чином твердження Скаржника, що фактична вартість Пропозиції Переможця становить 9 477 000,00 грн замість 7 897 500,00 грн не відповідає дійсності. Документація не містить окремих вимог, що учасниками Процедури закупівлі повинні бути виключно платники ПДВ. 

Позиція колегії: Відповідно до даних реєстру платників ПДВ розміщених за посиланням: https://cabinet.tax.gov.ua/registers/registration щодо Переможця міститься наступна інформація: 

"Станом на 30.07.2024 відсутня інформація за критеріями пошуку". 

Скаржник не довів та документально не підтвердив, що Переможець станом на момент подання Пропозиції є платником ПДВ та не довів і документально не підтвердив надання Переможцем недостовірної інформації в цій частині. 

Також варто зазначити, що Скаржник намагався здійснити прив’язку до зазначеної у нормах ПКУ вартісної межі в 1 млн.грн., щодо необхідності реєстрації особи саме як платника ПДВ. Так, така вимога і справді є важливою, але не потрібно нехтувати й виразом «така особа зобов’язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи». Відповідно якщо Переможець підпадає під вимоги глави І розділу XIV ПКУ та зареєстрований як платник єдиного податку, то про надання недостовірної інформації говорити не доцільно.  

Доречі, зручно шукати актуальні висновки ДАСУ та рішення Органу оскарження щодо будь-якої ситуації на Clarity App

Приклад 2: витяг із рішення Органу Оскарження № 6766-р/пк-пз від 16.04.2024 по закупівлі UA-2024-04-04-006694-a: 

Позиція скаржника: До оцінки тендерних пропозицій приймається сума, що становить загальну вартість тендерної пропозиції кожного окремого учасника, розрахована з урахуванням вимог щодо технічних, якісних та кількісних характеристик предмету закупівлі, визначених цією тендерної документацією, в тому числі з урахуванням включення до ціни податку на додану вартість (ПДВ), якщо учасник є платником ПДВ, інших податків та зборів, що передбачені чинним законодавством, та мають бути включені таким учасником до вартості товарів, робіт або послуг та з урахуванням вимог цієї тендерної документації. 

Разом з тим в розділі V Документації вказано наступне: 

ЗВЕРНУТИ УВАГУ. 

У разі якщо очікувана вартість закупівлі зазначена з урахуванням ПДВ, для участі у процедурі закупівлі учасник – неплатник ПДВ повинен привести свою цінову пропозицію до рівних умов з іншими учасниками процедури закупівлі – платниками ПДВ, а саме: цінова пропозиція повинна бути з урахуванням ПДВ (20%). 

У разі виконання зазначеної вимоги Замовника, Скаржник для участі в закупівлі повинен нарахувати на ціну пропозиції неіснуючий додатковий податок, який він не сплачує та не зобов’язаний сплачувати. 

Таким чином, запропонована ціна Скаржника повинна включати в себе 25% податків (20% ПДВ + 5% єдиного податку), замість 20%, які сплачують платники ПДВ. 

Позиція колегії: Замовник не обґрунтував, та документально не підтвердив необхідності встановлення вищезазначеної вимоги Документації у наведеній редакції. 

За таких умов, прийняти участь у процедурі закупівлі серед неплатників ПДВ зможуть лише ті учасники, які врахують в ціну Пропозиції ПДВ (20%), що є дискримінаційним по відношенню до інших суб’єктів господарювання, у тому числі, Скаржника. Дії Замовника в частині встановлення у Документації наведених вище вимог порушують вимоги статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону, якими передбачена недискримінація учасників, а також права та законні інтереси Скаржника, пов'язані з його участю у Процедурі закупівлі, та принципи недискримінація учасників та рівне ставлення до них, передбачені статтею 5 Закону. 

Додатково нагадуємо, що встановлення конкретних обмежень щодо вартості тендерної пропозиції саме по собі є доволі ризиковим кроком та може сприйматися як дискримінаційна вимога. Особливо якщо такого роду вимоги порушують норми останнього абзацу пункту 28 Особливостей, а саме що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують нижню межу ціни тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі. 

Пропонуємо додатково розглянути декілька випадків, коли зазначення учасником інформації щодо врахування (чи не врахування) податку на додану вартість при поданні тендерної пропозиції відбувається із дотриманням вимог законодавства, а коли він припускається порушень у даному аспекті. 

Перший випадок: закупівля оголошена замовником із врахуванням ПДВ. Участь в закупівлі беруть два учасника: Учасник 1 , який є платником даного податку та подає тендерну пропозицію із  врахуванням ПДВ та Учасник 2, який не є платником ПДВ та відповідно подає тендерну пропозицію без його врахування. В такій ситуації замовник забезпечив рівні умови для участі в процедурі закупівлі, а обидва учасники не порушили жодних законодавчих вимог.  

Однак, технічна реалізація електронної системи закупівель у разі оголошення процедури з ПДВ, буде відображати цінові пропозиції учасників також з ПДВ. Електронні майданчики дають учаснику змогу лише вказати загальну ціну без опції «з ПДВ» чи «без ПДВ».  

При цьому, якщо закупівля оголошена із врахуванням ПДВ, то на етапі оприлюднення договору про закупівлю замовник має змогу технічно обрати – чи враховано у вартість договору даний податок або ж ні, у відповідності до податкового статусу переможця та прибрати прапорець «з ПДВ», якщо переможець не є платником ПДВ.  

Другий випадок: закупівля оголошена замовником із врахуванням ПДВ. Учасник, який є платником даного податку, подає тендерну пропозицію без його врахування. Бувають випадки, коли учасники таким чином бажають «зрівняти власні шанси на перемогу» поряд із неплатниками ПДВ. Відповідно подання тендерної пропозиції платником ПДВ без врахування такого роду податку, буде порушенням вимог ПКУ (виключенням буде лише ті випадки, коли предмет закупівлі звільнений від оподаткування, згідно норм ПКУ). Учасник  помилково вважає, що за умов подання тендерної пропозиції без врахування ПДВ, під час укладення договору він матиме змогу збільшити його вартість на суму ПДВ. Проте на практиці все працює по-іншому. Адже збільшення суми договору про закупівлю на етапі його укладення не передбачено пунктом 18 Особливостей, а умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, у тому числі за результатами електронного аукціону, крім випадків визначених цим пунктом.  

Замовникам також варто врахувати, що доцільно оголошувати закупівлю без врахування ПДВ виключно у випадках, коли даних предмет закупівлі входить до переліку виключень. Це допоможе не лише дотриматись законодавчих вимог, але й уникнути суперечливих ситуацій. Адже при оприлюдненні договору про закупівлю замовник не має можливості вказати в електронних полях інформацію щодо врахування даного податку, якщо закупівлю оголошено без ПДВ. Тож навіть за умов укладення договору про закупівлю із врахуванням ПДВ, оприлюднити інформацію в електронних полях про це не вдасться, що спричинить розбіжність між умовами такого договору та інформації щодо нього в електронній системі. 

Як правильно відобразити вимоги щодо зазначення чи не зазначення ПДВ, не порушуючи при цьому законодавчі норми? 

Коли мова йде про тендерну документацію, то відобразити інформацію щодо можливості не зазначення ПДВ для неплатників даного податку доцільно в окремому додатку, призначеному для зазначення переліку документів та/або інформації, які подаються учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції. Зробити це можна наприклад таким чином: 

«Ціна тендерної пропозиції повинна враховувати податки і збори, у тому числі, що сплачуються або мають бути сплачені відповідно до положень Податкового кодексу України. У разі, якщо учасник не є платником ПДВ, ціна тендерної пропозиції зазначається без ПДВ» 

Також такого роду вимоги доцільно врахувати при формуванні вимог до технічної специфікації  чи форми «Цінової пропозиції» до тендерної документації. Наприклад, якщо даного роду документи вимагають зазначення учасником інформації щодо ціни  предмета закупівлі із врахуванням ПДВ, то доцільно додати ще й можливість зазначення такої ціни і без врахування даного податку. Даний аспект стосується і формування додатку до проєкту договору під назвою «Специфікація». 

Щодо проєкту договору, рекомендуємо зазначити такого роду інформацію, наприклад, при: 

• відображенні загальної вартості договору – «Ціна визначена у  Договорі з урахуванням всіх витрат, податків та зборів Постачальника становить:  _____________ ( ________________ грн. 00 коп.), у тому числі ПДВ: _____ _____ (__________ грн. _____ коп.) або без ПДВ (залежно від системи оподаткування)»; 

• відображенні інформації щодо включенні податку на додану вартість у ціну предмета закупівлі – «На загальну вартість Товару нараховується ПДВ за ставкою, встановленою чинним законодавством України, якщо Постачальник є платником податку на додану вартість», тощо. 

Підсумки 

У відповідності до норм ПКУ, є чіткий перелік критеріїв, під який повинні підпадати платники ПДВ. Також згідно вимог ПКУ, такі платники повинні бути внесені до реєстру платників податку на додану вартість. 

Але окрім загальної системи оподаткування, законодавство передбачає ще й спрощену. Відповідно платники єдиного податку, які зареєстровані на спрощеній системі оподаткування, не сплачують податок на додану вартість. А тому при поданні тендерної пропозиції неплатники ПДВ розраховують її вартість без урахування даного податку. 

При наявності в юридичної чи фізичної особи статусу платника ПДВ, його прямим обов’язком є сплата такого податку у порядку, визначеному законодавчими нормами. Відповідно якщо учасник, який є платником ПДВ, подає тендерну пропозицію, то він зобов’язаний врахувати при цьому свій податковий статус і включати вартість даного податку у вартість своєї пропозиції. 

Разом з тим у ПКУ містить перелік виключень, у відповідності до яких податок на додану вартість не нараховується. Відповідно виключно у таких випадках замовники мають право оголошувати закупівлю без врахування ПДВ, і в свою чергу учасники здійснюють подання тендерних пропозицій до такої закупівлі також без врахування даного податку.