Кошти на покриття ризиків та інфляційних процесів: особливості врахування у кошторисній документації та договірній ціні

Особливості правового регулювання вартості будівництва та договірної ціни визначені в Настанові. Так, пункт 1 Настанови передбачає, що ця Настанова визначає основні правила застосування кошторисних норм та нормативів з ціноутворення у будівництві для визначення вартості нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту будинків, будівель і споруд будь-якого призначення, їх комплексів та частин, лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури, а також реставрації пам’яток архітектури та містобудування (далі – будівництво).

Водночас згідно пункту 3.2 Настанови кошторисна вартість об’єкта будівництва складається з будівельних робіт, вартості устаткування, що монтується чи не монтується, меблів, інвентарю та інших витрат.

Договірна ціна згідно Настанови – це кошторис, яким визначається вартість будівельних робіт, узгоджена сторонами (замовником та підрядником) та обумовлена у договорі.

При цьому Настанова окремо регулює:

1. формування інвесторської кошторисної документації (розділ IV Настанови).
2. формування ціни пропозиції учасника процедури закупівлі (розділ V Настанови).

Саме тому питання врахування ризиків та інфляційних витрат необхідно аналізувати окремо для кожної зі стадій.

Кошти на покриття ризиків та інфляційних витрат в інвесторській кошторисній документації

Кошти на покриття ризиків всіх учасників будівництва

Відповідно до пункту 4.40 Настанови кошти на покриття ризиків усіх учасників будівництва призначені для відшкодування:

1. збільшення об’ємів робіт спричиненого виконанням додаткових робіт та витрат, характер і методи виконання яких не можуть бути точно визначені під час проектування та уточнюються в процесі будівництва та виникнення додаткових витрат;
2. збільшення вартості об’єкта будівництва, спричиненого зміною будівельних норм та нормативних документів.

Розмір таких коштів визначається:

• за показниками, наведеними у додатку 28 до Настанови;

або

• на підставі відповідних обґрунтовуючих розрахунків.

Отож, Настанова прямо передбачає можливість включення коштів на покриття ризиків до кошторисної вартості об’єкта будівництва на стадії розроблення проектної документації.

Кошти на покриття додаткових витрат, пов’язаних з інфляційними процесами

Пункт 4.41 Настанови передбачає, що такі кошти призначені для компенсації збільшення вартості трудових та матеріально-технічних ресурсів, яке може відбутися внаслідок інфляції після складання інвесторської кошторисної документації.

Розрахунок таких коштів здійснюється з урахуванням:

• строків будівництва;
• виду будівництва;
• структури робіт;
• вартості трудових та матеріально-технічних ресурсів;
• прогнозних індексів цін виробників промислової продукції.

Розрахований розмір цих коштів за узгодженням із замовником включається до зведеного кошторисного розрахунку вартості об’єкта будівництва.

Окрім цього пункт 4.42 Настанови визначає, що кошти на страхування ризиків замовника будівництва включаються до зведеного кошторисного розрахунку вартості об’єкта будівництва в обґрунтованих випадках за відповідними розрахунками.

Отже, на стадії формування інвесторської кошторисної документації кошти на покриття ризиків та інфляційних витрат можуть бути передбачені проектною документацією та включені до кошторисної вартості об’єкта.

Врахування ризиків та інфляційних витрат у договірній ціні

Згідно з пунктом 5.1 Настанови ціна пропозиції учасника процедури закупівлі (договірна ціна) розраховується на підставі нормативної потреби в трудових і матеріально-технічних ресурсах, необхідних для здійснення проектних рішень по об’єкту будівництва, та поточних цін на них або з використанням одиничних показників вартості робіт, обсяги та види яких передбачені затвердженою проектною документацією.

У разі складання ціни пропозиції учасника процедури закупівель з використанням одиничних показників вартості робіт пункти 5.3 – 5.30 цієї Настанови не застосовуються.

В цьому ж пункті 5.1 Настанови передбачено, що ціна пропозиції учасника процедури закупівлі (договірна ціна) формується на підставі вартості будівельних робіт, до складу якої включаються прямі, загальновиробничі та інші витрати на будівництво об’єкта, прибуток, кошти на покриття адміністративних витрат будівельних організацій, кошти на покриття ризиків у випадках, передбачених у пункті 4.40 цієї Настанови, кошти на покриття додаткових витрат, пов’язаних з інфляційними процесами, кошти на сплату податків, зборів, обов’язкових платежів.

Пункт 5.2 Настанови визначає, що договірна ціна є кошторисом вартості підрядних робіт, який узгоджений замовником, і використовується при проведенні взаєморозрахунків. Форму договірної ціни наведено у додатку

30 цієї Настанови, у разі визначення вартості за одиничними показниками вартості робіт використовується форма договірної ціни, що наведена в додатку 31 цієї Настанови.

Чи обов’язково включати кошти на покриття ризиків до договірної ціни?

Відповідно до пункту 5.31 Настанови, якщо затвердженою проектною документацією передбачені кошти на покриття ризиків, замовник може:

• врахувати їх в очікуваній вартості закупівлі;

та

• встановити вимогу щодо їх обов’язкового включення до договірної ціни.

У такому випадку кожен учасник повинен враховувати однакову суму або однаковий відсоток коштів на покриття ризиків, визначений замовником у тендерній документації. Ця сума коштів відображається в подальшому в договірній ціні. Порядок використання таких коштів має бути передбачений у проекті договору про закупівлю.

Водночас пункт 5.32 Настанови передбачає, що під час розгляду проектної документації учасник процедури закупівлі (підрядник) вивчає можливість виникнення ризиків на об’єкті будівництва та при розрахунку ціни пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни) визначає умови, які б запобігали виникненню ризикових ситуацій або компенсували його втрати на такий випадок.

При аналізі ризиків, що можуть виникнути під час спорудження об’єкта будівництва, доцільно виділити ризики, пов’язані з проектною документацією.

Зменшення таких ризиків можливо досягти шляхом детального вивчення проектної документації та усунення припущених помилок.

Чи обов’язково включати кошти на покриття інфляційних витрат до договірної ціни?

Аналогічний підхід застосовується до коштів на покриття додаткових витрат, пов’язаних з інфляційними процесами.

Так, пунктом 5.33 Настанови встановлено, що у договірній ціні можуть враховуватися кошти на покриття додаткових витрат, пов’язаних з інфляційними процесами, призначені на відшкодування збільшення вартості трудових та матеріально-технічних ресурсів, спричинене інфляцією, яка може відбутися протягом будівництва.

Разом з тим, Настанова передбачає, що якщо такі кошти враховані в затвердженій проектній документації, замовник може:

• включити їх до очікуваної вартості закупівлі;
• встановити вимогу щодо їх обов’язкового врахування у складі договірної ціни.

Окрім цього, порядок використання таких коштів має бути передбачений в проекті договору про закупівлю.

Що врахувати учасникам при формуванні договірної ціни?

Пункт 31 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості) тендерні пропозиції подаються відповідно до порядку, визначеного статтею 26 Закону, крім положень частин 1, 4, 6 та 7 статті 26 Закону.

Тендерна пропозиція подається в електронній формі через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, у яких зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника процедури закупівлі про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям (у разі їх (його) встановлення, наявність/відсутність підстав, установлених у пункті 47 цих особливостей і в тендерній документації, та шляхом завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації.

У відповідності до зазначених вимог закупівельного законодавства, при поданні тендерної пропозиції учасники повинні керуватися вимогами тендерної документації, а також враховувати приписи законодавчих норм.

Разом з тим, з огляду на вище розглянуті положення Настанови учасникам, при формуванні договірної ціни, зокрема при поданні тендерної пропозиції, необхідно аналізувати умови тендерної документації щодо (не)можливості включення ризиків та інфляційних витрат. Зокрема, учаснику потрібно з’ясувати:

• чи передбачені ризики та інфляційні витрати проектною документацією;
• чи враховані вони замовником під час визначення очікуваної вартості;
• чи встановлено в тендерній документації вимогу щодо їх обов’язкового включення.

Показовим у цьому контексті є висновок Держаудитслужби за результатами моніторингу процедури закупівлі № UA-2026-03-16-012005-a. Під час моніторингу аудитори встановили, що в затвердженій проектній документації були передбачені:

• кошти на покриття ризиків усіх учасників будівництва в сумі 162 482,00 грн;
• кошти на покриття додаткових витрат, пов’язаних з інфляційними процесами, в сумі 554 981,00 грн.

Крім того, замовник врахував зазначені кошти під час визначення очікуваної вартості закупівлі та прямо передбачив у тендерній документації вимогу щодо їх обов’язкового включення до складу договірної ціни.

Однак учасник подав договірну ціну без урахування як коштів на покриття ризиків, так і коштів на покриття додаткових витрат, пов’язаних з інфляційними процесами.

Аналізуючи обставини закупівлі, Держаудитслужба звернула увагу на положення пунктів 5.31–5.33 Настанови.

Зокрема, відповідно до пункту 5.31 Настанови, якщо проектною документацією передбачені кошти на покриття ризиків і замовник встановив вимогу щодо їх включення до договірної ціни, кожен учасник повинен враховувати однакову суму або відсоток таких коштів, визначений замовником.

Аналогічний підхід застосовується і до коштів на покриття додаткових витрат, пов’язаних з інфляційними процесами, якщо замовник встановив вимогу щодо їх обов’язкового врахування відповідно до пункту 5.33 Настанови.

За результатами моніторингу аудитори дійшли висновку, що договірна ціна учасника була сформована з порушенням вимог пунктів 5.31, 5.32 та 5.33 Настанови, а також вимог тендерної документації. У зв’язку з цим тендерна пропозиція не відповідала вимогам щодо предмета закупівлі.

Тому, аудитори зазначили, що замовник повинен був відхилити тендерну пропозицію учасника на підставі пункту 44 Особливостей як таку, що не відповідає вимогам тендерної документації.

Таким чином, зазначений моніторинг підтверджує, що у випадку, коли проектною документацією та тендерною документацією передбачено обов’язкове включення коштів на покриття ризиків та / або інфляційних витрат, учасник не може на власний розсуд виключити такі складові із договірної ціни. Неврахування таких витрат може бути розцінене як невідповідність тендерної пропозиції вимогам закупівлі та стати підставою для її відхилення.

Підсумки

Настанова передбачає можливість включення до вартості будівництва коштів на покриття ризиків усіх учасників будівництва та коштів на покриття додаткових витрат, пов’язаних з інфляційними процесами. Такі кошти можуть враховуватися як під час формування інвесторської кошторисної документації, так і під час визначення договірної ціни.

Водночас їх включення до складу договірної ціни не є автоматично обов’язковим у кожній закупівлі. Обов’язок щодо їх врахування виникає лише тоді, коли відповідні кошти передбачені затвердженою проєктною документацією та замовник встановив вимогу щодо їх включення у тендерній документації.

Тому при підготовці тендерної пропозиції учасникам необхідно аналізувати не лише положення Настанови, а й проєктної документації та вимоги тендерної документації, оскільки саме вони визначають склад та структуру договірної ціни в конкретній закупівлі.