Згідно пункту 22 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі-Закон) предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
При цьому, визначати предмет закупівлі замовники повинні у відповідності до Порядку визначення предмета закупівлі, який затверджений наказом Мінекономіки №708 від 15.04.2020 (далі-Порядок №708).
В свою чергу, неправильне визначення предмета закупівлі може призвести до негативних наслідків, зокрема притягнення до адміністративної згідно частини 1 статті 164-14 Кодекс України про адміністративні правопорушення за порушення порядку визначення предмета закупівлі, а також неправомірне визначення предмета закупівлі може призвести до того, що такий договір може бути визначений нікчемним.
Так, згідно підпункту 5 пункту 21 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості) договір про закупівлю є нікчемним у разі:
5) коли назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником не відповідає товарам, роботам чи послугам, що фактично закуплені замовником.
Сьогодні ж пропонуємо до огляду позицію Верховного Суду України щодо застосування підпункту 5 пункту 21 Особливостей. А саме, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду по cправі № 905/1081/23 від 11.07.2024:
У розглядуваній судовій справі предметом розгляду було застосування наслідків недійсності правочину, адже замовником було придбано товари з порушенням підпункту 5 пункту 21 Особливостей.
Так, замовник визначив предмет закупівлі комп`ютерне обладнання за кодом ДК 021:2015:39160000-1 - Шкільні меблі (School furniture) з огляду на положення наказу Міністерства освіти на науки від 29.04.2020 № 574, яким затверджено Типовий перелік засобів навчання та обладнання для навчальних кабінетів та STEM-лабораторій.
В свою чергу, як наголошувалось прокурором та було визначено судом, такий предмет закупівлі як комп`ютерне обладнання замовники повинні визначати та закупляти за кодом ДК 021:2015:30200000-1 Комп`ютерне обладнання та приладдя (ДК 021:2015:30210000-4 - Машини для обробки даних (апаратна частина)).
Відповідно суд погодився з позицію прокурора щодо застосування наслідків недійсності правочину, оскільки замовником було здійснено закупівлю товару, який не відповідав назві предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником.
Таким чином, визначати предмет закупівлі та, зокрема, обирати код Єдиного закупівельного словника замовники повинні у відповідності до вимог законодавства з публічних закупівель – норм Закону та Порядку №708.
Натомість визначення предмета закупівлі всупереч приписів зазначених нормативно-правових актів може призвести до негативних наслідків як для замовника, так і для переможця закупівлі - визнання таких договорів нікчемними та застосування наслідків недійсності правочину – стягнення з переможця бюджетних коштів та повернення предмета закупівлі замовником переможцю, в якого був придбаний такий предмет закупівлі.
Тому замовникам потрібно особливо уважно здійснювати визначення предмета закупівлі, зокрема обирати найбільш наближений код Єдиного закупівельного словника для закупівлі товарів та послуг задля уникнення застосування до договорів про закупівлю підпункту 5 пункту 21 Особливостей.
